Вирок від 21 липня 2026 р. у справі №227/1698/24 — Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра

Справа № 227/1698/24

(1-кп/199/176/26)

ВИРОК

іменем України

22.07.2026 місто Дніпро

Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра у складі:

головуючого судді – ОСОБА_1 ,

секретаря судового засідання – ОСОБА_2 ,

номер кримінального провадження у Єдиному реєстрі досудових розслідувань №12024053230000093 від 15.04.2024 відносно:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Добропілля Донецької області, громадянина України, з повною вищою освітою, одруженого, маючого на утриманні малолітню доньку: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , не маючого на утриманні непрацездатних осіб, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , військовослужбовця військової служби за призовом під час мобілізації на особливий період, який проходить військову службу на посаді діловода військової частини НОМЕР_1 Збройних Сил України, має військове звання «солдат», раніше не судимого, -

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 309 КК України, -

за участю:

прокурора – ОСОБА_5 (в режимі відеоконференції),

захисника – ОСОБА_6 ,

обвинуваченого – ОСОБА_3 (в режимі відеоконференції),

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі судових засідань в режимі дистанційного судового провадження вказане кримінальне провадження з угодою про визнання винуватості між прокурором і обвинуваченим від 31.05.2024

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 , будучі військовослужбовцем, який проходив військову службу за призивом під час мобілізації на посаді водія 1 інженерно-саперного взводу інженерно-саперної роти групи інженерного забезпечення військової частини НОМЕР_2 Збройних Сил України, в порушення ст.ст. 9, 11, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, а також вимог Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» від 15.02.1995 № 62/95-ВР із подальшими змінами та доповненнями, Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними» від 15.02.1995 № 62/95-ВР із подальшими змінами та доповненнями, Постанови Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 № 770 «Про затвердження переліку наркотичних засобів, психотропних речовині прекурсорів» із подальшими змінами та доповненнями, Наказу Міністерства охорони здоров`я України № 188 від 01.08.2000 «Про затвердження таблиць невеликих, великих та особливо великих розмірів наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, які знаходяться у незаконному обігу» із подальшими змінами та доповненнями, вчинив кримінальне правопорушення пов`язане з незаконним обігом психотропних речовин при наступних обставинах.

Так, 15.04.2024 приблизно об 11:30 годині ОСОБА_3 , перебуваючи поблизу будинку № 1-А, розташованого по просп. Шевченка в м. Добропілля Покровського району Донецької області, на землі знайшов згорток, всередині якого знаходився зіп-пакет, та розуміючи, що всередині даного зіп-пакета знаходиться психотропна речовина, підняв його із землі та поклав до правої кишені одягнутих на ньому штанів, тим самим незаконно придбав, та почав незаконно зберігати при собі особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено – «PVP» (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он), для власного вживання без мети збуту.

Цього ж дня, тобто 15.04.2024, приблизно о 12:25 годині ОСОБА_3 , маючи при собі вищевказаний зіп-пакет, рухаючись біля будинку № 1-А, розташованого по просп.Шевченка в м. Добропілля Покровського району Донецької області, був зупинений працівниками поліції на підставі ст. 32 Закону України «Про Національну поліцію» з метою перевірки документів, посвідчуючих особу, під час чого ОСОБА_3 повідомив, що в нього при собі є психотропна речовина.

15.04.2024 в період часу з 12:58 години до 13:22 години в присутності двох понятих було проведено огляд місця події, в ході якого ОСОБА_3 видав працівникам поліції зіп-пакет з порошкоподібною речовиною білого кольору, яка є психотропною речовиною, обіг якої заборонено – «PVP» (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он), масою 0,3056 г, яку він незаконно придбав, зберігав без мети збуту для особистого вживання та яку в подальшому було вилучено.

Кристалічна речовина масою 0,3056 г містить особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено «PVP» (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он). Маса «PVP» (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он) становить 0,2282 г.

Умисні дії ОСОБА_3 , які виразилися в незаконному придбанні та зберіганні психотропної речовини без мети збуту, кваліфікуються за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України.

31.05.2024 була укладена угода про визнання винуватості між прокурором Донецької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_5 та обвинуваченим ОСОБА_3 за участі захисника ОСОБА_7 .

Відповідно до даної угоди прокурор ОСОБА_5 та обвинувачений ОСОБА_3 за участі захисника ОСОБА_7 дійшли згоди щодо формулювання обвинувачення, всіх істотних для даного кримінального провадження обставин та правильності кваліфікації дій ОСОБА_3 за ч. 1 ст. 309 КК України. Сторонами угоди визначено узгоджене ними покарання за ч. 1 ст. 309 КК України у виді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, тобто в сумі 17000 (сімнадцять тисяч) гривень.

В угоді передбачені наслідки її укладання та затвердження, невиконання яких роз`яснені обвинуваченому ОСОБА_3 та прокурору, вирішені питання процесуальних витрат та долі речових доказів.

Розглядаючи в порядку п. 1) ч. 3 ст. 314 КПК України питання про можливість затвердження даної угоди про визнання винуватості, вислухавши позицію учасників підготовчого судового провадження, які наполягали на затвердженні судом угоди про визнання винуватості, суд приходить до висновку, що угода про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим підлягає затвердженню з наступних підстав.

У підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 пояснив, що він повністю визнає свою вину в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні, цілком розуміє характер його обвинувачення ч. 1 ст. 309 КК України, тяжкість кримінального правопорушення. ОСОБА_3 зазначив, що він розуміє надані йому законом права, розуміє наслідки укладання та затвердження угоди про визнання винуватості, визначені ст.473 КПК України, наслідки її невиконання, передбачені ст. 476 КПК України, згоден з видом покарання, яке до нього буде застосовано в результаті затвердження угоди про визнання винуватості та наполягає на затвердженні даної угоди.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 468, п. 1 ч. 4 ст. 469 КПК України за ініціативою прокурора або обвинуваченого може бути укладена угода про визнання винуватості щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів.

При цьому, відповідно до абз. 5 частини 4 та абз. 2 частини 8 статті 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв`язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.

Суд, шляхом опитування сторін кримінального провадження в підготовчому судовому засіданні, переконався, що укладання сторонами угоди є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин ніж ті, що передбачені в угоді.

Зміст, умови та порядок укладення угоди про визнання винуватості відповідають вимогам ст.ст. 469, 472 КПК України. Міра покарання, узгоджена обвинуваченим та прокурором, визначена у межах санкції інкримінованої статті. Умови угоди відповідають інтересам суспільства, не порушують прав, свобод чи інтересів сторін.

Підстав для відмови в затверджені угоди про визнання винуватості, передбачених ч.7 ст. 474 КПК України, не встановлено. Угода відповідає вимогам закону і є всі правові підстави для затвердження цієї угоди.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про повну доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_3 та правильної кваліфікації його умисних дій за ч. 1 ст. 309 КК України, як такі, що виразилися в незаконному придбанні та зберіганні психотропної речовини без мети збуту.

Вивчивши зміст угоди, обвинувального акту з додатками, заслухавши думки сторін судового провадження, які просили затвердити угоду про визнання винуватості, суд дійшов висновку про відповідність угоди вимогам ст. 472 КПК України.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов до висновку про наявність підстав для затвердження угоди про визнання винуватості та призначення ОСОБА_3 узгодженого покарання за ч. 1 ст. 309 КК України у виді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, тобто в сумі 17000 (сімнадцять тисяч) гривень.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_3 по даному кримінальному провадженню не обирався.

За вимогами ч. 2 ст. 124 КПК України із ОСОБА_3 належить стягнути на користь держави витрати пов`язані із проведенням судової експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів у сумі 1893 (одна тисяча вісімсот дев`яносто три) гривень 20 (двадцять) копійок.

Питання про долю речових доказів вирішити відповідно до ч. 9 ст. 100 КПК України.

Підстави для застосування спеціальної конфіскації відповідно до ст. 96-1 КК України відсутні.

На підставі ч. 15 ст. 615 КПК України, в умовах дії воєнного стану, після складання та підписання повного тексту вироку, суд користується своїм правом обмежитися проголошенням його резолютивної частини з обов`язковим врученням учасникам судового провадження повного тексту вироку в день його проголошення.

Керуючись ст.ст. 369, 371-374, 475, ч. 15 ст. 615 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Угоду від 31.05.2024 про визнання винуватості між прокурором Донецької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_5 та обвинуваченим ОСОБА_3 за участі захисника ОСОБА_7 , у кримінальному провадженні №12024053230000093 від 15.04.2024 за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 309 КК України – затвердити.

ОСОБА_3 визнати винуватим у пред`явленому обвинуваченні у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, та призначити йому узгоджене сторонами угоди про визнання винуватості від 31.05.2024 покарання у виді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, тобто в сумі 17000 (сімнадцять тисяч) гривень.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_3 по даному кримінальному провадженню не обирався.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави витрати, пов`язані із проведенням судової експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів у сумі 1893 (одна тисяча вісімсот дев`яносто три) гривень 20 (двадцять) копійок.

Речові докази (постанова дізнавача від 29.04.2024)

- кристалічна речовина масою 0,3056 г, яка містить особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено «PVP» (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он) масою 0,2282 г, яка зберігається в камері схову речових доказів Покровського РУП ГУНП в Донецькій області (квитанція № 691) – знищити.

На вирок можуть бути подані апеляційні скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Дніпровського апеляційного суду через Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра, з урахуванням обмежень прав прокурора та обвинуваченого на оскарження вироку в апеляційному порядку згідно з положеннями ст. 394 КПК України.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення апеляційним судом.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

На підставі ч. 15 ст. 615 КПК України, в умовах дії воєнного стану, повний текст вироку вручити учасникам судового провадження в день його проголошення.

Суддя: ОСОБА_1