Постанова від 20 липня 2026 р. у справі №127/9895/26 — Вінницький апеляційний суд

Справа № 127/9895/26

Провадження № 33/801/751/2026

Категорія: 156

Головуючий у суді 1-ї інстанції Антонюк В. В.

Доповідач: Бурденюк С. І.

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 липня 2026 рокум. Вінниця

Суддя Вінницького апеляційного суду Бурденюк С.І.,

із секретарем судового засідання Лісовою Д.С.

за участі:

захисника-адвоката Мельника Ю.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 – адвоката Мельника Ю.М., на постанову судді Вінницького міського суду Вінницької області від 23.06.2026, якою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , адреса проживання: АДРЕСА_2 ,

притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, -

встановив:

22.03.2026 року о 19:20 год в м. Вінниці по вул. Юності, буд. 81А, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Toyota Auris, д.н.з. НОМЕР_2 , в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння проводився у встановленому законом порядку у медичному закладі КНП «ВОКПЛ ім. акад. О. І. Ющенка», результат позитивний 1,49%, висновок №0214, велась безперервна фіксація, на портативний відео реєстратор 473372, 467728, чим порушив вимоги п. 2.9а Правил дорожнього руху України, відповідальність за що передбачена ч.1 ст. 130 КУпАП.

Крім того, 22.03.2026 року о 22:21 год в м. Вінниці по вул. Юності, буд. 81А, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Toyota Auris, д.н.з. НОМЕР_2 , в стані алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, виражене тремтіння пальців рук. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився у повному обсязі на місці зупинки транспортного засобу, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України, відповідальність за що передбачена ч.1 ст. 130 КУпАП.

Постановою Вінницького міського суду Вінницької області від 23.06.2026 об`єднано справи про вчинення адміністративних правопорушень ОСОБА_1 № 127/98952/26 за ч. 1 ст. 130 КУпАП та № 127/9910/26 за ч. 1 ст. 130 КУпАП в одне провадження, присвоївши об`єднаним справам № 127/9895/26. ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 665,60 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.

Не погоджуючись із постановою судді першої інстанції, адвокат Мельник Ю.М., який діє в інтересах особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , подав апеляційну скаргу, у якій просив скасувати постанову судді Вінницького міського суду Вінницької області від 23.06.2026 та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення.

В обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що підчас винесення вказаної постанови суддею було неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, також є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи та неправильне застосування норм матеріального права.

Зазначив, що в постанові, що оскаржується, суддею вказано, що адвокат Мельник Ю.М., просив закрити провадження в справі у зв`язку з відсутністю складу правопорушення оскільки протокол серії ЕПР № 621611 від 22.03.2026 складено з порушеннями, в матеріалах справи відсутні докази що саме вказаним в медичному висновку приладом Алкотест Драгер 6820 проводились обстеження ОСОБА_1 та не надано чек в якому вказаний його серійний номер, також в матеріалах справи відсутні шляхові листи, при цьому суд взагалі не обґрунтував чому він не взяв до уваги вказані обставини.

В судове засідання 21.07.2026 не з`явилась особа, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , про час та місце судового розгляду повідомлений належним чином, до канцелярії апеляційного суду додаткових заяв, повідомлень не надсилав. Разом з тим, його захисник - адвокат Мельник Ю.М зазначив про можливість розгляду апеляційної скарги за відсутності ОСОБА_1 та наголосив, що його права та інтереси порушені не будуть, підтримав доводи апеляційної скарги та просив задовольнити її.

Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дослідивши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст. 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

За змістом ч. 2 ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення повинно здійснюватися на основі суворого дотримання законності.

Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом (ч. 3 ст. 7 КУпАП).

Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами (ч. 4 ст. 7 КУпАП).

Згідно зі ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Зі змісту ст. 252 КУпАП вбачається, що оцінка доказів при розгляді справ про адміністративні правопорушення ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні усіх обставин справи в їх сукупності.

Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Процедуру направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду визначає Порядок направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року за № 1103 (далі Порядок).

Відповідно до п.п. 2, 3, 6, 7 вказаного Порядку огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких в поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - стан сп`яніння), згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС.

Огляд проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів (законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, які відповідають вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність); лікарем закладу охорони здоров`я (в сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).

Водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров`я.

Поліцейський забезпечує проведення огляду водія транспортного засобу в закладі охорони здоров`я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення відповідних підстав.

Інструкція з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України 07 листопада 2015 року за № 1395 також передбачає, що огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків.

Наявні матеріали відеозапису долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно п. 2, п. 3 Розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України № 1452/735 від 09 листопада 2015 року, огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Ознаками алкогольного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є наявність однієї чи декількох ознак: запах алкоголю з порожнини рота; звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.

Частиною 1 ст. 130 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

З протоколу про адміністративне правопорушення, серії ЕПР1 № 621611 від 22.03.2026 року, вбачається, що 22.03.2026 року о 19:20 год в м. Вінниці по вул. Юності, буд. 81А, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Toyota Auris, д.н.з. НОМЕР_2 , в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння проводився у встановленому законом порядку у медичному закладі КНП «ВОКПЛ ім. акад. О. І. Ющенка», результат позитивний 1,49%, висновок №0214, велась безперервна фіксація, на портативні відеореєстратори №№ 473372, 467728, чим порушив вимоги п. 2.9а Правил дорожнього руху України, відповідальність за що передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Крім того, з протоколу про адміністративне правопорушення, серії ЕПР1 № 621688 від 22.03.2026 року, вбачається, що 22.03.2026 року о 22:21 год. в м. Вінниці по вул. Юності, буд. 81А, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Toyota Auris, д.н.з. НОМЕР_2 , в стані алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, виражене тремтіння пальців рук. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився у повному обсязі на місці зупинки транспортного засобу, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України, відповідальність за що передбачена ч.1 ст. 130 КУпАП.

У протоколах зазначені посада, найменування підрозділу поліції, звання та прізвище, ім`я та по-батькові осію, які їх складали, та їх підписи. Також, зі змісту протоколів встановлено, що в них зазначено місце вчинення і суть адміністративних правопорушень, нормативний акт, який передбачає відповідальність за дані адміністративні правопорушення. Протоколи про адміністративні правопорушення містять відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Отже, протоколи про адміністративні правопорушення серії ЕПР1 № 621611 та серії ЕПР1 № 621688, складені щодо ОСОБА_1 сумніву не викликають, оскільки складені відповідно до вимог ст.ст. 254, 256 КУпАП, тому є належними доказами у справі.

Дослідивши відеозаписи з нагрудних камер поліцейських (№№ 473372, 467728) встановлено, що інформація з відеозапису є достатньою для того, щоб зробити висновок про те, що в діях ОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Будь-яких фактичних даних, які б спростували чи ставили під сумнів достовірність відеозаписів, апелянтом не надано.

Зафіксовані відеозаписами обставини надають можливість повно та об`єктивно дослідити їх, конкретизувати поведінку поліцейських та особи, яка притягується до адміністративної відповідальності. Досліджені відеозаписи фіксують реальні дані, які не можуть бути спотворені та мають істотне значення для розгляду справи, має достатньо високу інформативність, позбавлений упередження і суб`єктивного ставлення, має безсторонній характер, що вимагає від суду ретельного та уважного дослідження вищевказаних доказів у сукупності із іншими доказами по справі.

Оглянуті відеозаписи дають можливість встановити їх узгодженість з іншими даними, що містяться в протоколі серії ЕПР1 № 621611, а тому апеляційний суд приймає їх як належний доказ у справі.

Так, наявними відеозаписами підтверджено факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом Toyota Auris, д.н.з. НОМЕР_2 . Також з відеозаписів вбачається проходження ОСОБА_1 огляду на стан сп`яніння, зі згоди водія у встановленому законом порядку та у повному обсязі за допомогою приладу «Drager Alcotest 6820», 22.03.2026, якими зафіксовано, що за наслідками проведеного огляду ОСОБА_1 перебуває в стані алкогольного сп`яніння (проходив двічі, перший результат – 1,32 проміле, другий результат – 1,49 проміле).

Відповідно до записів нагрудних камер поліцейських, що містяться в матеріалах адміністративного провадження за протоколом серії ЕПР1 № 621688 ОСОБА_1 після проходження освідування на стан алкогольного сп?яніння знову сів за кермо транспортного засобу Toyota Auris, д.н.з. НОМЕР_2 і був зупинений іншим патрулем поліції «Юнкер 101». Працівниками поліції було запропоновано пройти освідування на стан алкогольного сп?яніння, на що ОСОБА_1 відмовився, внаслідок чого було складено адміністративний протокол за порушення вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України, відповідальність за що передбачена ч.1 ст. 130 КУпАП.

З огляду на наведене, апеляційний суд вважає, що судом першої інстанції правильно встановлено, що водій ОСОБА_1 порушив вимоги пп. а п. 2.9 Правил дорожнього руху, оскільки 22.03.2026 року о 19:20 год керував транспортним засобом водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Toyota Auris, д.н.з. НОМЕР_2 , у стані алкогольного сп`яніння, також ОСОБА_1 порушення вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України, оскільки 22.03.2026 року о 22:21 год від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився у повному обсязі на місці зупинки транспортного засобу.

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов`язкова до застосування судами як джерело права.

В рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

За таких обставин, ОСОБА_1 , реалізуючи своє право керувати транспортним засобом, а саме автомобілем Toyota Auris, д.н.з. НОМЕР_2 , тим самим погодився нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі згідно встановлених норм закону.

Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема по справам «Кобець проти України» від 14 лютого 2008 року, «Берктай проти Туреччини» від 08 лютого 2001 року, «Лавенте проти Латвії» від 07 листопада 2002 року неодноразово вказує, що оцінюючи докази суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.

Так, у рішенні ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерії доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростованих презумпцій факту.

Водночас відхиляються доводи апелянта щодо того, що протокол серії ЕПР № 621611 від 22.03.2026 складено з порушеннями, в матеріалах справи відсутні докази що саме вказаним в медичному висновку приладом Алкотест Драгер 6820 проводились обстеження ОСОБА_1 та не надано чек в якому вказаний його серійний номер, також в матеріалах справи відсутні шляхові листи, при цьому суд взагалі не обґрунтував чому він не взяв до уваги вказані обставини.

Суд першої інстанції вказав, що аналізуючи докази по справі з точки зору їх допустимості, об`єктивності та достатності, суд вважає, що ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5, 2.9а Правил дорожнього руху, чим вчинив адміністративні правопорушення, передбачені ч.1 ст. 130 та ч. 1 ст. 130 КУпАП, що підтверджується протоколами про адміністративні правопорушення серії ЕПР1 №621611 від 22.03.2026 року та серії ЕПР1 №621688 від 22.03.2026 року, направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння від 22.03.2026 року, рапортами працівників поліції від 22.03.2026 року, висновком №0214 з медичного закладу КНП «ВОКПЛ ім.. акад.. О.І. Ющенка», результат позитивний 1,49%, копією відео з нагрудних боді камер ЕПР1 №621611, 621688, копією Свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювання техніки № 12-01/6542 від 12.11.2025, копією Сертифіката градуювання алкотестера від 12.11.2025 .

Апеляційний суд звертає увагу, що у висновку № 0214 з медичного закладу КНП «ВОКПЛ ім.. акад.. О.І. Ющенка» зазначений номер алкотестера – 6820.

Відповідно до п. 52 рішення ЄСПЛ від 05.02.2008 року «Романаускас проти Литви» судом констатовано, що національний суд повинен переконатися, що провадження в цілому, зокрема спосіб отримання доказів, було справедливим.

Істотних порушень законодавства, що тягнуть зміну чи скасування постанови суду першої інстанції в межах її оскарження, при апеляційному розгляді справи не встановлено.

Незначні процесуальні неточності, на які звертає увагу захисник ОСОБА_1 – адвокат Мельник Ю.М., у своїй апеляційній скарзі, не є суттєвими та не впливають на загальний висновок суду щодо винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Суддя міського суду в межах наданих йому матеріалів справи про адміністративне правопорушення, провів судовий розгляд, дослідив надані йому докази, з`ясував обставини, що підлягали з`ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення, ухвалив законну та обґрунтовану постанову про вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Стягнення за вчинення адміністративного правопорушення призначено ОСОБА_1 відповідно до санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП.

При цьому, апеляційний суд звертає увагу, що адміністративне правопорушення, передбачене ст. 130 КУпАП України відноситься до тих правопорушень, яке за своїм характером є грубим суспільно небезпечним проступком в сфері забезпечення безпеки дорожнього руху та є небезпечним як для самого правопорушника так і для інших учасників дорожнього руху.

З огляду на наведене вище апеляційний суд вважає, що підстав для скасування постанови суду першої інстанції та закриття провадження в справі за відсутністю у діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130 КУпАП, апеляційним судом не встановлено, а тому апеляційна скарга, - задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. 55 Конституції України, ст.ст. 293, 294 КУпАП, апеляційний суд,

постановив:

Апеляційну скаргу адвоката Мельника Ю.М., який діє в інтересах особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Постанову судді Вінницького міського суду Вінницької області від 23.06.2026, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя: Сергій БУРДЕНЮК