Постанова від 16 липня 2026 р. у справі №445/553/26 — Львівський апеляційний суд

Справа № 445/553/26 Головуючий у 1 інстанції: Кіпчанський О.М.

Провадження № 33/811/1188/26 Доповідач: Партика І. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 липня 2026 року Львівський апеляційний суд у складі: судді Партики І.В, за участі захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності - адвоката Сеньківа Олега Ярославовича, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу адвоката Сеньківа Олега Ярославовича на постанову Золочівського районного суду Львівської області від 30 червня 2026 року, щодо ОСОБА_1 ,

встановив:

цією постановою, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП і накладено стягнення у виді штрафу в розмірі тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 665,60 грн.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 , 21 лютого 2026 року, о 19 год. 14 хв., у м. Золочеві, по вул. Львівська, 50, керував автомобілем марки «ЗАЗ Ланос», д.н.з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння, результат газоаналізатору «Драгер» 2,23 проміле, чим порушив вимоги п. 2.9.а ПДР України, затверджених Постановою КМУ № 1306 від 10 жовтня 2001 року, тобто вчинив адміністративне правопорушення, за яке передбачена відповідальність ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Не погоджуючись з даною постановою адвокат Сеньків О.Я., в інтересах ОСОБА_1 , подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати, провадження у справі закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в його діях складу та події адміністративного правопорушення.

В доводах апеляційної скарги зазначає, що судом першої інстанції однобічно розглянуто справу, не встановлено фактичних обставин.

Наголошує, що докази, долучені до матеріалів справи, не можна вважати належними та допустимими.

Зазначає, що працівники поліції не повідомляли водію ознак сп`яніння, які були в нього виявлені, не зазначено ознак сп`яніння в протоколі про адміністративне правопорушення, не роз`яснили вимог ст. 266 КУпАП, щодо проходження огляду на стан сп`яніння в медичному закладі.

Повідомляє, що водій поводив себе адекватно, а його поведінка відповідала обстановці, в нього не було ознак сп`яніння, окрім того він не відмовлявся від проходження огляду в медичному закладі та матеріали справи не містять доказів, які б підтвердили, що його відсторонено від керування транспортним засобом.

Звертає увагу, що прилад «Драгер 6820» не видавався працівникам поліції, а матеріали справи не містять доказів законності використання газоаналізатора.

Наголошує, що температура зафіксовано приладом «Драгер» не відповідає дійсності, що може свідчити про несправність газоаналізатора.

ОСОБА_1 будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи, у судове засідання апеляційного суду призначене на 17 липня 2026 року не прибув, клопотання про відкладення розгляду справи не подавав, адвокат Сеньків О.Я. просив проводити розгляд справи у відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожна особа має право на справедливий суд.

Практика Європейського суду з прав людини визначає, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 7 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Відповідно до положень ст. 268 КУпАП, неявка особи, відносно якої складено протокол не перешкоджає розгляду справи.

Частиною 4 ст. 294 КУпАП передбачено, що апеляційний перегляд здійснюється суддею апеляційного суду протягом двадцяти днів з дня надходження справи до суду.

З метою забезпечення розумних строків розгляду справи, з урахуванням належного повідомлення про судове засідання та думки адвоката Сеньківа О.Я., який просив проводити розгляд справи у відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, апеляційний суд вважає за можливе проводити апеляційний розгляд у відсутності ОСОБА_1 .

Заслухавши виступ захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності на підтримку доводів апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що подана апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи із наступного.

Згідно з вимогами ч. 7 ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно зі ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису та інше, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

При цьому, з урахуванням вимог ст. 252 КУпАП, докази повинні оцінюватися за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.

Відповідно до ч. 2 ст. 251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

В рішенні Європейського суду з прав людини по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 р., яке з урахуванням положень статей 8, 9 Конституції України, а також статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є частиною національного законодавства, зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі держави.

Статтею 130 КУпАП України встановлено відповідальність як за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, так і за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Пунктом 2.9 а ПДР України встановлено, що водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Тобто об`єктивною стороною правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП є керування транспортним засобом у стані сп`яніння (алкогольного чи наркотичного) або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Аналіз представлених матеріалів свідчить про те, що суд першої інстанції, при розгляді даної справи, дотримався зазначених вимог закону, повно й всебічно з`ясував усі обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.

Висновок суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, є обґрунтованим і відповідає фактичним обставинам справи.

Такий висновок підтверджується сукупністю зібраних і перевірених у судовому засіданні доказів, яким суд першої інстанції дав належну правову оцінку і навів у постанові, а саме:

- даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №597753 від 21 лютого 2026 року (а.с. 3), відповідно до якого ОСОБА_1 , 21 лютого 2026 року о 19 год. 14 хв., у м. Золочеві, по вул. Львівська, 50, керував автомобілем марки «ЗАЗ Ланос», д.н.з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння, результат газоаналізатору «Драгер» 2,23 проміле;

- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (а.с. 4), з якого встановлено, що у водія ОСОБА_1 було виявлено ознаки алкогольного сп`янінням (запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння пальців рук, нестійка хода) у зв`язку з чим запропоновано пройти огляд на стан сп`яніння в медичному закладі від якого він відмовився;

- роздруківкою приладу «Drager Alcotest 6820» від 21 лютого 2026 року (а.с. 2) з якої вбачається, що огляд на стан сп`яніння було проведено 21 лютого 2026 року о 19 год. 34 хв., результат 2,23 проміле, з результатом водій ознайомлений, що підтвердив своїм підписом;

- актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів (а.с. 5), з якого вбачається, що у водія ОСОБА_1 виявлено ознаки алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння пальців рук, нестійка хода), у зв`язку із чим йому запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу, результат 2,23 проміле, з результатом він погодився, що підтвердив своїм підписом;

- копією постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі серії ЕНА №6703114 від 21 лютого 2026 року (а.с. 6), з якої встановлено, що ОСОБА_1 порушив п. 19.1а ПДР України;

- рапортом старшого лейтенанта поліції Б. Цюпки (а.с. 7), з якого встановлено, що працівниками поліції зупинено транспортний засіб «ЗАЗ Ланос» д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 , під час опитування в нього виявлено ознаки алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, нечітка вимова), у зв`язку з чим йому запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу, результат 2,23 проміле, від огляду в медичному закладі він відмовився;

- відеозаписом, долученим до матеріалів судової справи, та дослідженим судом апеляційної інстанції, на якому зафіксовано рух та зупинку транспортного засобу «ЗАЗ Ланос» д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 , опитування водія під час якого йому повідомлено причину зупинки транспортного засобу (керував транспортним засобом в темну пору доби без ввімкненого ближнього світла фар), в нього виявлено ознаки алкогольного сп`яніння (запах алкоголю, нечітка хода, тремтіння пальців рук) на підставі чого йому запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі, після чого водій намагався домовитися з працівниками поліції, у зв`язку із чим його повідомлено про кримінальну відповідальність. Працівниками поліції надано водію герметично запаковану трубочку, перевірено прилад (чистий), результат огляду 2,23 проміле, у зв`язку з чим його повідомлено, що буде складено протокол, роз`яснено права та обов`язки, відсторонено його від керування транспортним засобом, ознайомлено з протоколом про адміністративне правопорушення.

Твердження апелянта, що водію не було повідомлено ознак сп`яніння та не запропоновано пройти огляд в медичному закладі, апеляційний суд відхиляє, оскільки такі спростовуються відеозаписом, на якому зафіксовано, що водію роз`яснено порядок проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі, окрім того повідомлено ознаки алкогольного сп`яніння, які були виявлені в нього.

Аргументи апелянта, що протокол про адміністративне правопорушення складено з порушенням, оскільки в ньому не заначено ознак алкогольного сп`яніння, які були виявлені у водія, апеляційний суд відхиляє.

Відповідно до вимог ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягується до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягується до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами.

У разі відмови особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання.

При складенні протоколу щодо особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, роз`яснюються його права і обов`язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.

Як вбачається з матеріалів справи, у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №597753 від 21 лютого 2026 року (а.с. 3) зазначено результат огляду на стан алкогольного сп`яніння 2.23 проміле, з яким водій погодився, що стосується ознак алкогольного сп`яніння, то такі ознаки зафіксовано в акті огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів (а.с. 5) та направленні на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (а.с. 4).

Доводи апелянта, що водій поводив себе адекватно та в нього не було ознак сп`яніння, він не відмовлявся від проходження огляду в медичному закладі, не заслуговують на увагу апеляційного суду, оскільки такі спростовуються відеозаписом, долученим до матеріалів справи, на якому зафіксовано, що ОСОБА_1 намагався домовитися з працівниками поліції, не виявив бажання пройти огляд в медичному закладі, окрім того з акту огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів (а.с. 5) вбачається, що він погодився з результатом, що підтвердив своїм підписом.

Апеляційний суд зазначає, що різниця у температурних показниках, вказаних при здійсненні огляду у роздруківці газоаналізатору «Drager Alcotest» та фактичною температурою повітря 21 лютого 2026 року, не свідчить про несправність газоаналізатора «Drager», оскільки вказаний прилад до проведення огляду перебував в транспортному засобі працівників поліції, температура повітря всередині якого могла відрізнятися від температури повітря ззовні.

Доводи апелянта, що газоаналізатор «Drager Alcotest» нібито не видавався працівникам поліції, а матеріали справи не містять доказів законності його використання, є безпідставними та не впливають на правильність кваліфікації дій водія, оскільки сам по собі факт відсутності в матеріалах справи документів щодо видачі приладу конкретному поліцейському не свідчить про незаконність проведеного огляду чи недопустимість його результатів.

В апеляційній скарзі не наведено доказів, які б спростовували висновки суду першої інстанції.

При апеляційному перегляді, не встановлено порушень судом першої інстанції вимог ст. ст. 279, 280 КУпАП, докази перевірені на їх допустимість, належність та достатність, відповідно до положень ст. 252 КУпАП, а усі обставини, що мають значення для вирішення справи, судом встановлено та правильно кваліфіковано дії ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Накладаючи адміністративне стягнення на ОСОБА_1 , суд першої інстанції дотримався вимог ст.ст. 30, 33 КУпАП, і призначив таке в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, з урахуванням даних про особу, й інших обставин справи, а також того, що вчинене ним правопорушення є одним із найнебезпечніших правопорушень в сфері безпеки дорожнього руху і найгрубішим порушенням порядку користування правом керування транспортними засобами та становить велику суспільну небезпеку.

Неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які б були підставою для скасування постанови, апеляційним переглядом не встановлено.

Отже, доводи апеляційної скарги адвоката Сеньківа О.Я., є необґрунтованими, у зв`язку з чим його апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, як безпідставну, а постанову суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд, -

постановив:

постанову Золочівського районного суду Львівської області від 30 червня 2026 року, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення залишити без змін, а апеляційну скаргу адвоката Сеньківа Олега Ярославовича - без задоволення.

Постанова є остаточна й оскарженню не підлягає.

Суддя Партика І.В.