Постанова від 21 липня 2026 р. у справі №521/16946/25 — Одеський апеляційний суд

Номер провадження: 33/813/1235/26

Номер справи місцевого суду: 521/16946/25

Головуючий у першій інстанції Сегеда О. М.

Доповідач Таварткіладзе О. М.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.07.2026 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд в особі судді-доповідача Таварткіладзе О.М., розглянувши клопотання захисника ОСОБА_1 адвоката Миколюка Антона Петровича про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді Хаджибейського районного суду міста Одеси від 09 жовтня 2025 року по справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

В С Т А Н О В И В:

Постановою судді Хаджибейського районного суду м. Одеси від 09 жовтня 2025 року визнано ОСОБА_1 , винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік. Стягнуто з ОСОБА_1 , в дохід держави судовий збір у розмірі 605 (шістсот п`ять) гривень 60 копійок.

Не погоджуючись з зазначеною постановою суду, 18.05.2026 року через підсистему «Електронний Суд», захисник ОСОБА_1 адвокат Миколюк Антон Петрович подав до суду апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі апелянт ставить питання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови суду з тих підстав, що ОСОБА_1 копію постанови не отримував, повістки про виклик не отримував, та не розумів, що протокол складений відносно нього буде розглядатися в суді. Зцих підстав апелянт просить поновити строк.

Ознайомившись з зазначеним клопотанням та дослідивши матеріали справи, апеляційний суд приходить до висновку про відмову в задоволені клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови суду й поверненню даної апеляційної скарги особі, яка її подала, з нижченаведених підстав.

Відповідно до приписів ст. 294 КУпАП, постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

Тобто, відповідно до вимог ст. 294 КУпАП десятиденний строк на оскарження постанови суду першої інстанції необхідно рахувати з дня винесення постанови, а не з дня отримання копії постанови суду.

Правом на апеляційне оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, розпоряджається на власний розсуд в межах процесуального закону.

Строк на апеляційне оскарження може і повинен бути поновлений тільки у випадку, якщо він пропущений з поважних причин. Поважність причин його пропуску має довести апелянт, який заявив таке клопотання.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що «право на суд», одним із аспектів якого є право доступу, не є абсолютним і може підлягати обмеженням; їх накладення дозволене за змістом, особливо щодо умов прийнятності апеляційної скарги. Проте такі обмеження повинні застосовуватись з легітимною метою та повинні зберігати пропорційність між застосованими засобами та поставленого метою (VOLOVIK v. UKRAINE, N15123/03, § 55, ЄСПЛ, від 06 грудня 2007 року).

Вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Крім того, сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (PONOMARYOV v. UKRAINE, №3236/03, § 41, ЄСПЛ, від 03 квітня 2008 року).

Норми, які регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (PERETYAKA AND SHEREMETYEV v. UKRAINE, №17160/06 та № 35548/06, §34, ЄСПЛ, від 21 грудня 2010 року).

Із матеріалів справи вбачається, що постанова судді Хаджибейського районного суду м. Одеси у даній справі відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП ухвалена місцевим судом від 09 жовтня 2025 року, а апеляційна скарга апелянтом подана до суду – 18.05.2026 року.

Тобто, вбачається, що апеляційна скарга на постанову суду подана скаржником до суду зі значним порушенням десятиденного строку на апеляційне оскарження, передбаченого ст. 294 КУпАП, а саме після спливу більше шести місяців.

З тексту оскаржуваної постанови виходить, що ОСОБА_1 у судове засідання, призначене у справі, до суду першої інстанції не з`явився.

Між тим, матеріалами справи встановлено, зокрема з протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 447930 вбачається, що ОСОБА_1 під розписку був повідомлений співробітником поліції, що розгляд адміністративної справи за даним протоколом відбудеться 09.10.2025 року в Хаджибейському районному суді м. Одеси.

Згідно відомостей з Єдиного державного реєстру судових рішень, постанова судді Хаджибейського районного суду міста Одеси від 09 жовтня 2025 року була надіслана судом: 09.10.2025 року, забезпечено надання загального доступу 10.10.2025 року.

Ставлячи питання про визнання причин пропуску строку на апеляційне оскарження постанови суду поважними, скаржник вказує на те, що ОСОБА_1 копію постанови не отримував, повістки про виклик не отримував.

Однак, апелянт в клопотанні про поновленні строку на апеляційне оскарження не посилається на конкретні причини, які перешкодили йому або значно ускладнили своєчасно цікавитись станом розгляду відомого йому судового провадження і, як слідство, своєчасно отримати копію постанови суду у справі; не надає докази коли він дізнався про оскаржувану постанову.

З клопотанням до суду про отримання копії у встановлений законом строк, передбачений ст. 294 КУпАП, не звертався.

Отже, дослідженням матеріалів даної справи апеляційним судом встановлено, що ОСОБА_1 беззаперечно був обізнаний про розгляд справи про адміністративне правопорушення відносно нього в Хаджибейському районному суді м. Одеси, а також дату судового засідання на якому ухвалювалось рішення відносно нього, про що свідчить його підпис у протоколі. Проте ОСОБА_1 не виказав належної зацікавленості в розгляді справи та своєчасно не отримав інформацію про результати її розгляду, а також копії судового рішення. При цьому, з практики ЄСПЛ виходить, що сторона, яка задіяна у ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Апеляційний суд звертає увагу що положення статті 294 КУпАП пов`язують строки оскарження виключно з моментом винесення судом відповідної постанови, а не з моментом її отримання.

Слід зазначити, що для отримання інформації щодо стану розгляду судової справи та прийнятих судових рішень функціонує офіційний веб-портал «Судова влада України» та «Єдиний державний реєстр судових рішень» за допомогою яких будь-яка особа може отримати актуальну інформацію щодо стану судової справи, та стадії її розгляду.

Також, як вбачається з аналізу рішень ЄСПЛ, він у своїх рішеннях неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання.

Апеляційний суд звертає увагу, що поважними визнаються такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальних дій. При цьому КУпАП не пов`язує право суду відновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку, тобто у кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення, та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.

Отже, враховуючи вищевикладене, приймаючи до уваги положення передбаченого нормативно-правовими актами України принципу диспозитивності, відповідно до якого сторони провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених нормативно-правовими актами, апеляційний суд констатує, що апелянт не вказав поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження, які б узгоджувались з матеріалами справи та не суперечили їм.

За таких обставин, апеляційний суд в даній справі не вбачає поважних підстав для поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження постанови судді Хаджибейського районного суду міста Одеси від 09 жовтня 2025 року, а тому приходить до висновку, що в поновленні строку на оскарження зазначеної постанови захиснику ОСОБА_1 адвокату Миколюку Антону Петровичу слід відмовити, а апеляційну скаргу відповідно до вимог ст. 294 КУпАП - повернути апелянту.

При цьому слід роз`яснити, що повернення апеляційної скарги не позбавляє права повторно звернутися з апеляційною скаргою на дану постанову з вмотивованим клопотанням про поновлення строку на її апеляційне оскарження та з наданням належних доказів поважності причини пропуску строку на апеляційне оскарження.

Керуючись ст. 294 КУпАП, суддя апеляційного суду –

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_1 адвоката Миколюка Антона Петровича про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді Хаджибейського районного суду м. Одеси від 09 жовтня 2025 року – відмовити.

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 адвоката Миколюка Антона Петровича на постанову судді Хаджибейського районного суду м. Одеси від 09 жовтня 2025 року по справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення – повернути особі, яка її подала.

Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя Одеського апеляційного суду О.М. Таварткіладзе