Рішення від 19 липня 2026 р. у справі №190/954/26 — П'ятихатський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 190/954/26

Провадження №2/190/766/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

20 липня 2026 року м.П”ятихатки

П`ятихатський районний суд Дніпропетровської області

в складі головуючого судді Фирси Ю.В.,

за участю секретаря Гук С.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. П`ятихатки цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором купівлі - продажу,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу.

В обґрунтування заявлених вимог зазначив, що 24 квітня 2025 року між ним, як фізичною особою-підприємцем та ОСОБА_2 було укладено договір поставки № 240425, згідно з яким відповідач мав поставити покупцеві товар, а покупець, тобто він – оплатити його. 28.04.2025 року ним здійснено попередню оплату за Договором в розмірі 180000 грн, надавши її у вигляді готівки. За умовами договору до 31.07.2025 року сторони зобов`язані були укласти специфікацію, у разі якщо Сторони у вказаний строк не укладуть таку специфікацію, Постачальник, тобто відповідач зобов`язаний повернути всю суму попередньої оплати, отриманої за Договором до 31.07.2025 року, а також сплатити неустойку, пеню та відсотки 24 % річних від суми попередньої оплати. Станом дату подачі позову такої специфікації між ними не укладено, грошові кошти відповідачем йому не повернуто.

У зв`язку з невиконанням відповідачем умов договору поставки № 240425 від 24.04.2025 року просить стягнути з відповідача на його користь суму основного боргу в розмірі 180000,00 грн., суму пені в розмірі 38327,67 грн., суму нарахованих 24% річних у розмірі 41069,59 грн.; суму інфляційного збільшення суми боргу у розмірі 9177,02 грн. та сплачений судовий збір.

Заявник ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про час і місце судового засідання повідомлений належним чином, причину неявки до суду не повідомив.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, про час і місце судового засідання повідомлений належним чином, причину неявки до суду не повідомив/а.с.20/.

Таким чином, оскільки відповідач у судове засідання не з`явився, про місце, дату та час судового розгляду справи був сповіщений належним чином, не надав заяву про розгляд справи за його відсутності, не скористався правом надання заперечень проти позову, у зв`язку з чим суд вирішує справу в порядку заочного розгляду на підставі наявних у справі доказів.

За таких обставин, оскільки сторони в судове засідання не з`явились, про час і місце проведення судового засідання були повідомлені належним чином, суд вважає, що судове засідання можливо провести без їх участі, на підставі наявних у справі доказів, без фіксування судового засідання технічними засобами, що буде відповідати вимогам ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

24 квітня 2025 року між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено договір поставки №240425, відповідно до якого Постачальник зобов`язується до 31.07.25, за умовами укладення відповідної специфікації, що є невід`ємною частиною цього Договору, передати у власність Покупця (поставити), а Покупець зобов`язується прийняти та оплатити певний товар в порядку та на умовах цього Договору. Найменування, умови поставки, умови оплати, кількість, асортимент, якісні показники та ціна товару вказуються в спеціфікафії (ях), які є невід`ємними частинами цього Договору та підписуються Сторонами перед поставкою кожної окремої партії Товару (п.1.1. Договору).

Відповідно до п.1.2. Договор поставки №240425 від 24.04.2025 року постачальник зобов`язаний поставити товар за такою ціною (якщо іншу ціну не буде передбачено специфікацією): товар – пшениця, ціна без ПДВ – 4400, кількість – 41,00 т.

Згідно п. 1.3. Договору поставки № 240425 від 24.04.2025 року сторони зобов`язані до 30.07.25 укласти відповідну специфікацію (ї), у якій, крім умов, перелічених у п. 1.1. Договору, передбачити, за необхідності, нову ціну товару. В разі, якщо Сторони у вказаний строк не укладуть таку специфікацію(ї), Постачальник зобов`язаний повернути всю суму попередньої оплати, отриманої за Договором, до 31.07.25, в іншому випадку він зобов`язаний сплатити Покупцеві неустойку в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діятиме в період прострочення, від простроченої суми. Пеня нараховується за весь час прострочення без обмежень у часі.

На підставі п. 1.4 Договору поставки № 240425 від 24.04.2025 року передбачено, що на суму попередньої оплати від дня її оплати Покупцем Постачальникові нараховуються проценти відповідно до ст. 693 ч.3 ЦК України. Постачальник зобов`язаний сплачувати Покупцеві 24 % річних від суми попередньої оплати. День початку нарахування відсотків - наступний календарний день після здійснення попередньої оплати Покупцем. День закінчення нарахування відсотків – день здійснення поставки товару, передбаченого цим Договору, або у випадку повернення суми попередньої оплати, - день її повернення. В разі порушення зобов`язань, передбачених цим пунктом Договору, Постачальник зобов`язаний сплатити Покупцеві неустойку в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діятиме в період прострочення, від простроченої суми. Пеня нараховується за весь час прострочення без обмежень у часі.

На підтвердження виконання позивачем договору поставки №240425 від 24.04.2025 року наданий видатковий касовий ордер від 28.04.2025 року, відповідно до якого вбачається сплата коштів від ФО ОСОБА_1 ОСОБА_2 у розмірі 180000 грн., підстава – попередня оплата за договором поставки №240425 від 24.04.2025 року.

Згідно наданого позивачем розрахунку, сума заборгованості відповідача ОСОБА_3 за договором поставки №240425 від 24.04.2025 року складає: сума основного боргу в розмірі 180000,00 грн., суму пені в розмірі 38327,67 грн., суму нарахованих 24% річних у розмірі 41069,59 грн.; суму інфляційного збільшення суми боргу у розмірі 9177,02 грн. .

Статтею 4 Закону України «Про захист прав споживачів» передбачено, що споживачі під час укладення, зміни, виконання та припинення договорів щодо отримання (придбання, замовлення тощо) продукції, а також при використанні продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб мають право, окрім іншого на захист своїх прав державою та звернення до суду й інших уповноважених державних органів за захистом порушених прав.

Відповідно до ст.509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, зокрема із договорів та інших правочинів.

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною першою статті 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а згідно з ч.1 ст.530 ЦК України у разі, якщо у зобов`язанні встановлено строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Згідно зі ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.10 Закону України «Про захист прав споживачів» споживач має право відмовитися від договору про виконання робіт (надання послуг) і вимагати відшкодування збитків, якщо виконавець своєчасно не приступив до виконання зобов`язань за договором або виконує роботу так повільно, що закінчити її у визначений строк стає неможливим.

Відповідно до частин першої та другої статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з частиною першою статті 656 ЦК України предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

Частиною першою статті 662, частиною першою статті 663 ЦК України встановлено обов`язок продавця передати покупцеві визначений договором купівлі-продажу товар у строк, встановлений цим договором.

У разі відмови продавця передати проданий товар покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу (ст. 665 ЦК України).

Відповідно до частини другої статті 693 ЦК України у разі, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

На суму попередньої оплати нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути переданий, до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати. (ч. 3 ст.693 ЦК України).

Згідно з ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Враховуючи викладене вище, суд приходить до висновку, що позивачем доведено факт укладення 24 квітня 2025 року між ним та ОСОБА_2 договору поставки № 240425, позивач, який є замовником за договором поставки, належним чином виконав свій обов`язок щодо здійснення оплати відповідачу в узгодженому сторонами розмірі, що свідчить про добросовісність дій позивача та належне виконання ним умов договору. Натомість відповідач умови догову поставки не виконав, товар в установлений строк не передав, специфікації між сторонами не укладено.

За таких обставин, беручи до уваги те, що відповідач не надав належних, допустимих та достатніх доказів на підтвердження факту виконання ним зобов`язань у зазначеному обсязі та в обумовлений у договорі строк, суд вважає, що вимоги позивача в частині стягнення з відповідача основного боргу в сумі 180000 грн. та нарахованих річних у ромірі 41069,59 грн. є законними та обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню.

Щодо стягнення з відповідача пені в розмірі 38327,67 грн., інфляційного збільшення суми боргу у розмірі 9177,02 грн., то суд приходить до наступного висновку.

Право кредитора нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги за ч. 2 ст. 1050 ЦКУ.

Після закінчення строку позики права та інтереси позикодавця/кредитора забезпечені частиною 2 ст. 625 ЦКУ, за якою за увесь час прострочення повернення грошового зобов`язання стягуються 3% річних (якщо інший розмір саме процентів річних не визначено договором) та % інфляції (Постанова Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 року №444/9519/12).

Згідно ст. 631 ЦКУ строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

У відповідності ст. 1050 ЦКУ якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу.

Згідно ч. 2 ст. 625 боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу за весь час прострочення, а також % інфляції та 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Разом з тим, не підлягають стягненню з відповідача на користь 3% річних, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з пунктом 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, в подальшому його дія неодноразово продовжувалася.

Позивач просив стягнути з відповідача пеню та інфляційне збільшення за невиконання умов договору поставки від 24 квітня 2025 року, що суперечить п. 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України, а тому позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений судовий збір у сумі 2148,92 грн.

Керуючись ст.ст.10,12,13, 137, 141, 263-265, 280-281 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором купівлі - продажу - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 на користь фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 заборгованість за договором поставки № 240425 від 24 квітня 2025 року у розмірі 221069,59 (двісті двадцять одну тисячу шістдесят дев`ять) грн. 59 коп., з яких сума основного боргу - 180000,00 грн., сума нарахованих 24% річних – 41069, 59 грн. та сплачений судовий збір у розмірі 2148,92 грн.

В іншій частині заявлених вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана учасниками справи до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Головуючий суддя Ю.В. Фирса