Рішення від 21 липня 2026 р. у справі №177/977/26 — Криворізький районний суд Дніпропетровської області

Справа № 177/977/26

Провадження № 2/177/1025/26

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

22 липня 2026 року

Криворізький районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Березюк М. В.

за участі: секретаря Бабєєва К. О.,

позивача ОСОБА_1

відповідача ОСОБА_2

представника органу опіки та піклування Деркач О.С.,

представника служби у справах дітей Соколовської В.І.

за участі дітей ОСОБА_3 , ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі, в порядку загального позовного провадження, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , треті особи: Орган опіки та піклування Лозуватської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області, Служба у справах дітей Лозуватської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області, про відібрання дітей без позбавлення батьківських прав, стягнення аліментів, –

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулася до суду з позовом, уточнивши який просила суд, відібрати дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , від матері ОСОБА_4 та передати на виховання та утримання бабусі ОСОБА_1 , припинити стягнення аліментів на утриманням дітей з ОСОБА_2 , батька дітей, на користь матері - ОСОБА_4 , стягнувши аліменти на користь бабусі ОСОБА_1 , на вихованні та утриманні якої перебувають онуки, в розмірі 1/3 частини заробітку відповідачів: ОСОБА_2 та ОСОБА_4 .

В обґрунтування позовних вимог вказано, що ОСОБА_1 позивач по справі, є матір`ю ОСОБА_4

ОСОБА_4 та ОСОБА_2 є батьками неповнолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Заочним рішенням Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 19.03.2019 року у справі № 177/1908/18 шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 розірвано, а рішенням цього ж суду від 10.02.2016 року по справі № 177/2993/15-ц, стягнуто аліменти з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 , на утриманням їх дітей ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , в розмірі 1/3 частини від доходів батька ОСОБА_2 .

В березні 2025 року відповідач ОСОБА_4 підтримувала хаотичні зв`язки з чоловіками, зловживала алкоголем, та вигнала своїх дітей з квартири в м. Житомирі, де вони разом проживали, у зв`язку з чим діти самотужки добиралися до Криворізького району Дніпропетровської області, до своєї бабусі ОСОБА_1 .

Нині мати дітей веде асоціальний спосіб життя та неналежно виконує свої материнські обов`язки. Кошти на дітей, в тому числі аліменти, виплати по інвалідності ОСОБА_5 , використовує не за призначенням, на власні потреби.

Батько дітей ОСОБА_2 не може здійснювати повноцінне утримання та виховання дітей, оскільки має іншу сім`ю, професію, що пов`язана в постійними відрядженнями, не має житла, в якому міг би забезпечити належні умови перебування дітей. При цьому, він належним чином утримує дітей, забезпечує необхідним, надав згоду на їх перебування на вихованні бабусі ОСОБА_1 , де дітям створені належні умови проживання. Він сплачує аліменти на утриманням дітей, але останні витрачаються матір`ю на власні потреби, не за призначенням.

З квітня 2025 року ОСОБА_5 та ОСОБА_6 проживають у своєї бабусі по материнській лінії – ОСОБА_1 , якою створені належні умови для проживання дітей.

У зв`язку з викладеним, виникла потреба у відібранні дітей від матері без позбавлення батьківських прав, припинення стягнення аліментів на користь матері дітей та стягнення аліментів з батьків дітей на користь бабусі ОСОБА_1 , з якою проживають діти.

Позивач ОСОБА_1 пояснила, що позов підтримує. Обґрунтовуючи вимоги про відібрання дітей від матері – її доньки ОСОБА_7 без позбавлення останньої батьківських прав, вказала на те, що діти проживають з нею з 2025 року постійно. Вона дбає про онуків та бажає і має можливість займатися їх вихованням, утримання, забезпеченням всіх необхідних потреб. Мати самоусунулася з життя дітей, зловживає алкоголем, але попри це, позивач має надію повернення ОСОБА_7 до нормального життя, усвідомлення важливості дітей в її житті, а тому не бажає розривати зв`язок матері з дітьми шляхом позбавлення ОСОБА_7 батьківських прав. Підтвердила той факт, що аліменти, що сплачуються батьком дітей, а також виплати у зв`язку з інвалідністю ОСОБА_8 , отримує мати – ОСОБА_7 , яке витрачає їх на власні потреби, не надаючи дітям жодної матеріальної допомоги. Тому, вважала за необхідне стягувати аліменти саме на її користь, для належного утримання дітей.

Відповідач ОСОБА_2 уточнені позовні вимоги визнав. Просив суд задовольнити позов щодо відбирання дітей від матері ОСОБА_4 , з передачею їх на виховання та утримання бабусі ОСОБА_1 , з якою діти наразі проживають. Визнав позов до нього про стягнення аліментів на утримання дітей на користь бабусі ОСОБА_1 , оскільки саме з нею проживають діти, нею утримуються та виховуються. Підтримав вимоги щодо припинення стягнення аліментів з нього на користь матері дітей ОСОБА_4 , оскільки вона неналежно виконує обов`язки щодо дітей, витрачає кошти призначенні для дітей на власні потреби, алкоголь. Пояснив, що наразі не має можливості повноцінно займатися виховання дітей, адже має іншу родину, за професією часто перебуває в роз`їздах, не має власного житла, де могли бути забезпечені належні умови для дітей. Нині спілкується з дітьми, періодично проводить з ними час, сплачує аліменти, допомагає матеріально.

Позовні вимоги вважав такими, що відповідають найкращим інтересам дітей.

Відповідач ОСОБА_4 в судове засідання не прибула, хоча про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена в порядку визначеному законом (а.с.77, 87, 154), про причини неявки суд не повідомлено, відзиву не подано. Вказане не перешкоджає розгляду справи в силу ст. 223 ЦПК України.

Представники третіх осіб – Органу опіки та піклування, служби у справах дітей Лозуватської сільської ради, кожна окремо, позовні вимоги підтримали та просили задовольнити, як такі, що відповідають найкращим інтересам дітей. Родина перебувала на соціальному супроводі з 2025 року, проводилися бесіди з батьками щодо належного виховання та утримання дітей, але мати самоусунулася в життя дітей. В родині ОСОБА_1 дітям забезпечені належні умови, панує дружня атмосфера та взаєморозуміння, а задоволення позову відповідає інтересам дітей.

Неповнолітні діти, ОСОБА_5 та ОСОБА_9 , які в силу віку та стану розвитку здатні сформулювати свою думку щодо предмета спору, який стосується їх прав та інтересів, кожен окремо позов ОСОБА_1 підтримали. Пояснювали, що проживають з бабусею ОСОБА_1 з 2025 року, після того як їх виганяла з дому матір ОСОБА_4 . В бабусі вони забезпечені всім необхідним, їм створені належні умови для проживання та навчання, вони нарешті почувають себе у безпеці. Діти повідомили суду свою складну долю в період проживання з матір`ю, яка тривалий час зловживала алкоголем, вела антисоціальний спосіб життя, не дбала про них та допускала прояви насильства. Підтримують зв`язок з батьком. ОСОБА_5 додатково пояснила, що мати отримує її пенсію по інвалідності як законний представник, але кошти витрачає на власні потреби, її та брата не забезпечує матеріально. Мати телефонує лише тоді, коли бажає попросити коштів для себе, при цікавлячись долею дітей, їх життям. Діти не бажають повертатися до матері, оскільки з нею відчували себе з небезпеці. Разом з тим, ОСОБА_8 висловила думку про те, що не бажає наразі порушувати питання щодо позбавлення матері батьківських прав, оскільки хоче вірити, що мати змінить спосіб свого життя, припинить вживати алкоголь та повернеться в їх життя.

Суд, вислухавши думку учасників по справі, дослідивши у сукупності докази по справи, вислухавши думку дітей, повно і всебічно з`ясувавши обставини справи, дотримуючись принципів змагальності і диспозитивності цивільного судочинства, оцінивши докази у справі у їх сукупності, виходячи з принципу забезпечення найкращих інтересів дітей, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , є матір`ю відповідача по справі ОСОБА_4 , яка змінила прізвище « ОСОБА_10 », одружившись 05.06.2009 року з ОСОБА_2 , що підтверджено копією свідоцтва про шлюб (а.с. 28).

ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , в минулому «Босакевич» (а.с. 27, 28), є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копіями свідоцтв про народження дітей (а.с. 29-30).

Дитина ОСОБА_3 є дитиною з інвалідністю, що підтверджено копією посвідчення НОМЕР_1 та додатково медичною документацією (а.с. 43-49).

Рішенням Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 19.03.2019 року в справі № 177/1908/18 шлюб між ОСОБА_11 та ОСОБА_2 розірвано (а.с. 31-33), а рішенням Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 10.02.2016 року у справі № 177/2993/15-ц стягнуто аліменти на утримання дітей з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_11 (нині ОСОБА_12 ) (а.с. 143-145), що підтверджено копіями відповідних судових рішень, що набрали законної сили.

Мати дітей ОСОБА_4 неналежно виконувала свої батьківські обов`язки щодо дітей, про що вказували учасники провадження, зокрема діти ОСОБА_9 та ОСОБА_8 , що знайшло своє підтвердження у постановах Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 17.02.2017 року по справі № 177/2442/16-п (а.с. 146-147), за змістом якої матір дітей було визнано винною у вчиненні правопорушення передбаченого ч. ст. 184 КУпАП, а саме за фактом зловживання алкогольними напоями та залишенні дітей без нагляду (а.с. 37-38). Постановою Богунського районного суду м. Житомира від 14.04.2025 року матір дітей визнано винуватою у вчиненні правопорушення передбаченого ч.1 ст. 184 КУпАП, за фактом залишення доньки без супроводу, але суд звільнив останню від відповідальності, вбачаючи малозначність діяння (а.с. 39-40).

20.10.2025 року батько дітей ОСОБА_2 надав нотаріальну згоду на те, щоб його діти ОСОБА_5 та ОСОБА_9 перебували на вихованні ОСОБА_1 . Надав ОСОБА_1 право на власний розсуд, але на користь його дітей, до їх повноліття, вирішувати всі фінансові, матеріальні та моральні питання, що пов`язані з вихованням, з правом представлення їх інтересів (а.с. 41-42).

Як слідує з акта обстеження умов проживання від 12.02.2026 року, складеного представником служби у справах дітей Лозуватської сільської ради, в будинку АДРЕСА_1 , де проживає ОСОБА_1 з онуками ОСОБА_5 та ОСОБА_9 , дітям забезпечені належні умови проживання, будинком чистий, забезпечений тепло, водо та газопостачанням, наявні продукти харчування в достатній кількості, діти мають власні окремі кімнати, місця для навчання, виховання та відпочинку, забезпечені одягом, взуттям по сезону, а також побутовою технікою. Стосунки між бабусею та онуками позитивні. Місце перебування матері дітей не відоме, а батько дітей проживає окремо з новою родиною. Службою у справах дітей рекомендовано провести бесіди з батьками, щодо необхідності виконання батьківських обов`язків та покращення матеріального становища дітей (а.с. 50-51).

Згідно характеристики з місця навчання ОСОБА_3 , саме бабуся приділяє належну увагу виховання онука, контактує з вчителями, контролює процес навчання, співпрацює з органами опіки, а ОСОБА_6 поважає бабусю, конфлікти у відносинах відсутні (а.с. 52).

Як слідує з розрахунку заборгованості за аліментами на утриманням дітей ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , на підставі виконавчого листа у справі № 177/2993/15, станом на липень 2025 року заборгованість за аліментами була відсутня (а.с. 53-54), та попри це, як вказував ОСОБА_2 та неповнолітні діти, отримані аліменти, як і пенсію по інвалідності ОСОБА_13 , мати – ОСОБА_4 використовувала на власні потреби, дітей належним чином не виховувала, не отримувала.

15.07.2026 року рішенням Лозуватської сільської ради № 164 «Про затвердження висновку Органу піки та піклування щодо розв`язання спору, з урахуванням зміненого предмета спору за заявою ОСОБА_1 », затверджено висновок органу опіки та піклування Лозуватської сільської ради щодо розв`язання спору, за змістом якого визнано доцільним відібрання дітей ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , від матері ОСОБА_4 , без позбавлення її батьківських прав та передання дітей на виховання та утримання бабусі ОСОБА_1 (а.с. 135-136).

Під час підготовки висновку, органом опіки та піклування встановлено бажання дітей проживати у бабусі, на це надав згоду батько дітей ОСОБА_2 , який з дітьми спілкується, надає фінансову допомогу, але не має можливості забрати їх для постійного проживання, оскільки має іншу родину. Місце знаходження матері дітей встановити не вдалося. ОСОБА_1 характеризується позитивно, пройшла медичний огляд, за результатами якого відсутні протипоказання до виконання обов`язків щодо догляду та виховання дітей, на обліку лікарів нарколога та психіатра не перебуває, незнятої чи непогашеної судимості не має, за місцем проживання дітей забезпечила їм належні умови утримання та виховання. Мати дітей свідомо ухиляється від виконання обов`язків відносно дітей, не забезпечує належного догляду та виховання, діти тривалий час фактично проживають з бабусею, яка займається їх утриманням та вихованням, навчанням та розвитком. Залишення дітей з матір`ю, в даній правовій ситуації, не відповідає інтересам дітей, тому відібрання дітей від матері з передачею на виховання та утримання бабусі є необхідним заходом для забезпечення належного захисту прав та законних інтересів дітей (а.с. 135-136, 139-142).

За змістом ст. 150 Сімейного кодексу України, батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я та безпечні умови життя дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Батьки зобов`язані поважати дитину. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов`язку батьківського піклування щодо неї. Забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини. Забороняються фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини.

Відповідно до ст. 151 Сімейного кодексу України, батьки мають переважне право перед іншими особами на особисте виховання дитини. Батьки мають право залучати до виховання дитини інших осіб, передавати її на виховання фізичним та юридичним особам. Батьки мають право обирати форми та методи виховання, крім тих, які суперечать закону, моральним засадам суспільства.

При цьому, в силу ст. 152 Сімейного кодексу України, право дитини на належне батьківське виховання забезпечується системою державного контролю, що встановлена законом. Дитина має право противитися неналежному виконанню батьками своїх обов`язків щодо неї. Дитина має право звернутися за захистом своїх прав та інтересів до органу опіки та піклування, інших органів державної влади, органів місцевого самоврядування та громадських організацій. Дитина має право звернутися за захистом своїх прав та інтересів безпосередньо до суду, якщо вона досягла чотирнадцяти років.

Відповідно до ст. 170 Сімейного кодексу України, суд може постановити рішення про відібрання дитини від батьків або одного з них, не позбавляючи їх батьківських прав, у випадках, передбачених пунктами 2-5 частини першої статті 164 Сімейного кодексу України (якщо батьки: ухиляються від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини, забезпечення безпечних умов життя дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти; жорстоко поводяться з дитиною; є хронічними алкоголіками або наркоманами; вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва), а також в інших випадках, якщо залишення дитини у них є небезпечним для її життя, здоров`я і морального виховання.

У цьому разі дитина передається другому з батьків, бабі, дідові, іншим родичам - за їх бажанням або органові опіки та піклування.

Під час ухвалення рішення про відібрання дитини від батьків або одного з них без позбавлення їх батьківських прав суд бере до уваги інформацію про здійснення соціального супроводу сім`ї (особи) у разі здійснення такого супроводу.

Якщо відпадуть причини, які перешкоджали належному вихованню дитини її батьками, суд за заявою батьків може постановити рішення про повернення їм дитини.

При цьому, відповідно до ч.4 ст. 170 Сімейного кодексу України, при задоволенні позову про відібрання дитини від матері, батька без позбавлення їх батьківських прав суд вирішує питання про стягнення з них аліментів на дитину.

В силу ст. 171 Сімейного кодексу України, дитина має право на те, щоб бути вислуханою батьками, іншими членами сім`ї, посадовими особами з питань, що стосуються її особисто, а також питань сім`ї. Дитина, яка може висловити свою думку, має бути вислухана при вирішенні між батьками, іншими особами спору щодо її виховання, місця проживання, у тому числі при вирішенні спору про позбавлення батьківських прав, поновлення батьківських прав, а також спору щодо управління її майном. Суд має право постановити рішення всупереч думці дитини, якщо цього вимагають її інтереси.

Під час судового розгляду перед судом доведено, що мати дітей ОСОБА_5 та ОСОБА_14 , впродовж тривалого часу допускала неналежне виконання обов`язків щодо дітей, за що притягувалася до адміністративної відповідальності. Мати витрачала кошти отримані в якості аліментів, а також кошти що сплачувалися державою на користь дитини з інвалідністю ОСОБА_5 , для задоволення власних потреб, зокрема в придбанні алкоголю. ОСОБА_4 зловживала алкоголем, при цьому очевидцями антисоціальної, негідної поведінки ставали діти, які не витримавши такого життя, поїхали з місця проживання з матір`ю в м. Житомирі, до місця проживання бабусі ОСОБА_1 . Вказане свідчить про те, що залишення дітей на утриманні та вихованні матері несе ризик для життя, здоров`я, належного утримання та морального виховання дітей. Батько дітей ОСОБА_2 від дітей не відмовляється, підтримує з ними контакт, надає фінансову допомогу на утримання, понад сплату аліментів, які нині отримує мати дітей, але забрати дітей на виховання батько не має можливості. У зв`язку з чим, з урахуванням думки дітей, які підтримали позов, зазначали, що проживання з бабусею ОСОБА_1 та перебування на її утриманні та вихованні забезпечує їм належні умови життя та виховання, стосунки в них добрі, а також беручи до уваги висновки органу опіки та піклування щодо можливості передання дітей бабусі, з відібранням їх від матері, суд приходить до висновку, що відібрання дітей від матері та передачу їх на виховання бабусі, в даній життєво-правовій ситуації, відповідатиме найкращим інтересам дітей, забезпечить їм належні умови життя та розвитку.

Одночасно з ухвалення рішення про відібрання дітей від матері без позбавлення її батьківських прав та передачу їх на виховання та утримання бабусі ОСОБА_1 , суд вважає за необхідне задовольнити вимоги про припинення стягнення аліментів з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 на утримання дітей, що здійснюється на підставі рішення Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 19.02.2016 року у справі № 177/2993/15-ц, адже мати дітей з 2025 року не проживає з дітьми, їх не утримує, а кошти отримані в якості аліментів витрачає на власні потреби, позбавляючи дітей належного утримання від батька дітей.

Разом з цим, керуючись ч.4 ст. 170 Сімейного кодексу України, суд вважає за необхідне стягнути з обох батьків дітей аліменти на їх утримання, на користь бабусі ОСОБА_1 , з якою нині проживають, на утриманні якої перебувають діти.

В силу ст. 180 -181 Сімейного кодексу України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. При визначенні розміру аліментів, суд враховує обставини визначені ст. 182 Сімейного кодексу України.

Беручи до уваги викладене, суд приходить до висновку про необхідність стягнення з батьків дітей аліментів на утримання дітей в розмірі 1/3 частини з доходів кожного з батьків, щомісячно, до досягнення дітьми повноліття, на користь бабусі ОСОБА_1 , з якою проживатимуть та на вихованні, утриманні якої вони перебуватимуть.

Оскільки позовні вимоги про відібрання дітей без позбавлення батьківських прав та про припинення стягнення аліментів щодо пред`явлені до ОСОБА_4 задоволено, а позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір у розмірі 2662,40 грн (за 2 вимоги немайнового характеру), керуючись ст. 141 ЦПК України, суд вважає за необхідне компенсувати позивачу витрати по сплаті судового збору за рахунок відповідача ОСОБА_4 .

Позивач звільнена від сплати судового збору за подання позову про стягнення аліментів, при цьому позовні вимоги в цій частині також задоволено, а тому суд вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , на користь держави судовий збір, у рівних частках, тобто по 665,60 грн з кожного.

При складені повного тексту судового рішення, судом виявлено, що у скороченому тексті рішення суду (2 абзаці резолютивної частини) допущено описку, а саме пропущено фразу «без позбавлення батьківських прав», хоча предметом спору були вимоги саме щодо відібрання дітей від матері без позбавлення батьківств прав, з цього питання висловлювалися учасники по справі та надано висновок органу опіки та піклування, з цього питання ухвалювалося рішення суду, а тому з метою уникнення суперечностей при виконанні судового рішення, суд вважає за необхідне виправити допущену описку в скороченому тексті рішення суду, виклавши абзац другий резолютивної частини скороченого тексту рішення суду від 22.07.2026, в редакції абзацу другого резолютивної частини повного рішення суду (цього рішення суду).

Керуючись ст. ст. 10-13, 76-81, 89, 141, 263-265 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , треті особи: Орган опіки та піклування Лозуватської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області, Служба у справах дітей Лозуватської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області, про відібрання дітей без позбавлення батьківських прав, стягнення аліментів.

Відібрати дітей: неповнолітню ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , від матері ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , останнє відоме зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ), без позбавлення її батьківських прав, з передачею на виховання та утримання бабусі ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_3 ).

Припинити стягнення аліментів з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 ) на утримання дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь матері дітей ОСОБА_15 , в розмірі 1/3 частини доходів відповідача, що стягувалися на підставі рішення Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 19.02.2016 року у справі № 177/2993/15-ц.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_3 ), аліменти на утримання дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/3 частини доходів відповідача, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з 23 березня 2026 року до досягнення найстаршою дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , останнє відоме зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_3 ), аліменти на утримання дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/3 частини доходів відповідача, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з 23 березня 2026 року до досягнення найстаршою дитиною повноліття.

Якщо після досягнення повноліття найстаршою дитиною ніхто з батьків не звернувся до суду з позовом про визначення розміру аліментів на інших дітей, аліменти стягуються за вирахуванням тієї рівної частки, що припадала на дитину, яка досягла повноліття.

Стягнути з ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , останнє відоме зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) та ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ), кожного окремо, на користь держави по 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок, в рахунок відшкодування судового збору.

Стягнути з ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , останнє відоме зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_3 ), 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок у рахунок відшкодування судового збору сплаченого при зверненні до суду.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України, рішення в частині стягнення аліментів за один місяць допустити до негайного виконання.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення суду складено 23.07.2026.

Суддя М.В. Березюк