Постанова від 22 липня 2026 р. у справі №467/967/26 — Арбузинський районний суд Миколаївської області

Справа № 467/967/26

Провадження № 1-кс/467/106/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23.07.2026 року Суддя Арбузинського районного суду Миколаївської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в с-щі Арбузинка заяву судді ОСОБА_3 про самовідвід від розгляду клопотання засудженого ОСОБА_4 про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання на підставі ст. 81 КК України

В С Т А Н О В И В :

На розгляді судді Арбузинського районного суду Миколаївської області ОСОБА_3 перебуває клопотання засудженого ОСОБА_4 про умовно- дострокове звільнення від відбування покарання на підставі ст. 81 КК України.

21 липня 2026 року суддею ОСОБА_3 подана заява про самовідвід від розгляду вказаного клопотання, яка мотивована тим, що нею вже розглядалась аналогічна заява засудженого, за результатами розгляду якої у задоволенні клопотання ухвалою суду від 15 липня 2026 року відмовлено, посилаючись на п. 4 ч.1 ст. 75 КПК України.

Прокурор та засуджений ОСОБА_4 в судове засідання не з`явилися, будучи належним чином повідомленими про час та місце слухання справи.

Вивчивши матеріали справи, суддя прийшов до наступного.

Судова влада в Україні відповідно до конституційних засад поділу влади здійснюється незалежними та безсторонніми судами, утвореними законом, а суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (ст. 1-2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Відповідно ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», правосуддя в Україні здійснюється виключно судами та відповідно до визначених законом процедур судочинства, а згідно ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» кожному гарантується захист його прав, свобод та законних інтересів незалежним і безстороннім судом, утвореним відповідно до закону, що також закріплено і в ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, згідно з якою кожен має право на справедливий розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків.

Пунктом 4 частини 1 статті 75 КПК України передбачено, що суддя не може брати участь у кримінальному провадженні за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.

Під "іншими обставинами", які викликають сумнів у неупередженості судді, мають розглядатися, зокрема, наступні: суддя є двоюрідним чи троюрідним братом або сестрою, дядьком чи тіткою, племінником чи племінницею чи іншим родичем, хрещеним батьком чи хрещеною матір`ю, хрещеником чи хрещеницею слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача або членів їх сімей; у результатах судового розгляду зацікавлені родичі дружини чи чоловіка судді; суддя перебуває в дружніх або неприязних стосунках з кимось із учасників кримінального провадження; суддя перебуває в матеріальній, службовій або іншій залежності від когось із учасників кримінального провадження; суддя публічно, усно або письмово, у тому числі в засобах масової інформації, наперед висловив свою думку щодо винуватості. Відповідно до Бангалорських принципів поведінки суддів, схвалених Резолюцією № 2006/23 Економічної і Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 p., перед розглядом справи (про який відомо, що він відбудеться, або це тільки передбачається) суддя утримується від будь-яких коментарів, що могли б, виходячи з розумної оцінки ситуації, якимось чином вплинути на хід цієї справи чи поставити під сумнів справедливе ведення процесу. Суддя утримується від публічних та інших коментарів, оскільки це може перешкодити неупередженому розгляду справи щодо певної особи чи питання.

При вирішенні цих заяв, суддя керується положеннями кримінального процесуального законодавства України, а також ураховує практику Європейського суду з прав людини.

ЄСПЛ у своїх рішеннях неодноразово вказував на існування двох елементів безсторонності суду: суб`єктивної, яка полягає у тому, щоб жоден із його членів відкрито не проявляв упередженість та особисту зацікавленість, а також об`єктивної, що передбачає існування достатніх гарантій, щоб виключити будь-які сумніви щодо цього.

Так, у справі за заявою Мироненка і Мартиненка проти України Європейський суд з прав людини зазначив, що згідно з усталеною практикою Суду наявність безсторонності суду має визначатися для цілей п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. За суб`єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (див. у справі Фей проти Австрії, Ветштайн проти Швейцарії). У кожній окремій справі слід визначити чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та сутність, що свідчать про те, що суд є безстороннім (див. у справі Пуллар проти Сполученого королівства).

Суб`єктивний критерій полягає у з`ясуванні особистих переконань конкретного судді у певній справі. Оскільки доказів протилежного не надано, то по суб`єктивному критерію особиста безсторонність судді презюмується. Щодо об`єктивного критерію оцінки неупередженості, то необхідно визначити, поза межами особистої поведінки судді, чи немає підтверджених фактів, які могли б спричинити сумніви щодо неупередженості судді.

Суддя не вважає заяву про відвід судді безумовною підставою для відсторонення судді від участі у кримінальному провадженні. При вирішенні питання про те, чи існують обґрунтовані причини вважати, що вимог щодо неупередженості не було дотримано, точка зору сторони є важливою, але не є вирішальною. Вирішальним є те, чи таке побоювання може бути об`єктивно виправданим (рішення Європейського суду з прав людини у справі Клейн та інші проти Нідерландів).

Неупередженість є ключовою характеристикою судді, головною ознакою судової влади та основою судового процесу і вважається очевидним фактом. Презумпція неупередженості має значну вагу. Особа, яка заявляє про упередженість, повинна бути здатна довести реальну або очевидну відсутність неупередженості у судді.

У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім. Наведе свідчить про те, що підстави для відводу судді можуть бути оціночною категорією, що з одного боку дає змогу реалізувати конституційну засаду незалежного розгляду справи суддею, а з іншого боку, є площиною для зловживань з боку недобросовісних учасників. Сумнів у безсторонності судді повинен бути розумним, інакше будь-який судовий процес можна було б перетворити у безкінечну недовіру до суду та відповідно змін його складу.

Вивчивши матеріали справи, вважаю, що підстави для задоволення заяви про самовідвід судді відсутні, зважаючи на те, що заява про самовідвід не містить конкретних фактів упередженості судді.

Разом з тим, КПК України передбачено право засудженого звернутись до суду повторно з клопотанням про умовно-дострокове звільнення та зазначено про процесуальні рішення, які може прийняти суд при розгляді вказаного клопотання в залежності від певного строку звернення з таким до суду.

Та обставина, що суддя розглядала інше клопотання засудженого, навіть за умови його аналогічного змісту, не може вважатися повторністю в розумінні ст. 76 КПК України, оскільки дане клопотання є іншим провадженням.

За таких обставин, враховуючи, що по даній справі суддею не встановлено будь-яких обставин, які б свідчили про наявність підстав для сумніву в неупередженості та безсторонності судді ОСОБА_3 при розгляді даної справи, у задоволенні заяви про самовідвід судді слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 75, 76, 80, 81, 372 КПК України

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви судді Арбузинського районного суду Миколаївської області ОСОБА_3 про самовідвід від розгляду клопотання засудженого ОСОБА_4 про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання на підставі ст. 81 КК України (ЄУНС 467/967/26, провадження № 1-кс/467/106/26) відмовити.

Суддя ОСОБА_1