Постанова від 21 липня 2026 р. у справі №521/22188/25 — Одеський апеляційний суд

Номер провадження: 33/813/1353/26

Номер справи місцевого суду: 521/22188/25

Головуючий у першій інстанції Роїк Д.Я.

Доповідач Таварткіладзе О. М.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.07.2026 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд в особі судді-доповідача Таварткіладзе О.М., розглянувши клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді Хаджибейського районного суду міста Одеси від 02 березня 2026 року по справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

В С Т А Н О В И В:

Постановою судді Хаджибейського районного суду міста Одеси від 02 березня 2026 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП, накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень в прибуток держави. Відповідно до вимог ст. 40-1 КУпАП стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь держави судовий збір в розмірі 665,60 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 (шістдесят) копійок, згідно Закону України «Про судовий збір».

Не погоджуючись з зазначеною постановою суду, 12.06.2026 року через підсистему «Електронний Суд» ОСОБА_1 подав до суду апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі апелянт ставить питання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови суду з тих підстав, що ОСОБА_1 отримав копію оскаржуваної постанови лише 23.03.2026 року. Зцих підстав апелянт просить поновити строк.

Ознайомившись з зазначеним клопотанням та дослідивши матеріали справи, апеляційний суд приходить до висновку про відмову в задоволені клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови суду й поверненню даної апеляційної скарги особі, яка її подала, з нижченаведених підстав.

Відповідно до приписів ст. 294 КУпАП, постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

Тобто, відповідно до вимог ст. 294 КУпАП десятиденний строк на оскарження постанови суду першої інстанції необхідно рахувати з дня винесення постанови, а не з дня отримання копії постанови суду.

Правом на апеляційне оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, розпоряджається на власний розсуд в межах процесуального закону.

Строк на апеляційне оскарження може і повинен бути поновлений тільки у випадку, якщо він пропущений з поважних причин. Поважність причин його пропуску має довести апелянт, який заявив таке клопотання.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що «право на суд», одним із аспектів якого є право доступу, не є абсолютним і може підлягати обмеженням; їх накладення дозволене за змістом, особливо щодо умов прийнятності апеляційної скарги. Проте такі обмеження повинні застосовуватись з легітимною метою та повинні зберігати пропорційність між застосованими засобами та поставленого метою (VOLOVIK v. UKRAINE, N15123/03, § 55, ЄСПЛ, від 06 грудня 2007 року).

Вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Крім того, сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (PONOMARYOV v. UKRAINE, №3236/03, § 41, ЄСПЛ, від 03 квітня 2008 року).

Норми, які регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (PERETYAKA AND SHEREMETYEV v. UKRAINE, №17160/06 та № 35548/06, §34, ЄСПЛ, від 21 грудня 2010 року).

Із матеріалів справи вбачається, що постанова Хаджибейського районного суду міста Одеси у даній справі відносно ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП ухвалена місцевим судом від 02 березня 2026 року, а апеляційна скарга вперше була подана до суду – 02.04.2026 року.

Тобто, вбачається, що апеляційна скарга на постанову суду подана скаржником до суду з порушенням десятиденного строку на апеляційне оскарження, передбаченого ст. 294 КУпАП.

З тексту оскаржуваної постанови виходить, що ОСОБА_1 у судове засідання, призначене у справі, до суду першої інстанції не з`явився.

Між тим, матеріалами справи встановлено, зокрема з протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 539953вбачається, що ОСОБА_1 під розписку був повідомлений співробітником поліції, що розгляд адміністративної справи за даним протоколом відбудеться в Хаджибейському районному суді м. Одеси.

12.02.2026 року ОСОБА_1 звернувся до суду із клопотанням про відкладення судового засідання, яке було призначено на 13.02.2026 року, у зв`язку із неможливістю прибуття ОСОБА_1 через виконання бойових та спеціальних завдань пов`язаних з захистом суверенітету та територіальної цілісності України.

19.02.2026 року ОСОБА_1 звернувся до суду із клопотанням про відкладення судового засідання, яке було призначено на 20.02.2026 року, у зв`язку із хворобою.

01.03.2026 року ОСОБА_1 звернувся до суду із клопотанням про відкладення судового засідання, яке було призначено на 02.03.2026 року, у зв`язку із виконанням бойових та спеціальних завдань пов`язаних з захистом суверенітету та територіальної цілісності України.

02.03.2026 року Хаджибейським районним судом м. Одеси винесено оскаржувану постанову.

02.04.2026 року ОСОБА_1 вперше звернувся з апеляційною скаргою на постанову судді Хаджибейського районного суду міста Одеси від 02 березня 2026 року.

Постановою Одеського апеляційного суду від 22.05.2026 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Хаджибейського районного суду м. Одеси від 02 березня 2026 року повернуто особі, яка її подала, у зв`язку з відсутністю клопотання про поновлення строку.

12.06.2026 року ОСОБА_1 повторно подав до суду апеляційну скаргу, з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді Хаджибейського районного суду міста Одеси від 02 березня 2026 року.

Ставлячи питання про визнання причин пропуску строку на апеляційне оскарження постанови суду поважними, апелянт зазначає, що копію оскаржуваної постанови отримав лише 23.03.2026 року.

Апеляційний суд звертає увагу що положення статті 294 КУпАП пов`язують строки оскарження виключно з моментом винесення судом відповідної постанови, а не з моментом її отримання.

При цьому, клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції не містить обґрунтування поважності причин пропуску строку, зважаючи на те, що ОСОБА_1 було достеменно відомо, що відносно нього складено протокол про адміністративне правопорушення за ст. 124 КУпАП, про розгляд справи в суді першої інстанції, дату судового засідання на якому ухвалювалось рішення за наслідками судового розгляду, тобто було забезпечено можливість отримати оскаржувану постанову та подати апеляційну скаргу в строк передбачений ст. 294 КУпАП.

Зокрема, у поданому до суду клопотанні про відкладення судового засідання, яке було призначено на 02.03.2026 року, вказуючи на участь у виконанні бойових та спеціальних завдань пов`язаних з захистом суверенітету та територіальної цілісності України, ОСОБА_1 доказів безпосередньої участі у таких бойових діях у період ухвалення оскаржуваної постанови, не надає.

Також, зазначаючи в клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження як на підставу для такого поновлення дату отримання такої копії, ОСОБА_1 не надає відповідних доказів на підтвердження зазначеним обставинам.

Інших причин пропуску строку на апеляційне оскарження апелянт не наводить, не вказує об`єктивних причин, які перешкодили вчасно подати апеляційну скаргу у визначений законом строк.

За таких підстав, оскільки в клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження, відсутні посилання на поважність пропуску такого строку, апеляційний суд позбавлений можливості для перевірки їх та надання відповідної оцінки.

Апеляційний суд звертає увагу, що поважними визнаються такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальних дій. При цьому КУпАП не пов`язує право суду відновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку, тобто у кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення, та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.

Апеляційний суд наголошує, що попри те, що конституційне право звернення до суду є правом, його реалізація покладає на учасників справи певні обов`язки. З практики ЄСПЛ виходить, що сторона, яка задіяна у ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Слід зазначити, що для отримання інформації щодо стану розгляду судової справи та прийнятих судових рішень функціонує офіційний веб-портал «Судова влада України» та «Єдиний державний реєстр судових рішень» за допомогою яких будь-яка особа може отримати актуальну інформацію щодо стану судової справи, та стадії її розгляду.

Також, як вбачається з аналізу рішень ЄСПЛ, він у своїх рішеннях неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання.

Враховуючи, що пропущений строк на апеляційне оскарження судового рішення є значним, приймаючи до уваги положення передбаченого нормативно-правовими актами України принципу диспозитивності, відповідно до якого сторони провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених нормативно-правовими актами, апеляційний суд констатує, що апелянт не вказав поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження, не надав на їх підтвердження належних та достатніх доказів.

За таких обставин, апеляційний суд в даній справі не вбачає поважних підстав для поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження постанови судді Хаджибейського районного суду міста Одеси від 02 березня 2026 року, а тому приходить до висновку, що в поновленні строку на оскарження зазначеної постанови ОСОБА_1 слід відмовити, а апеляційну скаргу відповідно до вимог ст. 294 КУпАП - повернути апелянту.

При цьому слід роз`яснити, що повернення апеляційної скарги не позбавляє права повторно звернутися з апеляційною скаргою на дану постанову з вмотивованим клопотанням про поновлення строку на її апеляційне оскарження та з наданням належних доказів поважності причини пропуску строку на апеляційне оскарження.

На підставі викладеного та керуючись ст. 294 КУпАП, суддя апеляційного суду –

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді Хаджибейського районного суду міста Одеси від 02 березня 2026 року – відмовити.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Хаджибейського районного суду міста Одеси від 02 березня 2026 року по справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення – повернути особі, яка її подала.

Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя Одеського апеляційного суду О.М. Таварткіладзе