Вирок від 22 липня 2026 р. у справі №444/3102/26 — Жовківський районний суд Львівської області

Справа № 444/3102/26

Провадження № 1-кп/444/412/2026

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 липня 2026 року Жовківський районний суд Львівської області у складі:

головуючий суддя ОСОБА_1

секретар судового засідання ОСОБА_2

номер кримінального провадження № 12026141400000152, відомості про якевнесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 09.05.2026 року

про обвинувачення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця, жителя та зареєстрованогос. АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, одружений, має на утриманні трьох неповнолітніх дітей, освіта середняі спеціальна, працює водієм "ВітаТрансСервіс", не інвалід, не адвокат, не депутат, не нотаріус, паспорт КС002570, ІПН 3137305899, УНЗР 19851123-01610, раніше не судимий, -

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України,

з участю прокурора ОСОБА_4

обвинуваченого ОСОБА_3

захисника ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Жовква Львівської області зазначене кримінальне провадження,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_3 діючи умисно з хуліганських мотивів, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх наслідки та бажаючи їх настання, з мотивів явної неповаги до суспільства, прагнучи продемонструвати зневажливе ставлення до встановлених у суспільстві правил співжиття, норм моралі та поведінки у громадських місцях, 09 травня 2026 року, приблизно о 17 годині 00 хвилин, перебуваючи на відкритій місцевості неподалік будинку АДРЕСА_1 , яка є відкритим громадським публічним місцем та місцем постійного перебування громадян, вчинив дії, що грубо порушили громадський порядок та спокій громадян.

Так, приблизно о 16 годині 30 хвилин ОСОБА_3 , знаходячись у с. Деревня по вул. Л. Українки, на вулиці біля будинку №11, Львівського району Львівської області вчинив конфлікт із потерпілим ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який приїхав на дану місцевість на автомобілі марки «Audi Q5» д.н.з НОМЕР_1 , в ході якого наніс тілесні ушкодження останньому. В подальшому, ОСОБА_3 пішов до місця свого проживання у АДРЕСА_1 , де із металевого сейфу дістав зареєстровану мисливську гладко ствольну рушницю марки ТОЗ-66, К-12 Т3012 та патрони до неї, після чого попрямував територію відкритої місцевості поруч із місцем свого проживання. Далі, приблизно о 17:00 год. ОСОБА_3 побачив проїжджаючий по вул. Шашкевича автомобіль «Audi Q5» д.н.з НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_6 , після чого здійснив один постріл у напрямку вказаного автомобіля, в якому у момент руху перебували ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , в результаті чого пошкодив праву сторону автомобіля та після вчинення вказаних дій ОСОБА_3 залишив місце події.

Таким чином, ОСОБА_3 , вчинив хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю та винятковим цинізмом із застосуванням вогнепальної зброї, тобто кримінальне правопорушення передбачене ч. 4 ст. 296 КК України.

Відповідно до вимог ст. 349 ч. 3 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо обставин справи, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченого та дослідженням характеризуючих даних обвинуваченого, так як проти такого не заперечують учасники судового провадження. Винуватість обвинуваченого у скоєнні інкримінованого йому кримінального правопорушення стверджується доказами, які є в матеріалах справи. Фактичні обставини справи, які стверджуються цими доказами, не оспорювались в ході судового розгляду ні обвинуваченим, ні іншими учасниками. Судом з”ясовано, чи правильно сторони розуміють зміст цих обставин, чи не мають сумніві у добровільності їх позиції, а також роз”яснено їм, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Обвинувачений ОСОБА_3 в судовому засіданні, після роз”яснення йому суті обвинувачення підтвердив вищевказані обставини, у вчиненні злочину свою вину визнав повністю і пояснив, що він у вказаний день знаходивсмя в с. Деревня де на вулиці у нього виник конфлікт із ОСОБА_9 під час якого останній почав наносити йому побої. В подальшому на допомогу ОСОБА_10 підійшов ОСОБА_11 та почав допомагати ОСОБА_10 . Він тоді вирішив вирватися та втекти. Утікши додому побачив, що ОСОБА_12 та ОСОБА_13 і ще з одним чоловіком їдуть до нього додому, а тому з метою щоб їх налякати взяв рушницю, зарядив її та вистрелив в повітря навмання. Не мав на меті спричинити будь-кому шкоди. У вчиненому розкаюється, просить суворо не карати.

Потерпілий ОСОБА_6 в судове засідання не прибув, подав заяву про відсутність претензій до обвинуваченого будь-якого характеру.

Таким чином, суд приходить до переконання про винуватість обвинуваченого у скоєнні пред”явленого йому кримінального правопорушення.

Вина обвинуваченого ОСОБА_3 полягає в тому, що він вчинив хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю та винятковим цинізмом із застосуванням вогнепальної зброї, а тому суд його дії кваліфікує за ст. 296 ч. 4 КК України.

Злочин, передбачений ч. 4 ст. 296 КК України за вчинення якого судиться ОСОБА_3 , згідно із ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів.

При обрані покарання підсудному ОСОБА_3 суд враховує тяжкість скоєного ним злочину, обставини справи, а саме, дані, що характеризують особу підсудного, обтяжуючі та пом`якшуючі покарання обставини, і з врахуванням наведеного перспективи його виправлення та попередження з його боку нових злочинів, а саме, що підсудний за місцем проживання та роботи характеризується позитивно, працює, раніше не судився, не перебуває на обліку в лікаря нарколога чи лікаря психіатра, не інвалід, одружений, має на утриманні трьох неповнолітніх дітей.

Крім цього судом враховується поведінка потерпілого ОСОБА_6 яка передувала конфлікту та який фактично спровокував конфлікт.

Обставин, що обтяжують відповідальність підсудного судом не встановлено.

Обставиною, що пом`якшує відповідальність є його розкаяння у вчиненому, так як він в судовому засідання повністю визнав свою вину та дав правдиві покази про обставини вчиненого ним правопорушення, а також повністю відшкодував завдану ним шкоду, та потерпілий не має до нього претензій.

Обвинувачений ОСОБА_3 не вчинив кримінальне правопорушення у стані обмеженої осудності чи у стані неосудності. Обставини, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження, чи є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності відсутні.

Вирішуючи питання про вид та міру покарання обвинуваченого за вчинення кримінального правопорушення, суд виходить із принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання та відповідно до ст. 65 КК України бере до уваги: ступінь тяжкості вчиненого злочину, що згідно із ст. 12 КК України є тяжким злочином, враховує наслідки та обставини вчиненого злочин, особу винного, його вік, сімейний та матеріальний стан, стан здоров`я, характеризуючі дані, відсутність обставин, що обтяжують, а тому, суд приходить до висновку про необхідність обрання обвинуваченим покарання в межах санкції статті 296 ч. 4 КК України, у виді позбавлення волі, що є необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та для попередження вчинення ними нових злочинів.

Крім цього, суд, враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_3 за місцем проживання та роботи характеризуються позитивно, щиро покаявся у вчиненому, активно сприяв розкриттю злочину, шкода відшкодована і потерпілий не має жодних претензій до обвинуваченого, приходить до висновку, що виправлення та перевиховання обвинуваченого можливе без ізоляції від суспільства, і що обвинуваченого слід звільнити від відбуття покарання з іспитовим строком відповідно до ст. 75 КК України, встановивши йому відповідний іспитовий термін та покласти на нього обов`язки, передбачені ст. 76 КК України, так як таке покарання є необхідним й достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.

Питання, щодо майна на яке накладено арешт слід вирішити у відповідності до ст. 174 КПК України.

Питання речових доказів слід вирішити в порядку ст. 100 КПК України.

Внесену заставу повернути заставодавцю після вступу вироку в законну силу.

Процесуальні витрати за проведення по справі експертиз підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави, так як такі проводилися з його вини.

Керуючись ст. ст. 368, 370, 371, 373, 374 КПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Визнати винним ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України та призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки.

У відповідності до ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання з випробовуванням строком на 1 (один) рік, якщо він протягом визначеного судом іспитового строку не вчинить новий злочин і виконає покладені на нього судом обовязки.

Згідно п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України зобов"язати ОСОБА_3 періодично з"являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Повернути заставодавцю ОСОБА_14 199 680 грн, які нею внесені на рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в Львівській області як застава за ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , після вступу вироку в законну силу.

Стягнути з ОСОБА_3 користь держави витрати за проведення експертиз, а саме:

- 5776,32 грн. - за проведення експертизи № СЕ-19/114-26/12772-БЛ від 15.06.2026 р.;

Речові докази:

- мисливську гладкоствольну рушницю ТОЗ-66 калібру НОМЕР_2 , пластмасовий корпус синього кольору (гільза), змиви з рук, зрізи нігтьових пластин, зразок букального епітелію ОСОБА_3 , що знаходяться на зберіганні в камері зберігання речових доказів ВП № 2 ЛРУЮ № 1 ГУНП у Л/о (м. Жовква, вул. С. Бандери, 13) - знищити.

Скасувати арешти на майно, накладені ухвалами Жовківського районного суду Львівської області від 11.05.2026 р. (провадження 1-кс/444/287/20263, 1-кс/444/286/2026), після вступу вироку в законну силу.

На вирок суду може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду протягом 30 діб з часу проголошення даного вироку суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору, а інші учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутній в судовому засіданні.

Вирок виготовлено в одному примірнику в нарадчій кімнаті.

Суддя: ОСОБА_1