Постанова від 20 липня 2026 р. у справі №579/1605/26 — Кролевецький районний суд Сумської області

Справа № 579/1605/26

3/579/747/26

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

21 липня 2026 року суддя Кролевецького районного суду Сумської області Моргун О.В., з участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , захисника Вернигори В.М., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з відділення поліції №1 (м.Кролевець) Конотопського РВП ГУНП в Сумській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого АДРЕСА_1 , громадянина України, працюючого методистом Центру культури Кролевецької міської ради, РНОКПП НОМЕР_1 ,

- за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

В С Т А Н О В И В:

водій ОСОБА_1 11 червня 2026 року о 17 годині 08 хвилин в м.Кролевець по вул. Андріївська, 64, керував мотоциклом Viper Activ, державний номерний знак НОМЕР_2 , з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме, запах алкоголю з ротової порожнини, порушення координації рухів, порушення мови. Від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі відмовився, чим порушив п.2.5 ПДР, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.130 КУпАП.

Під час розгляду в суді справи про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 заперечував обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення, пояснив, що алкоголь не вживав, а тому відмовився проходити огляд на стан сп`яніння.

Захисник просив провадження у справі закрити у зв?язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Свідок ОСОБА_2 під час розгляду справи в суді пояснив, що 11 червня 2026 року працівники поліції пропонували ОСОБА_1 пройти медичне освідування на стан сп`яніння, він відмовився.

Свідок ОСОБА_3 під час розгляду справи в суді пояснив, що 11 червня 2026 року поліцейські пропонували ОСОБА_1 пройти медичне освідування на стан сп`яніння, він відмовився. ОСОБА_1 керував транспортним засобом.

Свідок ОСОБА_4 під час розгляду справи в суді пояснив, що 11 червня 2026 року працівники поліції вказували на ознаки алкогольного сп`яніння у ОСОБА_1 , пропонували йому пройти медичне освідування на стан сп`яніння, він відмовився. ОСОБА_1 керував транспортним засобом.

Факт вчинення ОСОБА_1 указаного вище правопорушення підтверджується матеріалами справи:

- протоколом про адміністративне правопорушення від 11.06.2026 року серії ЕПР1 № 690311 (а.с. 2);

- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння від 11.06.2026 року (а.с.5);

- відео-файлами, які містяться на DVD-R диску лазерних систем зчитування (а.с. 6).

За змістом ч. 2 ст. 266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, на стан алкогольного, сп`яніння проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків.

Згідно ст.ст. 251, 254, 256 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення є джерелом доказів, це офіційний документ відповідним чином оформлений уповноваженою особою про вчинення діяння, яке містить ознаки правопорушення, передбаченого КУпАП.

Суд вважає, що протокол про адміністративне правопорушення можливо приймати до уваги як належний доказ - зміст якого відтворює фактичну обставину, оскільки в судовому засіданні встановлено, що протокол складений уповноваженою особою у встановленому законом порядку, і ознаки діяння, вчиненого ОСОБА_1 11 червня 2026 року о 17 годині 08 хвилин в м.Кролевець по вул. Андріївська, 64, містять склад правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

У працівника поліції були всі підстави запропонувати пройти медичне освідування на стан алкогольного сп`яніння, вимог Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України 07 листопада 2015 року № 1395, та вимог ст. 266 КУпАП не порушено.

За змістом ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються серед іншого протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями свідків, показаннями засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.

Протокол про адміністративне правопорушення від 11.06.2026 року серії ЕПР1 № 690311 відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП (а.с.2); направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння від 11.06.2026 року (а.с.5); відео-файли, які містяться на DVD-R диску лазерних систем зчитування (а.с. 6), пояснення свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 в судовому засіданні іншими доказами, які маються в матеріалах справи, та які заслуговують на увагу суду, не спростовано.

Вказані докази є належними, допустимими та достовірними, здобуті з додержанням процесуальної процедури, не суперечать фактичним обставинам і об`єктивно узгоджується між собою, та не викликають у суду сумнівів.

Диспозиція ч.1 ст.130 КУпАП передбачає відповідальність серед іншого за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння, про що складено протокол про адміністративне правопорушення, а ОСОБА_1 фактично відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння, що крім іншого, підтверджується відео-файлами, які містяться на DVD-R диску лазерних систем зчитування.

Доводи сторони захисту є необґрунтованими, викладені без надання доказів, зазначене суд розцінює як обраний спосіб захисту з метою ухилення від відповідальності.

Доказів, які б могли спростувати причетність ОСОБА_1 до вказаного правопорушення, суду не надано і такі у матеріалах справи відсутні.

Таким чином, з досліджених у справі доказів встановлено, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, оскільки керуючи транспортним засобом, відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Відповідно до повідомлення відділення поліції №1 (м.Кролевець) Конотопського РВП ГУНП в Сумській області згідно облікових даних Національної автоматизованої інформаційної системи ІПНП (ГСЦ «Посвідчення водія») на ім`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , видано посвідчення водія серії НОМЕР_3 від 21.10.1993 року, категорії А, В, Центр ДАІ 5903. Позбавленим права керування транспортними засобами не значиться (а.с. 4).

Враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь небезпеки для суспільства даного виду правопорушення, з метою запобігання вчиненню ним нових правопорушень, є підстави застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами, передбачене санкцією ч.1 ст.130 КУпАП.

Інші доводи сторони захисту не спростовують встановлених у справі фактичних обставин та зроблених на підставі них висновків.

Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, який неодноразово відзначав, що рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторін (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Руїз Торія проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain, серія A, № 303-A, §§ 29-30)). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною.

Як зазначено в п. 58 рішення Європейського суду з прав людини у справі Серявін та інші проти України суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до ст. 40-1, ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, п.5 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», керуючись ст.ст. 283 - 285, 308 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

П О С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , який вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, піддати адміністративному стягненню у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Відповідно до ч.2 ст.308 КУпАП у порядку примусового виконання цієї постанови в частині стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з ОСОБА_1 стягується подвійний розмір штрафу.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн. 60 коп.

Постанова може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду через Кролевецький районний суд протягом 10 днів з дня винесення постанови.

Суддя О. В. Моргун