Рішення від 20 липня 2026 р. у справі №519/1063/26 — Південний міський суд Одеської області

Справа №519/1063/26

Провадження № 2-а/519/22/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К РА Ї Н И

21.07.2026 м. Південне

Південний міський суд Одеської області у складі:

головуючого судді Лемця С.П.,

за участю секретаря судового засідання Волкової Н.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся з вищевказаним позовом, який обґрунтовано тим, що 29.01.2025 позивач пройшов військово-лікарську комісію та був визнаний придатним до військової служби, що підтверджується відміткою у додатку Резерв +. Разом з цим має право на відстрочку, як багатодітний батько про що також має відмітку у Резерв +.

За поданням ТЦК ОСОБА_1 було безпідставно оголошено у розшук, після чого він самостійно з`явився до ІНФОРМАЦІЯ_2 , в день прибуття 05.05.2026, на нього склали протокол №198 про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210-1 КУпАП «Порушення військового обліку з 29.04.2026 - не прибув вчасно, 28.04.2026 за повісткою за повісткою від 20.04.2026 № 7126339 до ІНФОРМАЦІЯ_1 для уточнення даних і не повідомив про причини неявки (ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»).

Позивач власноруч у графі зауважень зазначив, що повістки не отримував, прийшов особисто до ТЦК. Має відстрочку, як батько трьох і більше дітей до 01.08.2026. Навів докази своєї невинуватості надавши дані з мобільного додатку РЕЗЕРВ+. Проте зауваження не були прийняті до розгляду при перевірці факту правопорушення. У протоколі вказано, що розгляд справи мав відбутися 19.05.2026. З копією постанови №198 від 19.05.2026 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ознайомився 26.05.2026.

Ухвалою Південного міського суду Одеської області від 10.06.2026 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомлення (викликом) сторін. Роз`яснено відповідачу, що у разі ненадання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Ухвала суду разом з повісткою доставлена до електронного кабінету відповідача та надіслана поштою.

У судове засідання позивач не з`явився, згідно заяви від 12.06.2026 просив розглянути справу за його відсутності та задовольнити позовні вимоги.

Відповідач у судове засідання не з`явився, із заявами та клопотаннями до суду не звертався.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що постановою т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) ОСОБА_2 від 19.05.2026 позивача притягнуто до адміністративної відповідальності у виді штрафу у сумі 17000 грн. Згідно вказаної постанови ОСОБА_1 , порушник військового обліку з 29.04.2026. Не прибув вчасно, 28.04.2026 за повісткою за повісткою від 20.04.2026 № 7126339 до ІНФОРМАЦІЯ_1 для уточнення даних і не повідомив про причини неявки (ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»), чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 3 ст.210-1 КУпАП.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Будь-яке рішення чи дії суб`єкта владних повноважень мають бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, мати під собою конкретні об`єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено, а суд, відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку. Також рішення суб`єкта владних повноважень не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» громадяни зобов`язані, зокрема з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період.

Відповідно до ч. 3 ст. 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» у разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов`язаний з`явитися у зазначені у ній місце та строк.

Згідно з ч. 2 ст. 26 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» посадові особи, винні в порушенні законів України та інших нормативно-правових актів з питань мобілізаційної підготовки та мобілізації, а також громадяни за невиконання своїх обов`язків щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації несуть відповідальність згідно із законом.

Відповідно до п. 41 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період - належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов`язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є:

1) у разі вручення повістки - особистий підпис про отримання повістки, відеозапис вручення повістки або ознайомлення з її змістом, у тому числі відеозапис доведення акта відмови від отримання повістки (додаток 2), а також відеозапис відмови резервіста або військовозобов`язаного у спілкуванні з особою, уповноваженою вручати повістки;

2) у разі надсилання повістки засобами поштового зв`язку: день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.

Отже, матеріали справи про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, у даному випадку повинні містити достатню сукупність належних, допустимих, достовірних доказів, з яких буде вбачатися, що військовозобов`язаний або резервіст, будучи належним чином повідомленим про необхідність явки до територіального центру комплектування та соціальної підтримки або іншого визначеного законодавством органу влади, не прибув до відповідного органу влади у встановлені дату та час і у встановлений законом строк не повідомив відповідний орган влади про причини своєї неявки або вказані причини не підпадають під перелік законодавчо визначених поважних причин неявки за повісткою.

За змістом ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, а провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи вирішення її в точній відповідності з законом.

Стаття 280 КУпАП встановлює обов`язок органу (посадової особи) при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.

Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ч. 1 ст. 210-1 КУпАП, адміністративна відповідальність настає за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.

Відповідно до ч.3 ст.210 КУпАП, адміністративна відповідальність настає за вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період та тягне за собою накладення штрафу від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.

Судом встановлено, що оскаржувана постанова винесена без аналізу фактичних обставин, що є грубим порушенням принципу індивідуального підходу до справедливості, закріпленого Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Матеріали справи не містять жодних відомостей про те яким чином позивач був оповіщений про виклик до районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, а також доказів того, що на адресу позивача були направлені повістки про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 . Вказані докази не були надані відповідачем під час розгляду справи, що в свою чергу ставить під сумнів порушення позивачем ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та вчинення ним правопорушення передбаченого ч.3 ст.210 КУпАП.

Суд вважає, що отримавши ухвалу про відкриття провадження у справі та матеріали справи в електронному кабінеті та 22.06.2026 поштою, представники відповідача мали можливість направити до суду відзив у справі, або пояснення з наявними доказами, але цього не зробили. У зв`язку з чим, суд позбавлений можливості оцінити доводи відповідача.

Відповідачем не надано до суду достатніх та беззаперечних доказів винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 210 -1 КУпАП, що позбавляє суд можливості встановити в його діях складу правопорушення.

Відповідно до ч. 4 ст. 159 КАС України неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

Згідно з частиною другою статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Верховний Суд у постанові від 08.07.2020 у справі №463/1352/16-а зазначив, що у силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.

Зважаючи на відсутність належних та достатніх доказів на підтвердження факту вчинення позивачем адміністративного правопорушення, суд дійшов висновку про недоведеність «поза розумним сумнівом» складу адміністративного правопорушення в діях позивача, а отже винесена відповідачем постанова підлягає скасуванню. При цьому, належним способом захисту порушеного права позивача у даному випадку є скасування оскаржуваної постанови із закриттям справи про адміністративне правопорушення, як зазначено у прохальній частині позову.

У разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі ухвалення рішення, винесеного без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), суд підписує рішення (повне чи скорочене) без його проголошення. Датою ухвалення судового рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Керуючись статтями 12, 241-246, 268-272, 286, 293 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Задовольнити адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови.

Скасувати постанову ІНФОРМАЦІЯ_1 № 198 від 19 травня 2026 року про накладення на ОСОБА_1 штрафу у сумі 17000 гривень.

Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.3 ст.210-1 КУпАП.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до п.15.5 розділу VІІ «Перехідні положення» КАС України до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач ОСОБА_1 , місцезнаходження за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач ІНФОРМАЦІЯ_3 , ЄДРПОУ НОМЕР_2 , місцезнаходження за адресою: АДРЕСА_2 .

Суддя Сергій ЛЕМЕЦЬ