Рішення від 20 липня 2026 р. у справі №343/978/26 — Долинський районний суд Івано-Франківської області

Справа №: 343/978/26

Провадження №: 2/343/821/26

Р І Ш Е Н Н Я

I М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 липня 2026 року м.Долина

Долинський районний суд Iвано-Франкiвської областi в складi:

головуючого судді – Керніцького І. І.,

з участю: секретаря судового засідання – Луцик Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в приміщенні Долинського районного суду Івано - Франківської області, цивільну справу № 343/978/26, за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на утримання дитини та зміну способу стягнення аліментів,-

В С Т А Н О В И В:

У провадженні Долинського районного суду Івано-Франківської області знаходилась вищевказана цивільна справа.

В обґрунтування позовних вимог, представником позивачки ОСОБА_1 , адвокатом Комарницьким Е.Г. зазначено, що позивачка із відповідачем шлюб розірвала.

В шлюбі з відповідачем у них народився син: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

За рішенням суду дитина залишилися проживати з матір`ю.

Згідно рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 03 лютого 2020 року у справі № 343/22136/19 з ОСОБА_2 стягуються аліменти на утримання дитини в твердій грошовій сумі в розмірі по 1 500 (одна тисяча п`ятсот) гривень щомісячно на дитину до досягнення дитиною повнолітня, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку.

Позивачка самостійно доглядає сина, що потребує значних додаткових витрат, оскільки, на жаль, їх дитина часто хворіє і вона повинна нести витрати, які пов`язані із його лікуванням. Усі ці витрати є вкрай необхідними для дитини та зумовлені об`єктивними причинами. При цьому витрати є великими і забезпечити їх самостійно її дуже складно, а тому звернулась до суду із даним позовом.

При цьому, відповідач є здоровим, працездатним чоловіком, працює та має стабільний дохід, а тому має змогу допомогти забезпечити додаткові потреби для сина, які зумовлені його здоров`ям.

Оскільки дитина росте, то її потреби також зросли та значно перевищують визначену в 2020 році судом суму аліментів в твердій грошовій сумі на утримання батьком ОСОБА_2 дитини ОСОБА_3 .

Просила стягнути з ОСОБА_2 додаткові витрати на дитину: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 33 877 гривень 50 копійок.

Змінити спосіб стягнення аліментів, які стягуються за рішенням Івано- Франківського міського суду Івано-Франківської області від 03 лютого 2020 року у справі № 343/22136/19 з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 РНОКПП: НОМЕР_2 на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в твердій грошовій сумі в розмірі по 1 500 (одна тисяча п`ятсот) гривень, щомісячно.

Стягувати з ОСОБА_2 на її користь аліменти на утримання сина - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у розмірі 1/3 частини з усіх видів заробітку (доходу), але не але не менше ніж 50% від встановленого прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку, щомісячно та до досягнення ним повноліття, починаючи з дня набрання рішенням суду законної сили.

Стягнути з ОСОБА_2 на її користь витрати на правничу допомогу.

Ухвалою судді від 04.05.2026 відкрито провадження у справі та призначено підготовче судове засідання.

22.05.2026 представником позивачки адвокатом Комарницьким Е.Г. подано заяву про проведення підготовчого судового засідання у їх відсутності з позивачкою.

22.05.2026 відповідач скерував на адресу суду заяву про проведення підготовчого судового засідання у його відсутності. Докази, що обгрунтовують його заперечення подасть в судовому засіданні.

Ухвалою суду від 22.05.2026 закрито підготовче судове заідання та призначено до судового розгляду.

Позивачка ОСОБА_1 в судове засідання не прибула.

В судовому засіданні представник позивачки ОСОБА_1 , адвокат Комарницьким Е.Г., позовні вимоги його довірительки підтримав повністю із підстав викладених у позові. Просив позовні вимоги задоволити. Зазначив, що докази про розмір витрат, які його довірителька сплатила у зв`язку з розглядом справи, подадуть протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні визнав позовні вимоги в частині зміни способу стягнення аліментів, в частині стягнення додактових витра позовні вимоги не визнав. Просив відмовити в задоволенні позову щодо стягнення додактових витрат, оскільки він такі надає на утримання сина. Не заперечив щодо задоволення позову про зміну способу стягнення аліментів.

Суд, дослідивши надані докази у їх сукупності, встановив такі обставини та відповідні їм правовідносини, що виникли між сторонами.

Так, судом встановлено, що рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 03.02.2020, у справі № 344/22136/19, позов ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини - задоволено. Стягнуто із ОСОБА_2 (адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер – НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер – НОМЕР_2 ) аліменти на утримання дитини: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в твердій грошовій сумі в розмірі по 1500 (одна тисяча п`ятсот) гривень щомісячно на дитину до досягнення дитиною повнолітня, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку. Стягнення аліментів розпочати з 18 грудня 2019 року.

Прізвище позивача було змінено з « ОСОБА_5 » на « ОСОБА_6 », що підтверджується витягамим з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу щодо підтвердження дошлюбного прізвища № 00041673867 від 03.10.2023, № 00057175220 від 18.03.2026 та № 0057175803 від 18.03.2026 та свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_3 від 16.08.2025.

Зі змісту довідки від 12.09.2023, додатком № 25042024 від 25.04.2024 до договору № 100523083108 про надання освітніх послуг ТОВ «Центр освіти «Оптіма» від 31.08.2023, договором № 100524091008 про надання освітніх послуг ТОВ «Центр освіти «Оптіма» від 10.09.2024, довідки № 18 від 15.05.2025, довідкою приватної організації (установа, заклад) Приватний заклад «Заклад загальної середнтьої освіти І-ІІІ ступенів «Тотоша Хай-Майндз Скул» № 28 від 23.03.2026 вбачається, що за навчання у вказаних закладах ОСОБА_3 оплату здійснювали мати, позивачка по справі, а також за лікування дитини, у розмірі 67 755,00 грн. Внесення вказаної оплати також підтверджується наявними платіжними інструкціями.

До матеріалів справи також долучені платіжні інструкції платника ОСОБА_2 , де отримувачем є позивачка з позначкою про призначення платежу «аліменти».

Крім того, до матеріалів справи також долучені платіжні інструкції платника ОСОБА_2 , де отримувач вказана позивачка з позначкою про призначення платежу «на лікування» - загальна сума: 7300,00 грн.

Вирішуючи по суті позовні вимоги ОСОБА_1 , суд виходить з наступного.

Згідно положень статті 1-3 Конвенції ООН «Про права дитини», в усіх діях щодо дітей першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Зокрема, передбачено, що дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживаються всі відповідні законодавчі і адміністративні заходи.

Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування (стаття 18 Конвенції). Декларацією прав дитини, прийнятою Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, у принципі 6 проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона повинна, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості.

Відповідно до частини другої статті 51 Конституції України,статті 180 Сімейного кодексу України, батьки зобов`язані утримувати своїх дітей до їх повноліття. Згідностатті 8 Закону України «Про охорону дитинства`кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

За змісто мстатті 180 Сімейного кодексуУкраїни батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. За відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом.

Згідно із частиною третьою статті 181 Сімейного кодексу України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

Відповідно достатті 182 Сімейного кодексу Українипри визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Водночас, правомірність такого способу захисту встановлюється судом з урахуванням фактичних обставин справи та залежить від наявності відповідних підстав, передбачених положеннями статей 182-184,192 Сімейного кодексу України.

Так, відповідно до статей 183,184 Сімейного кодексу України, за рішенням суду розмір аліментів визначається у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Сімейний кодекс України передбачає підстави для зміни розміру аліментів, визначеного за рішенням суду, але не пов`язує їх зі способом присудження (частина третя статті 181 Сімейного кодексу України).

Стаття 192 Сімейного кодексу України вказує на можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених в судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Отже, зміна способу стягнення аліментів (частина третястатті 181 Сімейного кодексу України) і зміна визначеного раніше розміру аліментів (частина першастатті 192 Сімейного кодексу України) є різними правовими інститутами. Водночас, ці інститути тісно пов`язані між собою. Зазвичай зміна способу стягнення аліментів тягне і зміну розміру (збільшення, зменшення) раніше обумовлених чи присуджених аліментів, зміна способу стягнення аліментів може слугувати засобом, методом зміни розміру стягуваних аліментів. Право вимагати зміни розміру аліментів шляхом зміни способу присудження аліментів не може заперечуватися, адже можливість вибору способу присудження аліментів з огляду на мінливість життєвих обставин, зазначенихстатями 182-184 Сімейного кодексу України, не може обмежуватися разовим її здійсненням.

З огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннямистатей181,192 Сімейного кодексу Українизміна розміру аліментів може мати під собою зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів, визначений у певній твердій грошовій сумі та навпаки).

Такий висновок також узгоджується із правовою позицією, висловленою Верховним Судом України у постанові від 5 лютого 2014 року в справі №6-143цс-13, відповідно якою вимоги зміни розміру аліментів шляхом зміни способу присудження аліментів не може заперечуватись, адже можливість вибору способу присудження аліментів з огляду на мінливість життєвих обставин, зазначенихстаттями 182-184 Сімейного кодексу України, не може обумовлюватись разовим її здійсненням й відповідно з огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннямистатті 192 Сімейного кодексу Українизміна розміру аліментів може мати під собою й зміну способу їх присудження.

Частиною третьою статті 181 Сімейного кодексу України передбачено, що спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

Вказана стаття не містить будь-яких умов за яких одержувачу аліментів може бути відмовлено судом у способі стягненні аліментів.

Вказане узгоджується із висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 11 березня 2020 у справі №759/10277/18, згідно із яким спосіб стягнення коштів на утримання дитини визначається за вибором того з батьків, разом з яким проживає дитина.

Тобто, позивач наділений абсолютним правом на зміну способу стягнення аліментів.

Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 14 листопада 2018 року в справі № 372/2393/17, вимога одержувача аліментів про зміну способу їх стягнення може мати місце як внаслідок виникнення необхідності у збільшенні розміру аліментів, так і внаслідок бажання стягувача змінити спосіб стягнення аліментів в силу інших обставин.

Тобто, зміна способу стягнення аліментів передбачає зміну їх розміру.

Разом з тим, змінюючи спосіб стягнення аліментів з платника, суд має визначити їх розмір за правилами, встановленими статтею 182 Сімейного кодексу України, тобто з урахуванням стану здоров`я та матеріального становища дитини, стану здоров`я та матеріального становища платника аліментів, наявності у платника аліментів інших дітей і інших утриманців, наявності рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, доведених стягувачем аліментів витрат платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інших обставини, що мають істотне значення.

Частиною першоюстатті 192 Сімейного кодексу України встановлено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ч.2,3ст.70 Закону України «Про виконавче провадження», із заробітної плати боржника може бути утримано за виконавчими документами до погашення у повному обсязі заборгованості: у разі стягнення аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю особи, у зв`язку із втратою годувальника, майнової та/або моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, - 50 відсотків;

Загальний розмір усіх відрахувань під час кожної виплати заробітної плати та інших доходів боржника не може перевищувати 50 відсотків заробітної плати, що має бути виплачена працівнику, у тому числі у разі відрахування за кількома виконавчими документами. Це обмеження не поширюється на відрахування із заробітної плати у разі відбування боржником покарання у виді виправних робіт і стягнення аліментів на неповнолітніх дітей. У таких випадках розмір відрахувань із заробітної плати не може перевищувати 70 відсотків.

Суд приймає до уваги встановлені обставини справи, враховуючи розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, обов`язок обох батьків утримувати дитину, враховуючи, що за період часу з ухвалення попереднього судового рішення (2020 рік) неповнолітня дитина виросла, змінилися її потреби в розвитку, харчуванні, побуті.

Наявні у справі докази в сукупності із законодавчим збільшенням прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та зростаючими потребами сина сторін, встановленими обставинами дають підстави для зміни розміру аліментів, оскільки забезпечить більш оперативну адаптацію розміру аліментів до економічної ситуації, тому суд вважає доцільним визначити аліменти на утримання дитини в розмірі 1/3 частки заробітку (доходу) відповідача, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку), змінивши спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 03.02.2020 у справі № 344/22136/19, про що в судовому засіданні не заперечив ОСОБА_2 .

Суд вважає за необхідне роз`яснити, що в разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я платника або одержувача аліментів та в інших випадках, передбачених Сімейним кодексом України, розмір аліментів, визначений рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів (частина перша статті 192 Сімейного кодексу України).

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача додаткових витрат на дитину, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст.180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Частинами першою-третьою ст.181 СК України передбачено, що способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними; за домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі; за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Положеннями статей 180, 183, 185, 193, 198, 199 СК України визначаються декілька видів виконання цього обов`язку, зокрема утримання неповнолітньої дитини, що стягується у частках або твердій грошовій сумі (статті 180, 183); участь батьків у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом, тощо) (стаття 185); утримання дитини, яка перебуває в закладі охорони здоров`я, навчальному або іншому закладі, у разі якщо батьки не беруть участі в утриманні дитини, влаштованої до державного або комунального або іншого закладу, аліменти можуть бути стягнуті з них на загальних підставах (стаття 193); батьки зобов`язані утримувати своїх повнолітніх непрацездатних дочку, сина, які потребують матеріальної допомоги, а також якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і потребують матеріальної допомоги до досягнення ними двадцяти трьох років, за умови якщо батьки можуть надавати таку допомогу (стаття 198).

Згідно із ч.1 ст.185 СК України той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов`язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо).

Отже, виходячи з аналізу статті 185 СК України додаткові витрати присуджуються на дитину за наявності в одного з батьків, з яким проживає дитина, додаткових витрат, викликаних особливими обставинами, зокрема необхідністю в розвитку дитини за наявності в неї особливих здібностей, талантів, у зв`язку з її хронічною хворобою, лікуванням, каліцтвом тощо. Наявність таких витрат має довести особа, що заявляє позовні вимоги про стягнення додаткових витрат. Ці кошти є додатковими, на відміну від коштів, які отримуються одним з батьків на утримання дитини.

Здібності це ті, які впливають на успішність людини в різних видах діяльності. Це унікальні властивості, які притаманні тому чи іншому індивідууму. Здібностями можуть вважатися абсолютно різні вміння, знання та навички. До них, зокрема, відносяться такі особливості, як абсолютна грамотність, прекрасна пам`ять, здатність здійснювати миттєвий рахунок у розумі, художні таланти, відмінні фізичні дані.

У Постанові Верховного Суду від 8 травня 2018 року у справі № 272/118/17-ц висловлено наступну правову позицію: «В окремих випадках за наявності особливих обставин, крім звичайних витрат на дитину вимагаються додаткові. До таких особливих обставин закон відносить насамперед випадки, коли дитина, яка знаходиться на утриманні батьків, потребує додаткових витрат на неї у зв`язку із розвитком певних її здібностей чи то страждає на тяжку хворобу. Наявність таких особливих обставини підлягають доведенню в судовому засіданні. При цьому позивач повинна довести їх необхідність».

Згідно зі ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Докази, надані суду мають бути належними, допустимими, достовірними і достатніми (ст.ст.77-80 ЦПК України).

Проаналізувавши вищезазначені витрати, суд вважає, що такі передбачені ст.185 СК України та можуть бути частково віднесені до додаткових витрат на дитину у розумінні ст.185 СК України

Належні докази на підтвердження додаткових витрат, викликаних особливими обставинами, зокрема необхідністю в розвитку дитини особливих здібностей, талантів, у зв`язку з її хронічною хворобою, лікуванням, каліцтвом тощо позивачкою надано.

Таким чином, суд приходить до висновку про підстави для стягнення з відповідача передбачених ст.185 СК України додаткових витрат на дитину, врахувавши при цьому витрати відповідача на лікування сина ОСОБА_7 в сумі 7300,00 грн.

Відповідно до п. 3 ч. 1ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору звільняються позивачі - за подання позовів про стягнення аліментів.

З ч. 6 ст. 141 ЦПК України вбачається, що якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Позивач звільнена від сплати судового збору за подання позовної заяви, в якій містяться вимоги щодо стягнення аліментів, тому суд констатує про необхідність стягнення судового збору з відповідача в дохід держави.

Відповідно до ч.2 ст. 141 ЦПК України інші (крім судового збору) витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Питання розподілу понесених стороною позивача витрат на правничу допомогу суд вирішить у спосіб ухвалення додаткового судового рішення з огляду на зроблену в судовому засіданні заяву адвокатом Комарницьким Е.Г., в порядку ч.8 ст. 141 ЦПК України, та за наявності для цього підстав.

На підставі ст.ст. 180-183 Сімейного кодексу України, ст.ст.13, 81, 141, 259, 263-265, 273, 354 Цивільного процесуального кодексу України,-

У Х В А Л И В:

позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на утримання дитини та зміну способу стягнення аліментів задовольнити частково.

Змінити спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням Івано-Франківського міського суду Івано – Франківської області від 03.02.2020, справа № 344/22136/19, що стягуються з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в твердій грошовій сумі в розмірі 1500,00 гривень щомісячно на дитину до досягнення нею повноліття, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку.

Стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти в розмірі 1/3 частки від всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Стягнення аліментів розпочати з часу набрання цим рішенням законної сили і проводити до досягнення дитиною повноліття, припинивши з цього моменту стягнення аліментів за рішенням Івано-Франківського міського суду Івано – Франківської області від 03.02.2020, справа № 344/22136/19.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесені нею додаткові витрати на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 26 577 (двадцять шість тисяч п`ятсот сімдесят сім) гривень 50 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави 2 375 (дві тисячі триста сімдесят п`ять) гривень 20 копійок судового збору.

В решті позовних вимог – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення до Івано-Франківського апеляційного суду.

Позивачка: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_3 , ІПН: НОМЕР_2 .

Відповідач: ОСОБА_2 , адреса: АДРЕСА_4 , ІПН: НОМЕР_1 .

Суддя Долинського районного суду І. І. Керніцький