Рішення від 21 липня 2026 р. у справі №587/1054/26 — Зарічний районний суд м. Сум

Справа № 587/1054/26

Провадження № 2/591/1477/26

РІШЕННЯ

Іменем України

(заочне)

22 липня 2026 року м. Суми

Зарічний районний суд м. Суми у складі головуючого судді Зері Ю.О., за участю секретаря судового засідання Горб А.Д., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , до ОСОБА_2 , АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , про стягнення аліментів на час навчання,

установив:

23.03.2026 до Зарічного районного суду м. Суми надійшла вказана позовна заява.

В обґрунтування позову позивачка зазначила, що 25.08.2006 вона уклала шлюб з відповідачем. Шлюб з відповідачем розірвано на підставі судового рішення від 18.08.2025. Від шлюбу сторони мають сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . На даний час син сторін є повнолітнім, однак з вересня 2025 року навчається на першому курсі денного відділення Технічного університету в м. Кошице. Відповідач добровільно матеріальної допомоги синові не надає, хоча має таку можливість, власними силами позивачка не має можливості забезпечити належне утримання сина, син жодних джерел доходів не має, при цьому середньомісячні витрати на утримання дитини становлять 700 євро. Тому позивачка вважає необхідним у примусовому порядку стягувати з відповідача аліменти на утримання сина у розмірі частини усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, починаючи стягнення дня пред`явлення позову і до завершення навчання, але не більше як до досягнення дитиною 23 років.

Ухвалою Зарічного районного суду м. Суми від 20.04.2026 відкрито провадження у даній справі, постановлено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, розгляд справи по суті призначено на 22.07.2026, встановлено сторонам строки для подання заяв по суті справи.

Відповідач відзиву на позов не подав, у судове засідання не прибув, про причини неявки суд не повідомляв, про розгляд справи повідомлений належним чином.

22.07.2026 до суду надійшла заява позивачки про розгляд справи без її участі, позовні вимоги позивачка підтримала у повному обсязі, не заперечувала проти заочного розгляду справи.

За таких обставин, враховуючи згоду позивачки на заочний розгляд справи та ухвалення заочного рішення, у судовому засіданні 22.07.2026 постановлено протокольну ухвалу про заочний розгляд справи відповідно до статей 280, 281 ЦПК України.

У зв`язку з неприбуттям сторін у судове засідання суд не здійснював фіксування судового процесу технічними засобами на підставі частини другої статті 247 ЦПК України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні у справі докази, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що 25 серпня 2006 року позивач з відповідачем уклали шлюб, зареєстрований виконавчим комітетом Хотінської селищної ради Сумського району Сумської області, актовий запис №10, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_3 .

Від шлюбу сторони мають неповнолітню дитину – сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 , батьком дитини записаний відповідач.

Рішенням Сумського районного суду Сумської області від 18.08.2025 у справі № 587/3079/25 шлюб між сторонами розірвано.

На підставі рішення Сумського районного суду Сумської області віл 27.08.2025 у справі № 587/3502/25 з відповідача стягувались аліменти на утримання неповнолітнього сина сторін.

Як зазначено у позові, та на даний час спільна дитина сторін проживає у Словацькій Республіці та навчається на першому курсі денного відділення Технічного університету м. Кошице.

Згідно довідки, виданої деканатом факультету електротехніки та інформатики Технічного університету в м. Кошице, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є студентом другого курсу денної форми навчання на бакалавраті згідно з навчальною програмою: Прикладна інформатика, стандартна тривалість навчання – 4 роки, академічний рік триває з 01.09.2025 по 31.08.2026, початок навчання 01.09.2025, студент зарахований на 2025/2026 навчальний рік після зарахування на навчання з 01.09.2025.

Згідно Відповіді № 3063639 від 22.07.2026 з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела та суми доходів, отриманих від податкових агентів, та/або про суми доходів, отриманих самозайнятими особами, а також суму річного доходу, задекларованого фізичною особою в податковій декларації про майновий стан і доходи відомості про доходи позивачка отримує заробітну плату в Управління «Служба у справах дітей» Сумської міської ради, соціальні виплати у Департаменті соціального захисту населення Сумської міської ради.

Згідно Відповіді № 3063673 від 22.07.2026 з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела та суми доходів, отриманих від податкових агентів, та/або про суми доходів, отриманих самозайнятими особами, а також суму річного доходу, задекларованого фізичною особою в податковій декларації про майновий стан і доходи відповідач є військовослужбовцем та отримує відповідні виплати.

За змістом статті 141 Сімейного Кодексу України батьки мають рівні права і обов`язки щодо дитини, в тому числі і щодо її утримання.

Частинами першою-третьою статті 181 СК України способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Відповідно до закону батьки зобов`язані утримувати своїх дітей незалежно від того, перебувають вони в шлюбі чи шлюб між ними розірвано. Обов`язок батьків утримувати своїх дітей є безумовним і не залежить від того, чи є батьки працездатними й чи є в них кошти, достатні для надання утримання, а лише враховується судом при визначенні розміру стягуваних аліментів.

Стаття 8 Закону України «Про охорону дитинства» передбачає, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Згідно статті 199 СК України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.

Згідно пункту 20 Постанови Пленуму ВСУ № 3 від 15.05.2006 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.

Згідно із статтею 200 СК України, суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.

Згідно зі статтею 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

За змістом частини першої статті 191 Сімейного кодексу України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

При визначенні розміру аліментів, який підлягає стягненню з відповідача на користь позивачки, судом враховано, що спільна дитина сторін проживає поза межами України, позивачка самостійно несе витрати на проживання, син сторін навчається за денною формою навчання, самостійних доходів не має.

У той же час відповідач є особою працездатного віку, є військовослужбовцем, отримує стабільний достатній дохід, відомості про перебування на його утриманні інших осіб у матеріалах справи відсутні.

При визначенні розміру аліментів слід враховувати, що, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси всіх осіб та має брати до уваги інтереси не тільки позивача, але й відповідача.

У такому випадку з урахуванням встановлених у ході розгляду справи обставин суд вважає за можливе стягувати з відповідача на користь позивачки аліменти на утримання повнолітнього сина, який продовжує навчання, в розмірі частини усіх видів доходів відповідача щомісяця, починаючи з дня пред`явлення позову та до закінчення дитиною навчання, але не більше як до досягнення нею 23 років.

Відповідно до частин першої, п`ятої, шостої статті 81 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з частиною першою статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи, що одним із основних прав дитини є право на утримання, яке кореспондується з конституційним обов`язком батьків утримувати повнолітніх дітей, які продовжують навчання, на час такого навчання, а стягнення аліментів на утримання дитини є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності, суд, оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, дійшов висновку про те, що позов про стягнення з відповідача на користь позивачки аліментів є обґрунтованим.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Щодо вирішення питання про судові витрати суд зазначає наступне.

Згідно з положеннями статей 133, 141 ЦПК України відповідача підлягає стягненню на користь держави 1331,20 грн судового збору, оскільки позивачка відповідно до Закону України «Про судовий збір» звільнена від сплати судового збору.

Керуючись статтями 10, 12, 81, 141, 142, 247, 258, 259, 264, 265, 268, 272, 273, 280-282, 352-355 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, задовольнити.

Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який продовжує навчання, у розмірі частини усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, починаючи стягнення дня пред`явлення позову і до завершення навчання, але не більше як до досягнення дитиною 23 років.

Допустити негайне виконання рішення у справі про стягнення аліментів на утримання дитини у межах суми платежу за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 на користь держави судовий збір у розмірі 1331,20 грн.

Видати виконавчі листи після набрання рішенням законної сили.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Суддя Ю. О. Зеря