Вирок від 20 липня 2026 р. у справі №164/2014/25 — Маневицький районний суд Волинської області

Справа № 164/2014/25

п/с 1-кп/164/105/2026

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 липня 2026 року. Сел. Маневичі.

Маневицький районний суд Волинської області в складі:

головуючої – судді ОСОБА_1 ,

за участі секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

потерпілої ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_5 , його захисника ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025035540000099 від 17 серпня 2025 року про обвинувачення ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Макіївка Донецького району Донецької області, українця, громадянина України, зареєстрованого у АДРЕСА_1 , проживає по АДРЕСА_2 , з професійно – технічною освітою, раніше судимого: 22 липня 2021 року Артемівським міськрайонним судом Донецької області за ч.1 ст. 185, ч.3 ст. 15 ч.2 ст. 185, ч.2 ст. 185,ч.3 ст. 185, ч.2 ст. 190 КК України, ст. 70 КК України на 3 роки позбавлення волі, 8 вересня 2023 року звільнений по відбуттю строку покарання; 18 листопада 2025 року Маневицьким районним судом Волинської області за ст. 126-1 КК України на 1 рік пробаційного нагляду, вироком Маневицького районного суду Волинської області від 26 лютого 2026 року за ч.1 ст. 125, ч.2 ст. 152 КК України, до покарання: за ч.1 ст. 125 КК України – 120 годин громадських робіт; ч.2 ст. 152 КК України – 5 років позбавлення волі. На підставі ч.1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно визначено до відбування 5 років позбавлення волі; на підставі ч.4 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання, призначеного за вироком Маневицького районного суду Волинської області від 18 листопада 2025 року, більш суворим, призначеним за цим вироком, остаточно визначено до відбування 5 років позбавлення волі, -

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.125 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним.

15 серпня 2025 року близько 1 години 00 хвилин ОСОБА_5 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння у приміщенні житлового будинку, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , діючи умисно, з метою нанесення тілесних ушкоджень іншій людині, усвідомлюючи протиправний та незаконний характер своїх дій, суспільно – небезпечні наслідки свого діяння та свідомо бажаючи їх настання, в ході конфлікту, який виник на ґрунті тривалих особистих неприязних відносин із ОСОБА_4 , з якою спільно проживав однією сім`єю, але не перебував у шлюбі (у розумінні п.5 ч.2 ст. 3 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству») наніс останній два удари правою ногою, в той час коли ОСОБА_4 лежала на підлозі, в нижню третину лівого стегна та середню третину лівої гомілки. Після цього, продовжуючи протиправні дії, нахилився до потерпілої та наніс удар кулаком правої руки в ділянку лівої щоки.

Описаними вище умисними протиправними діями ОСОБА_5 спричинив потерпілій ОСОБА_4 тілесні ушкодження у вигляді гематоми лівої щоки з переходом на підборіддя, рани лівої щоки зі сторони слизової, що за ступенем тяжкості належать до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я, синців задньовнутрішньої поверхні нижньої третини лівого стегна та середньої третини лівої гомілки, що за ступенем тяжкості належать до категорії легких тілесних ушкоджень.

Своїми умисними протиправними діями обвинувачений ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 125 КК України, оскільки наніс потерпілій ОСОБА_4 умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я.

Позиція обвинуваченого

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 зазначив, що свою винуватість визнає частково. Суду дав показання про те, що фактичні обставини, які вказані в обвинувальному акті він визнає, однак заперечив, що наносив удар кулаком в обличчя. 15 серпня 2025 року вночі він разом із потерпілою ОСОБА_4 , з якою проживали спільно, однак у офіційному шлюбі не перебували, по АДРЕСА_3 , поконфліктували на ґрунті особистих неприязних стосунків. Так як обоє перебували в стані алкогольного сп`яніння, то конфлікт загострився і він наніс потерпілій два удари правою ногою, коли вона лежала на підлозі. У вчиненому розкаюється, просить суд призначити покарання у виді штрафу.

Позиція потерпілої сторони.

Потерпіла ОСОБА_4 під час розгляду провадження суду підтвердила, що 15 серпня 2025 вона разом із обвинуваченим ОСОБА_5 , із яким мають трьох спільних дітей та проживали тривалий час без реєстрації шлюбу, перебували в будинку АДРЕСА_3 . Обвинувачений прийшов у стані алкогольного сп`яніння, виник конфлікт, під час якого ОСОБА_5 вдарив її ногою по литці декілька разів, а потім ще рукою в ділянку лівої щоки. Того ж дня або наступного, точно не пригадує, вона звернулася до медичного закладу. Просила притягнути до відповідальності обвинуваченого.

30 квітня 2026 року потерпілою ОСОБА_7 подано суду письмову заяву, у якій просила розгляд справи завершувати у її відсутності, обвинуваченого суворо не карати.

Обсяг доказів, що підлягали дослідженню.

Незважаючи на часткове визнання винуватості обвинуваченим у інкримінованому йому кримінальному правопорушенні, передбаченому ч.2 ст. 125 КК України, його винуватість підтверджується зібраними під час досудового розслідування доказами, які були досліджені в судовому засіданні, зокрема:

- висновком експерта №170 від 18 серпня 2025 року, відповідно до якого у ОСОБА_4 при проведенні судово – медичної експертизи виявлені тілесні ушкодження у вигляді гематоми лівої щоки з переходом на підборіддя, рани лівої щоки зі сторони слизової, синців задньо – внутрішньої поверхні нижньої третини лівого стегна та середньої третини гомілки, що утворились від дії тупих твердих предметів, можливо внаслідок ударів кулаками та ногами людини, в час, вказаний у постанові та потерпілою, і за ступенем тяжкості відноситься до категорії: гематома лівої щоки з переходом на підборіддя, рана лівої щоки зі сторони слизової – легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я, згідно з п.2.3.2 – «Правил судово – медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень»; - синці задньо – внутрішньої поверхні нижньої третини лівого стегна та середньої третини лівої гомілки – легких тілесних ушкоджень, згідно з п.2.3.5 - «Правил судово – медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень»; По тілу ОСОБА_4 було нанесено не менше трьох ударів і вищевказані тілесні ушкодження утворитися при падінні з висоти власного зросту – не могли (а.п.30 – 31);

- протоколом проведення слідчого експерименту від 21 серпня 2025 року за участю потерпілої ОСОБА_4 із додатком у вигляді оптичного диску, де детально зафіксовано пояснення потерпілої щодо положення та механізму нанесення їй ударів обвинуваченим (а.п.34 – 35);

- додатковим висновком експерта №190-А від 25 серпня 2025 року, відповідно до якого ОСОБА_4 могла отримати тілесні ушкодження, перераховані у висновку судово – медичного експерта №170 від 18 серпня 2025 року, за обставин, які вказала під час слідчого експерименту від 21 серпня 2025 року (а.п.37 – 39);

Обставини, які пом`якшують або обтяжують покарання.

Обставин, які би пом`якшували покарання, судом не встановлено.

Обставинами, які обтяжують покарання обвинуваченому, є: вчинення кримінального правопорушення щодо особи, з якою винний перебуває у сімейних відносинах; вчинення кримінального правопорушення в стані алкогольного сп`яніння; рецидив злочинів.

Мотиви призначення покарання та ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку і положення закону, якими керувався суд.

При призначенні покарання суд керується положеннями ст. 50, ст. 65 КК України в силу яких суд зобов`язаний призначаючи покарання врахувати ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання з тим, щоб особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, було призначене покарання необхідне і достатнє для її виправлення і попередження нових кримінальних правопорушень, як цією особою, так суспільними спостерігачами, які оцінюють співмірність вчиненого діяння та покарання.

При цьому покарання має на меті не тільки кару, але й має реалізувати принцип законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

Призначаючи обвинуваченому покарання, суд, відповідно до вимог ст.65 КК України, враховує, що вчинене обвинуваченим кримінальне правопорушення, у відповідності до ст.12 КК України, відноситься до категорії кримінальних проступків, а також бере до уваги всі обставини справи у їх сукупності, в тому числі і ті, які характеризують особу обвинуваченого, його поведінку під час досудового розслідування та судового розгляду, інші обставини, які мають значення для прийняття рішення у цьому провадженні, зокрема те, що потерпіла у своїй письмовій заяві просила обвинуваченого суворо не карати.

Обвинувачений ОСОБА_5 на обліках у лікаря психіатра чи нарколога не перебуває, офіційно не працевлаштований, раніше неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності, зокрема за вчинення домашнього насильства відносно співмешканки ОСОБА_4 , а також до кримінальної відповідальності, за місцем проживання характеризується негативно (а.п. 43-45, 47).

Так, згідно з вироком Маневицького районного суду Волинської області від 26 лютого 2026 року ОСОБА_5 засуджено за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 125, ч.2 ст. 152 КК України. На підставі частин 1 та 4 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначеного за вироком Маневицького районного суду Волинської області від 18 листопада 2025 року, більш суворим, призначеним за цим вироком, остаточно визначено до відбування 5 років позбавлення волі. Строк відбування покарання ухвалено рахувати з моменту застосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою – 30 вересня 2025 року. Зараховано засудженому в строк відбування покарання відповідно до вимог ч.5 ст. 72 КК України строк попереднього ув`язнення з 20 січня 2025 року по 21 січня 2025 року включно з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі. Зараховано ОСОБА_5 в строк відбування покарання відповідно до вимог ч.7 ст. 72 КК України строк цілодобового домашнього арешту з 22 січня 2025 року по 24 червня 2025 року включно та з 7 серпня 2025 року по 25 вересня 2025 року включно з розрахунку три дні цілодобового домашнього арешту за один день позбавлення волі (а.п. 71 – 74).

Прокурор у судових дебатах просила призначити обвинуваченому ОСОБА_5 покарання за ч.2 ст. 125 КК України у вигляді 1 року обмеження волі. На підставі ч.4 ст. 70 КК України, 72 КК України – остаточно визначити покарання у виді 5 років 6 місяців позбавлення волі (а.п.71 – 74).

Захисник просив призначити його підзахисному покарання у виді штрафу, виконувати вироки самостійно.

Обвинувачений підтримав думку свого захисника, зазначив, що має намір працювати під час відбування покарання в установі відбування покарань, за що отримає кошти та сплатить штраф.

Виходячи з наведеного, враховуючи ступінь тяжкості та суспільну небезпеку вчиненого правопорушення, обставини його вчинення, особу винного та позицію потерпілої, суд вважає, що призначення обвинуваченому покарання у виді обмеження волі у межах санкції статті, по якій він притягується до кримінальної відповідальності, із застосуванням вимог ст. 72 КК України з урахуванням покарання, призначеного вироком Маневицького районного суду Волинської області від 26 лютого 2026 року, відповідатиме особі обвинуваченого і завданням кримінального провадження, унормованим ст. 2 КПК України.

Речові докази, витрати на залучення експертів відсутні.

Цивільний позов не заявлено.

Запобіжний захід у цьому провадженні не обирався.

Керуючись ст.ст. 368, 370, 374 КПК України, суд,

У Х В А Л И В:

ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 125 КК України, призначивши покарання у виді 1 (одного) року обмеження волі.

На підставі частини 4 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом часткового складання призначених покарань за цим вироком, із застосуванням ст. 72 КК України, перевівши зі співвідношення, що одному дню позбавлення волі відповідає два дні обмеження волі, та вироком Маневицького районного суду Волинської області від 26 лютого 2026 року, остаточно визначити до відбування 5 (п`ять) років 1 (один) місяць позбавлення волі.

Строк відбування покарання засудженому ОСОБА_5 рахувати з моменту застосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою згідно з вироком Маневицького районного суду Волинської області від 26 лютого 2026 року – 30 вересня 2025 року.

Вирок може бути оскаржений до Волинського апеляційного суду через Маневицький районний суд Волинської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Суддя

Маневицького районного суду

Волинської області ОСОБА_1