Рішення від 15 липня 2026 р. у справі №161/10011/26 — Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/10011/26

Провадження № 2/161/5453/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 липня 2026 року м. Луцьк

Луцький міськрайонний суд Волинської області у складі:

головуючого судді - Антіпової Т.А.,

за участю секретаря судового засідання - Остимчук О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду м. Луцька цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітнього сина, який продовжує навчання,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулась до суду з вищевказаним позовом, в якому просить суд стягувати з ОСОБА_2 на користь позивача на утримання повнолітнього сина, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти у розмірі 1/4 частки з усіх видів його заробітку (доходу) щомісяця, починаючи від дня пред`явлення позову до суду і до закінчення сином навчання, але не більше як до досягнення ним 23 років.

Позов обґрунтовує тим, що 20.09.2007 року між позивачем та ОСОБА_2 укладено шлюб.

Рішенням Червоноградського міського суду Львівської області від 02.09.2013 року шлюб з відповідачем розірвано.

Від спільного шлюбу народилася дитина, на даний час повнолітній син, ОСОБА_3 ( ОСОБА_4 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , який навчається на першому курсі Луцького національного технічного університету на факультеті робототехніки та штучного інтелекту, денної форми навчання за державним замовленням, і у зв`язку з цим, потребує матеріальної допомоги.

Рішенням Червоноградського міського суду Львівської області від 23.10.2013 року стягнуто з відповідача на користь позивача аліменти на утримання сина - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини заробітку (доходу), але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до повноліття дитини, починаючи з 02 вересня 2013 року.

Дане рішення суду наразі виконане, так як дитина, якої воно стосувалося, ОСОБА_3 ( ОСОБА_4 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , досягла повноліття.

Враховуючи ту обставину, що син навчається на денній формі навчання, потреба у матеріальній допомозі є необхідною, а для позивача одноособово виконання даного обов`язку є непосильним.

Необхідність отримання належної освіти позбавляє сина можливості працевлаштуватися та заробляти кошти на власне утримання.

Крім цього, на утриманні позивача перебуває ще одна малолітня дитина. Відповідач будь-якої матеріальної допомоги, необхідної для навчання сина, не надає. Інших дітей у нього нема, аліменти нікому не сплачує. Відповідач отримує постійний стабільний дохід у вигляді пенсії, а також щомісячні страхові виплати у зв`язку втратою працездатності та від нещасного випадку на виробництві у Фонді соціального страхування України (з 01.01.2023 правонаступниками є Пенсійний фонд України та його територіальні органи). Тобто, він має можливість надавати гроші на утримання сина, який продовжує навчання, однак добровільно цього не робить

На підставі викладеного, просить позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Ухвалою суду від 15 травня 2026 року позовну заяву залишено без руху (а.с. 17).

16.06.2026 року позивачем виконано вимоги ухвали суду та усунені недоліки заяви (а.с. 20-22).

Відповідно до ухвали Луцького міськрайонного суду Волинської області від 18 червня 2026 року відкрито провадження у даній справі та призначено її до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження (а.с.82).

14.07.2026 року на адресу суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач, погоджується із заявленими позовними вимогами. Розгляд справи просить проводити за відсутності відповідача та його представника (а.с.88-89).

Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

В судове засідання позивач не з`явилась, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином. У прохальній частині позовної заяви просила розгляд справи проводити без її участі.

В судове засідання відповідач та його представник не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. У відзиві на позовну заяву просив розгляд справи проводити без участі сторони відповідача.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось через неявку у судове засідання всіх учасників справи, що не суперечить вимогам ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Згідно з ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності до того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Суд, з`ясувавши позицію сторін, викладену в письмових заявах, дослідивши наявні в матеріалах справи докази та надавши їм належну оцінку, вважає, що позов підлягає задоволенню.

Судом встановлені наступні обставини у справі та відповідні їм правовідносини.

20.09.2007 року між позивачем та ОСОБА_2 укладено шлюб, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 від 20.09.2007 року (а.с.4).

У зареєстрованому шлюбі у сторін ІНФОРМАЦІЯ_2 народилася дитина, ОСОБА_5 (а.с.3).

Рішенням Червоноградського міського суду Львівської області від 02.09.2013 року шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_6 розірвано (а.с.5).

Рішенням Червоноградського міського суду Львівської області від 23.10.2013 року стягнуто з відповідача на користь позивача аліменти на утримання сина - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини заробітку (доходу), але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до повноліття дитини, починаючи з 02 вересня 2013 року (а.с.6).

Дане рішення суду наразі виконане, так як дитина, якої воно стосувалося, ОСОБА_3 ( ОСОБА_4 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , досягла повноліття (а.с.9).

Як вбачається з копії свідоцтва про зміну імені серії НОМЕР_2 від 13.03.2026 року, ОСОБА_5 змінив прізвище. Прізвище, власне ім`я, по батькові після реєстрації змини імені: « ОСОБА_3 » (а.с.10).

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 11.08.2025 року зарахований до Луцького національного технічного університету і в даний час навчається на 1 курсі факультету робототехніки та штучного інтелекту денної форми навчання за державним замовленням. Термін закінчення університету 30 червня 2029 року, вказане підтверджується копією довідки №0001 від 02.05.20236 року (а.с.7).

Згідно з частиною другою статті 27 Конвенції Організації Об`єднаних Націй про права дитини від 20 листопада 1989 року батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Статтею 199 СК України передбачений обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання. Якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.

Правовідносини батьків по утриманню повнолітніх дочки, сина на період навчання регулюються главою 16 СК України, яка, зокрема, передбачає обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, у спосіб сплати аліментів (статті 199, 200, 201 цього Кодексу). У визначенні розміру аліментів слід враховувати вартість навчання, підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження.

У пункті 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» судам роз`яснено, що обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.

У зв`язку з викладеним, суд вважає встановленим той факт, що повнолітній ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 продовжує навчання, не має самостійного заробітку, у зв`язку із чим доходить висновку, що останній потребує матеріальної допомоги на навчання.

Стягнення аліментів на утримання дитини, яка продовжує навчання є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності, оскільки на період навчання вона не має самостійного заробітку та потребує матеріальної допомоги з боку батьків, які зобов`язані утримувати своїх повнолітніх дітей, що продовжують навчатися, до досягнення ними двадцяти трьох років.

Згідно зі статтею 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.

Відповідно до статті 182 СК України у редакції, чинній на час вирішення справи судами попередніх інстанцій, при визначенні розміру аліментів суд враховує:

1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини;

2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів;

3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;

3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав;

3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів;

4) інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

При вирішенні справи суд бере до уваги ту обставину, що обов`язок по утриманню дитини, в тому числі й повнолітньої, покладається на обох батьків у повній мірі.

Син відповідача досяг повноліття і продовжує навчатися, не має самостійних джерел доходів, а тому потребує матеріальної допомоги. Відповідач спроможний надавати йому таку матеріальну допомогу (доказів протилежного суду не надано), та не відмовляється від надання такої.

Приймаючи до уваги викладене та враховуючи, що розмір заявлених до стягнення аліментів має розумно співвідноситися з мінімальним рекомендованим розміром аліментів на одну дитину, який становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку (ч. 2 ст. 182 СК України), стягнення аліментів з відповідача в розмірі частки усіх видів заробітку відповідатиме принципам розумності та справедливості, тому суд приходить до висновку про задоволення позову.

Відповідно до положень ст. 191 Сімейного Кодексу України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви.

Враховуючи викладене, з огляду на те, що позов подано до суду 05.05.2026 року, позовні вимоги підлягають до задоволення в розмірі частки усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 05.05.2026 року та до закінчення навчання, але не більш ніж до досягнення дитиною двадцятитрьохрічного віку.

Аліменти стягуються судом саме на час навчання, тривалість якого може змінюватися (зокрема у випадку відрахування з навчального закладу чи інших підстав) та буде контролюватися в межах процедури виконавчого провадження, а встановлений судом період стягнення аліментів до 23-річчя дитини, є преклюзивним та має на меті захист прав відповідача у випадку продовження навчання дитини після досягнення нею вказаного віку (постанова Верховного Суду від 08.02.18 у справі № 205/1302/16-ц).

У зв`язку з тим, що позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», - судовий збір в сумі 1 331,20 грн. слід стягнути з відповідача на користь держави.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд вважає за необхідне допустити дане рішення суду до негайного виконання у межах сплати платежу аліментів за один місяць.

Керуючись ст. ст. 2-5, 11-13, 141, 280-285, 352, 354, 430 ЦПК України, ст.ст.199, 200, 201СК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітнього сина, який продовжує навчання, -задовольнити.

Стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання повнолітнього сина, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти у розмірі 1/4 частки з усіх видів його заробітку (доходу) щомісяця, починаючи з 05.05.2026 та до закінчення навчання, але не більш ніж до досягнення дитиною двадцятитрьохрічного віку.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 1331 (одна тисяча триста тридцять одна) грн. 20 коп.

Рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць допустити до обов`язкового негайного виконання.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а у разі складення рішення відповідно до ч. 6ст. 259 ЦПК України- з дня складення рішення в повному обсязі.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Відповідач: ОСОБА_2 , адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 .

Повний текст рішення суду складено 21 липня 2025 року.

Суддя Луцького міськрайонного суду

Волинської області Т.А. Антіпова