Постанова від 21 липня 2026 р. у справі №289/1289/26 — Радомишльський районний суд Житомирської області

Справа № 289/1289/26

Номер провадження 3/289/484/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.07.2026 м. Радомишль

Суддя Радомишльського районного суду Житомирської області Сіренко Н.С., розглянувши матеріали, що надійшли з Управління патрульної поліції Департаменту патрульної поліції в Житомирській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , працюючого водієм ТОВ «ЮНІ», РНОКПП відсутній в матеріалах справи,

за ч. 1 ст. 130 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 13.06.2026 серії ЕПР 1 №691814, 13.06.2026 близько 10 год 23 хв, на АД М06 86 км поблизу с. Кочерів, водій ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , керував транспортним засобом RENAULT MEGANE, д.н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння зі згоди водія у встановленому законом порядку проводився із застосуванням приладу Drager Alcotest 0291. Відповідно до тесту номер 519 проведеному 13.06.2026 10 год 28 хв газоаналізатором Drager Alcotest 0291 водій дійсно керував ТЗ в стані алкогольного сп`яніння (результат огляду позитивний 0,34%), від проходження огляду на стан сп`яніння в медичному закладі відмовився, чим порушив п.2.9.а ПДР, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні вказаного правопорушення не визнав, вказавши, що він не відмовлявся від проходження огляду в медичному закладі, оскільки йому не пропонували пройти такий огляд, при цьому працівники поліції ввели його в оману, повідомивши, що він самостійно може пройти огляд на визначення стану алкогольного сп`яніння в медичному закладі, що він в подальшому і зробив.

Захисник Шпакович О.В. в судовому засідання надала письмові заперечення щодо протоколу серії ЕПР1 №427345, в яких зазначила, що протокол містить взаємовиключні та суперечливі твердження, що водій керував у стані сп`яніння (на підставі огляду), і водночас зазначає, що він відмовився від огляду, озвучивши що буде проходити огляд за допомогою газоаналізатору Drager Alcotest 0291, а у роздруківці результатів вказано Drager Alcotest 7510, крім того не вказано та не оголошено наявність ознак алкогольного сп`яніння, при цьому ОСОБА_1 не був належним чином направлений працівником поліції до медичного закладу для проходження огляду на стан сп`яніння. Також захисник зазначила, що водій безпосередньо перед проходженням тесту палив цигарку, а згідно з офіційною інструкцією до Drager 7510 перед видихом обов`язково потрібно витримати паузу у 15-20 хвилин після паління, оскільки тютюновий дим впливає на роботу електрохімічного датчика та спотворює результати вимірювання. Також наголосила, що після незгоди ОСОБА_1 з результатами огляду, поліцейський в порушення Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, не забезпечив проходження огляду в медичній установі, а навпаки надав недостовірну інформацію, яка суперечить законодавству, та ОСОБА_1 самостійно пройшов в КМКЛ №10 медичний огляд і отримав висновок про відсутність ознак сп`яніння, який долучено до вищевказаного заперечення. Враховуючи вищевикладене, просила закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, судом встановлено наступне.

Згідно зі ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, повне, всебічне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.

Згідно з ст. 280 КУпАП, під час розгляду справи про адміністративне правопорушення орган (посадова особа) зобов`язаний з`ясувати, зокрема, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Частиною 1 статті 130 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до змісту протоколу про адміністративне правопорушення, водій керував транспортним засобом RENAULT MEGANE, д.н.з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння зі згоди водія у встановленому законом порядку проводився із застосуванням приладу Drager Alcotest 0291. Відповідно до тесту номер 519 проведеному газоаналізатором Drager Alcotest 0291 водій дійсно керував ТЗ в стані алкогольного сп`яніння (результат огляду позитивний 0,34%), від проходження огляду на стан сп`яніння в медичному закладі відмовився, чим порушив п.2.9.а ПДР, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП.

Відповідно до п. 6 Розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України № 1452/735 від 09.11.2015 (далі-Інструкція), огляд на стан сп`яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів (законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, які відповідають вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність) (далі спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).

Аналогічні вимоги закріплено у п.3 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебувають під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України 17.12.2008 № 1103 (далі Порядок № 1103).

Згідно з п.7 Розділу І Інструкції у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі заклад охорони здоров`я).

У пункті 10 Розділу ІІ зазначено, що результати огляду на стан сп`яніння водія транспортного засобу, проведеного поліцейським, зазначаються в акті огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів. У випадку установлення стану сп`яніння результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються у протоколі про адміністративне правопорушення, до якого долучається акт огляду.

Акт огляду складається у двох примірниках, один з яких вручається водію, а другий залишається у поліцейського та/або долучається до протоколу про адміністративне правопорушення у разі встановлення стану сп`яніння.

Якщо технічними характеристиками спеціального технічного засобу передбачається роздрукування на папері його показників, ці результати долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Аналогічні вимоги закріплено у п.5 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебувають під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України 17.12.2008 № 1103 (далі Порядок № 1103).

Згідно п.6 Порядку № 1103 водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров`я.

Такі ж етапи порядку проходження огляду на стан сп`яніння закріплено у ст.266 КУпАП, згідно положень якої огляд особи, яка керувала транспортним засобом, на стан алкогольного сп'яніння проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, на проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатом, огляд проводиться в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення.

Відповідно до ч. 5 ст. 266 КУпАП огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.

Отже, кваліфікація дій водія за п.2.9.а ПДР (керування ТЗ в стані алкогольного сп`яніння) можлива при наявності таких обставин: виявлено стан сп`яніння на місці зупинки і водій погодився із таким результатом або якщо водій не погодився із результатом огляду на місці і пройшов огляд в закладі охорони здоров`я за пропозицією поліцейського, який також підтвердив стан сп`яніння.

Відповідальність за п.2.5 ПДР (відмова від проходження огляду) настає у випадках коли водій відмовився пройти такий огляд на місці зупинки та в закладі охорони здоров`я (в установленому порядку) або коли водій не погодився із результатами огляду на стан сп`яніння на місці зупинки, йому було запропоновано пройти огляд в закладі охорони здоров`я, від якого він відмовився (незалежно від того, де чи на місці зупинки, чи в закладі охорони здоров`я).

З відеозапису нагрудної камери поліцейського вбачається, що ОСОБА_1 запропоновано пройти огляд на стан сп`яніння за допомогою приладу DRAGER, на що останній погодився та пройшов, результат огляду 0,34% проміле та з вказаним результатом не погодився. Поліцейський при цьому повідомив, що в разі незгоди ОСОБА_1 може самостійно пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння в медичному закладі та його результати надати до суду, після чого складає відносно нього протокол про адміністративне правопорушення за порушення п.2.9.а ПДР .

Ні відеозапис, який є безперервним, ні інші матеріали справи не містять доказів того, що працівниками поліції пропонувалося ОСОБА_1 пройти огляд у закладі охорони здоров`я у випадку не згоди з результатами огляду на місці зупинки, проведеного поліцейськими.

Отже, працівниками поліції не була дотримана процедура проведення огляду відповідно до вимог статті 266 КУпАП, відповідно до положень якої, у разі незгоди водія з результатами огляду з використанням спеціальних технічних засобів, такий огляд проводиться в закладах охорони здоров`я.

Матеріали справи не містять доказів проходження огляду ОСОБА_1 у закладі охорони здоров`я за направленням працівника поліції. За таких обставин, огляд ОСОБА_1 з використанням спеціальних технічних засобів є недійсним в силу ч. 5 ст. 266 КУпАП.

Відповідно до ст. 251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.

Статтею 62 Конституції України встановлено, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.

Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до частини 3 статті 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях і усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.

Конституційний Суд України у рішенні від 26.02.2019 № 1-р/2019 у справі № 1-135/2018 (5846/17) зазначив, що елементом принципу презумпції невинуватості є принцип "in dubio pro reo", згідно з яким при оцінюванні доказів усі сумніви щодо вини особи тлумачаться на користь її невинуватості. Презумпція невинуватості особи передбачає, що обов`язок доведення вини особи покладається на державу.

Крім того, Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема по справам «Кобець проти України» від 14.02.2008, «Берктай проти Туреччини» від 08.02.2001, «Лавенте проти Латвії» від 07.11.2002 неодноразово наголошував на тому, що оцінюючи докази суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.

Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. При цьому суд не вправі самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Підсумовуючи викладене, враховуючи наявні докази по справі, всебічно, повно і об`єктивно дослідивши всі обставини справи в їх сукупності, суд вважає, що обставини, які викладені у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №691814 від 13.06.2026 не підтверджені достатніми, належними та беззаперечними доказами по справі, які б свідчили про наявність події, а в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а тому провадження у справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ст. ст. 130, 247, 283, 284 КУпАП, суддя -

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю події і складу даного адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду через Радомишльський районний суд Житомирської області протягом 10 днів з моменту її винесення.

Суддя Наталія СІРЕНКО

Постанова набирає законної сили ______________ 202__