Рішення від 21 липня 2026 р. у справі №378/587/26 — Ставищенський районний суд Київської області

Єдиний унікальний номер: 378/587/26

Провадження № 2/378/529/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 липня 2026 року Ставищенський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Марущак Н. М.,

за участю секретаря Гончарук Ю. С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Ставище Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Ставищенської селищної ради Білоцерківського району Київської області, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання права власності в порядку спадкування за законом, та за зустрічним позовом ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Ставищенської селищної ради Білоцерківського району Київської області про визнання права власності в порядку спадкування за законом,

ВСТАНОВИВ:

До суду з вказаним позовом звернулись ОСОБА_1 , ОСОБА_2 з посиланням (з урахуванням заяви про виправлення описки - а. с. 64), на наступне.

Відповідно до погосподарських книг Красилівської сільської ради №5 за 1986-1990 p.p. та №9 за 1991-1995 p.p., довідки Ставищенської селищної ради №253 від 15.10.2024, житловий будинок АДРЕСА_1 (до 17.07.2020 - Ставищенського) району Київської області, 1969 року побудови, належав до майна колгоспного двору, головою якого був ОСОБА_5 , а членом його дружина ОСОБА_6 .

Із вказаного житлового будинку: в січні 1996 року ОСОБА_7 вибув в інше господарство по АДРЕСА_2 . Разом з ним вибули: дружина ОСОБА_8 та діти ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2

ОСОБА_1 після вибуття із вказаного двору не звертався за витребуванням частки з майна колгоспного двору, і в силу строку давності втратив право на її витребування. ОСОБА_8 в силу частини 3 статті 123 ЦК УРСР (1963 р.) права на частку в майні колгоспного двору не набула в зв`язку з недовгочасним його перебуванням у складі колгоспного двору до його припинення 15.04.1991 року. їх діти народились після припинення колгоспного двору.

Таким чином, членами двору, які за життя набули в рівних частках право власності на вказаний житловий будинок як майно колгоспного двору, і не втратили в зв`язку із спливом строку позовної давності в силу статей 71,75,80 ЦК УРСР (1963р.) право на її витребування, були: ОСОБА_5 та ОСОБА_6 ..

ІНФОРМАЦІЯ_3 помер ОСОБА_5 , після смерті якого шляхом вступу у володіння та управління спадковим майном, постійно проживаючи із спадкодавцем на час відкриття спадщини, відповідно до п.1 ч.1 ст. 549 ЦК України (1963 p.), спадщину прийняла проте не оформила своїх прав, його дружина ОСОБА_6 .

ІНФОРМАЦІЯ_4 померла ОСОБА_6 , після смерті якої шляхом вступу у володіння та управління спадковим майном, відповідно до п.1 ч.І ст. 549 ЦК України (1963 p.), спадщину прийняли її діти: ОСОБА_1 , ОСОБА_1 , ОСОБА_9 , які отримали свідоцтва про право на спадщину за законом, кожен на 1/3 частку спадкового майна, в т.ч., на майно, яке належало померлому ОСОБА_5 , спадщину після смерті якого прийняла, проте не оформила своїх прав його дружина ОСОБА_6 .

Позивачі вважають, що ОСОБА_6 за життя набула право власності: на 1/2 частку вищевказаного житлового будинку як частку в майні колгоспного двору та на 1/2 частку вказаного житлового будинку в порядку спадкування за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 чоловіка ОСОБА_5 , а тому право власності на спірний житловий будинок в цілому увійшло до спадщини, яка відкрилася внаслідок смерті ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_6 .

В порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_6 право власності на вказаний житловий будинок в рівних частках по 1/3 набули її діти: ОСОБА_1 (позивачка), ОСОБА_7 та ОСОБА_9 .

ІНФОРМАЦІЯ_5 помер ОСОБА_9 , спадщину за законом прийняла його дружина ОСОБА_2 (позивачка).

ІНФОРМАЦІЯ_6 помер ОСОБА_1 , спадщину за законом після смерті якого прийняли його діти ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (відповідачі).

На заяву позивачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про видачу свідоцтв про право на спадщину за законом на вищевказаний будинок, нотаріус винесла постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії через відсутність реєстрації права власності.

Позивачі просить визнати:

- за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_4 матері ОСОБА_6 на 1/3 частину житлового будинку АДРЕСА_1 .

- за ОСОБА_2 право власності в порядку спадкування за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_7 чоловіка ОСОБА_9 на 1/3 частину вказаного житлового будинку.

До суду відповідачі ОСОБА_3 , ОСОБА_4 подали зустрічний позов, в якому просять суд визнати, за кожним з них, право власності в порядку спадкування за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_6 батька ОСОБА_1 на 1/6 частину спірного житлового будинку.

Ухвалою Ставищенського районного суду від 13.05.2026 відкрито провадження по даній справі, постановлено розгляд справи проводити в порядку загального провадження з призначенням підготовчого судового засідання (а. с. 49 - 50).

Ухвалою Ставищенського районного суду від 16.06.2026 зустрічний позов ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Ставищенської селищної ради Білоцерківського району Київської області про визнання прав власності в порядку спадкування за законом прийнято для спільного розгляду з первісним позовом (а. с. 148).

Ухвалою Ставищенського районного суду від 07.07.2026 закрито підготовче судове засідання, справу призначено до судового розгляду (а. с. 166).

Позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 в судове засідання не прибули, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином (а. с. 175, 176), в позові справу просять розглядати без їх участі (а. с. 6, 6 зв.).

Відповідачі ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином (а. с. 177, 178), в зустрічній позовній заяві просять справу розглядати без їх участі (а. с. 142).

Представник відповідача Ставищенської селищної ради Білоцерківського району Київської області в судове засідання не прибув, про час та місце розгляду справи селищна рада повідомлена належним чином (а. с. 173, 174, 179).

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги обґрунтовані і підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Матеріалами справи встановлено, що відповідно до погосподарських книг Красилівської сільської ради за 1986-1990, 1991-1995 (а. с. 13-16, 18 - 21)), довідки Ставищенської селищної ради № 253 від 15.10.2024 року (а. с. 29) житловий будинок АДРЕСА_1 (до 17.07.2020 - Ставищенського) району Київської області, 1969 року побудови, належав до майна колгоспного двору, головою якого був ОСОБА_5 , а членом його дружина ОСОБА_6 ., які згідно діючих на той час ст. ст. 120, 123 ЦК УРСР (1963 р.) та Закону України "Про власність" набули право власності на житловий будинок як майно колгоспного двору в рівних частках, кожен на 1/2 частину.

Відповідно до вищевказаних погосподарських книг та довідки Ставищенської селищної ради № 256/14-15/3 від 15.10.2024 року (а. с. 24) ОСОБА_7 , який також був членом вищевказаного колгоспного двору) вибув в інше господарство по АДРЕСА_2 . Разом з ним вибули: дружина ОСОБА_8 та діти ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . ОСОБА_1 після вибуття із вказаного двору не звертався за витребуванням частки з майна колгоспного двору, і через сплив трирічного строку давності втратив право на її витребування. ОСОБА_8 в силу частини 3 статті 123 ЦК УРСР (1963 р.) права на частку в майні колгоспного двору не набула в зв`язку з недовгочасним його перебуванням у складі колгоспного двору до його припинення 15.04.1991 року. їх діти народились після припинення колгоспного двору.

Згідно довідки КП КОР «Київське обласне бюро технічної інвентаризації» від 03.03.2026 року реєстрація права власності на вищевказаний житловий будинок до 01.01.2013 р. не була проведена (а. с. 31, 84). Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно реєстрація права власності на вищевказаний житловий будинок не здійснена (а. с. 85).

ІНФОРМАЦІЯ_3 помер ОСОБА_5 (а. с. 23), після смерті якого спадщину прийняла його дружина ОСОБА_6 (а. с. 124 зв.) шляхом вступу у володіння та управління спадковим майном, як спадкоємиця першої черги, що постійно проживала із спадкодавцем на час відкриття спадщини, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 549 ЦК України (1963 p.), що підтверджується довідкою Красилівської сільської ради від 23.06.2007 року (а. с. 125).

З матеріалів спадкової справи (а. с. 122 - 136) встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_4 померла ОСОБА_6 (а. с. 123), після смерті якої шляхом вступу у володіння та управління спадковим майном, відповідно до п. 1 ч. І ст. 549 ЦК України (1963 p.), спадщину прийняли її діти: ОСОБА_1 , ОСОБА_7 , ОСОБА_9 (а. с. 123 зв.), які отримали свідоцтва про право на спадщину за законом, кожен на 1/3 частку спадкового майна, в т.ч., на майно, яке належало померлому ОСОБА_5 , спадщину після смерті якого прийняла, проте не оформила своїх прав його дружина ОСОБА_6 (а. с. 130 зв., 131 зв., 132 зв.).

Відповідно до матеріалів спадкової справи (а. с. 67 - 86) ІНФОРМАЦІЯ_5 помер ОСОБА_9 (а. с. 72), спадщину після смерті якого за законом прийняла його дружина ОСОБА_2 (позивачка) (а. с. 74), подавши до Ставищенської районної державної нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини в шестимісячний строк відповідно до ст. ст. 1223 ч. 2, 1261 ч.1, 1268 ч. 1, 1269 ч. 1 ЦК України (а. с. 67). Діти померлого: ОСОБА_10 , ОСОБА_11 відмовились від прийняття спадщини, подавши до вказаного державного нотаріуса відповідні заяви відповідно до ст. 1273 ЦК України (а. с. 68, 69). На частину майна спадкодавця, а саме, земельні ділянки позивачка ОСОБА_2 , як спадкоємиця за законом, 27.11.2013 отримала свідоцтва про право на спадщину за законом (а. с. 81, 82).

Відповідно до матеріалів спадкової справи (а. с. 87 - 116) ІНФОРМАЦІЯ_6 помер ОСОБА_7 (а. с. 91), спадщину за законом після смерті якого прийняли його діти ОСОБА_3 (а. с. 92 93) та ОСОБА_4 (а. с. 94) - (відповідачі), подавши у встановленому порядку заяви про прийняття спадщини в шестимісячний строк відповідно до ст. ст. 1223 ч. 2, 1261 ч.1, 1268 ч. 1, 1269 ч. 1 ЦК України (а. с. 87, 88). На частину майна спадкодавця, а саме, земельні ділянки ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , як спадкоємці за законом, 18.09.2023 року отримали свідоцтва про право на спадщину за законом (а. с. 114, 115, 116).

Пунктом 1 частини 1 ст. 549 ЦК УРСР (1963) передбачено, що спадкоємець прийняв спадщину якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном.

Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно з положеннями ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права і обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Частинами 1, 2 ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.

Як встановлено статтею 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені в заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини,

Статтею 1261 ЦК України визначено, що в першу чергу право на спадкування мають переживше подружжя, діти та батьки спадкодавця.

Відповідно до ч. 1, 2, 5 статті 1268 ЦК України (16.01.2003 року) спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Згідно статті 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Як вбачається із частини 1 статті 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Частиною 1 ст. 1273 ЦК України встановлено, що спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу. Заява про відмову від прийняття спадщини подається нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Постановою від 04.03.2026 за № 117/02-31 Ставищенська державна нотаріальна контора відмовила позивачці ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті матері ОСОБА_6 на вищевказаний будинок через відсутність реєстрації права власності (а. с. 135 зв. - 136).

Постановою від 04.03.2026 за № 117/02-31 Ставищенська державна нотаріальна контора відмовила позивачці ОСОБА_2 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті чоловіка ОСОБА_9 на вищевказаний будинок через відсутність реєстрації права власності (а. с. 135 зв. - 136).

Відповідно до технічного паспорта загальна площа вказаного будинку - 78,8 кв. м, житлова площа 56,2 кв. метри. Крім житлового «А1-1» з прибудовою «а2-1» та погребом, 1969 року побудови), в домогосподарстві розташовані сарай Б1-1, сарай, гараж В1-1, огорожа №1 (2002 року), хвіртка № 2, ворота № 3 (1988 року) (а. с. 32 - 37).

Вартість спірного житлового будинку відповідно до висновку про ринкову вартість становить 240000 гривень (а. с. 40).

Відповідно до ч. 1 ст. 120 ЦК України (1963 р.) майно колгоспного двору належало його членам на праві сумісної власності.

Згідно п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.1995 року №20 "Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності" право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, які до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні.

Статтею 182 ЦК України передбачено, що право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації, а порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість і підстави відмови в ній установлюються законом.

Відповідно до ст. 2 Закону «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обмежень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обмежень” що супроводжується внесенням даних до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обмежень.

Право власності на збудоване до набрання чинності Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» нерухоме майно набувається в порядку, який існував на час його спорудження, а не виникає у зв`язку із здійсненням державної реєстрації права власності на нього в порядку, передбаченому цим законом, яка є лише офіційним визнанням державою такого права, а не підставою його виникнення, (постанова Верховного Суду України від 13 червня 2012 р. № 6-54 цс 12).

З урахуванням положень ч. 1 ст. 15, ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності. За змістом наведених норм права потреба в такому способі захисту виникає тоді, коли наявність суб`єктивного права власника не підтверджена відповідними доказами (документами), підлягає сумніву, не визнається іншими особами або ними оспорюється.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що ОСОБА_5 , як голова колгоспного двору та ОСОБА_6 , як член двору, за життя, набули право власності на спірний житловий будинок, кожен на 1/2 його частину, після смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_5 право власності в порядку спадкування за законом на 1/2 його частину набула його дружина ОСОБА_6 , після смерті ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_6 право власності в порядку спадкування за законом набули її діти ОСОБА_1 (позивачка), ОСОБА_12 та ОСОБА_1 , кожен на 1/3 частину спірного будинку, після смерті ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_9 право власності в порядку спадкування за законом на 1/3 частину будинку набула його дружина ОСОБА_2 (позивачка), після смерті ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за законом набули його діти ОСОБА_3 та ОСОБА_4 - відповідачі, кожен на 1/6 частину будинку.

Оскільки згідно позову та зустрічного позиву понесені витрати по сплаті судового збору позивачі беруть на себе, суд не вирішує питання про відшкодування судових витрат.

Керуючись ст. ст. 120, 123, 524, 525, 529, 548, 549 ч. 1 п. 1 ЦК УРСР (1963 р.), ст. ст. 15 ч. 1, 71, 120, 182, 392, 1218, 1220, 1223 ч. 2, 1261 ч.1, 1268 ч. 1, 1269 ч. 1, 1273 ЦК України, ст. ст. 1, 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень", ст.ст. 2, 4, 12, 81, 141, 142, 200, 263-265, 268 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Ставищенської селищної ради Білоцерківського району Київської області, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання права власності в порядку спадкування за законом задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_8 матері ОСОБА_6 на 1/3 (одну третю) частину житлового будинку АДРЕСА_1 загальною площею 78,8 м2 житловою площею 56,2 м2 вартістю 80000 гривень.

Визнати за ОСОБА_2 право власності в порядку спадкування за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_9 чоловіка ОСОБА_9 на 1/3 (одну третю) частину житлового будинку АДРЕСА_1 загальною площею 78,8 м2 житловою площею 56,2 м2 вартістю 80000 гривень.

Зустрічний позов ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Ставищенської селищної ради Білоцерківського району Київської області про визнання права власності в порядку спадкування за законом задовольнити.

Визнати за ОСОБА_4 право власності в порядку спадкування за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_10 батька ОСОБА_7 на 1/6 (одну шосту) частину житлового будинку АДРЕСА_1 загальною площею 78,8 м2 житловою площею 56,2 м2 вартістю 40000 гривень.

Визнати за ОСОБА_3 право власності в порядку спадкування за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_10 батька ОСОБА_7 на 1/6 (одну шосту) частину житлового будинку АДРЕСА_1 загальною площею 78,8 м2 житловою площею 56,2 м2 вартістю 40000 гривень.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками її розгляду.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення або складення в повному обсязі.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Повне найменування учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , ІПН НОМЕР_1 ).

Позивач: ОСОБА_2 ( АДРЕСА_4 , ІПН НОМЕР_2 ).

Відповідач: ОСОБА_3 ( АДРЕСА_5 , ІПН НОМЕР_3 )

Відповідач: ОСОБА_4 ( АДРЕСА_5 , ІПН НОМЕР_4 )

Відповідач: Ставищенська селищна рада Білоцерківського району Київської області (Київська область, Білоцерківський район, селище Ставище, вулиця Цимбала Сергія, 35/1).

Повне рішення складено 22 липня 2026 року.

Суддя Н. М. Марущак