Рішення від 25 травня 2026 р. у справі №176/1267/26 — Жовтоводський міський суд Дніпропетровської області

справа №176/1267/26

провадження №2/176/1451/26

РІШЕННЯ

Іменем України

26 травня 2026 р. Жовтоводський міський суд Дніпропетровської області

у складі: головуючого судді Павловської І.А.,

з участю секретаря Ніколенко М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Жовті Води, в порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,-

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, щовідповідно до свідоцтва про право власності на житло, виданого міським комітетом приватизації м. Жовті Води у 1993 році, позивачу та його бабусі ОСОБА_3 на праві спільної сумісної власності належить квартира АДРЕСА_1 .

Позивач зазначає, що ОСОБА_3 є його рідною бабусею, а відповідач ОСОБА_2 – дочкою спадкодавця та матір`ю позивача.

Як зазначено у позові, у 1994 році ОСОБА_3 вибула з місця свого постійного проживання, після чого зв`язок із нею був втрачений. Рішенням Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 04 жовтня 2017 року її було оголошено померлою, у зв`язку з чим відкрилася спадщина після її смерті.

Позивач вказує, що після зникнення бабусі він продовжував проживати у спірній квартирі разом із сім`єю, користувався нею та утримував її, а відповідач не заперечувала щодо оформлення спадкових прав саме ним та не заявляла заперечень щодо отримання ним спадщини.

Разом із тим позивач зазначає, що у встановлений законом строк він не звернувся до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, оскільки не мав можливості підтвердити своє родинне відношення до спадкодавця. За його твердженням, свідоцтво про народження відповідача, яке підтверджувало її походження від ОСОБА_3 та, відповідно, спорідненість позивача зі спадкодавцем, було відсутнє. Тривалий час родина здійснювала пошуки цього документа, вважаючи, що він був забраний спадкодавцем під час її виїзду з місця проживання.

Лише у 2026 році зазначене свідоцтво про народження було знайдено родичами у Республіці Польща та передано позивачу.

Позивач також зазначає, що через відсутність документів, які підтверджували родинні відносини зі спадкодавцем, він та його мати не могли отримати свідоцтво про смерть ОСОБА_3 . Таке свідоцтво було видано лише 06 березня 2026 року після підтвердження родинних зв`язків.

Після отримання свідоцтва про смерть позивач звернувся до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, однак листом від 09 березня 2026 року № 60/01-16 нотаріус повідомив про неможливість прийняття заяви у зв`язку з пропуском строку для прийняття спадщини та роз`яснив право звернення до суду.

На думку позивача, строк для прийняття спадщини пропущено з поважних причин, оскільки тривалий час були відсутні документи, необхідні для підтвердження родинних відносин зі спадкодавцем, що унеможливлювало отримання свідоцтва про смерть та своєчасне звернення до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини.

У зв`язку з викладеним позивач просить визначити йому додатковий строк тривалістю два місяці з дня набрання рішенням суду законної сили для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 .

Ухвалою Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 26 березня 2026 року у справі відкрито провадження та призначено розгляд за правилами спрощеного позовного провадження у судовому засіданні.

Позивач у судове засідання не з`явився. При цьому надав заяву, в якій просив розглянути справу без його участі. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити.

Відповідачка по справі, будучи належним чином повідомленою про дату, час та місце судового розгляду, за викликом до суду не з`явилася. Разом з тим, подала до суду заяву про розгляд справи без її участі. Позовні вимоги визнає, не заперечує щодо задоволення позову.

Суд, повно, всебічно та об`єктивно дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази у їх сукупності, приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про право власності на житло, виданого міським комітетом приватизації м. Жовті Води у 1993 році, квартира АДРЕСА_1 належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_1 та ОСОБА_3 .

Згідно копії рішення Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 04 жовтня 2017 року ОСОБА_3 було оголошено померлою, у зв`язку із чим після її смерті відкрилася спадщина на належне їй майно, у тому числі на майнові права щодо квартири АДРЕСА_1 , яка перебувала у спільній сумісній власності ОСОБА_3 та ОСОБА_1 .

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_3 є рідною бабусею позивача ОСОБА_1 , а відповідачка ОСОБА_2 є дочкою спадкодавця та матір`ю позивача, що підтверджується копіями свідоцтв про народження, свідоцтв про укладення шлюбу та іншими документами, наданими до суду.

Окрім того, з матеріалів справи вбачається, що після зникнення ОСОБА_3 у 1994 році зв`язок із нею було втрачено, у зв`язку з чим протягом тривалого часу не було можливості належним чином оформити документи, пов`язані з її смертю та спадкуванням належного їй майна.

Також, судом встановлено, що після оголошення ОСОБА_3 померлою позивач та відповідачка не звернулися у встановлений строк до нотаріуса із заявами про прийняття спадщини, оскільки не мали документів, необхідних для підтвердження родинних відносин зі спадкодавцем.

Згідно матеріалів справи, свідоцтво про народження ОСОБА_2 , яке підтверджує її походження від ОСОБА_3 , тривалий час було відсутнє. Як зазначає позивач, вказаний документ було знайдено лише у 2026 році родичами у Республіці Польща та передано сім`ї.

Після отримання зазначеного документа стало можливим підтвердження родинних відносин із спадкодавцем та отримання свідоцтва про її смерть. Згідно копії свідоцтва про смерть, ОСОБА_3 померла, у зв`язку із чим виникла необхідність оформлення спадкових прав.

Відповідно до листа приватного нотаріуса №60/01-16 від 09 березня 2026 року ОСОБА_1 було відмовлено у прийнятті заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 у зв`язку із пропуском встановленого строку для її подання.

Окрім того, судом встановлено, що позивач після отримання необхідних документів звернувся до нотаріуса з метою оформлення спадкових прав, однак через пропуск строку для подання заяви був змушений звернутися до суду.

Відповідно до матеріалів справи відповідачка ОСОБА_2 щодо задоволення позову не заперечує, що підтверджується її письмовою заявою, поданою до суду.

Таким чином, досліджені судом письмові докази підтверджують, що позивач має родинний зв`язок зі спадкодавцем, претендує на оформлення спадкових прав після її смерті, а пропуск строку для звернення до нотаріуса був пов`язаний із відсутністю документів, необхідних для підтвердження родинних відносин та оформлення спадщини.

Відповідно до статті 1216 Цивільного кодексу України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно зі статтею 1217 Цивільного кодексу України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до статті 1220 Цивільного кодексу України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.

За змістом статті 1218 Цивільного кодексу України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Частиною першою статті 1268 Цивільного кодексу України передбачено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Відповідно до частини першої статті 1269 Цивільного кодексу України спадкоємець, який на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Згідно з частиною першою статті 1270 Цивільного кодексу України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до частин першої та третьої статті 1272 Цивільного кодексу України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Пунктом 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» роз`яснено, що вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку для прийняття спадщини, суд має дослідити поважність причин пропуску строку. При цьому поважними визнаються причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця при вчиненні дій щодо прийняття спадщини.

Верховний Суд у своїх правових висновках неодноразово зазначав, що при вирішенні питання про визначення додаткового строку для прийняття спадщини необхідно враховувати конкретні обставини справи, поведінку спадкоємця, наявність у нього наміру прийняти спадщину та причини, які об`єктивно перешкоджали своєчасному зверненню до нотаріуса.

Отже, оцінюючи наведені позивачем причини пропуску строку звернення за оформленням спадкових прав, суд вважає їх поважними, оскільки встановлено, що позивач пропустив встановлений законом шестимісячний строк для прийняття спадщини з причин, які не залежали від його волі та були пов`язані з об`єктивними труднощами щодо підтвердження родинних відносин зі спадкодавцем.

Як встановлено судом, після оголошення ОСОБА_3 померлою позивач не мав можливості своєчасно звернутися до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, оскільки не мав документів, необхідних для підтвердження свого статусу спадкоємця. Відсутність свідоцтва про народження відповідача, яке підтверджувало її родинний зв`язок зі спадкодавцем, унеможливлювала підтвердження походження позивача від спадкодавця та оформлення необхідних спадкових документів.

Суд враховує, що позивачем вживалися заходи щодо пошуку необхідних документів, а після їх отримання та можливості підтвердження родинних відносин він звернувся до нотаріуса з метою оформлення спадкових прав.

Сам факт пропуску строку для прийняття спадщини за встановлених у справі обставин не свідчить про відмову позивача від спадкування, оскільки його дії після отримання необхідних документів свідчать про наявність наміру прийняти спадщину.

Суд бере до уваги, що відповідачка ОСОБА_2 не заперечує щодо задоволення позову та не заявляє самостійних вимог щодо спадкового майна. Матеріали справи не містять відомостей про наявність інших спадкоємців, які б заявляли свої права на спадщину після оголошення ОСОБА_3 померлою або заперечували проти визначення позивачу додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що наведені позивачем причини пропуску строку для прийняття спадщини є поважними, оскільки були обумовлені об`єктивними обставинами, які істотно ускладнювали можливість своєчасного звернення до нотаріуса, а тому позивачу слід визначити додатковий строк, достатній для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 щодо спадкового майна, яке належало їй на праві спільної сумісної власності

Керуючись ст.ст. 4, 5, 12, 13, 76-81, 89, 259, 263-265, 268, 273 ЦПК України, ст.ст. 1216, 1217, 1220, 1268, 1269, 1270, 1272 Цивільного кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини за законом, яка відкрилася після смерті його бабусі ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , оголошеної померлою рішенням Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 04 жовтня 2017 року, строком два місяці з дня набрання рішенням суду законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.

Суддя Жовтоводського міського суду

Дніпропетровської області Інна ПАВЛОВСЬКА