Рішення від 21 липня 2026 р. у справі №758/1958/26 — Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/1958/26

Д О Д А Т К О В Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 липня 2026 року м. Київ

Подільський районний суд міста Києва у складі головуючої судді Левицької Я.К., розглянувши у письмовому провадженні заяву представника позивача Вайленко Г.О. про ухвалення додаткового судового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Подільський відділ державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, закриття провадження у справі,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Подільського районного суду міста Києва перебувала адміністративна справа № 758/1958/26 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Подільський відділ державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, закриття провадження у справі.

Рішенням суду від 14.05.2026 вказаний позов задоволено. Скасовано постанову, винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 № 4А-831 від 28.10.2024 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 25 500 грн. Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП - закрито. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору за подання позову в сумі 1 331,20 грн.

Справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи.

26.06.2026 до суду через систему «Електронний суд» надійшла заява представника позивача про стягнення судових витрат від 25.06.2026 року в адміністративній справі № 758/1958/26, в якій він просить поновити строк для подання заяви про стягнення судових витрат, враховуючи поважні причини його пропуску та ухвалити додаткове рішення, яким вирішити питання про розподіл судових витрат та стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати (витрати на професійну правничу допомогу) в розмірі 40 000,00 грн за рахунок його бюджетних асигнувань.

Відповідно до протоколу розподілу справи між суддями у неавтоматичному режимі від 02.07.2026 року розгляд заяви визначено головуючому судді Левицькій Я.К.

Частиною 7 статті 139 КАС України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідно до ч. 1, 3, 4 ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Згідно з частиною першою статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

У відповідності до частини шостої статті 251 КАС України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Оскільки представник позивача через електронний кабінет в підсистемі «Електронний суд» Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи отримав копію рішення суду від 14.05.2026 року в адміністративній справі № 758/1958/26 - 23.06.2026 року, то суд вважає поважними причини пропуску стороною позивача строку подання клопотання про розподіл судових витрат та поновлює такий процесуальний строк.

В силу вимог ч. 5 ст. 143 КАС України у випадку, передбаченому частиною третьою цієї статті, суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:

1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення;

2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення;

3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Додаткове рішення або ухвала про відмову у прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені (ч. 5 ст. 252 КАС України).

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Статтею 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Згідно з ч. 2 ст. 16 КАС України представництво в суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Частинами другою-третьою статті 134 КАС України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч. 4 ст. 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з ч. 5 ст. 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 134 КАС України).

Водночас в силу вимог ч. 7 ст. 134 КАС України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Крім того, згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до ч. 7, 9 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Системний аналіз вказаних законодавчих положень дозволяє дійти висновку, що стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень підлягають компенсації документально підтверджені судові витрати, до складу яких входять, в тому числі витрати, пов`язані з оплатою професійної правничої допомоги. Склад та розміри витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі: сторона, яка бажає компенсувати судові витрати повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона має право подати заперечення щодо не співмірності розміру таких витрат. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги та інші документи, що свідчать про витрати сторони, пов`язані із наданням правової допомоги.

Судом встановлено, що між позивачем ОСОБА_1 та адвокатом Вайленко Ганною Олександрівною укладено Договір про надання правничої допомоги № 123 від 17.12.2025 року (далі - Договір).

Згідно з п. 1.1. цього Договору, клієнт доручає, а адвокат приймає на себе зобов`язання надавати клієнту правничу допомогу в обсязі та на умовах, передбачених даним Договором, а саме: захист прав та представництво інтересів клієнта в цивільних, адміністративних, господарських справах - в судах всіх рівнів та юрисдикцій, в органах досудового слідства та прокуратурі, перед іншими органами, установами, організаціями незалежно від форм власності, з усіма правами відповідної сторони, учасника, особи, права якої зачіпаються або можуть бути зачепленими, - без обмежень та застережень до повноважень.

Згідно з п. 1.2. Договору, предметом даного договору є: подання адвокатського запиту до ІНФОРМАЦІЯ_2 з метою отримання адміністративного матеріалу, складеного відносно клієнта; написання позову до суду з метою оскарження постанови ТЦК та СП про притягнення клієнта до адміністративної відповідальності, участь у суді першої інстанції.

Згідно п. 4.1 Договору, клієнт зобов`язується сплатити винагороду (гонорар) за надану правову (правничу) допомогу та відшкодувати фактичні витрати, необхідні для виконання цього Договору.

Порядок обчислення винагороди (гонорару) адвоката, порядок оплати правової (правничої) допомоги та відшкодування витрат, пов`язаних з наданням правової (правничої) допомоги за цим Договором, визначені Додатковою угодою до Договору № 123 про надання правничої допомоги від 17.12.2025, що є невід`ємною частиною Договору № 123 про надання правничої допомоги від 17.12.2025.

Відповідно до Акту виконаних робіт від 24.06.2026 року, адвокат надала перелік юридичних (адвокатських) послуг до сплати, а клієнт прийняв перелік юридичних послуг та сплатив відповідно до умов Договору, а саме:

1.Усна консультація з вивчення документів та надання роз`яснень з правових питань, пошук та аналіз актуальної судової практики з питань застосування законодавства у спірних правовідносинах (4 год) - 6 000,00 грн;

2.Написання та подання адвокатського запиту до ІНФОРМАЦІЯ_2 з метою отримання адміністративного матеріалу, складеного відносно клієнта (2 год) - 5 000,00 грн;

3.Написання адміністративного позову та його подання до суду (8 год) - 21 000,00 грн;

4.Вивчення відзиву на позовну заяву ІНФОРМАЦІЯ_2 , написання та подання до суду відповіді на відзив (3 год) - 8 000,00 грн.

Загальний час роботи адвоката складає сімнадцять годин. Загальна сума: 40 000 (сорок тисяч) грн 00 коп.

Оплату наданих послуг у розмірі 40 000,00 грн підтверджено платіжною інструкцією 1.454880033.1 від 19.12.2025 року.

Суд звертає увагу на висновки Верховного Суду, викладені в постанові від 02.06.2022 у справі № 160/6899/20, відповідно до яких, визначаючись із відшкодуванням понесених витрат на правничу допомогу, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

Також, при зменшенні витрат на правову допомогу суд враховує: чи є достатньої складною дана справа; яка кількість епізодів правовідносин підлягала дослідженню та правовому аналізу; чи значний обсяг законодавства регулює правовідносини, що склалися; чи наявна та чи є усталеною практика розгляду судами подібних спорів; чи потрібно було адвокату вивчати додаткові джерела права, законодавство, що регулює спір у справі, документи та доводи, якими протилежні сторони у справі обґрунтували свої вимоги, та інші обставини. Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 01.12.2021 у справі № 910/20852/20.

Водночас суд враховує, що справа не є надміру складною, представник позивача не брав участі у судовому розгляді, відсутній значний обсяг доказів, наданих сторонами, незначна кількість підготовлених процесуальних документів, а постанова відповідача, яку скасовано рішенням суду у даній справі, передбачала стягнення з позивача штрафу в сумі 25 500 грн.

З урахуванням викладеного, заявлені позивачем до відшкодування витрати на правничу допомогу у сумі 40 000,00 грн є необґрунтованими, не відповідають реальності таких витрат, розумності їхнього розміру, а їх стягнення з відповідача становить надмірний тягар для останнього, що суперечить принципу розподілу таких витрат. Заявлений розмір витрат не є співмірним із складністю справи, обсягом матеріалів, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг) та із обсягом наданих адвокатом послуг (виконаних робіт). Таким чином, суд дійшов висновку про необхідність зменшення розміру витрат позивача на професійну правничу допомогу та про необхідність покладення на відповідача судових витрат на професійну правничу допомогу, понесених позивачем, в розмірі 5 000 грн.

Відтак, заява представника позивача про ухвалення додаткового судового рішення підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст. 134, 139, 143, 242, 245, 246, 250, 252, 255, 295 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву представника позивача Вайленко Г.О. про поновлення строку для подання заяви про розподіл судових витрат - задовольнити та поновити строк на звернення до суду із клопотанням про розподіл судових витрат.

Заяву представника позивача Вайленко Г.О. про ухвалення додаткового судового рішення в адміністративній справі № 758/1958/26 - задовольнити частково.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5 000 (п`ять тисяч) грн.

У задоволенні решти вимог заяви - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо справу розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Я.К. Левицька