Рішення від 13 липня 2026 р. у справі №194/123/26 — Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 194/123/26

Провадження № 2/185/4120/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 липня 2026 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Юдіної С.Г., за участю секретаря Садової К.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Павлограді цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання, суд –

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 у якій просила суд стягнути з відповідача на її користь аліменти на її утримання у розмірі 1/4 частини з усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, на час навчання починаючи з дати подання позову до суду, але не більше як до досягнення нею 23 років.

У обґрунтування заявленого позову позивач посилалася на те, що з відповідач є її батьком. На даний час вона є повнолітньою та продовжує навчання на денній формі здобуття освіти гр. УФ-25 факультету української та іноземної філології та мистецтва ДНУ за рахунок коштів фізичних осіб. Через навчання не має можливості заробляти та забезпечувати себе, у зв`язку з чим потребує матеріальної допомоги. Відповідач має можливість надавати матеріальну допомогу.

Позивачка в судове засідання не з`явилася, надала суду заяву про розгляд справи без її участі, позов підтримала в повному обсязі.

Відповідач в судовому засіданні позов визнав частково в розмірі меншому ніж 1/4 частина його заробітку. Пояснив, що проживає однією сім`єю без реєстрації шлюбу з ОСОБА_3 та її сином ОСОБА_4 2016 року народження. Оскільки батько ОСОБА_4 помер він утримує свою цивільну дружину та її сина. Розмір його заробітку в середньому становить 20 000 грн. на місяць.

Суд дослідивши матеріали справи в їх сукупності, встановив фактичні обставини та зміст спірних правовідносин, доходить висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню на таких підставах.

Так, судом по справі встановлено, що ОСОБА_2 є батьком ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серія НОМЕР_1 .

Згідно довідки Дніпровського національного університету від 01.09.2025 року ОСОБА_1 навчається на денній формі здобуття освіти гр. УФ-25 факультету української та іноземної філології та мистецтва ДНУ за рахунок коштів фізичних осіб. Термін навчання з 01.09.2025 по 30.06.2029.

Вартість навчання становить 32 500,00 грн., яка була сплачена матір`ю позивачки ОСОБА_5 .

Як зазначає позивач у позові на даний час вона перебуває на утриманні матері. Батько добровільно матеріальну допомогу не надає хоча має таку можливість.

Судом встановлено, що відповідач є працездатним, отримує регулярний дохід в розмірі 20 000 грн., проживає однією сім`єю з ОСОБА_3 та її сином, утримує нову сім`ю.

Правовідносини між сторонами регулюються СК України.

За частиною 1 ст. 141 СК України, мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.

Згідно ст. 198 СК України батьки зобов`язані утримувати своїх повнолітніх непрацездатних дітей, які потребують матеріальної допомоги, якщо вони можуть таку матеріальну допомогу надавати.

Відповідно ст. 199 СК України, якщо дитина продовжує навчання і у зв`язку з цим потребує матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати її до досягнення нею двадцяти трьох років за умови, що вона продовжує навчатися і що батьки можуть надавати таку матеріальну допомогу.

Частиною 1 ст. 183 СК України передбачено, що частина заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Відповідно до п. 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15.05.2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина які продовжують навчатися після досягнення повнолітня (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18 років, але є меншим 23 років, продовження ними навчання; потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.

Вирішуючи питання про можливість стягнення аліментів із відповідача на утримання його повнолітньої дитини, суд враховує встановлені в судовому засіданні обставини та докази надані сторонами на підтвердження своїх вимог та заперечень.

Згідно з ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Враховуючи матеріальний стан сторін, стан здоров`я відповідача, його спроможність надавати матеріальну допомогу, волевиявлення позивача на отримання аліментів у частині від заробітку (доходу) та виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, суд дійшов висновку про стягнення аліментів в розмірі 1/6 частини від всіх видів заробітку (доходу) відповідача.

Аліментипідлягають стягненню з моменту надходження позовної заяви до суду, тобто з 21 січня 2026 року.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішення у справі стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідача підлягає стягненню судовий збір в доход держави в розмірі 1 331, 20 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 263, 264, 265 ЦПК України, суд –

У Х В А Л И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на її утримання у розмірі 1/6 частини з усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, на час навчання, але не більше ніж до досягнення дитиною 23 років, починаючи з 21 січня 2025 року та до закінчення навчання.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судові витрати в сумі 1331 (одна тисяча триста тридцять одна) гривня 20 копійок.

В іншій частині відмовити.

Рішення суду підлягає негайному виконанню в межах суми платежу за один місяць.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження відповідно та в порядку і строки, визначені ст. 354 ЦПК України.

Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене).

Рішення знаходиться в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою: http://reyestr.court.gov.ua.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса : АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса реєстрації : АДРЕСА_2 .

Суддя С. Г. Юдіна