Постанова від 19 липня 2026 р. у справі №754/1720/26 — Київський апеляційний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

03110, м. Київ, вул. Солом`янська, 2-а, e-mail: inbox@kia.court.gov.ua

Єдиний унікальний номер справи № 754/1720/26 Головуючий у суді першої інстанції - Скляренко У.В.

Номер провадження № 33/824/2154/2026 Доповідач в суді апеляційної інстанції - Яворський М.А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 липня 2026 року м. Київ

Київський апеляційний суд в складі судді Яворського М.А., за участю секретаря судового засідання Марченко А.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , поданою захисником Шурхном Андрієм Анатолійовичем, на постанову Деснянського районного суду міста Києва від 03 березня 2026 року щодо притягнення:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання - АДРЕСА_1 ,

до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративне правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №564743 від 12 січня 2026 року, водій ОСОБА_1 12 січня 2026 року о 13 годині 35 хвилин в м. Києві по вул. Архітектора Ніколаєва, 17 керував транспортним засобом «Volkswagen Touareg» д.н.з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння проводився на місці зупинки транспортного засобу зі згоди водія в установленому законом порядку приладом Alcotest 6820 ARHK 0495 ТЕСТ 5692. Тест позитивний 1.64 ‰.

Вказаними діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.9а Правил дорожнього руху і вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Постановою Деснянського районного суду міста Києва від 03 березня 2026 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що на день розгляду справи становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 665, 60 грн.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням захисник ОСОБА_1 - Шурхно А.А. 13 березня 2026 року двічі подав апеляційну скаргу (засобами електронного зв`язку через суд першої інстанції до суду апеляційної інстанції та засобами електронного зв`язку безпосередньо до суду апеляційної інстанції), які є тотожними між собою, а тому їх слід вважати однією апеляційною скаргою ОСОБА_1 , поданою захисником Шурхном А.А., відповідно до якої просить скасувати оскаржувану постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою провадження у справі відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст. 130 КУпАП закрити у зв`язку із відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

Доводи апеляційної скарги обґрунтовує тим, що суд першої інстанції не здійснив належної перевірки допустимості та достовірності доказів, покладених в основу рішення. Протокол про адміністративне правопорушення та рапорт працівника поліції самі по собі не є належними і допустимими доказами вини особи, а відеозапис з нагрудних камер без підтвердження його безперервності не може вважатися беззаперечним доказом.

Матеріали справи не містять належних доказів дотримання встановленого порядку проведення огляду на стан сп`яніння, зокрема щодо повідомлення особи про порядок застосування технічного засобу та надання відповідних сертифікатів. Також не підтверджено належним чином факт відсторонення особи від керування транспортним засобом.

Наявні у матеріалах справи документи та відеозапис не дають можливості беззаперечно встановити факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, тому за відсутності належних і допустимих доказів, які б беззаперечно підтверджували факт вчинення адміністративного правопорушення та вину особи, висновки суду першої інстанції є передчасними та необґрунтованими.

При апеляційному розгляді справи захисник особи яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвокат Шурхно А.А. підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, та просила її задовольнити.

Заслухавши доповідь судді, пояснення захисника ОСОБА_1 - адвоката Шурхна А.А. дослідивши матеріали провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до положень статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Положеннями статті 280 КУпАП передбачено, що суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення, в даному випадку, передбаченого статтею 130 КУпАП, у числі інших визначених законом обставин, зобов`язаний з`ясувати: чи мало місце правопорушення, за яке особа притягається до відповідальності; чи містить діяння склад адміністративного правопорушення, чи є особа винною у його вчиненні та чи підлягає вона адміністративній відповідальності.

Відповідно до вимог ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, а також іншими документами.

Як зазначено в ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення, як це визначено у ст. 251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Також стаття 62 Конституції України зазначає, що вина особа, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належним чином, а не ґрунтуватися на припущеннях.

Постанова судді суду першої інстанції повністю відповідає зазначеним вище вимогам.

Як вбачається з матеріалів справи та судового рішення, при розгляді даної справи суддя місцевого суду достатньо повно, об`єктивно та всебічно дослідив наявні у ній письмові матеріали та дійшов правильного висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Так, відповідно до диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП, керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, - тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

За змістом п. 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.

Крім того, п. 2.9-А Правил дорожнього руху України передбачає заборону водієві керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно з положеннями частин 2 - 6 ст. 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я.

Процедура проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного сп`яніння, оформлення результатів такого огляду регулюються «Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я від 09 листопада 2015 року № 1452/735, та «Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1103 від 17 грудня 2008 року.

Відповідно до пунктів 1, 6, 7 та 9 розділу ІІ «Проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння поліцейським і оформлення його результатів» Інструкції № 1452/735 за наявності ознак, передбачених пунктом 3 розділу І цієї Інструкції, поліцейський проводить огляд на стан сп`яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом. Огляд на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу проводиться поліцейським із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.Установлення стану алкогольного сп`яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові. З метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров`я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров`я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення.

Пунктами 7 і 8 Порядку № 1103 передбачено, що поліцейський забезпечує проведення огляду водія транспортного засобу в закладі охорони здоров`я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення відповідних підстав. У разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров`я поліцейський у присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.

Разом із цим, згідно з пунктом 12 розділу ІІ «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє таку особу до найближчого закладу охорони здоров`я.

В рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Таким чином, ОСОБА_1 реалізував своє право володіти та керувати автомобілем, тим самим погодився нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі згідно встановлених норм закону держави Україна.

Абзацами другим та четвертим частини п`ятої статті 14 Закону України «Про дорожній рух» передбачено, що учасники дорожнього руху зобов`язані: знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативно-правових актів з питань безпеки дорожнього руху; виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Згідно з положеннями статті 52 цього Закону одним із таких органів державного контролю є Національна поліція.

Відповідно до абзацу третього частини другої статті 16 вказаного Закону водій зобов`язаний виконувати передбачені законом вимоги поліцейського, що даються в межах його компетенції, передбаченої чинним законодавством, Правилами дорожнього руху та іншими нормативними актами.

Таким чином, водій зобов`язаний виконувати обов`язки, визначені Законом України «Про дорожній рух» і Правилами дорожнього руху, зокрема виконувати розпорядження поліцейського, яке він дає на підставі цих Правил чи інших нормативних актів. Одним з таких розпоряджень поліцейського є вимога пройти саме медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного сп`яніння.

Дотримання водієм транспортного засобу процедури проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння на вимогу працівників поліції є його обов`язком.

Так, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №564743 від 12 січня 2026 року, водій ОСОБА_1 12 січня 2026 року о 13 годині 35 хвилин в м. Києві по вул. Архітектора Ніколаєва, 17 керував транспортним засобом «Volkswagen Touareg» д.н.з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння проводився на місці зупинки транспортного засобу зі згоди водія в установленому законом порядку приладом Alcotest 6820 ARHK 0495 ТЕСТ 5692. Тест позитивний 1.64 ‰. Вказаними діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.9а Правил дорожнього руху і вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

У протоколі про адміністративне правопорушення в графі «Пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, по суті порушення» ОСОБА_1 зазначив, що надасть в суді.

Відповідно до результатів проведеного тесту за допомогою спеціального технічного засобу Alkotest Drager 6820 відносно водія ОСОБА_1 , останній показав результат тесту - 1,64 ‰. З результатом тесту погодилася та проставив особистий підпис. (а.с. 4).

Відповідно до Акту огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів зазначено, що огляд ОСОБА_2 проведений у зв`язку з виявленими ознаками: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів.. (а.с. 5).

В матеріалах справи міститься направлення ОСОБА_1 на огляд як водія транспортного засобу до КНП «КМНКЛ «Соціотерапія» з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 12 січня 2026 року. У результаті огляду, проведеного поліцейським, виявлені ознаки сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів. (а.с. 6)

З довідки «Админпрактика» ІПНП «Армор», наданої співробітниками поліції до суду, вбачається, що за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рахується посвідчення водія НОМЕР_2 (а.с. 8 - 9)

В матеріалах справи містяться відеозаписи із нагрудних відеокамер (відеореєстраторів) працівників патрульної поліції, що здійснювали оформлення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП 12 січня 2026 року щодо ОСОБА_1 (а.с.10).

На долучених до матеріалів справи відеозаписах зафіксовано, що працівники патрульної поліції прибули за викликом на дорожньо-транспортну подію (13:35:57). Працівники поліції опитали водія та потерпілого стосовно події, які трапились. Водій Volkswagen Touareg повідомив, що він не врахував відстань між машинами та зачепив авто. Під час розмови працівники поліції опитали водія чи вживав останній алкогольні напої на, що останній повідомив, що вживав на передодні. (13:36:53) Надалі працівник поліції запитує водія чи згоден водій пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки за допомогою приладу «Драгер». (13:44:14). Водій повідомляє, що він згоден (13:44:18). Працівник поліції приносить прилад «Драгер», робить контрольний забір повітря (13:44:52). Водій проходить огляд за допомогою приладу «Драгер». Після проходження тесту працівник поліції повідомив, що у нього виявлено 1,64 ‰ та те, що водій перебуває у стані алкогольного сп`яніння при вище допустимої норми 0,2 ‰ (13:46:15) Працівник поліції запитує у ОСОБА_1 чи згоден з результатом на, що ОСОБА_1 повідомляє, що він погоджується з результатом (13:47:28). На відеозаписі зафіксовано, що працівник поліції роз`яснив особі, що відносно нього буде складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, ознайомив з його змістом.

Вказані докази отримані з дотриманням встановленого законом порядку та у передбачений законом спосіб.

Протокол про адміністративне правопорушення та додані до нього матеріали по документуванню адміністративного правопорушення складено відповідно до вимог ст. 256 КУпАП, Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Протокол підписаний особою, яка його склала й вказаний протокол не містить заперечень ОСОБА_1 щодо його складення, не містить його зауважень щодо змісту складеного протоколу.

Доводи апеляційної скарги про те, що працівниками поліції не було надано сертифікату відповідності та свідоцтва про повірку засобу «Drager Alkotest» суд апеляційної інстанції оцінює критично, оскільки, як вбачається з матеріалів справи, як вбачається з дослідженого відеозапису, ОСОБА_1 під час проходження огляду не просив надати йому на ознайомлення зазначений сертифікат чи документи щодо калібрування приладу «Drager Alcotest», ні під час розгляду справи судом першої інстанції ним та його захисником не ставилось питання щодо надання зазначених документів.

Крім того, вимоги про надання, кожній особі, яка проходить обстеження, сертифікату відповідності технічного засобу Інструкція не містить.

Посилання захисника про те, що водій ОСОБА_1 не був відсторонений від керування транспортним засобом не приймаються до уваги, оскільки відсутність у матеріалах справи даних про відсторонення водія від керуванням транспортного засобу саме по собі не спростовує доведеності того, що водій керував транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння.

Вимога відсторонення водія від керування транспортним засобом, яка передбачена ч. 1 ст. 266 КУпАП, не впливає на порядок проведення огляду водія на стан сп`яніння, передбачений ч.ч. 2-4 вказаної статті, та не породжує наслідків, передбачених ч. 5 цієї статті.

Сам по собі факт відсутності тимчасового затримання транспортного засобу або його евакуації на спеціальний майданчик не свідчить про недотримання вимог ст. 266 КУпАП та не впливає на допустимість доказів, отриманих у справі. Відсторонення особи від керування транспортним засобом не є тотожним тимчасовому затриманню транспортного засобу.

Посилання апелянта на те, що протокол про адміністративне правопорушення не може визнаватися доказом у справі, також не є підставою для скасування постанови, оскільки відповідно до положень, викладених в ст. 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються в тому числі і протоколом про адміністративне правопорушення.

Суд першої інстанції не поклав висновок про винуватість особи виключно на протокол про адміністративне правопорушення. Навпаки, висновок про доведеність вини ґрунтується на сукупності доказів, кожен із яких був перевірений та оцінений судом. При цьому протокол є одним із процесуальних документів, який фіксує обставини виявленого правопорушення та підлягає оцінці разом з іншими доказами.

Апеляційний суд погоджується із вказаним висновком суду першої інстанції оскільки він відповідає встановленим судом обставинам справи та матеріалам справи.

Враховуючи вищевикладене, апеляційний суд доходить висновку про необґрунтованість поданої апеляційної скарги.

Переконливих доводів, які б безумовно спростовували висновки суду в постанові і були підставами для її скасування та закриття провадження в справі у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, апелянтом не наведено і при розгляді апеляційної скарги не встановлено.

Враховуючи наведене, апеляційний суд доходить висновку, що постанова Деснянського районного суду міста Києва від 03 березня 2026 року є законною та обґрунтованою, а тому апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану захисником Шурхном А.А., слід залишити без задоволення.

Керуючись положеннями статті 284, 294 КУпАП, Київський апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану захисником Шурхном Андрієм Анатолійовичем, залишити без задоволення.

Постанову Деснянського районного суду міста Києва від 03 березня 2026 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Київського

апеляційного суду М.А.Яворський