Вирок від 15 липня 2026 р. у справі №202/11416/25 — Індустріальний районний суд міста Дніпра

Справа № 202/11416/25

Провадження № 1-кп/202/853/2026

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 липня 2026 року м.Дніпро

Індустріальний районний суд міста Дніпра, у складі колегії суддів:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

при секретарі ОСОБА_4 ,

за участю

прокурора (ВКЗ) ОСОБА_5 ,

захисника (ВКЗ) ОСОБА_6 ,

обвинуваченого(в режимі ВКЗ) ОСОБА_7 ,

розглянувши у закритому судовому засіданні кримінальне провадження №22025050000000955 від 14.10.2025, у відношенні,

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Краматорськ Донецької області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , який фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_2 , виданий 25.10.2001 Краматорським МВ УМВС України в Донецькій області, раніше не судимого,

обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 111, ч. 7 ст. 111-1 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

Обвинувачений ОСОБА_7 , як громадянин України, після початку повномасштабного вторгнення ЗС РФ на територію України, який згідно із ст. 65 Конституції України має обов`язок здійснювати захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який у відповідності до частин 2, 3 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» може бути реалізований шляхом проходження військової служби виключно у Збройних Силах України, інших утворених відповідно до законів України військових формуваннях, а також правоохоронних органах спеціального призначення, посади в яких комплектуються військовослужбовцями, свідомо порушуючи свій конституційний обов`язок щодо захисту Вітчизни, діючи в період збройного конфлікту, умисно, з корисливих та ідеологічних мотивів, з метою заподіяння шкоди суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності України, добровільно погодився прийняти участь у бойових діях на боці ворога (держави-агресора) – РФ.

Так, 03.09.2025 у громадянина України ОСОБА_7 виник злочинний умисел, спрямований на вчинення державної зради, тобто діяння, умисно вчиненого громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній безпеці України: перехід на бік ворога в період збройного конфлікту в умовах воєнного стану.

Того ж дня ОСОБА_7 , керуючись корисливим та ідеологічним мотивами, з мотивів нанесення шкоди суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній безпеці України, прибув до «єдиного пункту відбору на контрактну службу Армії Росії»

за адресою: РФ, м. Москва, вул. Яблочкова, б. 5, де добровільно уклав контракт про проходження військової служби строком 1 рік та був зарахований до списків особового складу ЗС РФ, отримав перше військове звання «рядовий» та призначений на посаду стрільця 2 роти 1 мотострілецького батальйону НОМЕР_3 окремої мотострілецької бригади ЗС РФ, в/ч НОМЕР_4 ,чим здійснив перехід на бік ворога в період збройного конфлікту в умовах воєнного стану.

05.09.2025 ОСОБА_7 переміщено на військовий полігон ЗС РФ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » Воронезької області, РФ (координати 51.476379, 39.115533), де до 20.09.2025 проходив первинну військову підготовку (медична, вогнева, тактична, інженерна).

20.09.2025 ОСОБА_7 переміщено на військовий полігон ЗС РФ в районі АДРЕСА_3 (координати 49.682389, 39.063480), де продовжив проходження військової підготовки. Того ж дня отримав позивий «Шрек» та був забезпечений вогнепальною зброєю АК-74, військовою формою одягу зразка ЗС РФ, особистим військовим спорядженням та засобами індивідуального захисту. Підготовку проходив до 04.10.2025.

05.10.2025 ОСОБА_7 у складі підрозділу переміщено на бойові позиції в районі с. ЯмпільЛиманської територіальної громади Краматорського району Донецької області.

З 04.10.2025 по 10.10.2025 ОСОБА_7 приймав безпосередню участь у штурмі оборонних позицій ЗСУ в районі с. Ямпіль Лиманської територіальної громади Краматорського району Донецької області.

10.10.2025, приймаючи участь у бойових діях проти Збройних Сил України на боці ворога – Російської Федерації, виконуючи від невстановлених в ході досудового розслідування осіб наказ на штурм бойових позицій в районі АДРЕСА_4 та в ході бойового зіткнення був затриманий військовослужбовцями Збройних Сил України, внаслідок чого його злочинну діяльність було припинено.

Під час проходження військової служби у вказаному збройному формуванні держави-агресора, грошове забезпечення ОСОБА_7 , відповідно до штатного розпису за його посадою, складало приблизно 200000 рублів РФ на місяць.

Крім того, 03.09.2025 громадянин України ОСОБА_7 , діючи умисно, добровільно, за власною ініціативою, керуючись корисливим та ідеологічним мотивами, перебуваючи у «єдиному пункті відбору на контрактну службу Армії Росії» за адресою: РФ, м. Москва, вул. Яблочкова, б. 5, добровільно уклавши контракт про проходження військової служби строком 1 рік, будучи зарахованим до списків особового складу ЗС РФ, отримавши перше військове звання «рядовий» та будучи призначеним на посаду стрільця 2 роти 1 мотострілецького батальйону НОМЕР_3 окремої мотострілецької бригади ЗС РФ, в/ч НОМЕР_4 , добровільно вступив до збройних формувань держави-агресора з метою допомоги у веденні бойових дій проти Збройних Сил України та інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, добровольчих формувань, що були утворені або самоорганізовувалися для захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України.

05.09.2025 ОСОБА_7 переміщено на військовий полігон ЗС РФ «Погоново» Воронезької області, РФ (координати 51.476379, 39.115533), де до 20.09.2025 проходив первинну військову підготовку (медична, вогнева, тактична, інженерна).

20.09.2025 ОСОБА_7 переміщено на військовий полігон ЗС РФ в районі АДРЕСА_3 (координати 49.682389, 39.063480) де продовжив проходження військової підготовки. Того ж дня отримав позивий «Шрек» та був забезпечений вогнепальною зброєю АК-74, військовою формою одягу зразка ЗС РФ, особистим військовим спорядженням та засобами індивідуального захисту. Підготовку проходив до 04.10.2025.

05.10.2025 ОСОБА_7 у складі підрозділу переміщено на бойові позиції в районі с. ЯмпільЛиманської територіальної громади Краматорського району Донецької області.

З 04.10.2025 по 10.10.2025 ОСОБА_7 приймав безпосередню участь у штурмі оборонних позицій ЗСУ в районі с. Ямпіль Лиманської територіальної громади Краматорського району Донецької області.

10.10.2025, приймаючи участь у бойових діях проти Збройних Сил України на боці ворога – Російської Федерації, виконуючи від невстановлених в ході досудового розслідування осіб наказ на штурм бойових позицій в районі АДРЕСА_4 та в ході бойового зіткнення був затриманий військовослужбовцями Збройних Сил України, внаслідок чого його злочинну діяльність було припинено.

Під час проходження військової служби у вказаному збройному формуванні держави-агресора, грошове забезпечення ОСОБА_7 , відповідно до штатного розпису за його посадою, складало приблизно 200000 рублів РФ на місяць.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_7 свою вину у вчиненні ним кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 111, ч. 7 ст. 111-1 КК України за встановлених судом обставин визнав повністю, щиро розкаявся, просив суворо не карати та розглянути кримінальне провадження в порядку ст. 349 КПК України, про що надав письмову заяву.

Захисник ОСОБА_6 , яка діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 підтримала позицію свого підзахисного, та не заперечувала проти розгляду кримінального провадження в порядку ст. 349 КПК України.

Прокурор ОСОБА_5 в судовому засіданні підтримала проведення розгляду кримінального провадження в порядку ст. 349 КПК України, з огляду на беззаперечне визнання вини, вважала за доцільне призначити обвинуваченому покарання за ч. 2 ст. 111 КК України у виді 15 (п`ятнадцяти) років позбавлення волі з конфіскацію всього належного йому на праві власності майна, за ч. 7 ст. 111-1 КК України у виді 13 (тринадцять) років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому на праві власності майна, з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій в органах влади, установах, підприємствах та організаціях незалежно від форми власності строком на 15 (п`ятнадцять) років.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 15 (п`ятнадцять) років з конфіскацією всього належного йому на праві власності майна, з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій в органах влади, установах, підприємствах та організаціях незалежно від форми власності строком на 15 (п`ятнадцять) років.

У відповідності до ч. 3 ст. 349 КПК України, суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

В судовому засіданні встановлено, що викладені фактичні обставини справи ніким не оспорюються, обвинувачений та інші учасники судового розгляду правильно розуміють зміст цих фактичних обставин і у суду немає сумнівів у добровільності позиції, тому суд обмежується дослідженням лише письмових матеріалів кримінального провадження, що характеризують обвинуваченого.

Судом було роз`яснено обвинуваченому ОСОБА_7 та іншим учасникам судового провадження, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати визнанні ними фактичні обставини справи в апеляційному порядку.

Суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні обставин кримінального провадження, керуючись законом, приходить до висновку про те, що дії обвинуваченого ОСОБА_7 правильно кваліфіковано за ч. 2 ст. 111 КК України, як державна зрада, тобто діяння, умисно вчинене громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній безпеці України, що полягає у переході на бік ворога в період збройного конфлікту в умовах воєнного стану: перехід на бік ворога в період збройного конфлікту, вчинене в умовах воєнного стану, а також ч. 7 ст. 111-1 КК України, як колабораційна діяльність, тобто добровільна участь громадянина України в збройних формуваннях держави-агресора.

Так, згідно ч. 2 ст. 370 КПК України законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.ст. 50, 65 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами. Суд при призначенні покарання враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Враховуючи роз`яснення, які містяться в п.п. 1, 2 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 23 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов`язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.

Відповідно до наведеного, призначаючи покарання винному, суд повинен урахувати ступінь тяжкості злочину, конкретні обставини його вчинення, форму вини, наслідки цього діяння, дані про винну особу, обставини, що впливають на покарання, ставлення такої особи до своїх дій, інші обставини справи, які впливають на забезпечення відповідності покарання характеру й тяжкості вчиненого злочину.

З огляду на встановлені під час судового розгляду дані про особу обвинуваченого та тяжкість і обставини скоєного злочину, які не оспорюються сторонами справи, суд приходить до висновку про необхідність призначення обвинуваченому покарання, необхідного для виправлення останнього та попередження вчинення нових злочинів в межах санкцій ч. 2 ст. 111, ч. 7 ст. 111-1 КК України.

При визначенні виду та розміру покарання, судом враховується ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, що згідно ст. 12 КК України є особливо тяжкими умисними злочинами; дані про особу обвинуваченого, який є раніше не судимим, офіційно не працює, утриманців не має, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, обставини, що пом`якшують покарання, - щире каяття, та активне сприяння розкриттю злочину, беззаперечне визнання вини, а також обставину, що обтяжує покарання - з використанням умов воєнного стану.

З урахуванням принципу індивідуалізації покарання та особи обвинуваченого, який винуватість у вчинених злочинах визнав у повному обсязі, щиро розкаявся, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_7 покарання за ч. 2 ст. 111 КК України у виді позбавлення волі з конфіскацію всього належного йому на праві власності майна, та за ч. 7 ст. 111-1 КК України наближене до мінімального покарання, у виді позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому на праві власності майна, з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій в органах влади, установах, підприємствах та організаціях незалежно від форми власності.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_8 покарання у виді позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому на праві власності майна, з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій в органах влади, установах, підприємствах та організаціях незалежно від форми власності.

Процесуальні витрати, речові докази та цивільний позов у даному кримінальному провадженні відсутні.

Керуючись ст.ст. 349, 370, 373-374, ч. 15 ст. 615 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Визнати винним ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 111, ч. 7 ст. 111-1 КК України та призначити йому покарання:

- за ч. 2 ст. 111 КК України у виді 15 (п`ятнадцяти) років позбавлення волі з конфіскацію всього належного йому на праві власності майна;

- за ч. 7 ст. 111-1 КК України покарання у виді 13 (тринадцять) років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому на праві власності майна, з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій в органах влади, установах, підприємствах та організаціях незалежно від форми власності строком на 15 (п`ятнадцять) років.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України призначити покарання за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначивши ОСОБА_7 покарання у виді позбавлення волі на строк 15 (п`ятнадцять) років з конфіскацією всього належного йому на праві власності майна, з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій в органах влади, установах, підприємствах та організаціях незалежно від форми власності строком на 15 (п`ятнадцять) років.

Строк відбування покарання рахувати з дня набрання вироком законної сили.

Строк додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій в органах влади, установах, підприємствах та організаціях незалежно від форм власності рахувати з моменту відбуття основного покарання.

Запобіжний захід ОСОБА_7 , який утримується в ДУ «Табір для утримання військовополонених «Центр 5», до набрання вироком законної сили не обирати.

Вирок суду може бути оскаржений до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з дня проголошення, а особою, відносно якої винесено обвинувальний вирок, у той же строк з дня вручення копії вироку.

Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювались під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК України.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення апеляційним судом.

СУДДІ:

________________ ________________ ________________

ОСОБА_1 ОСОБА_3 ОСОБА_2