Постанова від 20 липня 2026 р. у справі №450/2320/26 — Пустомитівський районний суд Львівської області

Справа № 450/2320/26 Провадження № 3/450/1407/26

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 липня 2026 року суддя Пустомитівського районного суду Львівської області Мельничук І. І., розглянувши матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 ,

за ч. 1 ст. 130 КУпАП,-

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 , 02.05.2026 року о 01 год. 00 хв., в с. Сокільники, вул. Затишна, 1, дорога «Львів-Пустомити-Меденичі», керував автомобілем марки OPEL VECTRA н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: різкий запах алкоголю порожнини рота, порушення мови, поведінка що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан алкогольного сп' яніння у встановленому законодавством порядку відмовився, як на місці зупинки так і в медичному закладі у м.Львові вулиці Кульпарківська, 95, що підтверджується висновком № 000498 від 03.05.2026 року, що зафіксовано на технічний засіб відеозапису, а саме на нагрудний персональний відеореєстратор Моторола VТ400 номер 907850. Від керування транспортним засобом відсторонений шляхом залишення його на місці зупинки.

Такими своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 ПДР України.

21.07.2026 року через канцелярію суду надійшли додаткові письмові пояснення ОСОБА_1 , відповідно до яких останній зазначив, що у день складання щодо нього адміністративних матеріалів повертався з відрядження та, забравши автомобіль із паркінгу ТЦ «Вікторія Гарденс», рухався у напрямку військової частини. Зазначає, що, наближаючись до кільцевого перехрестя, не зрозумів жесту працівника поліції про зупинку транспортного засобу, оскільки останній спочатку перебував спиною до напрямку його руху, а жест був поданий уже після того, як він в`їхав на кільцеве перехрестя. У подальшому він був зупинений працівниками поліції, надав для перевірки документи та повідомив про обставини свого повернення з відрядження і проходження військової служби. У поясненнях ОСОБА_1 вказує, що працівники поліції повідомили про наявність у нього ознак можливого алкогольного чи наркотичного сп`яніння, однак він пояснив свій зовнішній вигляд наслідками перенесених контузій, втомою після тривалої поїздки та готовністю підтвердити це відповідними медичними документами. Також зазначає, що погодився пройти огляд у медичному закладі та був доставлений працівниками поліції до КНП за адресою: м. Львів, вул. Кульпарківська, 95. Крім того, ОСОБА_1 зазначає, що під час поїздки до медичного закладу працівники поліції, на його думку, допускали некоректні висловлювання щодо проходження ним військової служби, участі у бойових діях та перенесених контузій, що він сприйняв як принизливе ставлення до себе як до військовослужбовця та ветерана, внаслідок чого перебував у стані сильного емоційного напруження. За твердженням ОСОБА_1 , після прибуття до медичного закладу він відмовився від проходження огляду із використанням приладу «Драгер», водночас пройшов запропонований медичним працівником тест на уважність. Також зазначає, що чув розмову між працівниками поліції щодо можливості складання відносно нього матеріалів за ст. 130 КУпАП, після чого відмовився підписувати незаповнений, на його думку, бланк процесуального документа та письмово виклав власні пояснення. Окрім цього, у поданих поясненнях ОСОБА_1 зазначає, що після завершення оформлення матеріалів йому не було повернуто посвідчення водія та не надано документа, який би підтверджував його вилучення, у зв`язку з чим після прибуття до військової частини він звернувся на спецлінію «102» для фіксації, на його думку, неправомірного вилучення посвідчення водія. Також зазначає, що його поведінка під час спілкування з працівниками поліції була зумовлена сильним емоційним напруженням, втомою після тривалого відрядження, наслідками перенесених контузій та лікуванням посттравматичного стресового розладу.

ОСОБА_1 в судове засідання з`явився, вину у вчиненому заперечив у повному обсязі, підтримав доводи, викладені ним у письмових поясненнях.

Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За приписами ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Розглядаючи матеріали справи про адміністративне правопорушення в межах наявних доказів, приходжу до висновку про те, що ОСОБА_1 порушив вимоги пункту 2.5 ПДР України і вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, його вина доведена матеріалами справи, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 655787 від 03.05.2026 року; актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів від 03.05.2026 року; направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 03.05.2026 року, згідно яких останній від огляду відмовився; висновком № 000498 від 03.05.2026 року щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції; письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 03.05.2026 року; рапортами від 03.05.2026 року; відеозаписом.

Оцінені судом докази доводять винуватість ОСОБА_1 «поза розумним сумнівом», тобто достовірно і достатньо підтверджують вчинення ним порушення вимог пунктів 2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного сп`яніння.

Тому враховуючи наведене, приходжу до висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Вирішуючи питання про вид стягнення, з врахуванням особи правопорушника, приходжу до висновку, що на ОСОБА_1 слід накласти адміністративне стягнення в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, що передбачає відповідальність за вчинене правопорушення у виді штрафу в розмірі 1 000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на 1 (один) рік.

Керуючись ст.ст. 36, 283, 284 КУпАП, суддя,-

п о с т а н о в и в :

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень в дохід держави, з позбавленням права керування транспортними засобами на 1 (один ) рік.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в дохід держави 665,60 гривень судового збору.

Роз`яснити, що відповідно до вимог частини першої статті 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Згідно статті 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя: І. І. Мельничук