Рішення від 21 липня 2026 р. у справі №375/103/26 — Рокитнянський районний суд Київської області

Справа № 375/103/26

Провадження № 2/375/566/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 липня 2026 року селище Рокитне

Рокитнянський районний суд Київської області в складі:

головуючого – судді Смик М.М.,

за участю секретаря судового засідання Киричок В.В.,

учасники справи:

позивач – ОСОБА_1 ,

представник позивача – адвокат Боса І.В. (в режимі відеоконференції),

відповідач – ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Рокитне Білоцерківського району Київської області в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, -

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У січні 2026 року ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Боса І.В., звернувся з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів.

Позов мотивував тим, що з 14 лютого 2009 року він перебував з ОСОБА_2 у шлюбі, який заочним рішенням Рокитнянського районного суду Київської області від 25 січня 2017 року розірвано.

У цьому шлюбі народився син ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 .

Також позивач вказував на те, що рішенням Рокитнянського районного суду Київської області від 23 листопада 2023 року визначено місце проживання сина ОСОБА_3 – разом з ним.

Відповідач вихованням сина та його утриманням не займається, не піклується про фізичний і духовний розвиток дитини, його навчання, підготовкою до самостійного життя, зокрема, не забезпечує необхідним харчуванням, одягом, лікуванням, отже матеріальної допомоги на утримання сина не надає.

Посилаючись на зазначене, позивач просив стягнути з відповідача на його користь аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі у розмірі 1 598 грн щомісячно, починаючи з 24 грудня 2025 року і до досягнення дитиною повноліття, а також відшкодувати судові витрати за рахунок останньої.

Процесуальні дії у справі та заяви (клопотання) учасників

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19 січня 2026 року дану справу розподілено судді Смик М.М. як судді-доповідачу.

Відповідно до довідки виконавчого комітету Узинської міської ради Білоцерківського району Київської області від 11 лютого 2026 року № 11-16-15, яка 18 лютого 2026 року передана судді, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрована у квартирі АДРЕСА_1 .

Ухвалою судді Рокитнянського районного суду Київської області від 25 лютого 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі; розгляд справи призначено проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін та призначено справу до розгляду на 18 березня 2026 року о 12 год 00 хв.

13 березня 2026 року представник позивача – адвокат Боса І.В. за допомогою підсистеми «Електронний суд» подала клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Ухвалою судді Рокитнянського районного суду Київської області від 17 березня 2026 року клопотання представника позивача – адвоката Босої І.В. задоволено та забезпечено її участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

18 березня 2026 року розгляд справи відкладено до 8 квітня 2026 року 11 год 00 хв у зв`язку з відсутністю повідомлення про належне повідомлення відповідача у справі.

Представник позивача – адвокат Боса І.В. 8 квітня 2026 року за допомогою підсистеми «Електронний суд» подала клопотання про відкладення розгляду справи, а також заяву про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

8 квітня 2026 року розгляд справи відкладено до 28 квітня 2026 року 13 год 00 хв у зв`язку з неявкою сторін.

Ухвалою судді Рокитнянського районного суду Київської області від 14 квітня 2026 року заяву представника позивача – адвоката Босої І.В. задоволено та забезпечено її участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

28 квітня 2026 року представник позивача – адвокат Боса І.В. за допомогою підсистеми «Електронний суд» подала заяву, в якій просила розглядати справу у відсутності представника позивача; у цій же заяві зазначила, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

28 квітня 2026 року та 2 червня 2026 року розгляд справи відкладався у зв`язку з неявкою учасників справи.

Розгляд справи призначено судом на 7 липня 2026 року 12 год 00 хв.

7 липня 2026 року за клопотання представника позивача – адвоката Босої І.В. у судовому засіданні оголошено перерву до 22 липня 2026 року 12 год 00 хв.

Відповідач в судове засідання не з`явилась, направлені їй повістки повернулися до суду не врученими з причин «адресат відсутній за вказаною адресою».

Суд враховує, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі (аналогічний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 13 січня 2020 року у справі № 910/22873/17 та від 14 серпня 2020 року у справі № 904/2584/19).

Направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (аналогічний правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18).

Стислий виклад позиції інших учасників справи

Відзив на позовну заяву до суду не надходив.

Позиція сторін у судовому засіданні

Представник позивача – адвокат Боса І.В., яка приймала участь в режимі відеоконференції, під час розгляду справи позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити, з підстав зазначених у позові.

Додатково вказувала на те, що син сторін у справі проживає разом з позивачем та перебуває виключно на його утриманні. Відповідач не надає допомоги на утримання дитини, хоча є фізично здоровою, аліменти на інших дітей не сплачує.

Також вказувала на те, що позивач добросовісно виконує свої батьківські обов`язки, оскільки сумлінно займається вихованням дитини, піклується про його духовний і фізичний розвиток, син тривалий час проживає з ним та перебуває на його утриманні.

Встановлені судом фактичні обставини справи

Судом встановлено, що з 14 лютого 2009 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували у шлюбі, який заочним рішенням Рокитнянського районного суду Київської області від 25 січня 2017 року розірвано.

У цьому шлюбі ІНФОРМАЦІЯ_3 народився син ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 .

Рішенням Рокитнянського районного суду Київської області від 23 листопада 2023 року визначено місця проживання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з батьком – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Відповідно до витягу з реєстру Рокитнянської територіальної громади, який сформований 29 серпня 2025 року, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований та проживає на АДРЕСА_2 .

У паспорті громадянина України – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , міститься відмітка про зареєстроване місце проживання – АДРЕСА_2 .

З довідки Рокитнянського ліцею № 3 Рокитнянської селищної ради Білоцерківського району Київської області, виданої директором – Ігорем Розкокохою, вбачається, що ОСОБА_4 навчається в Рокитнянською ліцеї № 3. Учень належно виконує обов`язки учня, зайняття відвідує регулярно. У цій же довідці зазначено, що протягом всього навчання учня – ОСОБА_4 батько активно брав участь у навчанні та вихованні дитини, постійно відвідує батьківські збори, спілкується з вчителями та адміністрацією. За час навчання в школі мати дитини – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , не цікавиться дитиною, не відвідує школу, не забезпечує навчання дитини, не бере участі у вихованні.

Відповідно до характеристики, виданої класним керівником – А. Сібільовою та директором закладу – І. Розкокохою Рокитнянського ліцею № 3, ОСОБА_5 навчається в Рокитнянському ліцею № 3. ОСОБА_4 навчається не в повній мірі, потребує постійного контролю. Має довільну механічну, змішану пам`ять, повільно запам`ятовує навчальний матеріал. До виконання громадських доручень ставиться свідомо. Активний учасник спортивного життя шкоди і класу; є учасником шкільних та районних спортивних змагань. Батько, ОСОБА_1 , є членом батьківського комітету класу, приділяє належну увагу вихованню сина, постійно цікавиться навчанням дитини, позитивно реагує на звернення класного керівника. Мати, ОСОБА_2 , протягом навчального дитини в школі не з`являлася. Вдома батьком створені всі необхідні житлово-побутові умови для нормального розвитку дитини.

У листі жителів АДРЕСА_2 зазначено, що ми жителі цієї вулиці та селища підтверджуємо факт спільного проживання нашого сусіда ОСОБА_1 зі своїм сином ОСОБА_4 за адресою АДРЕСА_2 , якого самостійно виховує з дворічного віку. Дитина повністю перебуває на утриманні батька, який, окрім вихованням та доглядом за його здоров`ям, забезпечує сина харчуванням та одягом та задовольняє інші потреби. Мати, ОСОБА_6 , не приймає участі у виховані та утриманні сина та не навідує його. Зазначений акт містить прізвища та підписи вісімнадцяти мешканців цього будинку.

Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права

Вивчивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, вислухавши учасників справи, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до частини 2 статті 51 Конституції України батьки зобов`язані утримувати дітей до їх повноліття.

Сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою (частина 3 статті 51 Конституції України).

Статтею 141 СК України визначено, що мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Відповідно до статті 150 СК України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної освіти, готувати її до самостійного життя. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов`язку батьківського піклування щодо неї.

Відповідно до вимог частини 1 статті 3 Конвенції ООН про права дитини (Конвенції), в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Статтею 18 Конвенції проголошено принцип загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Відповідно до частин першої та другої статті 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України №789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Відповідно до статті 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Частиною 3 статті 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

Відповідно до статті 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

У відповідності до статті 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Статтею 184 СК України передбачено, що суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів, визначений судом або домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, щорічно підлягає індексації відповідно до закону, якщо платник і одержувач аліментів не домовилися про інше. За заявою одержувача аліментів індексація може бути здійснена судом за інший період.

Аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову (частина 1 статті 191 СК України).

Частиною 1 статті 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина 1 статті 77 ЦПК України).

У частині 1 статті 79 ЦПК України передбачено, що достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

При розгляді даної справи, суд враховує, що дитина – ОСОБА_4 проживає разом з батьком, що презюмує наявність витрат на його утримання.

Відповідач, яка є матір`ю дитини, матеріальну допомогу на утримання дитини не надає; у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з відповідним позовом.

Суд вважає, що для забезпечення належного розвитку дитини, з урахуванням обов`язку кожного із батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття, відповідач повинна приймати участь в утриманні неповнолітньої дитини.

Відповідач є працездатною. Відомостей про незадовільний стан її здоров`я суду не надано. Окрім того, у суду відсутні дані про те, що на утриманні відповідача знаходяться інші особи, які в силу закону потребують її матеріальної підтримки.

Додатково суд зазначає, що частина перша статті 192 СК України передбачає, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Пунктом 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» передбачено, що розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них.

Враховуючи зміст статей 181, 192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв`язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів позивач може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища матері може бути підставою для її вимоги про зменшення розміру аліментів.

З огляду на те, що на обох батьків покладено однаковий обов`язок щодо утримання і матеріального забезпечення своїх дітей, при цьому добровільної згоди між батьками щодо порядку реалізації такого обов`язку не було досягнуто, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача аліментів на утримання дитини.

Таким чином, з огляду на наведені положення закону, враховуючи те, що відповідач та позивач проживають окремо, зважаючи на рівність обов`язку батьків по утриманню дитини, при цьому домовленість між ними про сплату аліментів на утримання дитини відсутня; дитина проживає з батьком, а тому з урахуванням того, що відповідач є особою працездатного віку та не надала відповідних доказів, які б свідчили, що за станом здоров`я вона позбавлена можливості працювати та має на утриманні інших дітей або непрацездатних батьків, суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача необхідно стягнути аліменти на утримання дитини у твердій грошові сумі в розмірі 1 598 грн.

Вирішуючи питання щодо дати початку стягнення аліментів, суд відзначає, що відповідно до приписів частини 1 статті 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову, а тому аліменти мають бути стягнуті, починаючи з 19 січня 2026 року (дата подачі позовної заяви до суду) і до досягнення дитиною повноліття.

Відповідно до частини 1 статті 430 ЦПК України рішення про стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.

Висновки суду щодо розподілу судових витрат

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат з урахуванням вимог статті 141 ЦПК України необхідно стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судові витрати зі сплаті судового збору за позовну вимогу про стягнення аліментів на утримання дитини, в сумі 1 331,20 грн, оскільки позивач звільнений від сплати судових витрат за подання позову про стягнення аліментів на утримання дитини.

Керуючись статтями 13, 14, 82, 223, 259, 263-265, 268, 352, 354 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання сина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в твердій грошовій сумі у розмірі 1 598 грн щомісячно, починаючи з 19 січня 2026 року і до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судові витрати зі сплаті судового збору в розмір 1 331,20 грн.

Рішення в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості щодо учасників справи:

Позивач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який зареєстрований та проживає на АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків – НОМЕР_2 .

Відповідач – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка зареєстрована у квартирі АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків – НОМЕР_3 .

Повне рішення суду складено та підписано 22 липня 2026 року.

Суддя Марина СМИК