Рішення від 21 липня 2026 р. у справі №211/941/26 — Довгинцівський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 211/941/26

Провадження № 2/211/2858/26

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

22 липня 2026 року Довгинцівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді Юзефовича І.О.,

за участю:

секретаря судового засідання Андрійченко А.Ю.,

розглянувши у судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання, -

ВСТАНОВИВ:

Адвокат Ступак Я.О., діючи в інтересах ОСОБА_1 , 03.02.2026 року звернулася до суду із позовною заявою, в якій просила суд стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , аліменти на утримання дитини, що досягла повноліття, але продовжує навчання, у розмірі 1/4 частини з усіх видів його заробітку (доходу), починаючи від дня пред`явлення позову до суду і до закінчення ОСОБА_1 навчання, але не більше як до досягнення ним 23 років.

В обґрунтування позовних вимог зазначила, що ОСОБА_1 є сином ОСОБА_2 .

Рішенням Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області №2-1197/2009 від 28.04.2009 року було стягнуто аліменти з ОСОБА_2 на користь матері ОСОБА_3 на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_1 в розмірі 1/4 від частини доходу ОСОБА_2 .

Починаючи з 27.01.2026 року стягнення аліментів припинено через досягнення позивачем 18 років.

ОСОБА_1 продовжує навчання в Криворізькому професійному ліцеї за спеціальністю «Електромонтер з ремонту та обслуговування електроустаткування» на денному відділенні з 01.09.2024 року по 26.06.2027 року включно. ОСОБА_1 потребує матеріальної допомоги у зв`язку з навчанням. Добровільно матеріальну допомогу синові батько не надає, а матір ОСОБА_3 не має фінансової можливості самостійно утримувати сина.

10 лютого 2026 року судом прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, при цьому постановлено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_4 30.03.2026 року через модуль підсистеми ЄСІТС «Електронний суд» надали до суду заяву про розгляд справи без їх участі, вказавши, що позовні вимоги підтримують в повному обсязі, проти винесення заочного рішення не заперечують.

Відповідач ОСОБА_2 ,будучи повідомленим про дату, час та місце проведення підготовчого судового засідання належно, у встановленому законом порядку, в підготовче судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив.

Враховуючи вимоги ч. 1 ст. 223 ЦПК України, ч. 2 ст. 247 ЦПК України, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності учасників процесу на підставі наявних у справі доказів без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, оскільки сторони були належним чином повідомлені про дату, час і місце цього засідання, однак їх неявка не перешкоджає розгляду справи.

Суд, всебічно, повно, об`єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази щодо їх належності, допустимості, достовірності та достатності, надавши їм оцінку в сукупності, враховуючи позицію сторін дійшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є сином ОСОБА_5 (а.с. 6 – копія свідоцтва про народження).

Позивач ОСОБА_1 навчається в Криворізькому професійному ліцеї за спеціальністю «Електромонтер з ремонту та обслуговування електроустаткування» на денному відділенні з 01.09.2024 року (наказ №8 «З-УДЗ» від 01.09.2024 року) по 26.06.2027 року включно (а.с. 7 – копія довідки).

Відповідно до копії виконавчого листа, виданого Довгинцівським районним судом міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 28.04.2009 року, було стягнуто аліменти з ОСОБА_5 на користь матері ОСОБА_3 на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_1 в розмірі частки усіх видів заробітку (доходу), але не менш, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно до досягнення ним повноліття (а.с. 8-9).

Звертаючись до суду з даним позовом, позивач просить стягувати з відповідача на його користь аліменти в розмірі частини від його доходів на себе, мотивуючи тим, що має потребу у матеріальній допомозі від свого батька у зв`язку з навчанням.

Позивачем надано довідку з навчального закладу, що підтверджує факт продовження навчання, а також зазначає, що він не працює, доходу не має та потребує матеріальної допомоги. Відповідачем ці обставини не спростовані. Отже, умова потреби у матеріальній допомозі є підтвердженою.

Правовідносини щодо утримання батьками повнолітніх дочки, сина регулюються главою 16 СК України, яка, зокрема, передбачає обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, у спосіб сплати аліментів (ст.ст. 199, 200, 201 СК України).

Відповідно до ст. 198 СК України, батьки зобов`язані утримувати своїх повнолітніх непрацездатних дочку, сина, які потребують матеріальної допомоги, якщо вони можуть таку матеріальну допомогу надавати.

Відповідно до ст. 199 СК України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.

Відповідно до абз. 1 п. 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15.05.2006, обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує вісімнадцять, але є меншим двадцяти трьох років; продовження ними навчання; потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.

Аналогічний висновок щодо застосування норм права викладений у постанові Верховного Суду від 29.01.2018 р., у справі № 622/373/16-ц, в постанові Верховного Суду України від 24 лютого 2016 року у справі № 6-1296цс15.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідач є особою працездатного віку та будь-яких доказів втрати ним працездатності суду не надав, а тому суд вважає, що останній спроможний працювати, отримувати дохід та надавати матеріальну допомогу своєму повнолітньому сину, який продовжує навчання.

Судом не встановлено наявності обставин, які б перешкоджали відповідачу у виконанні його батьківських обов`язків стосовно його повнолітнього сина. Доказів неможливості сплати аліментів у вказаному позивачем розмірі та інших обставин, що мають значення при вирішенні даного спору (матеріальний та сімейний стан, стан здоров`я, наявність інших утриманців), відповідачем до суду не надано.

Отже, відповідачем не спростована його можливість надавати позивачу матеріальну допомогу на період навчання в розмірі 1/4 частки від доходу щомісячно.

Враховуючи те, що витрати на утримання дитини батьки повинні нести порівну, з урахуванням вищенаведеного, суд вважає, що відповідач має можливість та зобов`язаний надавати допомогу на утримання повнолітнього сина на час його навчання.

А тому суд дійшов висновку, що позовні вимоги слід задовольнити в повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 191 Сімейного кодексу України аліменти на утримання дитини присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Отже, враховуючи, що позивач звернувся до суду 03.02.2026 року, то аліменти мають бути присуджені з дня його звернення до суду з позовом.

Відповідно до ст. 430 ЦПК України рішення суду, в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць, необхідно допустити до негайного виконання.

Оскільки дане рішення ухвалюється на користь позивача, який на підставі п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» звільнений від сплати судового збору, відповідно до ч. 6 ст. 141 ЦПК України судовий збір в розмірі 1331 грн. 20 коп. підлягає стягненню з відповідача в дохід держави до спеціального фонду Державного бюджету України.

Керуючись ст. 4, 12, 19 ,141, 247, 258, 259, 265, 268, 273, 274, 279, 354, 355, 430 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов представника позивача ОСОБА_1 адвоката Ступак Яни Олександрівни до ОСОБА_2 , про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти, на його утримання, як повнолітньої сина, який продовжує навчання, в розмір і1/4 частини від усіх видів його заробітку (доходу), щомісячно, починаючи стягнення з 03 лютого 2026 року і до 26 червня 2027 року, але не більше ніж до досягнення ним 23-річного віку.

Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір в сумі 1331 (одна тисяча триста тридцять одна) грн. 20 коп.

Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дати його складання шляхом подання апеляційної скарги. Рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження, або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про сторін:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 .

Суддя І.О.Юзефович