Постанова від 15 липня 2026 р. у справі №538/1683/25 — Полтавський апеляційний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 538/1683/25 Номер провадження 22-ц/814/2132/26Головуючий у 1-й інстанції Нагорна Н. В. Доповідач ап. інст. Пікуль В. П.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 липня 2026 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Пікуля В.П.,

суддів Одринської Т.В., Панченка О.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Пирятинського районного суду Полтавської області від 06 січня 2026 року (повний текст рішення складено 14 січня 2026 року) по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог

У вересні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» (далі - ТОВ «Укр Кредит Фінанс») звернулося до суду з позовом, в обґрунтування якого вказало, що 24 січня 2023 року між позивачем і відповідачкою за допомогою веб-сайту (creditcasa.com.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «Укр Кредит Фінанс», у рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, було укладено електронний договір про відкриття кредитної лінії № 1145-3613.

Згідно зі змістом кредитного договору, кредитний договір разом із правилами надання споживчих кредитів становлять єдиний договір, в якому визначаються всі його істотні умови та з яким позичальник був попередньо ознайомлений.

Відповідно до норм частини першої статті 13 Закону України «Про споживче кредитування» кредитний договір був укладений у письмовій формі у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг», а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про електронну комерцію».

Відповідно до умов кредитного договору кредитодавець взяв на себе зобов`язання надати відповідачці кредит для задоволення особистих потреб на наступних умовах: сума кредиту 7 000,00 грн, строк кредитування 300 днів, базовий період 14 днів; знижена % ставка 2,50% в день; стандартна процентна ставка 3,00% в день.

Позивач виконав взяті на себе зобов`язання в повному обсязі, надавши відповідачці кредит відповідно до умов укладеного кредитного договору. Проте відповідачка, усвідомлюючи виникнення фінансових зобов`язань перед позивачем, не повернула кредитні кошти кредитодавцю, а також не виконала всі інші свої зобов`язання перед кредитодавцем.

Станом на 25 серпня 2025 року загальний розмір заборгованості відповідачки за кредитним договором становить 58 170,00 грн та складається з: простроченої заборгованості за кредитом – 7 000,00 грн; простроченої заборгованості за нарахованими процентами – 51 170,00 грн.

Позивач просить суд стягнути з відповідачки не повну суму заборгованості за кредитним договором, а лише її частину, а саме: прострочену заборгованість за кредитом – 7 000,00 грн; та прострочену заборгованість за нарахованими процентами – 18 130,00 грн, що разом становить 25 130,00 грн, а також судові витрати в розмірі 2 422,40 грн.

Короткий зміст судового рішення

Рішенням Пирятинського районного суду Полтавської області від 06 січня 2026 року позовні вимоги ТОВ «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Укр Кредит Фінанс» заборгованість за Кредитним договором №1145-3613 від 24 січня 2023 року в розмірі 25 130,00 грн, яка складається з заборгованості за тілом кредиту – 7 000,00 грн; заборгованості за відсотками 18 130,00 грн.

Стягнуто з ОСОБА_1 на ТОВ «Укр Кредит Фінанс» понесені судові витрати в сумі 2 422,40 грн.

Рішення суду обґрунтовано доведеністю позовних вимог.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

З рішенням Пирятинського районного суду Полтавської області від 06 січня 2026 року не погодилася відповідачка та оскаржила його в апеляційному порядку, подавши до суду апеляційну скаргу.

Особа, яка подала апеляційну скаргу, прохала суд рішення Пирятинського районного суду Полтавської області від 06 січня 2026 року скасувати та постановити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Позиції учасників справи

Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

В обґрунтування доводів апеляційної скарги вказує, що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів на підтвердження перерахування коштів на виконання умов договору.

Щодо відзиву на апеляційну скаргу

У відзиві на апеляційну скаргу позивач, в інтересах якого діє представник Кожушко В.О., просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення без змін, як законне та обґрунтоване.

Зазначає, що під час розгляду справи судом першої інстанції надано належну правову оцінку правовідносинам, що склалися між сторонами у справі, з`ясовано їх правову природу та, як наслідок, ухвалено обґрунтоване та законне рішення, а доводи, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків суду, є безпідставними та необґрунтованими.

Зауважує, що сторони погодили всі істотні умови договору.

Вказує, що матеріали справи містять достатньо доказів на підтвердження отримання грошових коштів відповідачкою. Звертає увагу, що із змісту договору вбачається, що в ньому зазначено номер особистого електронного платіжного засобу відповідачки з маскою, а саме, НОМЕР_1 .

Акцентує увагу, що на підтвердження перерахування відповідачці коштів, до суду надано довідку про перерахування суми кредиту № 1145-3613 від 24 січня 2023 року, а також лист (довідку) АТ КБ «ПРИВАТБАНК», який містить номер особистого електронного платіжного засобу Відповідачки із маскою, а саме, НОМЕР_1 .

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, приходить до такого висновку.

Щодо розгляду справи без виклику сторін

Відповідно до частини тринадцятої статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Згідно частини першої статті 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Беручи до уваги, що ціна позову становить 25 130,00 грн та зважаючи на положення частини тринадцятої статті 7, статтю 369 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу без виклику сторін у порядку письмового провадження.

Встановлені обставини справи

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 24 січня 2023 року між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» і ОСОБА_1 був укладений договір про відкриття кредитної лінії №1145-3613 продукту «СreditKasa» за допомогою веб-сайту сreditкasa.com.ua, який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «Укр Кредит Фінанс», згідно з умовами якого відповідачці було відкрито кредитну лінію шляхом надання грошових коштів на умовах строковості, зворотності, платності для задоволення особистих потреб.

Сума кредиту 7 000,00 грн, дата видачі кредиту 24 січня 2023 року, останній календарний день першого базового періоду – 06 лютого 2023 року, мета відкриття кредитної лінії - для задоволення особистих потреб позичальника.

Договір підписано ОСОБА_1 за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором (одноразовим паролем) А1800.

В пункті 3.1 цього договору зазначено, що цей договір укладається сторонами у вигляді електронного договору, у розумінні Закону України «Про електронну комерцію».

Строк кредитування, тобто строк, на який надається кредит позичальнику: 300 календарних днів з моменту перерахування кредиту позичальнику. Дата повернення (виплати) кредиту 19 листопада 2023 року. Строк договору є рівним строку кредитування (пункт 4.8).

Реальна річна процентна ставка на дату укладення цього договору складає 1139965% (пункт 4.9).

Орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення договору (за весь строк кредитування) складає 70 000,00 грн та включає в себе суму кредиту та проценти за користування кредитом 63 000,00 грн (пункт 4.10).

Договір №1145-3613 та додатки до нього підписані відповідачкою одноразовим ідентифікатором А1800.

Перерахування кредитних коштів за договором № 1145-3613 від 24 січня 2023 року ОСОБА_1 в розмірі 7 000,00 грн підтверджується довідкою ТОВ «Укр Кредит Фінанс», згідно якої 24 січня 2023 року були перераховані кошти через систему платежів LiqPay в сумі 7 000,00 грн за договором № 1145-3613 від 24 січня 2023 року на платіжну картку № НОМЕР_1 , а також копією листа АТ КБ «ПриватБанк» про перерахування коштів на платіжну картку № НОМЕР_1 від ТОВ «Укр Кредит Фінанс» через систему платежів LiqPay.

Позиція апеляційного суду

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України).

Абзац 2 частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з частиною першою статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно із пунктом 6 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому, одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (пунктом 12 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до частини третьої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію», вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає, яким чином підписуються угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Із системного аналізу положень вищевказаного законодавства вбачається, що з урахуванням особливостей договору щодо виконання якого виник спір між сторонами, його укладання в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему позивача можливе за допомогою електронного цифрового підпису відповідача лише за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами цього правочину.

В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.

При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину тощо) вказується особа, яка створила замовлення.

Аналогічні правові висновки зроблені Верховним Судом у постановах від 12 січня 2021 року у справі №524/5556/19, від 10 червня 2021 року у справі №234/7159/20, які, відповідно до вимог частини четвертої статті 263 ЦПК України, суд враховує при виборі і застосуванні норми права до цих спірних правовідносин.

Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно зі статтею 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Як вбачається з матеріалів справи, 24 січня 2023 року між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» і ОСОБА_1 був укладений договір про відкриття кредитної лінії №1145-3613 продукту «СreditKasa» за допомогою веб-сайту сreditкasa.com.ua, який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «Укр Кредит Фінанс», згідно з умовами якого відповідачці було відкрито кредитну лінію шляхом надання грошових коштів на умовах строковості, зворотності, платності для задоволення особистих потреб, який було підписано з використанням одноразового ідентифікатора (одноразового паролю) А1800, на підставі якого відповідачкою був отриманий кредит шляхом перерахування на його банківський рахунок (банківська картка) грошових коштів.

Тобто, без реєстрації на сайті товариства та заповнення форми, отримання смс-повідомлення, а також без здійснення входу на сайт товариства, за допомогою логіна та пароля особистого кабінету, кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений.

Аналогічний висновок міститься і в постановах Верховного Суду від 07 жовтня 2020 року у справі №127/33824/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 10 червня 2021 року у справі №234/7159/20, від 12 серпня 2022 року у справі №234/7297/20, від 09 лютого 2023 року у справі №640/7029/19.

Отже, підписавши вказаний договір, відповідачка добровільно погодилася на визначені у ньому умови кредитування, взяла на себе відповідні зобов`язання.

Доказів, що указані в договорі та паспорті споживчого кредиту одноразові ідентифікатори та персональні дані належать третім особам, а не позичальниці, останньою не надано, тоді як наведений позивачем алгоритм укладення договору виключає підстави вважати, що без їх погодження позичальницею могли отримати кредитні кошти.

Виконання позивачем (кредитором) обов`язку щодо надання грошових коштів у розмірі 7 000,00 грн відповідачці (позичальниці) підтверджується довідкою ТОВ «Укр Кредит Фінанс», згідно якої 24 січня 2023 року були перераховані кошти через систему платежів LiqPay в сумі 7 000,00 грн за договором № 1145-3613 від 24 січня 2023 року на платіжну картку № НОМЕР_1 , а також копією листа АТ КБ «ПриватБанк» про перерахування коштів на платіжну картку № НОМЕР_1 від ТОВ «Укр Кредит Фінанс» через систему платежів LiqPay.

Вказані докази є належними, допустимими, послідовними, узгоджуються між собою та підтверджують перерахування кредитних коштів в розмірі 7 000,00 грн за договором № 1145-3613 від 24 січня 2023 року на платіжну картку ОСОБА_1 № НОМЕР_1 , вказану нею в кредитному договорі від ТОВ «Укр Кредит Фінанс» через систему платежів LiqPay.

Суд першої інстанції правильно вказав, що відповідачка не спростувала тих обставин, що грошові кошти в сумі 7 000,00 грн, що надійшли 24 січня 2023 року на її картку № НОМЕР_1 , були перераховані їй саме позивачем.

Колегія суддів звертає увагу на те, що в кредитному договорі у розділі «Реквізити сторін» зазначено номер особистого електронного платіжного засобу ОСОБА_1 - № НОМЕР_1 .

При цьому, колегія суддів наголошує, що відповідно до пункту 10 Постанови Правління НБУ «Про затвердження Положення про додаткові вимоги до договорів небанківських фінансових установ про надання коштів у позику (споживчий, фінансовий кредит)» від 03 листопада 2021 року №113, передбачено, що договори, умови яких передбачають безготівкове перерахування кредитодавцем коштів у рахунок кредиту на рахунок споживача, включаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача, з урахуванням вимог пункту 9 розділу II цього Положення повинні містити номер такого рахунку споживача за стандартом IBAN, сформований відповідно до вимог нормативно-правових актів Національного банку України з питань запровадження міжнародного номера рахунку, та/або номер такого особистого електронного платіжного засобу споживача у форматі ХХХХ НОМЕР_2 (перші шість знаків і останні чотири знаки номера електронного платіжного засобу).

Отже, позивач не допустив порушень вимог законодавства, та з урахуванням вимог закону, здійснено захист інформації щодо клієнта від третіх осіб.

Тобто, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що в матеріалах справи містяться належні та допустимі докази на підтвердження перерахунку коштів відповідачці.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до частини першої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Як передбачено пунктом 1 частини першої статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно із статтею 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням наявних у справі доказів, колегія суддів приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги відповідачки не знайшли підтвердження під час апеляційного розгляду справи, відповідно, рішення Пирятинського районного суду Полтавської області від 06 січня 2026 року слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Щодо судових витрат

За правилами частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до частини тринадцятої статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Зважаючи на те, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, відсутні підстави для нового розподілу судових витрат та відсутні підстави для розподілу судових витрат за розгляд справи у суді апеляційної інстанції.

Керуючись статтями 367, 374, 375, 382 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 – залишити без задоволення.

Рішення Пирятинського районного суду Полтавської області від 06 січня 2026 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 16 липня 2026 року.

Головуючий В.П. Пікуль

Судді Т.В. Одринська

О.О. Панченко