Рішення від 21 липня 2026 р. у справі №716/906/26 — Заставнівський районний суд Чернівецької області

Справа № 716/906/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22.07.2026 м.Заставна Заставнівський районний суд Чернівецької області в складі

головуючої судді Шевчук Р.М.,

при секретарі судового засідання Ільчуку М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про встановлення факту належності документу,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про встановлення належності правовстановлюючого документа особі, де заінтересованою особою є: Головне управління Пенсійного Фонду України в Чернівецькій області.

Посилається на те, що він звернувся до Заставнівської філії ГУПФ в Чернівецькій області для призначення їй пенсії за віком, надавши для цього всі необхідні документи.

Вказує, що після час опрацювання його документів йому було відмовлено в призначені пенсії, оскільки в доданих документах, було виявлено розбіжності у написанні прізвища « ОСОБА_2 » - « ОСОБА_2 », а саме: у архівній довідці за №02-17/219 від 15.04.2026 року заявник зазначений як ОСОБА_3 тоді як згідно паспорту він ОСОБА_4 .

Зазначає що дана розбіжність у архівній довідці є перешкодою для призначення пенсії, а внести будь які виправлення на сьогоднішній день неможливо у зв`язку із припиненням діяльності організації, яка видала трудову книжку.

Ця обставина змушує його звернутися до суду із заявою про встановлення факту належності документу.

Ухвалою суду від 27.05.2026 року було відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду.

У судове засідання заявник не з`явився, від нього до суду надійшла заява про розгляд справи у його відсутності та про підтримання заявлених вимог у повному обсязі.

У судове засідання представник заінтересованої особи - Головне управління Пенсійного Фонду України в Чернівецькій області не з`явився, від нього до суду надійшла заява про розгляд справи у його відсутності, вирішення питання даної заяви залишив на розсуд суду.

Враховуючи те, що в судове засідання не з`явились всі особи, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось, що відповідає положенням ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Суд, дослідивши матеріали справи та заяви сторін, з`ясувавши всі фактичні обставини на яких ґрунтуються заявлені вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, прийшов до наступних висновків.

В силу ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів .

На підставі ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини,які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

В силу ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що заявник, ОСОБА_1 , народився ІНФОРМАЦІЯ_1 та зареєстрований і проживає за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується копією паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 та витягом з Реєстру територіальної громади (Вікнянської територіальної громади) від 16.04.2026 року.

Згідно з архівною довідкою № 02-17/219 від 15.04.2026 року, виданою КУ «Трудовий архів територіальних громад», у документах архівного фонду ТзОВ «Товтри» с. Товтри містяться відомості про те, що громадянин ОСОБА_3 (так у документі) працював у колишньому колгоспі «Перемога» с. Товтри з вересня 1985 року по березень 1996 року.

Разом із тим, із копії трудової книжки серії НОМЕР_2 , заповненої 15.12.1985 року, вбачається, що на її титульному аркуші первісно було зазначено прізвище « ОСОБА_2 », яке в подальшому виправлено на « ОСОБА_2 ». Виправлення засвідчено відміткою «Виправленому вірити», підписом уповноваженої особи та відбитком печатки відповідної установи.

Водночас відповідно до паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 , виданого Заставнівським РВ УМВС України в Чернівецькій області 25 липня 1997 року, правильними анкетними даними заявника є: « ОСОБА_1 ».

Як вбачається з рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області № 241670099764 від 23.04.2026 року, ОСОБА_1 відмовлено у призначенні пенсії за віком з підстав того, що трудова книжка містить виправлення у записі про звільнення, а в архівній довідці прізвище заявника зазначено як « ОСОБА_2 », що не відповідає його паспортним даним.

Таким чином, судом встановлено, що в архівній довідці № 02-17/219 від 15.04.2026 року наявна розбіжність у написанні прізвища заявника порівняно з його паспортними даними, яка полягає у зазначенні прізвища « ОСОБА_2 » замість правильного « ОСОБА_2 ».

Відповідно до ч.2 ст. 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Отже, відповідно до роз`яснень Постанови Пленуму ВСУ № 5 від 31.03.1995 року "Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення" у порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи немайнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Відповідно до листа ВСУ від 01.01.2012 р. «Про судову практику розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення» коли установи, які видали ці документи, не можуть виправити допущені в них помилки, відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 315 ЦПК громадяни мають право звернутися до суду із заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документа.

Проте сам по собі факт належності документа не породжує для його власника жодних прав, юридичне значення має той факт, що підтверджується документом. Таким чином, для заявника важливо не так саме одержання документа, як оформлення особистих чи майнових прав, що випливають із цього факту.

Це означає, що в судовому порядку можна встановити належність громадянину такого документа, який є правовстановлюючим.

Разом з тим, цей порядок не застосовується, якщо виправлення в таких документах належним чином не застережені або ж їх реквізити нечітко виражені внаслідок тривалого використання, неналежного зберігання, тощо.

Це є підставою для вирішення питання про встановлення факту, про який йдеться в документі, відповідно до чинного законодавства.

Метою встановлення факту належності правовстановлюючого документа архівної довідки є підтвердження страхового стажу заявника – ОСОБА_1 ..

Однак розбіжність в написанні прізвища заявника в архівній довідці унеможливлює здійснення ним свого права на отримання пенсії за віком.

Відповідно до п.п.11, 10, 13, 14 Порядку виконання архівними установами запитів юридичних та фізичних осіб на підставі архівних документів та оформлення архівних довідок (копій, витягів), затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 02.03.2015 № 295/5, та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 04.03.2015 за №251/26696, визначено, що прізвище, ім`я та по батькові особи, стосовно якої запитується інформація, подаються згідно з архівними документами (п.10).

У тексті архівних довідок не дозволяється робити виправлення, не допускаються коментарі та власні висновки виконавця (п. 13). Невідповідність окремих відомостей, що містяться в документах архіву, даним, викладеним у запиті, не може бути перешкодою для внесення їх до тексту архівної довідки, якщо інша документна інформація не залишає сумніву у тотожності особи чи певних фактів (п. 10).

Прізвище, ім`я та по батькові особи, стосовно якої запитується інформація, подаються згідно з архівними документами. Різночитання, невідповідність їх написання в запиті та в архівних документах позначаються словами «так у документах». (11).

Текст архівних довідок повинен відповідати суті запиту і не повинен містити зайвих слів.

При вміщенні в архівну довідку витягів з документів вони обов`язково беруться в лапки. Найменування організації (установи, підприємства), в якій працювала або навчалася фізична особа, в тексті архівної довідки наводиться повністю, при повторних згадуваннях дозволяється використання офіційних скорочень.

Якщо найменування організації (установи, підприємства) змінювалося, в архівній довідці зазначається лише найменування, яке було у той період, про який йдеться в запиті (п.9).

Судом встановлено, що в архівній довідці № 02-17/219 від 15.04.2026 року, виданій КУ «Трудовий архів територіальних громад», містяться відомості про те, що громадянин ОСОБА_3 (так у документі) працював у колишньому колгоспі «Перемога» с. Товтри з вересня 1985 року по березень 1996 року. Зазначена розбіжність у написанні прізвища заявника унеможливлює використання цієї архівної довідки для підтвердження його страхового стажу при вирішенні питання про призначення пенсії.

Водночас усі інші надані заявником докази, зокрема паспорт громадянина України, трудова книжка з належним чином засвідченим виправленням прізвища та інші документи, містять правильні анкетні дані заявника — « ОСОБА_1 ».

Крім того, відповідно до пункту 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Оцінюючи надані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що розбіжність у написанні прізвища заявника в архівній довідці має технічний характер та не свідчить про те, що зазначений у ній працівник є іншою особою. Надані заявником докази є належними, допустимими, достовірними та достатніми для висновку про належність йому вказаної архівної довідки.

Суд також виходить із того, що на працівника не може покладатися обов`язок щодо перевірки правильності оформлення кадрової документації роботодавцем, а також відповідальність за допущені ним помилки при заповненні трудової книжки, архівних документів чи інших документів, що підтверджують трудову діяльність. Недоліки у веденні кадрової документації або окремі неточності у написанні анкетних даних, допущені не з вини працівника, не можуть бути підставою для неврахування відповідного періоду роботи до страхового стажу чи обмеження права особи на пенсійне забезпечення.

Встановлення факту належності архівної довідки заявникові має для нього юридичне значення, оскільки є необхідним для підтвердження страхового стажу та реалізації права на призначення пенсії за віком. Іншого порядку усунення зазначених розбіжностей та підтвердження належності цього документа чинним законодавством не передбачено.

З огляду на викладене, враховуючи, що обставини, на які посилається заявник, знайшли своє підтвердження під час судового розгляду, а надані докази є взаємопов`язаними, послідовними та узгоджуються між собою, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення заяви та встановлення факту належності ОСОБА_1 архівної довідки № 02-17/219 від 15.04.2026 року, виданої КУ «Трудовий архів територіальних громад», незважаючи на зазначення у ній прізвища « ОСОБА_2 » замість « ОСОБА_2 ».

На підставі викладеного, керуючись ст.76-81 95, 229, 258, 259, 263-265, 268, 315-319, 354, 355 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Заяву - задовольнити.

Встановити факт належності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП – НОМЕР_3 , мешканцю с.Товтри Чернівецького району, Чернівецької області, правовстановлюючого документу, а саме:

- довідки № 02-17/219, від 15 квітня 2026 року, виданою Комунальною установою «Трудовий архів територіальних громад».

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його вручення до Чернівецького апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Шевчук Р.М.