Постанова від 28 червня 2026 р. у справі №361/9188/25 — Київський апеляційний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Апеляційне провадження: Доповідач - Ратнікова В.М.

33/824/3257/2026

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ Справа № 361/9188/25

29 червня 2026 року Київський апеляційний суд у складі судді Судової палати з розгляду цивільних справ - Ратнікової В.М.

при секретарі - Козачук А.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Броварського міськрайонного суду Київської області від 12 березня2026 року в справі про адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 130 КУпАП відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,-

в с т а н о в и в :

Постановою Броварського міськрайонного суду Київської області від 12 березня 2026 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, і накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) грн, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.

Стягнуто з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь держави судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу в розрахунку на місяць, що становить 665 грн 60 коп.

Не погодившись з вказаною постановою суду першої інстанції, 28 травня 2026 року ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить суд постанову Броварського міськрайонного суду Київської області від 12 березня 2026 року скасувати, провадження у справі закрити.

Окрім того, в апеляційній скарзі порушує питання про поновлення строку для подання апеляційної скарги на постанову Броварського міськрайонного суду Київської області від 12 березня 2026 року.

В обгрунтування доводів клопотання про поновлення строку на подання апеляційної скарги ОСОБА_1 зазначав, що 12 березня 2026 року суддею Броварського міськрайонного суду Київської області Анікушиним В. М. було винесено постанову у справі№ 361/9188/25 про притягнення його до адміністративної відповідальності за фактом вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Постанова Броварського міськрайонного суду Київської області у справі №361/9188/25 була винесена 12.03.2026 року. Проте, забезпечення надання загального доступу до вказаної постанови у Єдиному державному реєстрі судових рішень відбулося лише 20.05.2026 року. Окрім того, копію вказаної постанови ним було отримано також 20.05.2026 у додатку ДІЯ. Отже, вважає, що дана обставина може бути визнана поважною причиною пропуску ним вказаного строку, а відтак, строк на апеляційне оскарження може бути продовжений та закінчуватиметься 01.06.2026 року.

За положенням ст.287 КУпАП постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 цього Кодексу, особою, щодо якої її винесено, а також потерпілим.

Постанова суду про накладення адміністративного стягнення може бути оскаржена в порядку, визначеному цим Кодексом.

Згідно частини 2 ст. 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу.

В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин, цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу- ст. 289 КУпАП.

Як вбачається з матеріалів справи, 12 березня 2026 року Броварським міськрайонним судом Київської області була ухвалена оскаржувана постанова за участі особи, яка притягується до відповідальності, ОСОБА_1 .

Відповідно до даних Єдиного державного реєстру судових рішень, постанова Броварського міськрайонного суду Київської області від 12 березня 2026 року була надіслана судом до реєстру: 18.05.2026 року. Зареєстрована в реєстрі: 19.05.2026 року. Забезпечено надання загального доступу: 20.05.2026 року.

Як вбачається із супровідного листа Броварського міськрайонного суду Київської області копію оскаржуваної постанови було направлено ОСОБА_1 , однак, в матеріалах справи відсутні докази отримання останнім вказаної поштової кореспонденції.

Проаналізувавши матеріали справи та наявні докази, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що причини пропускуОСОБА_1 строку на апеляційне оскарження постанови Броварського міськрайонного суду Київської області від 12 березня 2026 року, слід визнати поважними та поновити вказаний строк.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 обгрунтовує тим, що не погоджується із даною постановою.

Зазначає, що судом першої інстанції не було враховано відсутність у нього ознак наркотичного сп?яніння. Пунктом 2 Розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп?яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, огляду на стан сп?яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп?яніння згідно з ознаками такого стану. Відповідно до п. 4 Розділу І Інструкції ознаками наркотичного чи іншого сп?яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп?яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.

Як вбачається з відео з бодікамери поліцейського, долученого до матеріалів справи, працівниками поліції було озвучено наявність у нього таких ознак наркотичного сп?яніння, як зіниці, які не реагують на світло, тремтіння рук, поведінка, яка не відповідає обстановці. Однак, на думку апелянта, судом першої інстанції не було досліджено відео докази, оскільки з них чітко вбачається, що у нього відсутні ознаки наркотичного сп'яніння.

Зокрема, стосовно тремтіння рук зазначає, що з аналізу відео матеріалів чітко вбачається, що тремтіння рук у нього було повністю відсутнє, зокрема, чітко видно, що він впевнено тримаємобільний телефон, також усі його рухи є впевненими та скоординованими, що повністю спростовує твердження про наявність у нього зазначеної ознаки наркотичного сп?яніння. Зокрема, звертає увагу на наступні моменти відео, на яких чітко зафіксовано його рухи: 13:04:40 -13:04:50- він впевнено тримає в руках мобільний телефон, в нього не виникає ніяких труднощів у його використанні, тремтіння рук відсутнє;13:05:01-13:05:15- підписує надані представником поліції документи, підпис не викликає в нього ніяких труднощів, тремтіння рук відсутнє; 13:05:44-13:06:37- зафіксовано положення його рук перед представниками поліції, тремтіння відсутнє.

На думку апелянта, аналіз зазначених фрагментів дає підстави стверджувати, що ознака наркотичного сп`яніння-тремтіння рук, уньогоповністю відсутня.

Зазначає, що під час розгляду справи про адміністративне правопорушення щодо перевищення встановлених обмежень швидкості руху працівники патрульної звинуватили його у вчиненні іншого адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Вважає, що працівниками поліції було здійснено неправомірний тиск на нього під час розгляду справи про адміністративне правопорушення щодо перевищення встановлених обмежень швидкості, що проявлялось, зокрема, у намаганні обмежити його право встановити законність підстав зупинки транспортного засобу. Працівником поліції чоловічої статі було неправомірно здійснено втручання у розгляд справи про адміністративне правопорушення щодо перевищення встановлених обмежень швидкості, що викликало у нього відчуття внутрішнього дискомфорту. Зокрема, з відео вбачається, що спілкування з працівником поліції жіночої статі, якою проводився розгляд справи відбувалося адекватно, жодних дій, які б давали підстави вважати, що в нього наявні ознаки наркотичного сп?яніння ,до моменту неправомірного втручання іншого працівника поліції у розгляд справи, зафіксовано не було. Окрім цього, після безпідставного звинувачення у вживанні наркотичних засобів та висунення протиправних вимог працівників поліції він перебував у стані значного емоційного напруження, оскільки раптове та необґрунтоване висунення звинувачень викликало сумніви у законності дій правоохоронців, що чітко простежується у відеозаписі з місця подій. Страх перед можливими незаконними наслідками щодо застосування сили, зовнішні фізіологічні прояви стресу, а саме,підвищена знервованість була зумовлена саме психоемоційною реакцією на тиск, а не будь-яким протиправним станом.

Так, його психоемоційний стан у момент події відповідає типовим реакціям особи, яка зазнала неправомірного психологічного впливу з боку представників правоохоронних органів, і не свідчить про перебування у стані наркотичного сп?яніння.

Стосовно зіниць, які не реагують на світло, зазначає, що представникам поліції потрібно було здійснити перевірку зазначеної ознаки шляхом направлення на око світла від ліхтаря (або попросити подивитися на яскраве світло) і відвести промінь убік, щоб оцінити швидкість звуження та розширення зіниці. Проте, як вбачається з відео, працівниками поліції не було здійснено перевірку реагування зіниць на світло шляхом використання ліхтаря, працівники поліції обмежилися лише формальним зазначенням відсутності реакції на сонячні промені, хоча на відео чітко вбачається, що йогообличчя, зокрема очі, взагалі не знаходяться під променями сонця.

За таких умов, твердження патрульних поліцейських про наявність у нього такої ознаки сп?яніння, як «зіниці, що не реагують на світло», є виключно суб?єктивними припущеннями, які не підтверджуються жодним об?єктивним чи технічним засобом фіксації. Оскільки працівники поліції фактично проігнорували базові правилаперевірки реакції зіниць (не застосували ліхтарик і проводили оцінку в тіні), такий огляд носить поверхневий та упереджений характер.

Вважає, що судом першої інстанції не було враховано те, що представниками поліції порушено встановлені Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп?янінняабо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду вимоги до складання протоколів про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Відповідно до п.8 «Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп?яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 р. N?1103, у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров?я поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп?яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.

Проте, з матеріалів справи вбачається, що свідки при проведенні його оглядщу поліцейськими не залучалися, у Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп?яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду не визначено такого способу фіксації відмови від проходженняоглядуна стан сп?яніння, як відмова під відеозапис.

Зазначає, що від огляду на стан наркотичного сп?яніння він фактично не відмовлявся. З відео матеріалів вбачається, що він неодноразово звертав увагу працівників поліції на згоду провести огляд на місці, проте через те, що в законодавстві України не передбачено проходження огляду на місці, огляд проведено не було. Звертав увагу поліції на неможливість пройти огляд в медичній установі, у зв?язку з необхідністю виконання зобов?язань з доставки продукції, яка була тако., що швидко псується.Втрата часу на проходження огляду в медичній установі могла призвести до псування перевезеної ним продукції, що згодом призвело б до пред?явлення до нього вимог щодо відшкодування вартості продукції, доставленої в неналежній якості через пропуск встановлених строків.

В судовому засіданні апеляційного суду особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 повністю підтримав доводи своєї апеляційної скарги, просив скаргу задовольнити.

Представник Київської міської прокуратури в судове засідання не з?явився, про день та час розгляду справипрокуратура повідомлена у встановленому законом порядку, участь свого представника в судовому засіданні прокуратура не забезпечила, а тому суд вважає можливим розгляд справи у відсутності представника прокуратури.

Заслухавши доповідь судді Ратнікової В.М., пояснення ОСОБА_2 , перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.

Згідно з положеннями ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративні правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Стаття 252 КУпАП визначає, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Розділом 2 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України 10.10.2001 року за №1306 передбачено обов`язки водіїв транспортних засобів.

Пунктами 1.3 та 1.9 Правил дорожнього руху встановлено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Приписами частини першої статті 130 КУпАП передбачена відповідальність, як за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, так і за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до пункту 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Правовою підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність складу вчиненого адміністративного правопорушення, що має підтверджуватися належними і допустимими доказами.

Визнаючи ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та, накладаючи на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, суд першої інстанції посилався на те, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, незважаючи на його заперечення, підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії серії ЕПР 1 № 409037 від 01 серпня 2025 року, направленням на огляд водія на стан наркотичного сп`яніння, згідно з якими ОСОБА_1 мав ознаки наркотичного сп`яніння, від проходження огляду на стан сп`яніння відмовився, відеозаписом обставин фіксації адміністративного правопорушення та складання адміністративного матеріалу.

Суд апеляційної інстанції погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Згідно протоколу серії ЕПР 1№ 409037, cкладеного інспектором взводу №2, роти №4 УПП батальйону патрульної поліції в місті Бориспіль УПП в Київській області лейтенантом поліції Золотоус О.М., 01.08.2025 року, о 12:38 год., с.Семиполки, Київське шосе 120 км водій ОСОБА_1 керувавтранспортним засобом «Мерседес Бенц Спрінтер 516», державний номерний знак НОМЕР_2 , з явними ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: звужені зіниці очей, що не реагують на світло, виражене тремтіння пальців рук, поведінка що не відповідає обстановці. Від неодноразово запропонованого проходження огляду на стан сп?яніння у найближчому закладі охорони здоров?я останній ухилився, чим відмовився. Чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст. 130 КУпАП.

До протоколу додані: направлення на огляд водія транспортного засобу ОСОБА_1 з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного, чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції до КНП «КМНКЛ «Соціотерапія», копія постанови серії ЕНА №5367320, рапорт, довідки від 02.08.2025 року, відеозапис з портативного реєстратора.

Дослідивши вказані докази суд встановив наступне.

Із постанови серії ЕНА № 5367320 від 01.08.2025 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху зафіксоване не в автоматичному режимі вбачається, що 01.08.2025 року, о 12:38 год., с.Семиполки Київське шосе, 120 км. Водій ОСОБА_1 , керуючи тз в населеному пункті, рухався зі швидкістю 74 км/ год, чим перевищив встановлене обмеження швидкості руху на 24 км/год. Швидкість руху вимірювалась приладом Trucam ТC008458. До постанови додається відео з бк 476432, 471144.Чим порушив п. 12.4.ПДР. Прийняте по справі рішення -штраф у розмірі 340 грн.

Із рапорта вбачається, що 01.08.2025 року. перебуваючи у складі екіпажу Лемур 302 ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , о 12:38 год, під час відпрацювання порушень швидкісного режиму в с. Семиполки (а/д М-01 Київ - Чернігів) вул.Київське шосе 120, за порушення ПДР було зупинено автомобіль Мерседес Бенс д.н.з. НОМЕР_3 , під час розгляду справи за порушення п.п. 12.4 ПДР під час спілкування з водієм, яким виявився ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає АДРЕСА_1 , у останнього було виявлено ознаки наркотичного спяніння, а саме: звужені зіниці очей, що не реагують на світло, виражене тремтіння пальців рук, поведінка що не відповідає обстановці. У встановленому законом порядку водію ОСОБА_1 неодноразово було запропоновано пройти огляд на стан сп?яніння у найближчому закладі охорони здоров?я, але водій категорично відмовлявся їхати будь куди,аргументуючи це тим, що в нього не має часу, тому своєю поведінкою водій неодноразово, не реагуючи на пояснення поліцейських, зобов?язання їхати до медичного закладу для проходження огляду на стан наркотичного сп?яніння проігнорував, що вважається відмовою від проходження огляду. По даному факту було винесено постанову серії ЕНА 5367320 за ч.1 ст. 122 КУпАП та складено протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 409037 за ч.1 ст. 130 КУпАП. Посвідчення водія не вилучалось оскільки водій його не передав. Та під час складання адміністративних матеріалів останній покинув місце події.

З наявного в матеріалах справи направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного, чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції вбачається, що водій транспортного засобу ОСОБА_1 направляється до КНП «ББЛІЛ» для проходження огляду на стан сп`яніння, так як у нього виявлені ознаки сп`яніння:виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці, звужені зіниці очей, що не реагують на світло. Огляд не проводився.

Із довідки про отримання посвідчення водія на право керування транспортними засобами вбачається, що відповідно до інформаційного порталу Національної поліції України водій ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , отримував посвідчення водія на право керування транспортними засобами.

Відповідно до інформаційного порталу Національної поліції України підсистеми «Адміністративна практика»- за ознакою повторності щодо вчинення правопорушень за ст. 130 КУпАП громадянин ОСОБА_1 не значиться.

Будь-яких невідповідностей протоколу про адміністративне правопорушення, складеного стосовно ОСОБА_1 , вимогам ст.256 КУпАП судом, не встановлено.

В свою чергу, наведені в протоколі про адміністративне правопорушення обставини повністю підтверджуються іншими наявними у матеріалах справи доказами.

З об`єктивної сторони адміністративне правопорушення, передбачене ст.130 КУпАП, може проявлятись у відмові особи, яка керує транспортним засобом, на вимогу працівника поліції пройти у встановленому порядку огляд на місці за допомогою спеціальних технічних засобів та/або в закладі охорони здоров`я для визначення стану алкогольного чи наркотичного сп`яніння, а суб`єктивна сторона передбачає умисну форму вини.

Проведення огляду на стан сп`яніння здійснюється в порядку, встановленому ст. 266 КУпАП, відповідно до Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним Наказом МВС України та МОЗ України від 09 листопада 2015 року №1452/735 та Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції і проведення такого огляду, затвердженого постановою КМУ від 17 грудня 2008 року №1103.

За правилами ч. ч. 2, 3 ст. 266 КУпАП, огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.

Згідно з п. 2 Інструкції № 1452/735 та п. 2 Порядку № 1103 огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Відповідно до п.4 Інструкції ознаками алкогольного сп`яніння є запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.

Відповідно до п. 4 вказаної Інструкції ознаками наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп`яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.

У п. 12 розділу ІІ Інструкції №1452/735 визначено, що у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в п.4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я.

Відповідно до п. 7 вказаної Інструкції у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Отже, відмова водія від проходження огляду на стан, зокрема, наркотичного сп`яніння, є підставою для притягнення його до відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП.

З долученого до матеріалів справи в якості доказу відеозапису події з портативної камери поліцейського вбачається, що поліцейським було зупинено транспортний засіб «Мерседес». Підійшовши до автомобіля, працівник поліції представилась, повідомила, що згідно ст. 40 ЗУ « Про Національну поліцію» здійснюється відеофіксація, повідомляє водію, що причиною зупинки було перевищення швидкісного режиму в населеному пункті. ( час на відео 12:39:20-12:39:30).

Водій в подальшому посилався на порушення нормативів працівником поліції.

Працівник поліції попросила у водія свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу та посвідчення водія( час на відео 12:40:11).

Поліцейська показала водію пристрій Trucam на якому зафіксовано порушення швидкісного режиму ( час на відео 12:41:23).

На вимогу водія працівник поліції пред'явила своє службове посвідчення.

Водій на вимогу працівника поліції не надав посвідчення водія, лише свій паспорт.

В подальшому, після певного проміжку часу, водієм таки було пред'явлено посвідчення водія ОСОБА_1 ( час на відео 12:47:17).

Поліцейська повідомила, що розпочинається розгляд справи, повідомила права водію ( час на відео 12:48:15).

Водій протягом деякого часу зачитує інформацію з мережі Інтернет.

Підійшов інший працівник патрульної поліції та представився, на що водій почав агресивно себе поводити ( час на відео 12:51:03).

Поліцейська повідомила водію, що у нього поведінка, що не відповідає обстановці, та зіниці очей не реагують на світло, на що ОСОБА_1 зазначив, що «давайте Драгер задуєм» ( час на відео 12:51:34-12:51:49). На вказане поліцейський повідомив, що огляд на наркотичні засоби проводиться у медичному закладі, а на стан алкогольного сп'яніння за допомогою приладу Драгер, при цьому у водія ОСОБА_1 наявні ознаки саме наркотичного сп'яніння( час на відео 12:51:56).

Водію було запропоновано проїхати в медичний заклад для здачі аналізів, на що останній зазначив, що зараз відбувається розгляд справи ( час на відео 12:52:04).

ОСОБА_1 попросив поліцейську пред'явити сертифікат на прилад Trucam та норми використання, який було надано працівниками поліції ( час на відео 12:58:29).

Водій повідомив, що хоче скористатися допомогою адвоката (час на відео 13:00:00).

В подальшому було продовжено та відповідно завершено розгляд справи про адмінпорушення за ч.1 ст. 122 КУпАП-перевищення швидкості в населеному пункті.

Працівник поліції повідомив водію ОСОБА_1 , що у нього наявні ознаки наркотичного сп'яніння: виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці, зіниці, що не реагують на світло, та запропонував проїхати в медичний заклад ( час на відео 13:04:23-13:04:46).

Водій повідомив, що у нього немає часу (час на відео 13:05:39). Поліцейський зазначив, що у разі відмови буде складено протокол за ч.1 ст. 130 КУпАП (час на відео 13:05:58).

Працівник поліції повідомив водію, щоб він закривав свій транспортний засіб та що б вони на службовому авто поїхали до лікаря ( час на відео 13:06:36). Водій ОСОБА_1 на пропозицію поліцейського проїхати в медичний заклад для проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння зазначив : «не хочу, я не наркоман» (час на відео 13:06:49).

Поліцейська вкотре зазначила ОСОБА_1 наявні у нього ознаки сп'яніння, на що водій зазначив : «все, щасливо» (час на відео 13:07:05).

Водію було повідомлено, що у випадку, якщо він поїде з місця зупинки, то це буде вважатися відмовою від проходження огляду, на що останній зазначив, що не відмовляється ( час на відео 13:07:10).

Поліцейська зазначила, щоб водій не їхав та залишався на місці, на що останній вкотре зазначив, що не вживає ніякі заборонені засоби, він інвалід 3 групи, ( час на відео 13:07:20-13:07:55).

ОСОБА_1 було повідомлено, що якщо він відмовляється їхати для проходження огляду, то відносно нього буде складено протокол за ст. 130 КУпАП, який буде направлено для розгляду в суд, на що останній агресивно почав запитувати працівника поліції «хто ти такий» (час на відео 13:07:57-13:08:05).

Поліцейський розпочав повідомляти водію його права, на що водій завів двигун автомобіля, закрив вікно в автомобілі зі сторони водія і поїхав, не дивлячись на зауваження поліцейських про те, що він не може продовжувати рух до проходження огляду (час на відео 13:08:10-13:08:40).

Аналіз вказаних відеозаписів, що були долучені як докази до матеріалів справи, свідчить про те, що факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у запропонований працівником поліції та передбачений законом спосіб у лікаря нарколога повністю підтверджується встановленими суддею суду першої інстанції обставинами справи про адміністративне правопорушення та знайшов своє підтвердження під час перегляду справи апеляційним судом.

При цьому, суд зауважує, що вимога поліцейського про необхідність проходження водієм ОСОБА_1 огляду на стан наркотичногосп`яніння була чіткою і зрозумілою для сприйняття, однак останній вимоги працівника поліції проігнорував та взагалі поїхав із місця зупинки, хоча поліцейськими кілька разів було наголошено, що у випадку, якщо він поїде, така поведінка буде розцінюватися, як відмова від проходження огляду.

При цьому, апеляційний суд зауважує, що водій ОСОБА_1 зобов`язаний був виконати вимогу працівника поліції про проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння незалежно від його згоди, чи незгоди із діями поліції. Зазначене прямо передбачено абз. 3 ч. 2 ст. 16 Закону України «Про дорожній рух», які покладають на водія безумовний обов`язок виконати, передбачені законом вимоги поліції, в тому числі, про проходження огляду на стан сп`яніння.

Долучені до матеріалів справи відеозаписи свідчать про дотримання працівниками поліції вимог Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 1452/735 від 09 листопада 2015 року під час проведення огляду водія ОСОБА_1 .

Відеозапис є одним із об`єктивних доказів у справі про адміністративне правопорушення, оскільки на ньому зафіксована подія правопорушення.

Відеозаписи суд оцінює в сукупності з іншими дослідженими судом та наведеними в даній постанові доказами, і така сукупність належних та допустимих доказів свідчить про беззаперечну доведеність вини ОСОБА_2 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Усім зазначеним доказам, а саме: протоколу про адміністративне правопорушення, копії постанови, направленню, відеозапису, на якому зафіксовані обставини з місця події, суд першої інстанції надав належну оцінку та прийшов до вірного та обгрунтованого висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у порушенні пункту 2.5 Правил дорожнього руху та вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Щодо доводів апелянта про те, що судом першої інстанції не було враховано відсутність в його діях ознак наркотичного сп?яніння, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Пунктом 2 Розділу І Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом МВС та МОЗ України від 09 листопада 2015 року №1452/735, визначено, що огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Саме ці дискреційні повноваження поліцейського дають йому право самостійно визначати наявність, чи відсутність підстав для проведення огляду водія на стан сп`яніння.

При цьому, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Отже, проходження в установленому порядку медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, за наявності до того підстав, є обов`язком водія, а не його правом.

Відповідно до п. 4 розділу 1 вказаної Інструкції ознаками наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп`яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.

Як було встановлено із відеозапису події з боді камери поліцейського, працівники поліції повідомили водію ОСОБА_1 про наявні у нього ознаки наркотичного сп'яніння: виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці, зіниці, що не реагують на світло, та запропонували проїхати в медичний заклад для проходження огляду у лікаря нарколога ( час на відео 13:04:23-13:04:46).

Однак, водій ОСОБА_1 законної вимоги працівників поліції не виконав та взагалі поїхав із місця зупинки автомобіля поліцейськими, після чого відносно нього було складено протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 130 КУпАП.

Посилання апелянта на те, що відповідно до п.8 «Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп?яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 р. N?1103, у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров?я поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп?яніння і дії водія щодо ухилення від огляду, проте, з матеріалів справи вбачається, що свідки поліцейськими не залучалися, чим порушено вимоги п.8 вказаного Порядку, суд апеляційної інстанції відхиляє, з огляду на наступне.

Згідно того ж пункту 8 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп?яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров`я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.

Як вбачається із матеріалів справи під час спілкування із водієм із моменту зупинки до моменту, коли він поїхав із місця зупинки, здійснювалася відеофіксація подій на нагрудні камери працівників поліції, про що було повідомлено водія на початку спілкування ( час на відео 12:39:20).

З огляду на те, що працівниками поліції застосовувались технічні засоби відеофіксації, залучення двох свідків не є необхідним.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки відмова від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння є порушенням вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху і утворює самостійний склад правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Будь - яких істотних та переконливих доводів, які б спростовували висновки судді суду першої інстанції, викладені в оскаржуваній постанові, про доведеність вини ОСОБА_1 та могли б бути підставою для її скасування або зміни, скаржником не наведено та під час апеляційного перегляду не встановлено. Такі доводи апеляційної скарги фактично зводяться до незгоди апелянта із прийнятою суддею постановою, проте висновків судді не спростовують.

У рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» («O'Halloran and Francis v. the United Kingdom») від 2 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Суд першої інстанції згідно з вимогами ст.ст.245, 252, 280 КУпАП всебічно, повно і об`єктивно з`ясував обставини вчиненого правопорушення і виніс постанову, зміст якої відповідає вимогам ст.283 КУпАП, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому відсутні правові підстави для задоволення апеляційної скарги ОСОБА_1 .

Керуючись, ст. 294 КУпАП, апеляційний суд, -

п о с т а н о в и в :

Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови Броварського міськрайонного суду Київської області від 12 березня 2026 року.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Броварського міськрайонного суду Київської області від 12 березня 2026 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя: