Постанова від 07 липня 2026 р. у справі №602/391/26 — Лановецький районний суд Тернопільської області

Справа № 602/391/26

Провадження № 3/602/180/2026

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"08" липня 2026 р. Суддя Лановецького районного суду Тернопільської області Радосюк А.В., розглянувши матеріали, які надійшли від відділення поліції №1(м.Ланівці) Кременецького РВП ГУНП в Тернопільській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, раніше не притягувався до адміністративної відповідальності -

за 1 ст.130 КУпАП,

в с т а н о в и в :

До провадження Лановецького районного суду Тернопільської області надійшов матеріал про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ознаками складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП.

З протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 629313 від 01.04.2026 року вбачається, що 01.04.2026 року о 12 год. 28 хв. в м.Ланівці по вул. Українська, 31А, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки VOLKSWAGEN JETTA, н.з. НОМЕР_1 в стані наркотичного сп`яніння, згідно висновку лікаря №7 від 01.04.26 року (Канабіс). Огляд на визначення стану наркотичного сп`яніння проводився у встановленому законом порядку в КНП Лановецька міська лікарня зі згоди водія.

В судовому засіданні представник ОСОБА_1 адвокат Вальчук М.М. вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення не визнала з підстав, вказаних у клопотанні про закриття провадження у справі. У клопотанні зазначає, що на доведення вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, до протоколу про адміністративне правопорушення окрім іншого долучено Висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 01.04.2026 № 7, згідно якого ОСОБА_1 перебуває в стані наркотичного сп`яніння. Відповідно до вимог п.10 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, у разі позитивного результату обов`язковим є підтвердження наявності наркотичного засобу або психотропної речовини лабораторним дослідженням. Огляд ОСОБА_1 на стан наркотичного сп`яніння проводився шляхом тестування зразків біологічного середовища сечі, відібраної 01.04.2026 методом ІХА, тобто за допомогою експрес-тесту. Уданому випадку отримавши позитивні результати тесту ОСОБА_1 не було проведено лабораторних досліджень з метою підтвердження наявності наркотичного засобу чи психотропної речовини, як того вимагає вищезгаданий порядок. Пунктом 22 Інструкції передбачено, що висновки щодо результатів медичного огляду осіб на стан сп`яніння, складені з порушенням цієї Інструкції, вважаються недійсними.

Просить закрити провадження в справі за відсутності події та складу адміністративного правопорушення.

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , якому інкримінується вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, суд вважає, що провадження у даній справі підлягає закриттю за відсутністю складу адміністративного правопорушення в діях останнього, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 129 Конституції України розгляд і вирішення справ в судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.

Згідно ст. 251 КпАП України доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Висновок про наявність чи відсутність в діях особи адміністративного правопорушення має бути зроблений на підставі всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності (ст. 252 КУпАП).

Органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ст. 19 Конституції України). Вина особи, яка притягається до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь (ст. 62 Конституції України).

Частиною 1 ст. 130 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за Керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, є керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Суб`єктивна сторона правопорушень, передбачених статтею 130 КУпАП, характеризується наявністю прямого умислу.

Відповідно до вимог п.2.5 ПДР України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до вимог п.2.9 (а) ПДР України, водієві забороняється: керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до приписів ст. 266 КУпАП: направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюється в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.

Так, згідно положень п.п.7, 8 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України від 09 листопада 2015 р. N 1452/735, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 р. за N 1413/27858 (надалі Інструкція), проведення лабораторних досліджень на визначення наркотичного засобу або психотропної речовини обов`язкове. Метою лабораторного дослідження є виявлення або уточнення наявних речовин, що здатні спричинювати стан сп`яніння.

При цьому, відповідно до вимог п.10 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 р. № 1103 ( в редакції ПКМУ №690 від 13 червня 2024 року) (надалі Порядок) огляд водія транспортного засобу в закладі охорони здоров`я проводиться в будь-який час доби із застосуванням спеціальних технічних засобів (законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, які відповідають вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність), тестів на вміст наркотичного засобу або психотропної речовини в організмі особи. У разі позитивного результату тесту обов`язковим є підтвердження наявності наркотичного засобу або психотропної речовини лабораторним дослідженням.

Як вбачається із матеріалів справи, зокрема - з відеозаписів з нагрудних камер працівників поліції, які долучено до матеріалів провадження, огляд ОСОБА_1 на стан наркотичного сп`яніння проводився шляхом тестування зразків біологічного середовища сечі, відібраної 01.04.2026 методом ІХА, тобто за допомогою експрес-тесту (комбінований швидкий тест на наркотики у сечі №10).

Отже, в даному випадку, отримавши позитивні результати тесту ОСОБА_1 , не було проведено лабораторних досліджень з метою підтвердження наявності наркотичного засобу чи психотропної речовини, як того вимагає вищевказаний Порядок.

Згідно відповіді КНП "Лановецька міська лікарня" від 16.04.2026 на адвокатський запит вбачається, що не проводилося лабораторне дослідження методом газова хроматографія/мас-спектрометрія у зв`язку з відсутністю в Тернопільській області лабораторій, які проводили б дане лабораторне дослідження (копія відповіді на запит з додатками додається).

Інших доказів, які б підтверджували перебування ОСОБА_1 в стані наркотичного сп`яніння, матеріали справи не містять.

Пунктом 22 Інструкції передбачено, що висновки щодо результатів медичного огляду осіб на стан сп`яніння, складені з порушенням вимог цієї Інструкції, вважаються недійсними.

Також, огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог ст.266 КУпАП, вважається недійсним.

За таких обставин, висновок про перебування ОСОБА_1 у стані наркотичного сп`яніння 01.04.2026р., зроблений на підставі тесту та без проведення обов`язкового підтвердження наявності наркотичного засобу або психотропної речовини шляхом лабораторного дослідження, є недійсним.

Частиною 3 ст. 62 Конституції України встановлено, що обвинувачення не може ґрунтуватись на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

У справі «Barbera, Messegu and Jabardo v. Spain» від 06.12.1998 (n. 146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов 'язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.

При оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерії доведення поза розумним сумнівом. Проте, така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумцій факту (рішення ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі Коробов проти України). Приймаючи до уваги дане рішення, суд керується саме цим принципом «поза розумним сумнівом», зміст якого також сформульований у п. 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14лютого 2008 року у справі Кобець проти України. Зокрема, доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.

В силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові КАС ВС від 08 липня 2020 року (справа №463/1352/16-а). При цьому, суд звертає увагу на те, з урахуванням положень ч. 1 ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а також з огляду на практику Європейського суду з прав людини у справах Малофєєва проти Pociї (Malofeyeva V. Russia, рішення від 30 травня 2013 року, заява № 36673/04) та Карелін проти Росїі(КагеІіn v. Russia заява № 926/08, рішення від 20 вересня 2016 року), у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).

Оцінюючи надані суду докази в їх сукупності, суд повинен керуватись основними конституційними засадами судочинства, визначеними cm. 129 Конституції України , до яких відноситься забезпечення доведеності вини і змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не є беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із стандартом доказування;поза розумним сумнівом;, оскільки не випливає зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.

Стандарт доведення вини поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що правопорушення було вчинено і особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, є винною у вчиненні адміністративного правопорушення.

Згідно положень ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі та в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю, зокрема, за відсутності події і складу адміністративного правопорушення (п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП).

Крім того, відповідно до сформованої на теперішній час судовою практикою Тернопільського апеляційного суду при розгляді справ даної категорії, зокрема, суд у своїх рішеннях - постанова від 05.05.2025 справа № 607/27819/24, постанова від 27.02.2026 справа №607/1651/26, констатує, що підставою для закриття справи є порушення процедури огляду, оскільки не проведено лабораторне дослідження біологічних зразків особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, що є обов`язковим в разі позитивного тесту.

Враховуючи вищенаведене, за відсутності у матеріалах справи належних та допустимих доказів, які б беззаперечно свідчили про вчинення ОСОБА_1 дій, вказаних у протоколі про адміністративне правопорушення, суд приходить до висновку про відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а відтак провадження по справі відносно нього підлягає закриттю на підставі п.1 ст.247 КУпАП.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.247 п.1, 283, 284 КУпАП, суддя,

п о с т а н о в и в:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ознаками адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП - закрити, на підставі п.1 ст.247 КУпроАП, за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Тернопільського апеляційного суду через Лановецький районний суд, особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя: А. РАДОСЮК