Постанова від 12 липня 2026 р. у справі №359/7063/26 — Бориспільський міськрайонний суд Київської області

Справа № 359/7063/26

Провадження № 3/359/2559/2026

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 липня 2026 року м. Бориспіль

Суддя Бориспільського міськрайонного суду Київської області Шевченко О.В., розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов від батальйону патрульної поліції в місті Бориспіль Управління патрульної поліції у Київській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 173-2 КУпАП

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, військовослужбовця, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

У С Т А Н О В И В:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення від 13.06.2026 серії ВАВ №749954, 13 червня 2026 року о 23 год. 00 хв. ОСОБА_1 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно ОСОБА_2 , з якою спільно проживає однією сім`єю, але не перебуває у шлюбі, а саме висловлював на її адресу погрози, внаслідок чого завдав шкоди психічному здоров`ю потерпілої.

У судовому засіданні особа, яка притягається до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1 , свою вину у вчиненні вище вказаного адміністративного правопорушення не визнав. Підтримав подане ним 01.07.2026 письмове клопотання про закриття провадження по справі за відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП. Користуючись ст. 63 Конституції України, відмовився давати суду пояснення.

У судовому засіданні потерпіла ОСОБА_2 повідомила, що ніякого насильства по відношенню до неї, ОСОБА_1 не вчиняв. Крім того, звертала увагу суду, що 13.06.2026 о 23 годині, через ревнощі вона почала сварку з ОСОБА_1 , і щоб помститися йому, викликала працівників поліції. Наголошувала на тому, що це була обопільна сварка, а не домашнє насильство.

Заслухавши думку учасників процесу, а також дослідивши письмові докази у справі та подане ОСОБА_1 клопотання, суд дійшов наступного висновку.

Статтею 173-2 КУпАП встановлено адміністративну відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого, а також такі діяння, вчинені стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Даний Закон надає визначення поняттям психологічного та фізичного насильства. Під психологічним насильством слід розуміти форму домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

Необхідно розуміти, що не вважається домашнім насильством вчинений між особами звичайний сімейний конфлікт (сварка), який за своїм характером є лише зіткненням протилежних інтересів і поглядів, напруженням і крайнім загостренням суперечностей. Метою ж вчинення домашнього насильства, є бажання кривдника налякати та встановити контроль над жертвою, викликати у неї побоювання за свою безпеку, спричинити емоційну невпевненість, нездатність захистити себе, завдати шкоди психічному чи фізичному здоров`ю.

Судом встановлено, що конфлікт між сторонами виник на підґрунті ревнощів. Спровокувала сварку потерпіла, і щоб додатково помститися ОСОБА_1 , вона викликала працівників поліції. Тому, за встановлених обставин справи, має місце звичайна сімейна суперечка, яка за своєю суттю не охоплюється диспозицією ст. 173-2 КУпАП, і не є об`єктивною стороною вказаного правопорушення, за яке особа може бути притягнутою до адміністративної відповідальності.

Інших належних доказів на підтвердження домашнього насильства за обставин вказаних у протоколі, матеріали справи не містять.

Судом встановлено, що протокол складено у зв`язку з обопільною сваркою в сім`ї, яка виникла на побутовому рівні, а не у зв`язку з вчиненням домашнього насильства, тоді як вчинення насильства в сім`ї передбачає активні дії однієї особи по відношенню до іншої.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що провадження у справі про адміністративне правопорушення необхідно закрити, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

Керуючись ст. ст. 7, 173-2, 245, 247, 251 - 252, 268, 280, 284, 287 - 291 КУпАП, суд

П О С Т А Н О В И В:

Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП – закрити, за відсутності складу адміністративного правопорушення.

Постанова набирає законної сили, відповідно до ст. 294 КУпАП і може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Бориспільський міськрайонний суд Київської області.

Строк пред`явлення до виконання даної постанови три місяці з дня набрання постановою законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення.

Суддя Олена ШЕВЧЕНКО