Рішення від 21 липня 2026 р. у справі №176/3616/25 — Жовтоводський міський суд Дніпропетровської області

справа №176/3616/25

провадження №2/176/255/26

РІШЕННЯ

Іменем України

22 липня 2026 р. Жовтоводський міський суд Дніпропетровської області в складі головуючого судді Гусейнова К.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

У вересні 2025 року до Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №1179-4638 від 29.03.2023 року в розмірі 60000 грн та суми сплаченого судового збору в розмірі 2422,4 грн.

Позивач обґрунтовує свої позовні вимоги тим, що 29 березня 2023 року між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 за допомогою веб-сайту (credos.com.ua) було укладено електронний Договір про відкриття кредитної лінії №1179-4638, який разом з Правилами відкриття кредитної лінії (надання споживчих кредитів), Паспортом споживчого Кредиту, Таблицею обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за Договором відповідно до Методики Національного банку України складають єдиний договір, в якому визначаються всі його істотні умови та з яким відповідачка була попередньо ознайомлена.

Відповідно до умов кредитного договору кредитодавець взяв на себе зобов`язання надати відповідачу кредит для задоволення особистих потреб, на наступних умовах: сума кредиту 12000 грн, строк кредитування 300 днів, базовий період - 18 днів; знижена % ставка 2,50 % в день, стандартна % ставка 3,00 % в день.

Кредитодавець виконав взяті на себе зобов`язання, надавши відповідачу кредит відповідно до умов укладеного кредитного договору.

Відповідач підтвердив виникнення своїх зобов`язань, відповідно до умов укладеного Кредитного договору, шляхом прийняття виконання зобов`язання кредитодавця, а саме отримавши кредитні кошти відповідач не скористався своїм правом протягом 14 календарних днів з дня укладення Кредитного договору відмовитися від договору без пояснення причин, у тому числі в разі отримання ним грошових коштів.

В подальшому, відповідач всупереч умовам Кредитного договору, порушила вищезазначені умови кредитного договору і в кінцевому підсумку не повернула в повному обсязі кредит, а також не виконала в повному обсязі всі інші свої грошові зобов`язання перед кредитодавцем за Кредитним договором.

Станом на 25.08.2025 року загальний розмір заборгованості відповідача за Кредитним договором становить 118920 грн, а саме: прострочена заборгованість за кредитом - 12000 грн та прострочена заборгованість за нарахованими процентами 106920 грн.

Разом з тим позивач повідомляє, що Кредитодавцем було прийнято рішення про можливість застосування до Позичальника Програми лояльності для споживачів фінансових послуг ТОВ «Укр Кредит Фінанс», а саме часткового списання заборгованості позичальнику у загальній сумі 58920,00 грн за умови погашення позичальником решти заборгованості за Кредитним договором в розмірі 60000,00 грн.

В зв`язку з неналежним виконанням відповідачкою своїх зобов`язань за кредитним договором, позивач просить суд стягнути вищезазначену заборгованість за Кредитним договором №1179-4638 від 29.03.2023 року у розмірі 60000 грн (прострочена заборгованість у розмірі 12000 грн; прострочена заборгованість за нарахованими процентами у розмірі 48000 грн), а також понесені судові витрати по справі у розмірі 2422,4 грн.

Ухвалою Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 10.10.2025 року у справі відкрито провадження та призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Позивач про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін повідомлений належним чином. Заперечень від представника позивача щодо розгляду справи в порядку спрощеного провадження, не надходило.

28 жовтня 2025 року від відповідача ОСОБА_1 на адресу суду надійшов відзив, в якому вона просила відмовити позивачу в задоволенні позову.

У відзиві відповідач зазначила, що позовні вимоги вона не визнає, оскільки матеріали справи не містять належних та допустимих доказів надання їй кредитних коштів за умовами вказаного вище договору № 1179-4638 від 29.03.2023 року, зокрема, платіжної інструкції, меморіального ордеру, виписки з особового рахунку тощо.

При цьому, відповідач вважає, що наданий позивачем лист АТ КБ «ПриватБанк» від 28.08.2025 року, відповідно до якого останній повідомляє про перерахування коштів від ТОВ «Укр Кредит Фінанс» через систему платежів LigPay на підставі договору № 4010 від 02.12.2019, зокрема: ID платежу - 2264153461, канал LigPay, дата видачі - 29.03.2023, сума - 12000,00 грн. номер договору - 1179-4638, номер картки НОМЕР_1 , не є первинним бухгалтерським документом та допустимим доказом отримання позичальником кредитних коштів за умовами кредитного договору № 1179-4638 від 29.03.2023 року, не доводить факту перерахування коштів на рахунок, відкритий у банківській установі саме на ім`я ОСОБА_1 . У цьому листі вказано, зокрема, про транзакцію на суму 12000,00 грн від 29.03.2023 на картку, номер якої зазначено лише частково. Доказів, що номер картки належить відповідачу матеріали справи не містять.

Отже, на думку відповідача, позивачем не доведено належними та допустимими доказами, що банківська картка відкрита саме на її ім`я, а також, що зарахування грошових коштів у сумі 12000,00 грн. здійснювалось на її банківську картку/рахунок.

Окрім того, відповідач вважає, що розрахунок заборгованості, що наданий разом з позовною заявою, також не є первинним документом, який підтверджує отримання кредиту, користування ним, а, отже, сам по собі не є належними доказом наявності заборгованості. Розрахунок складений самим позивачем, а тому інформація, зазначена у ньому, за умови відсутності первинних документів щодо видачі кредитних коштів, не може бути належним доказом отримання позичальником коштів у кредит та наявності заборгованості перед позивачем.

Відповідач вважає, що копія довідки ТОВ «Укр Кредит Фінанс» про перерахування суми кредиту також не є первинним бухгалтерським документом на підтвердження видачі коштів позичальнику.

Згідно з ч.2, п.5 ч.3 ст.18 Закону України «Про захист прав споживачів» № 1023-ХІІ від 12 травня 1991 року, умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача. Несправедливими є, зокрема, умови договору про встановлення вимоги щодо сплати споживачем непропорційно великої суми компенсації (понад п`ятдесят відсотків вартості продукції) у разі невиконання ним зобов`язань за договором.

Наявність у кредитора можливості стягувати зі споживача надмірні грошові суми процентів спотворює їх дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне грошове зобов`язання проценти перетворюється на несправедливо непомірний тягар для споживача та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором.

Таким чином, на думку відповідача, позивач як фінансова установа, скориставшись необізнаністю позичальника, діючи з порушенням звичаїв ділового обороту та порушуючи при цьому норми і вимоги діючого законодавства, спонукав у такий спосіб позичальника на укладення договору позики на вкрай невигідних для нього умовах, які відповідач не міг оцінити належно, у зв`язку зі специфічними умовами та структурою самого договору.

Таким чином, застосовуючи аналогію та враховуючи те, що заявлена позивачем до стягнення сума прострочених платежів по процентам за користування кредитом у розмірі 48000 грн., яка не є співмірною сумі існуючої заборгованості за кредитом у розмірі 12 000,00 грн. за договором про відкриття кредитної лінії № 1179-4638 від 29.03.2023 року, що суперечить принципам розумності та добросовісності, є наслідком дисбалансу договірних прав та обов`язків на шкоду позичальника, як споживача послуг кредитної установи, оскільки встановлює вимогу щодо сплати непропорційно великої суми процентів у разі невиконання ним зобов`язань за кредитним договором, а тому розмір процентів, нарахований позивачем, на думку відповідача, не відповідає розміру, визначеному у розділі «Предмет договору» та не може бути задоволений.

Враховуючи викладене, відповідач вважає, що позивачем у даній справі не надано доказів, що стосуються заборгованості, зокрема, платіжних доручень, квитанцій, платіжних інструкцій або інших документальних підтверджень перерахування коштів на її рахунок/картку та отримання нею цих коштів. Доданий до позовної заяви розрахунок заборгованості за договором, який складений представником позивача, як на підставу задоволення позовних вимог, є безпідставним, оскільки сам розрахунок заборгованості є внутрішнім документом фінансової установи та не містить відомостей, які б дозволили перевірити, чи передавалися в дійсності кошти в кредит, а тому позовні вимоги, на думку відповідача, є необгрунтованими та недоведеними належними, допустимими і достовірними доказами.

04 листопада 2025 року від позивача ТОВ «Укр Кредит Фінанс» до суду надійшли додаткові пояснення. Представник позивача зазначив, що у відповідності до норм ч.1 ст.13 ЗУ «Про споживче кредитування» кредитний договір №1179-4638 від 29.03.2023 року був укладений в письмовій формі у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг», а також з урахуванням особливостей, передбачених ЗУ «Про електронну комерцію».

Позивач стверджує, що відповідач попередньо ознайомився з Договором та Правилами надання споживчих кредитів, Паспортом споживчого кредиту Інформацією, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит та Таблицею обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за Договором № 1179-4638 (Графік платежів за Договором), які складають єдиний договір в якому визначаються всі його істотні умови.

На виконання та у відповідності до вимог ст.12 Закону України «Про електронну комерцію», Відповідачу було надано одноразовий ідентифікатор А8543, для підписання кредитного договору №1179-4638 від 29.03.2023 року.

Таким чином, один з дозволених Законом підписів було використано при укладенні кредитного договору №1179-4638 від 29.03.2023 р. між позивачем та відповідачем.

Також, позивач надає Моніторинг дій користувача в Інформаційно-телекомунікаційній системі ОСОБА_1 на підтвердження факту створення заявки на отримання кредиту, ознайомлення з офертою, надсилання одноразового ідентифікатора Відповідачу на мобільний номер телефону, який він вказав під час заповнення Заявки, а саме: НОМЕР_2 використання даного ідентифікатора та надсилання позивачем примірнику Кредитного договору та додатків до нього, які є невід`ємною частиною Договору на електронну адресу Відповідачу, а саме: ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до повідомлення Нацкомфінпослуг від 13.02.2019 року «Щодо порядку укладення еклектронного договору» встановлено, що для Нацкомфінпослуг належним доказом підтвердження укладення фінансовою установою зі споживачем електронного договору може бути посвідчена керівником фінансової установи роздруківка інформації з електронного файлу, що визначає послідовні дії учасників електронної комерції (фінансової установи та споживача) в ІТС (далі - Log file), якою зафіксовано чітку послідовність (хронологію) всіх дій фінансової установи та споживача щодо укладання електронного договору в інформаційно-телекомунікаційній системі, яку фінансова установа використовує для укладення електронних договорів.

На підтвердження вищезазначеного, позивач надає протокол створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису. Відповідно до зазначеного протоколу вбачається, що вищевказаний договір підписаний електронною печаткою Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс», також зазначено час та дату підпису, а саме 12:21:40 29.03.2023 року.

Позивач звертає увагу суду, що час та дата підпису договору у протоколі співпадає з часом та датою зазначеної у договорі. Відповідач підписав кредитний договір №11794638 від 29.03.2023 року відповідно до розділу 12 Договору електронним підписом одноразовим ідентифікатором А8543, а Позивач засвідчив кваліфікованою електронною печаткою із позначкою часу. Отже, з вищевикладеного вбачається, що Кредитний договір №1179-4638 від 29.03.2023 року укладений у відповідності до статті 12 Закону України «Про електронну комерцію».

Щодо надання первинного бухгалтерського документу, а саме виписки по рахунку відповідача, позивач зазначає, що ТОВ «Укр Кредит Фінанс» не є банківською установою в розумінні ЗУ «Про банки і банківську діяльність» та відповідно до вищевказаної ліцензії виданої ТОВ «Укр Кредит Фінанс». Таким чином, позивач не відкриває рахунки, а здійснює послуги з переказу коштів без відкриття рахунку.

Створюючи заявку на отримання кредиту відповідач самостійно вносить власні дані в тому числі номер банківської картки, на яку бажає отримати кредитні кошти.

Пунктом 4.2. Договору передбачено, Спосіб перерахування Позичальнику коштів у рахунок Кредиту: Кредит надається Позичальнику шляхом безготівкового переказу грошової суми, вказаної у п. 4.1. цього Договору, на банківський рахунок Позичальника шляхом використання вказаних Позичальником реквізитів електронного платіжного засобу.

Відповідачем при оформленні заявки було зазначено повний номер картки (електронного платіжного засобу відповідача), але відповідно до вищенаведених Постанов Правління Національного банку України позивач не може повністю зазначати та зберігати у документах номер особистого електронного платіжного засобу відповідача.

Позивач звертає увагу суду, що на підтвердження перерахування відповідачу коштів, до суду надано Довідку про перерахування суми кредиту №1179-4638 від 29.03.2023 року, а також лист (довідку) АТ КБ «ПриватБанк», яка містить номер особистого електронного платіжного засобу відповідача із маскою, а саме, НОМЕР_1 . Таким чином, перерахування кредитних коштів відбувалось на картковий рахунок, вказаний ОСОБА_1 під час заповнення Заявки.

Щодо погодження сторонами в кредитному договорі №1179-4638 від 29.03.2023 року умов щодо строку кредитного договору, відсоткової ставки та порядку нарахування відсотків, позивач зазначає, що відповідно до умов Кредитного договору Кредитодавець взяв на себе зобов`язання надати відповідачу кредит для задоволення особистих потреб, на наступних умовах:

-сума кредиту - 12 000,00 грн.;

-строк кредитування - 300 днів;

-базовий період* - 18 днів;

-знижена % ставка - 2,50 % в день;

-стандартна % ставка - 3,00 % в день;

Позивач звертає увагу суду, що базовий період - строк (період) протягом якого боржник (позичальник) буде сплачувати саме відсоток за користування кредитом (в даному випадку - 18 днів), який він сам обирає при заповнення заявки на отримання грошових коштів. А строк кредитування - строк на який видаються грошові кошти позичальнику, якими він може користуватися (в даному випадку - 300 днів).

Таким чином, при заповненні заявки на отримання грошових коштів відповідач сам обрав базовий період, а саме 18 днів, протягом якого він буде сплачувати саме відсоток.

З наведеного вбачається, що ТОВ «Укр Кредит Фінанс» детально було описано інформацію як щодо базового періоду, так і щодо строку кредиту (строку кредитування), а тому твердження відповідача про те, що за змістом Договору визначається два строки є невірним, оскільки Кредитним договором та Правилами відкриття кредитної лінії чітко розмежовано ці поняття.

Таким чином, позивач вважає, що враховуючи вищезазначене, у кредитному договорі №11794638 від 29.03.2023 року сторонами було погоджено умови щодо розміру та сплати процентів і ОСОБА_1 погодилась з такими умовами, шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором A8543.

Позивач зауважує, що з наданого до позовної заяви розрахунку заборгованості вбачається, що він відповідає вимогам Закону, є чітким, зрозумілим, узгоджується з умовами кредитного договору, з нього вбачається основний борг, нараховані відсотки, сума платежу та залишок нарахованих не погашених відсотків відповідачем.

Крім того, позивач звертає увагу суду, що відповідно до вищезазначеного розрахунку штраф та комісія стосовно ОСОБА_1 не нараховувались.

Разом з тим позивач повідомляє, що Кредитодавцем було прийнято рішення про можливість застосування до Позичальника Програми лояльності для споживачів фінансових послуг ТОВ «Укр Кредит Фінанс», а саме часткового списання заборгованості Позичальнику за нарахованими процентами у загальній сумі 58 920,00 гривень за умови погашення позичальником решти заборгованості за Кредитним договором в розмірі 60 000,00 гривень.

Тобто, на думку представника позивача, з наведеного вбачається, що позивач має законне право на нарахування процентів (згідно п.4.6., 10.1. Договору) протягом строку договору (згідно п. 8 Договору), що останнім і було здійснено та відображено у розрахунку заборгованості.

Таким чином, представник позивача вважає, що проценти за користування кредитом визначено відповідно до ст.1048, 1054, 1056-1 ЦК України та не є компенсацією у разі невиконання зобов`язань за договором в розумінні п.5 ч.3 ст.18 ЗУ «Про захист прав споживачів».

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Враховуючи, що справа розглядається у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд повно, всебічно та об`єктивно дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази у їх сукупності, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно зі статтею 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Судом встановлено, що 29.03.2023 року між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 було укладено договір про відкриття кредитної лінії № 1179-4638 у вигляді електронного документа, згідно якого відповідач отримала кредит в розмірі 12000,00 грн, строком кредитування 300 календарних днів, заявленим строком кредитування 18 днів, зі сплатою зниженої процентної ставки - 2,50 % в день, стандартної процентної ставки - 3,00 % в день (а.с.11-16).

Вказаний кредитний договір укладений з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи - Веб-сайту ТОВ «Укр Кредит Фінанс» (credos.com.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «Укр Кредит Фінанс» (кредитодавця), в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле.

Крім того, вищезазначені умови кредитування були доведені до відома відповідача перед укладенням договору, про що свідчить паспорт споживчого кредиту від 29.03.2023 року, який підписано ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором (а.с.24-25).

Факт надання ОСОБА_1 кредитних коштів у розмірі 12000 грн підтверджується листом АТ КБ «ПриватБанк» від 28.08.2025 про те, що АТ КБ «ПриватБанк» на підставі договору №4010 від 02.12.2019 перерахувало 29.03.2023 від ТОВ «Укр Кредит Фінанс» через систему платежів LiqPay по Договору №1179-4638 на відповідний номер картки НОМЕР_1 12000 грн, ID платежу 2264153461 (а.с.27-29).

Взяті на себе зобов`язання за кредитним договором позичальниця ОСОБА_1 належним чином не виконала, тому кредитор станом на 25.08.2025 нарахував їй заборгованість у розмірі 118920 грн, з яких: заборгованість за кредитом 12000,00 грн, заборгованість за нарахованими відсотками 106920 грн (а.с.31-35).

В Договорі про відкриття кредитної лінії №1179-4638 ОСОБА_1 зазначила свої особисті дані, номер паспорту, РНОКПП, адресу реєстрації, електронну пошту (а.с.16 зворот).

У відповідь на запит згідно ухвали Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області АТ КБ «ПриватБанк» повідомив суд, що на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ) банком було емітовано платіжну карту № НОМЕР_5 .

Згідно виписки про рух коштів по рахунку ОСОБА_1 , наданої АТ КБ «ПриватБанк», відповідачці ОСОБА_1 29.03.2023 року на карту № НОМЕР_5 було зараховано 12000 грн.

Відповідно до ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 ЦК України).

Згідно із ст.638 цього Кодексу, договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Згідно із ст.ст.1046, 1049 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути надана розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей (стаття 1047 ЦК України).

Законом України «Про електронну комерцію» встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.

У статті 3 цього Закону «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (частина 12 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (пункт 6 частини 1 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Таким чином, між сторонами досягнуто згоду щодо всіх істотних умов договору позики, який оформлений сторонами в електронній формі, з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Аналогічна позиція міститься у постанові Верховного Суду від 02 лютого 2022 року у справі № 345/3085/19.

Відповідно до статті 536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, розмір яких встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Згідно статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Положеннями частини першої статті 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до частини першої статті 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Судом встановлено факт невиконання належним чином зобов`язань по поверненню кредитних коштів відповідачем.

Позивачем надано суду письмову форму укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ «Укр Кредит Фінанс» Договору про відкриття кредитної лінії №1179-4638 від 29.03.2023 року (а.с.11-16).

З п.12 Реквізити Сторін Договору та Моніторингу дій користувача в Інформаційно-телекомунікаційній систему вбачається, що Договір був підписаний електронним підписом одноразовим ідентифікатором, а саме відповідачу було надіслано комбінацію цифр, згідно з положеннями ЗУ «Про електронну комерцію» (а.с.16 зворот, 78).

Будь-яких доказів на спростування того, що договір був укладений в електронному вигляді, відповідачем не надано.

Таким чином, судом встановлено, що ТОВ «Укр Кредит Фінанс» виконало свої обов`язки за Договором про відкриття кредитної лінії №1179-4638 від 29.03.2023 року, в той час як відповідач належним чином не виконала взяті на себе зобов`язання та згідно матеріалів справи має заборгованість перед ТОВ «Укр Кредит Фінанс» в загальному розмірі 118920 гривень, з яких 12000 грн - прострочена заборгованість за сумою кредиту, 106920 грн - прострочена заборгованість за відсотками (а.с.31-35).

Щодо вимог про стягнення з відповідача заборгованості за відсотками суд зазначає наступне.

Як було зазначено вище, сторонами погоджено розмір процентів і порядок їх нарахування, який відповідно до розрахунку заборгованості, складає 106920 грн.

Кредитодавцем було прийнято рішення про можливість застосування до позичальника програми лояльності для часткового списання заборгованості позичальнику за нарахованими процентами. Враховуючи вищезазначене, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором в розмірі 60000 грн, які складаються з заборгованості за кредитом у розмірі 12000 грн та заборгованості за процентами у розмірі 48000 грн, яка в рази перевищує суму, отриману відповідачем у кредит 12 000 грн.

Слід звернути увагу, що відповідач, як пересічний споживач кредитних послуг, з урахуванням звичайного рівня освіти та правової обізнаності, не змогла ефективно здійснити свої права бути поінформованою про дійсні умови кредитування ТОВ «Укр Кредит Фінанс», які викладені значних за об`ємом документах, які не містять прозорості та зрозумілості, зокрема щодо дійсного періоду та розміру нарахувань за кредитом. А тому на думку суду, укладення договору перетворюється на непомірний тягар для відповідача, як споживача та джерело отримання невиправданих прибутків кредитором.

Щодо нарахування та сплати відсотків, які є явно завищені, та не відповідають передбаченим у частині третій статті 509 та частинах першій, другій статті 627 ЦК України засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 5 частини третьої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів», несправедливими є, зокрема, умови договору про встановлення вимоги щодо сплати споживачем непропорційно великої суми компенсації (понад п`ятдесят відсотків вартості продукції) у разі невиконання ним зобов`язань за договором.

Наявність у кредитора можливості стягувати зі споживача надмірні грошові суми відсотків спотворює їх дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне грошове зобов`язання проценти перетворюється на несправедливо непомірний тягар для споживача та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором.

Позивач, як фінансова установа, скориставшись необізнаністю позичальника, діючи з порушенням звичаїв ділового обороту та порушуючи при цьому норми і вимоги діючого законодавства, спонукав у такий спосіб позичальника на укладення кредитного договору на вкрай невигідних для нього умовах, які відповідач не міг оцінити належно.

Межі дії принципу свободи договору визначаються законодавством з урахуванням критеріїв справедливості, добросовісності, пропорційності і розумності. При цьому держава має підтримувати на засадах пропорційності розумний баланс між публічним інтересом ефективного перерозподілу грошових накопичень, комерційними інтересами банків щодо отримання справедливого прибутку від кредитування і правами та охоронюваними законом інтересами споживачів їх кредитних послуг (абз.3 пп.3.2 п.3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 10 листопада 2011року № 15-рп/2011 у справі про захист прав споживачів кредитних послуг).

Окрім цього, як зазначено в рішенні Конституційного суду України від 11 липня 2013року № 7-рп/2013, у випадку нарахування неустойки, яка є явно завищеною, не відповідає передбаченим у п.6 ст. 3, ч.3 ст. 509 та ч.1-2 ст. 627 ЦК України засадам справедливості, добросовісності, розумності, як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права, суд має право її зменшити.

Застосовуючи дану норму, суд зобов`язаний встановити баланс між застосованим до порушника заходом відповідальності у вигляді неустойки й оцінкою дійсного, а не покладеного розміру збитків, заподіяних у результаті конкретного правопорушення.

У цьому рішенні Конституційний Суд України дійшов висновку, що умови договору споживчого кредиту, його укладання та виконання повинні підпорядковуватися таким засадам, згідно з якими особа споживача вважається слабкою стороною у договорі та підлягає особливому правовому захисту з урахуванням принципів справедливості, добросовісності і розумності. Виконання державою конституційно-правового обов`язку щодо захисту прав споживачів вимагає від неї спеціального законодавчого врегулювання питань, пов`язаних із забезпеченням дії зазначених принципів у відносинах споживчого кредитування, зокрема щодо встановлення справедливого розміру неустойки за прострочення виконання грошових зобов`язань позичальниками фізичними особами.

Такого ж самого правового висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 07 жовтня 2020року у справі № 132/1006/19 (провадження № 61-1602св20).

Також, відповідно до постанови Великої палати Верховного Суду від 18 березня 2020року у справі № 902/417/18, якщо відповідальність боржника перед кредитором за неналежне виконання обов`язку щодо своєчасного розрахунку не обмежена жодними межами, а залежить виключно від встановлених договором процентів (штрафу, пені, річних відсотків), то за певних обставин обсяг відповідальності може бути нерозумним з огляду на його непропорційність наслідкам правопорушення.

Відповідно до пункту 8.38 зазначеної постанови з огляду на наведені мотиви про компенсаційний характер заходів відповідальності у цивільному праві Велика палата Верховного Суду дійшла до висновку, що виходячи з принципі розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити загальний розмір як неустойки, штрафу так і процентів річних як відповідальності за прострочення грошового зобов`язання.

Застосовуючи аналогію та враховуючи те, що заявлена позивачем до стягнення сума заборгованості за нарахованими процентами в розмірі 48000 грн, не є співрозмірною сумі кредиту у розмірі 12000,00 грн за договором, суперечить принципам розумності та добросовісності, є наслідком дисбалансу договірних прав та обов`язків на шкоду позичальника як споживача послуг кредитної установи, оскільки встановлює вимогу щодо сплати непропорційно великої суми процентів після закінчення пільгового періоду кредитування, суд дійшов висновку про те, що необхідно зменшити розмір процентів за вказаним договором до розміру отриманих відповідачем кредитних коштів.

Згідно п.3 ч.2 ст.141 ЦПК України, із відповідача на користь позивача необхідно стягнути судові витрати пропорційно розміру задоволених позовних вимог у розмірі 968,96 грн (24000 х 2422,4 / 60000 грн).

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 514, 536, 610, 612, 625, 626, 629, 638, 639, 1046-1049, 1054, 1056 ЦК України, ст. ст. 10, 12, 13, 137, 141, 263, 265, 274 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» (ЄДРПОУ 38548598, юридична адреса: 01133, м.Київ, бульвар Лесі Українки, буд.26, офіс 407) суму заборгованості за Кредитним договором №1179-4638 від 29.03.2023 року у розмірі 24000 (двадцять чотири тисячі) гривень 00 копійок, що складається з:

- простроченої заборгованості за кредитом - 12000 грн;

- простроченої заборгованості за нарахованими процентами - 12000 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» (ЄДРПОУ 38548598, юридична адреса: 01133, м.Київ, бульвар Лесі Українки, буд.26, офіс 407), витрати по сплаті судового збору у розмірі 968,96 гривен.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.

Суддя Жовтоводського міського суду

Дніпропетровської області Кімал ГУСЕЙНОВ