Рішення від 20 липня 2026 р. у справі №357/2004/26 — Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/2004/26

Провадження № 2/357/3489/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 липня 2026 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі - головуючий суддя Цуранов А.Ю., при секретарі Козубенко Я.С.,

розглянувши в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за прострочення аліментів,

В С Т А Н О В И В :

У лютому 2026 року позивач ОСОБА_1 через свого представника - адвоката Семенюту Руслана Анатолійовича, за допомогою системи «Електронний суд», звернулася до суду з вищевказаним позовом, в якому просив суд стягнути з ОСОБА_2 на користь позивача пеню за несвоєчасну сплату аліментів у розмірі 279 084,56 грн.

В обґрунтування позову вказано, що за рішенням суду в примусовому порядку з відповідача на користь позивача стягуються аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 . У зв`язку з неналежним виконанням рішення суду, за відповідачем рахується заборгованість по сплаті аліментів. Держаним виконавцем вживались заходи примусового характеру щодо відповідача, проте вони не призвели до стабільного, систематичного та поетапного стягнення аліментних платежів, тому позивач звернулась до суду з даним позовом.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями вказану справу передано на розгляд судді Цуранову А.Ю.

11.03.2026 ухвалою судді позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження та призначено розгляд справи за правилами загального позовного провадження, призначено підготовчий розгляд у відкритому судовому засіданні 23.04.2026.

27.05.2026 ухвалою суду закрито підготовче провадження у даній цивільній справі та призначено справу до судового розгляду по суті.

В матеріалах справи міститься заява представника позивача про розгляд справи без участі позивача та її представника за наявними матеріалами, позовні вимоги підтримує, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про розгляд справи повідомлявся належним чином за відомою суду адресою та шляхом розміщення відповідного оголошення про виклик особи в судове засідання, з відзивом (запереченням) на позов до суду не звертався, тому суд ухвалив провести по справі заочний розгляд відповідно до ст. 280 ЦПК України.

В силу вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК фіксування судового процесу технічними засобами не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

ОСОБА_2 та ОСОБА_4 є батьками ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 22.08.2014, актовий запис № 1424.

Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 14.01.2016 у справі № 357/16335/15-ц, провадження № 2/357/545/16, стягнуто аліменти з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 на утримання дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини з усіх видів доходу щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 19.11.2015 і до досягнення дитиною повноліття.

Рішення суду набрало законної сили та 25.01.2016 судом виданий виконавчий лист, який перебуває на примусовому виконанні в Білоцерківському відділі державної виконавчої служби у Білоцерківському районі Київської області.

Згідно з розрахунком головного державного виконавця Білоцерківського відділу державної виконавчої служби у Білоцерківському районі Київської області Герасименко Ю.О. № 35031 від 30.01.2026, за матеріалами виконавчого провадження № 49985876 щодо примусового виконання виконавчого листа № 2/357/545/16 від 25.01.2016 про стягнення аліментів з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 на утримання доньки, рахується заборгованість за період з травня 2019 року по грудень 2025 року станом на 28.01.2026 в розмірі 266 652,50 грн (таблиця довідки).

В матеріалах справи міститься також копія рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 07.10.2024 у справі № 357/5757/24, яким ОСОБА_2 позбавлено батьківських прав відносно доньки ОСОБА_3 .

Вказані обставини підтверджуються наявними в матеріалах справи письмовими доказами.

При вирішенні справи, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 129 Конституції України, рішення суду є обов`язковим до виконання на всій території України. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Статтею 180 Сімейного кодексу України встановлено обов`язок батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Закон України «Про охорону дитинства» визначає охорону дитинства в Україні як стратегічний загальнонаціональний пріоритет, що має важливе значення для забезпечення національної безпеки України, ефективності внутрішньої політики держави, і з метою забезпечення реалізації прав дитини на життя, охорону здоров`я, освіту, соціальний захист, всебічний розвиток та виховання в сімейному оточенні встановлює основні засади державної політики у цій сфері, що ґрунтуються на забезпеченні найкращих інтересів дитини.

Згідно із ч. 4 ст. 155 СК України ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Виходячи з аналізу норм глави 549 ЦК України неустойка (пеня) - це спосіб забезпечення виконання зобов`язання. Її завдання - сприяти належному виконанню зобов`язання, стимулювати боржника до належної поведінки.

Частиною 1 ст. 196 СК України визначено, що у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.

Пунктом 22 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15.05.2006 № 3 роз`яснено, що передбачена ст. 196 СК відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у виді неустойки (пені) настає лише за наявності вини цієї особи. На платника аліментів не можна покладати таку відповідальність, якщо заборгованість утворилася з незалежних від нього причин, зокрема, у зв`язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати, затримкою або неправильним перерахуванням аліментів банками. В інших випадках стягується неустойка за весь час прострочення аліментів.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач є особою працездатного віку, доказів щодо поважності причин несплати аліментів у справі відсутні.

У статті 196 СК України не встановлено будь-яких обмежень періоду нарахування пені, навпаки, в ній зазначено, що пеня нараховується за кожен день прострочення.

Відповідно до правового висновку Великої Палати Верховного Суду у постанові від 03.04.2019 у справі № 333/6020/16-ц (провадження № 14-616цс18) правило про стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення полягає в тому, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів враховується розмір несплачених аліментів за кожний місяць та кількість днів прострочення за кожним платежем окремо.

Аліменти нараховуються щомісячно, тому строк виконання цього обов`язку буде різним, а отже, кількість днів прострочення сплати аліментів за кожен місяць також буде різною.

Законодавець встановив розмір пені - 1 % за кожен день прострочення та період, за який нараховується пеня - за кожен день, починаючи з наступного, в який мала бути здійснена сплата аліментів за відповідний місяць, але таке зобов`язання не було виконане, до дня, в який проведена сплата заборгованості, чи до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені.

Таке правило застосовується в разі прострочення виконання зобов`язання зі сплати аліментів за місяць, у який вони мали бути сплачені.

Розмір пені за місячним платежем розраховується так: заборгованість зі сплати аліментів за конкретний місяць (місячний платіж) необхідно помножити на кількість днів заборгованості, які відраховуються з першого дня місяця, наступного за місяцем, в якому мали бути сплачені, але не сплачувалися аліменти, до дня їх фактичної виплати (при цьому день виконання зобов`язання не включається до строку заборгованості), та помножити та один відсоток.

Тобто формула така: заборгованість за місяць х кількість днів прострочення х 1 %, за цим правилом обчислюється пеня за кожним простроченим місячним платежем.

Загальний розмір пені становить суму розмірів пені, обчисленої за кожним місячним (періодичним) платежем.

Перебіг строку прострочення починається з першого дня місяця, наступного за місяцем внесення періодичного платежу, до дня, який передує дню сплати заборгованості.

Визначаючи розмір пені за прострочення сплати аліментів, суд враховує розрахунок заборгованості по аліментам Білоцерківського відділу ДВС у Білоцерківському районі Київської області № 35031 від 30.01.2026, що викладений у таблиці та відповідно до якого заборгованість ОСОБА_2 за вказаним виконавчим документом за період з 01.05.2019 по 31.12.2025 включно становить 266 652,50 грн.

За розрахунками позивача неустойка за прострочення сплати відповідачем аліментів за вказаний період становить 279 084,56 грн.

Однак, за змістом ч. 1 ст. 196 СК України розмір заявленої до стягнення пені не може бути більшим 100 відсотків заборгованості.

Разом з тим, суд частково погоджується з розрахунком позивача, оскільки пеня за прострочення сплати аліментів ОСОБА_2 за період з 01.05.2019 по 28.01.2026 обмежується розміром, який не перевищує 100 відсотків заборгованості за кожним місяцем окремо та становитиме 262 702,17 грн, зокрема за період з 01.11.2025 по 28.01.2026 у таких розмірах:

2 835,32 грн - борг 3 185,75 грн за період з 01.11.2025 по 28.01.2026 включно (3 185,75 х 1% х 89);

1 879,59 грн - борг 3 185,75 грн за період з 01.12.2025 по 28.01.2026 включно (3 185,75 х 1% х 59);

892,01 грн - борг 3 185,75 грн за період з 01.01.2026 по 28.01.2026 включно (3 185,75 х 1% х 28).

Вимоги позивача про стягнення з відповідача пені за несплату аліментів станом на 01.02.2026, як зазначено в позові, є недоведеними з огляду на наявність довідки органу ДВС з даними про заборгованість платника станом на 28.01.2026.

Стаття 12 ЦПК України визначає принцип змагальності цивільного судочинство.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Будь-яких відомостей та доказів на спростування встановлених судом обставин матеріали справи не містять.

Враховуючи вказане, період та суми розрахунку боргу органу ДВС, принцип диспозитивності цивільного процесу, суд дійшов висновку про необхідність часткового задоволення вимог позивача та стягнення з відповідача пені за прострочення сплати аліментів за період з 01.05.2019 по 28.01.2026 в розмірі 262 702,17 грн.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» позивач звільнена від сплати судового збору в дохід держави.

Згідно вимог ст. 141 ЦПК України та ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з відповідача належить стягнути судовий збір в дохід держави за подання даного позову в розмірі 2 627,02 грн.

Керуючись ст. 4, 12, 13, 81, 89, 141, 265, 268, 280, 282, 354 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 пеню (неустойку) за прострочення сплати аліментів за період з 01.05.2019 по 28.01.2026 у розмірі 262 702,17 грн.

В задоволенні решти вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір у розмірі 2 627,02 грн.

Позивач ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 .

Відповідач ОСОБА_2 , адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 .

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його підписання. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його підписання, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя А. Ю. Цуранов