Постанова від 20 липня 2026 р. у справі №537/4786/26 — Крюківський районний суд м. Кременчука

Суд: Крюківський районний суд м. Кременчука

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Порушення порядку провадження господарської діяльності

Дата: 20 липня 2026 р.

Справа: №537/4786/26

Суддя: МУРАШОВА Н. В.

Провадження № 3/537/982/2026

Справа № 537/4786/26

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21.07.2026 року м. Кременчук

Суддя Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області Мурашова Наталя Валентинівна, розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов з Управління Державного нагляду (контролю) у Полтавській області Державної служби України з безпеки на транспорті про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, посвідчення водія серії НОМЕР_1 ,

за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП

у с т а н о в и л а :

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії № ПП010270, складеним 10 липня 2026 року старшим державним інспектором відділу державного контролю на наземному транспорті Гуржієм О.С. « ОСОБА_1 10.07.2026 року об 11 год., т/з Renault, н.з. НОМЕР_2 , здійснював оплачувані поїздки з перевезення пасажирів легковим автомобілем на замовлення без ліцензії, передбаченої п.24 ст.17 ЗУ «Про ліцензування господарської діяльності», чим порушив вимоги ст.164 ч.1 КУпАП».

Відповідно до ст.1 та ст.8 Основного Закону Україна є правовою державою, де визнається і діє принцип верховенства права.

Згідно з положеннями ст.129 Конституції України суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.

Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством. (ст. 1 КУпАП).

Відповідно до ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

Відповідно до ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Згідно зі ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

У відповідності до вимог КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Cклад адміністративного правопорушення це передбачена нормами права сукупність об`єктивних і суб`єктивних ознак, за наявності яких те чи інше діяння можна кваліфікувати як адміністративне правопорушення. Він містить: об`єкт; об`єктивну сторону; суб`єкт; суб`єктивну сторону.

У разі відсутності хоча б однієї складової частини, склад адміністративного правопорушення не утворюється, а відповідальність не наступає.

За нормами статті 254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.

Протокол про адміністративне правопорушення є не тільки джерелом доказів у справі, але й актом обвинувачення у вчиненні конкретного адміністративного правопорушення.

Формулювання адміністративного правопорушення, вчиненого особою - це юридичний висновок, заснований на фактичних обставинах справи, зміст якого складають правові ознаки правопорушення, викладені мовою диспозиції застосовуваної норми КУпАП, тому що саме формування обвинувачення у вчиненні конкретного адміністративного правопорушення визначає конкретний обсяг і межі судового розгляду і надає можливість особі щодо якої складено протокол у повній мірі реалізувати своє право на захист, оскільки дозволяє точно визначити обсяг і межі свого захисту в рамках конкретного провадження.

В ч.1 ст.256 КУпАП передбачено, що у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами.

У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання.

При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснюються його права і обов`язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.

Складання протоколу про адміністративне правопорушення - це процесуальні дії суб`єкта владних повноважень, які спрямовані на фіксацію адміністративного правопорушення та в силу положень статті 251 КУпАП, є предметом оцінки суду в якості доказу вчинення такого правопорушення при розгляді справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності.

В протоколі про адміністративне правопорушення № ПП010270 від 10 липня 2026 року не зазначені: - відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, а саме місце її проживання; - місце вчинення адміністративного правопорушення (адреса); - суть адміністративного правопорушення (яка повинна точно відповідати ознакам складу адміністративного правопорушення, зазначеним у статті КУпАП, за якою складено протокол), зокрема, не вказано об`єктивну сторону адміністративного правопорушення з урахуванням особливостей диспозиції ч. 1 ст. 164 КУпАП, а саме, не конкретизовано обставини вчинення адміністративного правопорушення, не відображена систематичність дій особи по здійсненню господарської діяльності, що є обов`язковою ознакою вищевказаного адміністративного правопорушення, а також відсутня інформація щодо вартісного характеру наданих ним послуг, що є обов`язковою ознакою господарської діяльності.

Не зазначення місця вчинення адміністративного правопорушення унеможливлює визначити територіальну підсудність справи. Порушення правил підсудності є підставою для скасування рішення суду.

У ч. 1 ст. 164 КУпАП установлено адміністративну відповідальність за провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб`єкта господарювання або без одержання ліцензії на провадження певного виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, чи здійснення таких видів господарської діяльності з порушенням умов ліцензування, а так само без одержання дозволу, іншого документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди).

Необхідною ознакою господарської діяльності є її систематичність, виконання на професійній основі, а саме вчинення три і більше разів.

Отже, в поданому суду протоколі не наведено склад правопорушення, зокрема його об`єкт, об`єктивну сторону та інформацію про суб`єкта, який є спеціальним для даного правопорушення.

Викладені вище обставини унеможливлюють додержання вимог Кодексу України про адміністративні правопорушення при розгляді адміністративної справи, порушують права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, та позбавляють можливості з`ясувати обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Такі висновки суду першої інстанції відповідають правовим позиціям Полтавського апеляційного суду, викладеним у постанові від 18.07.2024 року у справі № 537/1041/24, провадження №33/814/834/24, у постанові від 02.06.2022 року у справі №537/529/22.

У справах «Малофєєва проти Росії» («Malofeyeva v. Russia», рішення від 30.05.2013 р., заява F 36673/04) та «Карелін проти Росії» («Karelin v. Russia», заява F 926/08, рішення від 20.09.2016 р.) ЄСПЛ зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).

Відповідно до п. 12 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання дотримання розумних строків розгляду судами цивільних, кримінальних справ і справ про адміністративні правопорушення» від 17 жовтня 2014 року № 11, норми КУпАП не забороняють повернення протоколу про адміністративне правопорушення, складеного без додержання вимог статті 256 цього Кодексу вмотивованою постановою суду для належного оформлення.

Оскільки, без усунення вказаних порушень вимог статті 256 КУпАП, які були допущені при складанні протоколу про адміністративне правопорушення, неможливо всебічно, повно та об`єктивно з`ясувати обставини справи, вирішити її в точній відповідності із законом, тому протокол про адміністративне правопорушення № ПП010270 від 10 липня 2026 року відносно ОСОБА_1 підлягає поверненню органу (посадовій особі), який його склав, для належного оформлення з дотриманням вимог Закону.

Керуючись ст.ст. 256, 283, 284 КУпАП суддя

п о с т а н о в и л а :

Повернути протокол про адміністративне правопорушення № ПП010270 від 10 липня 2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.164 КУпАП до Управління державного нагляду (контролю) у Полтавській області Державної служби України з безпеки на транспорті для належного оформлення.

Постанова оскарженню не підлягає.

Суддя Мурашова Наталя Валентинівна

Оригінал: reyestr.court.gov.ua