Рішення від 21 липня 2026 р. у справі №524/5527/26 — Автозаводський районний суд м. Кременчука

Справа № 524/5527/26

Провадження №2/524/5008/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.07.2026 року Автозаводський районний суд міста Кременчука в складі: головуючого - судді Предоляк О.С., при секретарі судового засідання Косенко Р.Д., за участі позивача – ОСОБА_1 , її представника – адвоката Бублика О.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м Кременчуці в спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди,

У С Т А Н О В И В:

У травні 2026 року до суду звернулась ОСОБА_1 із позовною заявою до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди. В обґрунтування позову ОСОБА_1 зазначала, що 26.09.2025 об 11 год., ОСОБА_2 , керуючи транспортним засобом «Citroen C5» д.н.з. НОМЕР_1 в м. Кременчуці по вул. Академіка Маслова на перехресті з вул. Ігоря Сердюка, повертаючи ліворуч не надав дорогу та скоїв наїзд на ОСОБА_1 , яка переходила проїзну частину дороги на дозволений сигнал світлофора (зелений) на яку він повертав. Внаслідок зазначеної пригоди пішоходу ОСОБА_1 завдано тілесних ушкоджень та пошкоджено майно. Постановою Автозаводського районного суду м. Кременчука від 23.10.2025 ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу.

Позивачем заявлено про спричинену їй моральну шкоду, яка полягає у постійному стресі, переживаннях, тривозі, безсонні, втомі, погіршенні стосунків з близькими, неможливість повноцінно вести своє життя, порушена душевна рівновага. Розмір моральної шкоди позивач оцінила з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог - 199 659 грн.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача судові витрати, у повернення сплаченого судового збору 4600 грн., витрати на правову допомогу у розмірі 48 000 грн., з яких 8000 грн. витрачено нею на правничу допомогу під час розгляду справи про адміністративне правопорушення за ст. 124 КУпАП відносно ОСОБА_2 , а 40 000 грн. на правничу допомогу під час розгляду цивільної справи .

Ухвалою судді від 11.05.2026 відкрито провадження у даній цивільній справі, призначено розгляд за правилами спрощеного позовного провадження.

22.05.2026 до суду надійшов відзив на позовну заяву. Представник відповідача зазначає, що за результатами опрацювання матеріалів ДТП не встановлено ознак правопорушення, передбачено ост 122-4 КУпАП, як і не складався протокол відносно нього за ст. 130 КУпАП. Позивач не довела наявності виняткових обставин, які б обґрунтовували с розмір 200 000 грн. моральної шкоди, що перетворює компенсацію на спосіб безпідставного майнового збагачення.. Також, відповідач не погодився з розміром витрат на правничу допомогу, вважаючи їх неспівмірними, завищеними та такими, що не відповідають критеріям реальності, необхідності та розумності. Частина витрат не є витратами, безпосередньо пов`язаними з розглядом цієї справи, витрати у 48 000 грн є непропорційними до заявленої та реально доведеної матеріальної шкоди. Просить відмовити у задоволенні позову.

22.05.2026 до суду надійшла відповідь на відзив на позовну заяву, у якому позивач зазначає, що більше ніж 7 місяців не може повернутися до звичайного способу життя через головні болі, стреси, які вона перенесла у результаті ДТП. Вважає запропонований розмір моральної шкоди, яку вона просить стягнути з відповідача, спів мірним і розумним. Розмір витрат на правничу допомогу вважає реальним та необхідним.

Ухвалою суду від 16.07.2026 позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 в частині вимог про відшкодування матеріальної шкоди залишено без розгляду, в частині позовних вимог про відшкодування моральної шкоди продовжено розгляд справи.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та її представник – адвокат Бублик О.І. позов підтримують, просять задовільнити. Позивач зазначає,що тривалий час не може повернутись до звичайного способу життя через головні болі, стрес, який пережила внаслідок ДТП за участі відповідача. Відповідач жодної допомоги ані під час лікування та в подальшому не надав. Вказаний розмір моральної шкоди є мінімально гарантованим розміром подальшого відновлення здоров» я - фізичної реабілітації після ДТП. Моральна компенсація є фінансовою компенсацією витраченого часу на лікування та звернення до правоохоронних органів. Представник позивача звертав увагу суду на притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності 02.07.2015 за ст. 124КУпАП, 31.07.2017 року до кримінальноїї відповідальності за ч 1 ст 286 КК України. Незважаючи на порушення ОСОБА_2 після скоєного ДТП п 2.10 ПДР, оскільки водій не викликав швидку медичну допомогу та поліцію, а це зробили сторонні особи, натомість ОСОБА_2 з метою приховання слідів пригоди з`їхав з місця ДТП не зберігаючи слідів пригоди, не огороджував місце ДТП, не організував об`їзд місця пригоди, не забажав увімкнути аварійну сигналізацію і встановити аварійний знак зупинки, а навпаки намагався втекти патрульна поліція не забажала фіксувати порушення за ст. 122-4 КУпАП,а на заяву потерпілої повідомили, щ працівник патрульної поліції Даценко Е.М. приховав скоєне правопорушення ОСОБА_2 за ст. 122-4 КУпАП. Наголошував, що при складанні адміністративних матеріалів працівниками поліції не зазначено дані договору обов`язкового страхування цивільно – правової відповідальності, з`ясування наявності / відсутності якого вимагало значних зусиль. Витрати на професійну правничу допомогу, понесені позивачем під час розгляду матеріалів про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП вважав майновою шкодою за ст. 40 КУпАП.

Відповідач ОСОБА_2 та його представник – адвокат Більда В.В. у судове засідання не з`явились, просили справу розглянути у їх відсутність. Також, у заяві зазначили, що проти позову заперечують та просять відмовити у його задоволенні.

Судом в порядку ст.ст. 90, 230 ЦПК України допитана свідок ОСОБА_3 , яка пояснила суду, що є сестрою позивача. Свідчила, щодо зміни укладу життя ОСОБА_1 після ДТП, яка сталася 26 вересня 2025 року, зокрема погіршення відносин з оточуючими, пригніченість, втрату сну.

Свідок ОСОБА_4 показав, що є чоловіком позивача. Після ДТП у вересні 2025 року і станом на сьогоднішній день, зважаючи на постійні головні болі та погіршення самопочуття дружини хатню роботу виконує він. Кошти родини витрачаються на відновлення здоров`я дружини та на поїздки до лікарів, поліції та адвоката.

Суд, вислухавши пояснення позивача, її представника, показання свідків, вивчивши матеріали справи, встановив наступне.

Відповідно до ч. 6 ст. 82 ЦПК України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

З постанови Автозаводського районного суду м. Кременчука від 23.10.2025 року, 26.09.2025 року об 11 години, ОСОБА_2 , керуючи транспортним засобом «Citroen C5» д.н.з. НОМЕР_1 в м. Кременчуці по вул. Академіка Маслова на перехресті з вул. Ігоря Сердюка, повертаючи ліворуч не надав дорогу та скоїв наїзд на пішохода ОСОБА_1 , яка переходила проїзну частину дороги на дозволений сигнал світлофора (зелений), на яку він повертав, внаслідок зазначеної пригоди пішоходу ОСОБА_1 пошкоджено майно та завдано матеріальних збитків, чим порушив п. 16.2 ПДР України.

Відповідача ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу

Згідно зі ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

За приписами ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає:

1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я;

2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів;

3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна;

4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.

Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала:

1) якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки;

2) якщо шкоди завдано фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту або виправних робіт;

3) в інших випадках, встановлених законом.

Практикою Європейського суду з прав людини визнана презумпція моральної шкоди. Тобто в разі порушення майнових або цивільних прав «середня», «нормально» реагуюча на протиправну щодо неї поведінку людина повинна відчути страждання (моральну шкоду).

Факт заподіяння моральної шкоди ОСОБА_1 від протиправних дій відповідача ОСОБА_2 знайшов повне підтвердження дослідженими обставинами адміністративного правопорушення, зазначеними у постанові суду від 23.10.2025 року.

Отже, внаслідок вчинення відповідачем адміністративного правопорушення позивачу безумовно завдано моральної шкоди.

Приписами статтей 24,129 Конституції України наголошено, що всі рівні перед законом і судом; змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно зі статтями 12, 13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених ст. 82 цього Кодексу, тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору.

Згідно зі статтями 76-79 ЦПК України, доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір.

Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.

При визначенні розміру моральної шкоди, беручи до уваги, що розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більш, ніж достатнім для розумного задоволення потреб потерпілої особи і не повинен призводити до її збагачення, з врахуванням конкретних обставин справи, а саме характеру та глибини душевних страждань, яких позивач ОСОБА_1 зазнала у зв`язку з дорожньо-транспортною пригодою з спричиненням тілесних ушкоджень, як то закрита черепно – мозкова травма: струс головного мозку. Забій тазу та правого колінного суглобу, що підтверджено випискою з медичної картки амбулаторного хворого №9885 від 02.10.2025 КНМП ЛІЛ`Кременчуцька», тривалості (з жовтня 2025 року ), за показами свідків позивач зазнала змін звичайного способу життя та вимушеного докладання з зусиль до організації свого життя, що в подальшому спровокувало короткочасний розлад здоров`я, зазнала душевних страждань перенесла емоційне напруження, що тягне за собою в своїй сукупності психологічний дискомфорт, і моральні переживання суд вважає за доцільне визначити розмір моральної шкоди, завданий позивачу - 50 000 грн. Такий розмір є розумним та справедливим.

Під час визначення розміру морального відшкодування суд враховує поведінку відповідача, як то не надання допомоги потерпілій як після ДТП за його участі так і станом на день розгляду справи.

Виходячи із обставин заподіяння моральної шкоди, позиції відповідача щодо необхідності зменшення розміру морального відшкодування, суд приходить до висновку щодо необхідності часткового задоволення позову.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат суд встановив наступне.

Відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Що стосується вимоги про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу, суд приходить до наступних висновків. Право на правничу допомогу в Україні гарантовано ст.59 Конституції України та ст. 15 ЦПК України. Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009, передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

Відповідно до ст.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Із матеріалів справи вбачається, що представництво інтересів позивача ОСОБА_1 , пов`язаною зі справою про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, здійснював адвокат Бублик О.І. Суду надано копії свідоцтва про право заняття адвокатською діяльністю, ордер на надання правничої допомоги, договір про надання правничої допомоги від 30.09.2025 та акти виконаних робіт від 30.10.2025, 30.04.2026. Позивач зазначає, що витрати на правничу допомогу складають 48 000 грн. та складаються з 40000 грн. за правничу допомогу при підготовці позову до ОСОБА_2 про стягнення шкоди та розгляді його в суді, а також з 8000 грн. за правничу допомогу на етапі складання адміністративних матеріалів відносно ОСОБА_2 за ст.. 124 КУпАП.

Суд звертає увагу, що витрати на професійну правничу допомогу стягуються виключно за надання послуг, які безпосередньо пов`язані з розглядом конкретної судової справи, а не з іншими судовими чи позасудовими спорами. Це означає, що компенсуються лише ті роботи адвоката, які були здійснені в межах цього конкретного провадження (підготовка позову, відзиву, збір доказів, представництво в засіданнях тощо).

Стягненню з відповідача на користь позивача у відповідності до ст. ст. 133, 137 ЦПК України за правилами ст. 141 ЦПК України пропорційно до задоволених позовних вимог підлягає витрати за професійну правничу допомогу з розрахунку 40 000 грн у сумі 10 017, 08 грн

Згідно з пунктом 9 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору звільняються інваліди I та II груп, законні представники дітей-інвалідів і недієздатних інвалідів I та II груп.

Як вбачається з постанови судді Автозаводського районного суду м. Кременчука від 23.10.2025 (справа №524/13715/25) ОСОБА_2 є особою з інвалідністю ІІ групи.

За приписами ч 6 ст 141 ЦПК України, судовий збір у розмірі 3328 грн. необхідно компенсувати позивачу за рахунок держави.

Керуючись ст. 4, 5, 10-13, 18, 76 - 83, 133, 137, 141, 258, 259, 263 - 265, 273, 352, 354 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди - задовільнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 у відшкодування моральної шкоди у розмірі 50 000 (п`ятдесят тисяч)грн., витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10 017, 08 (десять тисяч сімнадцять, 08) грн..

В частині позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди у розмірі 149 659 грн. та витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 8000 грн відмовити.

Судовий збір у розмірі 3328 грн. компенсувати ОСОБА_1 за рахунок держави.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.

Позивач: ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , реєстраційний номер облікової карки платника податків НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_2 .

Суддя Олена Предоляк