Постанова від 21 липня 2026 р. у справі №377/871/26 — Славутицький міський суд Київської області

П О С Т А Н О В А

іменем України

Справа №377/871/26

Провадження №3/377/239/26

22 липня 2026 року суддя Славутицького міського суду Київської області Бабич Н.С., без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Славутичі справу про адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 184 КУпАП, що надійшла з Відділення поліції №2 Вишгородського РУП ГУНП в Київській області, стосовно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , працюючої адміністратором у ФОП « ОСОБА_2 », зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,

В С Т А Н О В И Л А:

ОСОБА_1 ухилилась від виконання своїх батьківських обов`язків щодо належного догляду та контролю за дозвіллям свого малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , внаслідок чого останній 14 липня 2026 року, о 15 годині 30 хвилин, перебуваючи у лісі поряд з м. Славутич, вживав горілку «Неміроф», 0,5 л, вміст спирту 40%, чим вчинила правопорушення, передбачене частиною 1 статті 184 КУпАП.

ОСОБА_1 у призначене судове засідання не з`явилась, про дату, час і місце судового засідання повідомлена належним чином, що підтверджується довідкою про доставку судової повістки в електронному вигляді 21.07.2026 о 10:11:58 на її номер телефону у додаток «Viber». Подала до суду заяву, в якій просила розглянути справу без її участі, вину визнала, зазначила, що провела з дитиною відповідну бесіду.

Враховуючи, що присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не є обов`язковою для розгляду даної справи за правилами статті 268 КУпАП, то справа розглянута за відсутності ОСОБА_1 .

Дослідивши матеріали справи, вважаю, що факт вчинення правопорушення та вина особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами: протоколом серії ВАД № 967432 від 16.07.2026 про адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 184 КУпАП; рапортом старшого інспектора- чергового ВП №2 (м. Славутич) Вишгородського РУП ГУ НП в Київській області Очканя Ю.В. від 14.07.2026; письмовими поясненнями ОСОБА_4 від 14.07.2026; письмовими пояснення ОСОБА_1 від 15.07.2026; письмовими пояснення малолітнього ОСОБА_3 від 16.07.2026; копією свідоцтва про народження ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 ; копією паспорта громадянина України ОСОБА_1 .

Частиною 1 статті 184 КУпАП встановлена відповідальність за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання малолітніх та/або неповнолітніх дітей.

Об`єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 184 КУпАП, проявляється в ухиленні батьків від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання малолітніх та/або неповнолітніх дітей.

Диспозиція частини 1 статті 184 КУпАП є бланкетною, тобто такою нормою права, яка відсилає до норм іншого законодавчого акта.

Статтею 150 Сімейного кодексу України передбачено, що батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Батьки зобов`язані поважати дитину. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов`язку батьківського піклування щодо неї. Забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини. Забороняються фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини.

Відповідно до статті 12 Закону України «Про охорону дитинства» виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Отже, ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про здоров`я дитини, її фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, не створюють належні умови для розвитку природних здібностей дитини, не готують її до самостійного життя та праці.

У частині 2 пункту 16 постанови Пленуму Верховного Суду «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» № 3 від 30.03.2007 визначено, що означає «не піклування про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя»: незабезпечення необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складник виховання; не спілкування з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; ненадання дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяння засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявлення інтересу до її внутрішнього світу; не створення умов для здобуття нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Таким чином, ухилення батьків, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей, передбачає бездіяльність, внаслідок якої обов`язки по вихованню виконуються неякісно та не в повному обсязі. Таке ухилення може полягати у різних формах бездіяльності, пов`язаної з незабезпеченням необхідних умов життя, належного виховання, навчання неповнолітніх дітей, залишення впродовж тривалого строку дитини без будь-якого нагляду, ухилення від виховання дітей (у тому числі незабезпечення відвідування ними школи, контролю за дозвіллям), незабезпечення безпечних умов перебування за місцем проживання чи в іншому місці, невжиття заходів щодо їх лікування, безпідставне обмеження в харчуванні, одязі, інших предметах першої необхідності, штучне створення незадовільних побутових умов, тощо.

Оцінивши надані докази в їх сукупності та взаємозв`язку, вважаю, що вина особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , доведена повністю, оскільки з досліджених в судовому засіданні доказів встановлено, що вона ухилилась від виконання своїх батьківських обов`язків щодо забезпечення необхідних умов виховання дитини, передбачених статтею 150 СК України, а саме пов`язаних з належним доглядом та контролем за дозвіллям свого малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , внаслідок чого останній 14 липня 2026 року, о 15 годині 30 хвилин, перебуваючи у лісі поряд з м. Славутич, вживав горілку «Неміроф», 0,5 літрів, вміст спирту 40%. При цьому, такі дії малолітнього ОСОБА_3 не відповідають встановленим нормам поведінки, тому їх необхідно розцінювати як результат ухилення матері від виконання батьківських обов`язків щодо забезпечення необхідних умов виховання дитини.

Обставин, що виключають адміністративну відповідальність відповідно до статей 17-20 КУпАП, не встановлено.

Обставин, що виключають провадження в справі про адміністративне правопорушення, передбачених статтею 247 КУпАП, також не встановлено.

При накладенні стягнення відповідно до статті 33 КУпАП враховується характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Обставин, що відповідно до статей 34 і 35 КУпАП пом`якшують та обтяжують відповідальність за правопорушення, не встановлено.

Враховуючи характер правопорушення, особу порушника ОСОБА_1 , її майновий стан, вважаю за необхідне піддати ОСОБА_1 за вчинення правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 184 КУпАП, адміністративному стягненню у виді попередження.

Крім того, стягненню з ОСОБА_1 на користь держави при накладенні на неї адміністративного стягнення підлягає судовий збір відповідно до пункту 5 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір».

Керуючись статтями 283-284 КУпАП,

П О С Т А Н О В И Л А:

ОСОБА_1 визнати винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 184 КУпАП, та піддати адміністративному стягненню у виді попередження.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 665 гривень 60 копійок.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Славутицький міський суд Київської області протягом десяти днів з дня її винесення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Постанова може бути звернута до примусового виконання протягом трьох місяців з дня винесення.

Суддя Н. С. Бабич