Рішення від 21 липня 2026 р. у справі №466/5027/25 — Шевченківський районний суд м. Львова

Справа № 466/5027/25

Д О Д А Т К О В Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 липня 2026 року м. Львів

Шевченківський районний суд м. Львова в складі:

головуючого судді Невойта П.С.,

секретаря судових засідань Малаковської І.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові заяву представниці позивача ОСОБА_1 - адвоката Альховської Ірини Богданівни про ухвалення додаткового рішення щодо зобов`язання органу (особу), що здійснюватиме примусове виконання рішення, здійснювати нарахування 3% річних на суму основного боргу у розмірі 800 000,00 грн. починаючи з дати ухвалення рішення суду і до моменту виконання рішення у даній справі, -

встановив:

27 травня 2025 року представник позивача адвокат Альховська Ірина Богданівна, яка діє в інтересах ОСОБА_1 , РНОКПП – НОМЕР_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП – НОМЕР_2 , який фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , та просить суд:

- стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму у розмірі 800 000, 00 грн.;

- стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 6 400,00 грн. судового збору та 15 000, 00 грн. витрат за надання правничої допомоги;

- зобов`язати орган (особу), що здійснюватиме примусове виконання рішення, здійснювати нарахування 3% річних на суму основного боргу у розмірі 800 000,00 грн. починаючи з дати ухвалення рішення суду і до моменту виконання рішення у даній справі.

Заочним рішенням Шевченківського районного суду м. Львова від 25.11.2025 позовні вимоги задоволено. Вирішено стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 800 000 (вісімсот тисяч гривень). Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 – 6400 грн. (шість тисяч чотириста гривень) судового збору за подання позовної заяви до суду. Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати, пов`язані з наданням професійної правничої допомоги у розмірі 10 000 (десять тисяч гривень 00 коп.). У задоволенні решти витрат пов`язаних з наданням професійної правничої допомоги відмовлено.

05.02.2026 через підсистему "Електронний суд", надійшла заява від представниці позивача ОСОБА_1 - адвоката Альховської Ірини Богданівни про ухвалення додаткового рішення щодо зобов`язання органу (особу), що здійснюватиме примусове виконання рішення, здійснювати нарахування 3% річних на суму основного боргу у розмірі 800 000,00 грн. починаючи з дати ухвалення рішення суду і до моменту виконання рішення у даній справі.

В судове засідання учасники справи не з`явилися, хоча належним чином повідомлялися про день, час та місце розгляду справи, що стверджується довідками про доставку SMS-повідомлень.

У відповідності до ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заява не підлягає до задоволення.

Вирішуючи позовні вимоги про застосування положень ч. ч. 10, 11 ст.265 ЦПК України та зобов`язання органу, що здійснюватиме примусове виконання рішення суду нараховувати інфляційні втрати і 3% річних відповідно до ст.625 ЦПК України, суд зазначає наступне.

Згідно із ч.10 ст.265 ЦПК України, суд, приймаючи рішення про стягнення боргу, на який нараховуються відсотки або пеня, може зазначити в рішенні про нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення з урахуванням приписів законодавства України, що регулюють таке нарахування.

Відповідно до ч.11 ст.265 ЦПК України, остаточна сума відсотків (пені) у такому випадку розраховується за правилами, визначеними у рішенні суду, органом (особою), який здійснює примусове виконання рішення суду і відповідні дії (рішення) якого можуть бути оскаржені в порядку, передбаченому розділом VII цього Кодексу.

Із аналізу вищезазначених норм вбачається, що законодавець наділив суд правом у своєму рішенні зазначати про нарахування на суму заборгованості відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення.

Однак, вказана стаття є нормою процесуального права, яка не містить імперативного характеру, тобто у суду не має обов`язку задовольняти вимогу щодо автоматичного нарахування відсотків або пені до моменту виконання судового рішення, така вимога може бути задоволена судом, тільки коли суд вважатиме за доцільне застосування такої норми права.

Зважаючи на наведені положення процесуального закону, зазначення в рішенні суду при вирішенні справи по суті положення про нарахування відповідних відсотків та пені до моменту виконання рішення є процесуальною процедурою, пов`язаною насамперед з виконанням рішення. Здійснення таких нарахувань, передбачені ч.10, ч.11 ст.265 ЦПК України, є дискреційним повноваженням суду, оскільки вказані норми встановлюють не обов`язок, а право суду зазначити в рішенні про здійснення таких нарахувань.

Питання про можливість у конкретній справі застосовувати ч.10, ч.11 ст.265 ЦПК України суд вирішує на власний розсуд з урахуванням обставин, що мають істотне значення, на основі принципів розумності, справедливості та пропорційності.

Таких висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 5 червня 2024 року по справі №910/14524/22 (провадження №12-4гс24).

Також, як звернула увагу Велика Палата Верховного Суду, нарахування пені або відсотків у порядку ч.10, ч.11 ст.265 ЦПК України ґрунтується на тих самих нормах матеріального права, які є підставою для задоволення позову про стягнення відсотків або пені за порушення виконання зобов`язання. Тобто це ті самі заходи відповідальності, але продовжені на наступний період, протягом якого зобов`язання не виконується.

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період воєнного стану» від 15.03.2022 року №2120-ІХ, серед іншого, внесено зміни до розділу Прикінцеві та перехідні положення ЦК України та доповнено його пунктом 18 наступного змісту: «У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцяти денний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ст. 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем)».

У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року на території України з 24.02.2022 року введено військовий стан строком на 30 діб, який у подальшому, у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією РФ продовжувався та правовий режим воєнного стану діє до теперішнього часу.

Враховуючи викладене, а також відсутність доцільності нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення з врахуванням вимог розумності, приписи ч.10, ч.11 ст.265 ЦПК України в частині нарахування та роз`яснення органу (особі), що здійснюватиме примусове виконання рішення суду про нараховування інфляційних втрат і 3% річних відповідно до ст.265 ЦПК України застосуванню в даній справі не підлягають.

Таким чином, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об`єктивно наявні у справі докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, з`ясувавши усі обставини справи, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Керуючись ч.2 ст.247, ст.ст. 265, 270, 354 ЦПК України, суд,-

в и р і ш и в:

в задоволенні заяви представниці позивача ОСОБА_1 - адвоката Альховської Ірини Богданівни про ухвалення додаткового рішення щодо зобов`язання органу (особу), що здійснюватиме примусове виконання рішення, здійснювати нарахування 3% річних на суму основного боргу у розмірі 800 000,00 грн. починаючи з дати ухвалення рішення суду і до моменту виконання рішення у даній справі - відмовити.

Дане рішення є невід`ємною частиною рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 25.11.2025.

Додаткове рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Сторони по справі:

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП – НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП – НОМЕР_2 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_4 .

Суддя П. С. Невойт