Вирок від 21 липня 2026 р. у справі №203/4116/26 — Центральний районний суд міста Дніпра

Справа № 203/4116/26

Провадження № 1-кп/0203/2034/2026

В И Р О К

іменем України

22 липня 2026 року Центральний районний суд міста Дніпра в складі:

головуючої - судді ОСОБА_1 ,

при секретарі – ОСОБА_2 ,

за участю прокурора – ОСОБА_3 ,

обвинуваченого – ОСОБА_4 ,

захисника – ОСОБА_5 (в режимі відеоконференції),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Дніпрі кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62026100130000568 від 24.01.2026 року відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Кривого Рогу Дніпропетровської області, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, не одруженого, військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «солдат», на посаді стрільця-помічника гранатометника 1 відділення охорони 2 взводу охорони 12 роти охорони 4 батальйону охорони, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

- обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до Указу Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України № 2102-IX від 24.02.2022 «Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні"», у зв`язку зі збройною агресією Російської Федерації проти України, на всій території України з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року введено воєнний стан строком на 30 діб, який у подальшому неодноразово продовжувався.

ОСОБА_4 , будучи достовірно обізнаним про введення та дію воєнного стану на всій території України, діючи в умовах воєнного стану, 16.03.2026, більш точний час під час досудового розслідування встановити не вдалося, шляхом вільного доступу потрапив до квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 . Перебуваючи у зазначеній квартирі, він зайшов до кімнати та, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, діючи таємно, умисно та з корисливих мотивів, визначив як об`єкт свого злочинного посягання ноутбук марки «Lenovo», моделі «AMD Ryzen 5 5500H», який належить потерпілому ОСОБА_6 .

Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинене в умовах воєнного стану, діючи таємно, умисно та з корисливих мотивів, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, ОСОБА_4 , перебуваючи за вказаною адресою, зайшов до вітальної кімнати, звідки із дивана таємно викрав ноутбук марки «Lenovo», моделі «AMD Ryzen 5 5500H», який належить потерпілому ОСОБА_6 , вартістю 11 666 грн 67 коп.

Після цього ОСОБА_4 , утримуючи при собі викрадене майно, з місця вчинення кримінального правопорушення зник, розпорядившись ним на власний розсуд, чим спричинив потерпілому матеріальну шкоду на загальну суму 11666, 67 гривень.

Обвинувачений в судовому засіданні вину у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення визнав у повному обсязі, пояснив, що 16.03.2026 року, точний час не пам`ятає, діючи таємно, умисно, з корисливих мотивів, незаконно заволодів майном, що належить потерпілому ОСОБА_6 , а саме ноутбуком марки «Lenovo», який потім здав в ломбард, а кошти витратив на власні потреби. Однак вже під час судового розгляду шкода потерпілому була ним відшкодована.

Матеріали кримінального провадження містять заяву потерпілого ОСОБА_6 про розгляд кримінального провадження за його відсутності, в якій зазначив, що матеріальна шкоди обвинуваченим йому відшкодована у повному обсязі, не заперечує проти розгляду кримінального провадження в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_4 у повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення за обставин, викладених в обвинувальному акті, а також беручи до уваги, що прокурор і потерпілий, який подав відповідну заяву, не оспорювали фактичних обставин кримінального провадження, судом встановлено, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин, їх позиція є добровільною, а сумніви щодо її добровільності відсутні.

Після роз`яснення учасникам судового провадження положень ч. 3 ст. 349 КПК України та з`ясування їхньої думки, відповідно до якої вони не заперечували проти розгляду кримінального провадження у порядку, передбаченому зазначеною нормою закону, суд вважає недоцільним дослідження доказів щодо тих фактичних обставин кримінального провадження, які ніким не оспорюються.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що вина ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення повністю доведена, а його дії правильно кваліфіковано за ч. 4 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене в умовах воєнного стану.

Призначаючи покарання, суд виходить з того, що покарання має призначатися з урахуванням принципів законності, справедливості, індивідуалізації та бути необхідним і достатнім для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень. При цьому суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання, а також ставлення обвинуваченого до вчиненого.

ОСОБА_4 вчинив злочин проти власності, який відповідно до ст. 12 КК України належить до категорії тяжких злочинів. раніше не судимий, є військовослужбовцем, за місцем служби характеризується позитивно, має серцево-судинні захворювання, не одружений, в реєстрі осіб з наркологічним та психічними захворюваннями не перебуває, вину у вчиненому кримінальному правопорушенні визнав повністю.

Обставинами, що пом`якшують покарання відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставин, що обтяжують покарання, відповідно до ст. 67 КК України судом не встановлено.

Відповідно до ст. 50 КК України покарання має на меті не лише кару, а й виправлення засудженого та запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як самим засудженим, так і іншими особами, і не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність людини.

Виходячи із загальних засад призначення покарання, визначених ст. 65 КК України, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченого, його ставлення до вчиненого, наявність пом`якшуючих та відсутність обтяжуючих покарання обставин, суд доходить висновку, що необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень є покарання у виді позбавлення волі на мінімальний строк, передбачений санкцією ч.4 ст.185 КК України.

Разом із тим, враховуючи наведені обставини, суд вважає можливим виправлення ОСОБА_4 без ізоляції від суспільства, а тому приходить до висновку про можливість застосування до нього положень ст. 75 КК України та звільнення від відбування покарання з випробуванням із покладенням обов`язків, передбачених ст. 76 КК України.

Долю речових доказів слід вирішити відповідно до вимог статті 100 КПК України.

Крім того, на підставі ч. 2 ст. 124 КПК України, суд також вважає за необхідне стягнути з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експертів в даному кримінальному провадженні.

Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувалися.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.349, 368, 370, 373, 374 КПК України, суд –

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, та призначити йому покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю 2 (два) роки, якщо він протягом визначеного іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення та виконає покладені на нього обов`язки.

Початок іспитового строку обчислювати з дня проголошення вироку.

Згідно з п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 обов`язки періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Відповідно до ч.4 ст.76 КК України нагляд за особами, звільненими від відбування покарання з випробуванням, здійснюється уповноваженим органом з питань пробації за місцем проживання, роботи або навчання засудженого, а щодо засуджених військовослужбовців - командирами військових частин.

На підставі ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати ОСОБА_4 в строк покарання, строк попереднього ув`язнення у даному кримінальну провадженні з моменту його затримання, а саме з 18.03.2026 по 22.07.2026 включно з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави процесуальні витрати, пов`язані із залученням експерта для проведення судової товарознавчої експертизи №534/26 від 26.03.2026, у сумі 400 (чотириста) гривень 00 копійок.

Речові докази:

-Чек на ноутбук марки «Lenovo», моделі «AMD Ryzen 5 5500H», копію квитанції про заставу, надану в ході допиту свідка ОСОБА_7 , які зберігаються в матеріалах кримінального провадження – залишити в матеріалах кримінального провадження.

На вирок суду може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду через Центральний районний суд міста Дніпра протягом 30 днів з дня його проголошення, з урахуванням особливостей, передбачених ст. 394 КПК України.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копія вироку після його оголошення негайно вручається засудженому та прокурору.

Суддя ОСОБА_1