Постанова від 21 липня 2026 р. у справі №522/2404/23 — Одеський апеляційний суд

Номер провадження: 33/813/1244/26

Номер справи місцевого суду: 522/2404/23

Головуючий у першій інстанції Іоніді К. В.

Доповідач Таварткіладзе О. М.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.07.2026 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд в особі судді-доповідача Таварткіладзе О.М., розглянувши клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді Приморського районного суду міста Одеси від 21 березня 2023 року по справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

В С Т А Н О В И В:

Постановою судді Приморського районного суду м. Одеси від 21 березня 2023 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУПАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 536 (п`ятсот тридцять шість) гривень 80 копійок.

Не погоджуючись з зазначеною постановою суду, 20.05.2026 року ОСОБА_1 подав до суду апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі апелянт ставить питання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови суду з тих підстав, що про оскаржувану постанову дізнався від адвоката Білак Н.І., яка здійснювала моніторинг ЄДРСР на підставі укладеного договору про надання правничої допомоги від 01.08.2025 року; судової повістки не отримував; копію постанови суд першої інстанції у встановлений законом спосіб не направляв.

Ознайомившись з зазначеним клопотанням та дослідивши матеріали справи, апеляційний суд приходить до висновку про повернення даної апеляційної скарги особі, яка її подала, з нижченаведених підстав.

Відповідно до приписів ст. 294 КУпАП, постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

Тобто, відповідно до вимог ст. 294 КУпАП десятиденний строк на оскарження постанови суду першої інстанції необхідно рахувати з дня винесення постанови, а не з дня отримання копії постанови суду.

Правом на апеляційне оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, розпоряджається на власний розсуд в межах процесуального закону.

Строк на апеляційне оскарження може і повинен бути поновлений тільки у випадку, якщо він пропущений з поважних причин. Поважність причин його пропуску має довести апелянт, який заявив таке клопотання.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що «право на суд», одним із аспектів якого є право доступу, не є абсолютним і може підлягати обмеженням; їх накладення дозволене за змістом, особливо щодо умов прийнятності апеляційної скарги. Проте такі обмеження повинні застосовуватись з легітимною метою та повинні зберігати пропорційність між застосованими засобами та поставленого метою (VOLOVIK v. UKRAINE, N15123/03, § 55, ЄСПЛ, від 06 грудня 2007 року).

Вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Крім того, сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (PONOMARYOV v. UKRAINE, №3236/03, § 41, ЄСПЛ, від 03 квітня 2008 року).

Норми, які регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (PERETYAKA AND SHEREMETYEV v. UKRAINE, №17160/06 та № 35548/06, §34, ЄСПЛ, від 21 грудня 2010 року).

Із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 в особі свого захисника Білак Н.І. вже зверталася до апеляційного суду з апеляційними скаргами на постанову судді Приморського районного суду міста Одеси від 21 березня 2023 року та з відповідними клопотаннями про поновлення строку на її оскарження.

Так, постановою Одеського апеляційного суду від 10.11.2025 року та постановою Одеського апеляційного суду від 26.01.2026 було відмовлено у задоволенні клопотання про поновлення строку та повернуто апеляційні скарги захисника ОСОБА_1 адвоката Білак Н.І. на постанову судді Приморського районного суду м. Одеси від 21.03.2023 року.

Зокрема, з аналізу вказаних постанов вбачається, що на доводи клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови суду про те, що про оскаржувану постанову дізнався від адвоката Білак Н.І., яка здійснювала моніторинг ЄДРСР на підставі укладеного договору про надання правничої допомоги від 01.08.2025 року, судами апеляційної інстанції надана обґрунтована відповідь, оскільки вони ідентичні тим, які подані у даній апеляційній скарзі і не можуть бути предметом апеляційного розгляду.

Апеляційний суд звертає увагу апелянта, що ні нормами КПК України, ні положеннями КУпАП суд не наділений повноваженнями здійснювати переоцінку обставин та доказів і піддавати сумніву висновки, зроблені судом та наведені у судових рішеннях, крім як в порядку апеляційного та касаційного перегляду судових рішень за наявності певних умов.

Отже, з огляду на викладене, апеляційний суд констатує, що на доводи щодо дати коли скаржник дізнався про оскаржувану постанову суду, на які посилається апелянт як на підставу для поновлення строку, була вже надана оцінка судом апеляційної інстанції, та яким вже було відмовлено в задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Щодо доводів клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови суду про не отримання ОСОБА_1 судової повістки від 20.02.2023 року, апеляційний суд зазначає.

Так, в матеріалах міститься судова повістка, на судове засідання призначене 21.03.2023 року, яка направлялась ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , і яка отримана останнім, про що свідчить його підпис.

Згідно п. 82 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 5 березня 2009 р. № 270 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2023 р. № 1071) (далі - Правила надання послуг поштового зв`язку), рекомендовані листи з позначкою «Судова повістка», адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату (одержувачу), а в разі його відсутності - будь-кому з повнолітніх членів його сім`ї, який проживає разом з адресатом (одержувачем). У разі відсутності адресата (одержувача), будь-кого з повнолітніх членів його сім`ї за зазначеною на рекомендованому листі адресою працівник об`єкта поштового зв`язку інформує адресата (одержувача) за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою «Судова повістка». Якщо протягом трьох робочих днів після інформування відділенням поштового зв`язку адресат (одержувач) не з`явився для одержання рекомендованого (реєстрованого) листа з позначкою «Судова повістка», працівник об`єкта поштового зв`язку робить позначку «адресат відсутній за зазначеною адресою», яка засвідчується підписом з проставленням відбитка поштового пристрою, порядок використання якого встановлюється призначеним оператором поштового зв`язку, і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає такий лист до суду.

Відповідно до п. 91 Правил надання послуг поштового зв`язку, під час вручення фізичній особі реєстрованого поштового відправлення, виплати коштів за поштовим переказом з повідомленням про вручення працівник об`єкта поштового зв`язку на підставі пред`явленого адресатом (одержувачем) документа, що посвідчує особу згідно із законодавством, робить відповідну відмітку про вручення у порядку, визначеному оператором поштового зв`язку.

Під час вручення поштового відправлення з позначкою «Вручити особисто», внутрішнього рекомендованого листа з позначкою «Судова повістка» адресат (одержувач) підтверджує такий факт своїм підписом та зазначає своє прізвище та ініціали або ім`я та прізвище у спосіб та відповідно до порядку, що встановлені оператором поштового зв`язку.

Відповідні дані про вручення поштового відправлення також повинні містити інформацію про особу, уповноважену на одержання внутрішнього рекомендованого (реєстрованого) листа з позначкою «Судова повістка», адресованого юридичній особі або фізичній особі за місцем роботи.

Інформація про вручення рекомендованого листа з позначкою «Судова повістка» не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертається до суду.

У відповідності до висновку викладеному у постанові Верховного Суду від 20 березня 2019 року в справі № 222/1402/16 в якій зазначено, що напис про одержання поштового відправлення учасником справи, в якому зазначене його прізвище, зроблений працівником поштового зв`язку, зазвичай є переконливим доказом отримання відправлення саме адресатом. Таке переконання ґрунтується на презумпції добросовісного виконання працівниками пошти своїх обов`язків. Однак таку презумпцію може бути поставлено під сумнів і спростовано.

Проте, ОСОБА_1 презумпцію добросовісного виконання працівниками пошти службових обов`язків при врученні йому судової повістки на судове засідання призначене 21.03.2023 року, не спростовано, копію скарги чи службового розслідування на дії працівників АТ «Укрпошта», або інших доказів про не отримання ним судової повістки, не надано.

Як і не надано доказів проживання на іншій адресі, аніж на адресі місця реєстрації, тяжкої хвороби у той період, або інших обставин, які б завадили йому своєчасно дізнаватися про судовий розгляд.

За таких обставин, апеляційний суд приходить до переконання про повідомлення ОСОБА_1 про судове засідання призначене 21.03.2023 року та отриманням ним судової повістки.

За таких обставин, апеляційний суд в даній справі не вбачає поважних підстав для поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження постанови судді Приморського районного суду міста Одеси від 21 березня 2023 року, а тому приходить до висновку, що в поновленні строку на оскарження зазначеної постанови ОСОБА_1 слід відмовити, а апеляційну скаргу відповідно до вимог ст. 294 КУпАП - повернути апелянту.

При цьому слід роз`яснити, що повернення апеляційної скарги не позбавляє права повторно звернутися з апеляційною скаргою на дану постанову з вмотивованим клопотанням про поновлення строку на її апеляційне оскарження та з наданням належних доказів поважності причини пропуску строку на апеляційне оскарження.

На підставі викладеного та керуючись ст. 294 КУпАП, суддя апеляційного суду –

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді Приморського районного суду міста Одеси від 21 березня 2023 року – відмовити.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Приморського районного суду міста Одеси від 21 березня 2023 року по справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення – повернути особі, яка її подала.

Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя Одеського апеляційного суду О.М. Таварткіладзе