Постанова від 22 липня 2026 р. у справі №607/13380/26 — Тернопільський апеляційний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 607/13380/26 Головуючий у 1-й інстанції Гуменний П.П.

Провадження № 33/817/441/26 Доповідач - Лекан І.Є.

Категорія - ч.1 ст. 164 КУпАП

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 липня 2026 р. Суддя Тернопільського апеляційного суду Лекан І.Є.

за участю ОСОБА_1 , розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Тернополі адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 03.07.2026 року,

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 03.07.2026 року ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 164 КУпАП та накладено на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень без конфіскації сировини і грошей, одержаних внаслідок вчинення цього адміністративного правопорушення та стягнуто судовий збір.

Згідно з постановою суду, 10 червня 2026 року о 14:10 по вул. Шептицького у м. Тернополі, ОСОБА_1 здійснила реалізацію овочів та фруктів без державної реєстрації суб`єктом господарювання та отримання дозволу на провадження виду господарської діяльності, чим порушила п.65.1, п.65.2, ст. 65 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-II зі змінами та доповненнями та вчинила правлпорушення, передбачене ч.1 ст. 164 КУпАП.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 03 липня 2026 року, якою її визнано винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП скасувати, а провадження у справі закрити на підставі п.1 ст. 247 КУпАП у зв`язку із відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

Посилається на те, що відповідно до п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 25.04.2003 №3 “Про практику застосування судами законодавства про відповідальність за окремі злочини у сфері господарської діяльності” під здійсненням особою, не зареєстрованою як суб`єкт підприємництва, будь-якого виду підприємницької діяльності з числа тих, що підлягають ліцензуванню, слід розуміти діяльність фізичної особи, пов`язану із виробництвом чи реалізацією продукції, виконанням робіт, надання послуг з метою отримання прибутку, яка містить ознаки підприємницької, тобто провадиться зазначеною особою безпосередньо самостійно, систематично (не менше ніж три рази протягом одного календарного року) і на власний ризик. Тому, обов`язковою ознакою господарської діяльності є систематичність (не менш ніж три рази протягом одного календарного року).

Зазначає, що вона дійсно, у зв`язку із скрутним матеріальним становищем, на прохання знайомої, один раз 10.06.2026 року здійснювала продаж овочів та фруктів на ринку м. Тернополя, однак така її діяльність не була систематичною.

Наголошує, що у матеріалах справи вказано лише про разовий факт реалізації нею овочів та фруктів, а в матеріалах справи відсутні докази, які б вказували на те, що вона систематично реалізовувала овочі та фрукти без дозволу на провадження виду господарської діяльності.

Апелянт вказує, що не встановлено осіб, які купували такі товари, не відібрано від них пояснення, не вилучено коштів, тощо.

Посилається на те, що факт зайняття нею господарською діяльністю, обов`яязковою ознакою якої є її систематичність, не доведений належними та допустимими доказами, а тому в її діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП.

Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши ОСОБА_1 , яка підтримала подану апеляційну скаргу, просить її задовольнити, приходжу до висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити з наступних підстав.

Відповідно до ст. 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення необхідно з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також, з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Вказаних вимог закону суд першої інстанції належним чином не виконав.

Так, з протоколу про адміністративне правопорушення №305/19-00-24-05/3049803646 від 10.06.2026 року, складеного державним інспектором відділу планових та позапланових перевірок фізичних осіб ОСОБА_2 убачається, що 10.06.2026 року о 14:10 по АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 здійснювала реалізацію овочів та фруктів без державної реєстрації суб`єктом господарювання та отримання дозволу на провадження виду господарської діяльності, чим порушила п.65.1, п.65.2, ст. 65 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-II зі змінами та доповненнями.

Згідно з диспозицією ч.1 ст.164 КУпАП адміністративна відповідальність настає за провадження господарської діяльності без державної реєстрації, як суб`єкта господарювання або без одержання ліцензії на провадження певного виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону чи здійснення таких видів господарської діяльності з порушенням умов ліцензування, а так само без одержання дозволу, іншого документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди).

Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч.1 ст.164 КУпАП — провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб`єкта господарювання або без одержання ліцензії на провадження певного виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, чи здійснення таких видів господарської діяльності з порушенням умов ліцензування, а так само без одержання дозволу, іншого документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди).

Об`єктивна сторона вказаного правопорушення полягає у діяльності, що містить ознаки господарської діяльності без державної реєстрації як суб`єкта підприємницької діяльності, або здійсненні без одержання ліцензії видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону.

Відповідно до ст. 3 Господарського кодексу України - під господарською діяльністю розуміється діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб`єкти підприємництва - підприємцями.

Статтею 42 Господарського кодексу України передбачено, що підприємництво як вид господарської діяльності - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Відповідно до роз`яснень, викладених в постанові Пленуму Верховного Суду України від 25 квітня 2003 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства про відповідальність за окремі злочини в сфері господарської діяльності», під господарською діяльністю слід розуміти діяльність фізичних і юридичних осіб, пов`язану з виробництвом чи реалізацією продукції (товарів), виконанням робіт чи наданням послуг з метою одержання прибутку (комерційна господарська діяльність) або без такої мети (некомерційна господарська діяльність). Підприємницька діяльність є одним із видів господарської діяльності, обов`язкові ознаки якої – безпосередність (самостійно), систематичність (не менше ніж три рази протягом одного календарного року) і на власний ризик її здійснення з метою отримання прибутку (п.2).

Таким чином, важливими ознаками господарської діяльності є її систематичність (не менше ніж три рази протягом одного календарного року) та здійснення суб`єктом на власний ризик з метою одержання прибутку.

При цьому, складаючи протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.164 КУпАП, уповноважена особа зобов`язана довести наявність таких ознак у діях особи, тобто наявність усіх ознак об`єктивної сторони адміністративного правопорушення, передбачених диспозицією вказаної статті.

Як убачається, з протоколу про адміністративне правопорушення №305/19-00-24-05/3049803646 від 10.06.2026 року, ОСОБА_1 здійснювала реалізацію овочів та фруктів без державної реєстрації суб`єктом господарювання та отримання дозволу на провадження виду господарської діяльності.

У матеріалах справи відсутні докази, які б вказували на те, ОСОБА_1 систематично реалізовувала овочі та фрукти без ліцензії з метою отримання прибутку. В апеляційній скарзі та в суді апеляційної інстанції ОСОБА_1 зазначила, що не є суб`єктом вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 164 КУпАП.

Беручи до уваги те, що в матеріалах справи відсутні належні докази того, що ОСОБА_1 систематично здійснювала господарську діяльність без державної реєстрації, як суб`єкта господарювання, з метою отримання прибутку, що не з`ясовано судом першої інстанції при доведені вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбаченого ч.1 ст.164 КУпАП, приходжу до висновку, що постанова Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 03 липня 2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.164 КУпАП підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення - закриттю у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу цього адміністративного правопорушення.

Відповідно до п.1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 247, 294 КУпАП,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 03 липня 2026 року, якою ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП та накладено на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 (однієї) тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень без конфіскації сировини і грошей, одержаних внаслідок вчинення цього адміністративного правопорушення та стягнення судового збору - скасувати, а справу провадженням закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя