Постанова від 20 липня 2026 р. у справі №300/4768/24 — Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 липня 2026 року

м. Київ

справа № 300/4768/24

адміністративне провадження № К/990/2209/25

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):

судді - доповідача - Бевзенка В.М.,

суддів: Бучик А.Ю., Шарапи В.М.,

розглянувши у письмовому провадженні касаційну скаргу Управління з питань державного архітектурно-будівельного контролю Івано-Франківської міської ради на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 27 вересня 2024 року (прийняте у складі головуючого судді Шумея М.В.) та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16 грудня 2024 року (ухвалену у складі головуючого судді: Бруновської Н.В., суддів: Хобор Р.Б., Шавеля Р.М.), у справі № 300/4768/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Івано-Франківськмінерал-цемент» до Управління з питань державного архітектурно-будівельного контролю Івано-Франківської міської ради, третя особа: приватне підприємство «Квазар», про визнання протиправною та скасування постанови,

УСТАНОВИВ :

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. У червні 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Івано-Франківськмінерал-цемент» (далі - ТОВ «Івано-Франківськмінерал-цемент», позивач), за участі третьої особи - приватного підприємства «Квазар» (далі - ПП «Квазар», третя особа), звернулося з позовом до Управління з питань державного архітектурно будівельного контролю Івано-Франківської міської ради (далі - Управління ДАБК, відповідач), в якому просить суд визнати протиправною та скасувати постанову № 1/32.1-2 від 30 травня 2024 року про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності (далі - спірна постанова).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що спірна постанова, на думку позивача, прийнята з порушенням Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 533 від 23 травня 2011 року (далі - Порядок № 533), зокрема з огляду на незалучення суб`єкта містобудівної діяльності до проведення перевірки, а також у зв`язку з тим, що ТОВ «Івано-Франківськмінерал-Цемент» не здійснює господарську діяльність щодо об`єкта, на якому проводилася перевірка, оскільки уклало договір з ПП «Квазар» щодо його оренди.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

2. Івано-Франківський окружний адміністративний суд рішенням від 27 вересня 2024 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16 грудня 2024 року, позов задовольнив.

Задовольняючи позовні вимоги, суди першої та апеляційної інстанцій керувалися тим, що у порушення положень Порядку № 553 посадові особи ТОВ «Івано-Франківськмінерал-Цемент» були позбавлені можливості бути присутніми під час проведення перевірки та надавати усі необхідні документи і пояснення щодо такої.

З посиланням на правовий висновок Верховного Суду, викладений, зокрема у постанові від 24 грудня 2019 року у справі № 822/716/16, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про те, що факт проведення перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил без присутності уповноваженої суб`єктом містобудування особи свідчить про допущення грубого, а не формального порушення відповідачем порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

Крім того, суди першої та апеляційної інстанцій врахували, що відповідно до встановлених у справі обставин ТОВ «Івано-Франківськмінерал-Цемент» отримав акт складений за результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності № 1/32-26 від 21 травня 2024 року, протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 21 травня 2024 року, припис про зупинення підготовчих та будівельних робіт від 21 травня 2024 року лише 28 травня 2024 року (номер відправлення 7601875173366), що свідчить, за висновком судів, про те, що позивач не мав можливості надати свої пояснення чи зауваження контролюючому органу, а матеріали справи отримав за два дні до розгляду справи.

Також суди встановили, що позивач не був повідомлений про час та дату розгляду справи, отримавши спірну постанову № 1/32.1-02 від 30 травня 2024 року поштовим відправленням 02 червня 2024 року (номер відправлення 7601875301496).

За висновком судів попередніх інстанцій, що ґрунтується на встановлених обставинах справи, ТОВ «Івано-Франківськмінерал-Цемент» не здійснювало господарської діяльності на об`єкті, щодо якого проводилася перевірка, та не має причетності до зведення прибудови, оскільки вказаний об`єкт станом на момент проведення Управлінням ДАБК Івано-Франківської міської ради заходу контролю перебував у користуванні ПП «Квазар», а тому, на думку судів, відповідно до положень частини першої статті 1 Закону України від 14 жовтня 1994 року № 208/94-ВР «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» (далі - Закон № 208/94-ВР) та пункту 3 Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06 квітня 1995 року № 244 (далі - Порядок № 244; у редакції, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин), позивач не міг бути суб`єктом відповідальності за виявлене відповідачем порушення.

II. АРГУМЕНТИ СТОРІН

Короткий зміст вимог касаційної скарги

3. У січні 2025 року Управління ДАБК звернулося із касаційною скаргою до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, в якій просить скасувати рішення Івано-Франківського окружного суду від 27 вересня 2024 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16 грудня 2024 року у справі № 300/4768/24 та ухвалити нову постанову про відмову у задоволенні позову.

Аргументи сторони, яка подала касаційну скаргу

4. Як на підставу касаційного оскарження рішень судів попередніх інстанцій, скаржник посилається на положення пункту 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), а саме - неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права з огляду на неврахування судами попередніх інстанцій правових висновків Верховного Суду, викладених у його постановах від 13 лютого 2018 року у справі № 464/2858/17, від 17 квітня 2018 року у справі № 804/1845/16, від 07 травня 2020 року у справі № 810/2954/16, від 26 січня 2021 року у справі № 826/10130/18.

Крім того, скаржник указує, що суди попередніх інстанцій не врахували правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 04 березня 2024 року у справі № 380/4897/22 щодо необхідності дотримання принципу офіційності під час розгляду справи у порядку адміністративного судочинства, що призвело, на думку скаржника, до того, що суди обох інстанцій з порушенням цього принципу не дослідили та не надали належної правової оцінки зібраним у справі доказам, а саме:

- долученому до матеріалів справи трекінгу поштового відправлення № 7601875271686, який свідчить про отримання позивачем листа Управління ДАБК № 34/32-16/18в від 01 травня 2024 року з повідомленням про проведення заходу державного архітектурно-будівельного контролю 03 травня 2024 року, та, відповідно, про обізнаність щодо проведення такого заходу;

- протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 21 травня 2024 року, отриманого позивачем 28 травня 2024 року, на п`ятому аркуші якого міститься інформація про час та дату розгляду справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності; найменування органу, який розглядатиме справу та поштову адресу, за якою буде здійснюватися розгляд справи. На думку скаржника, неналежне дослідження цього протоколу призвело до того, що суди обох інстанцій дійшли неправильного висновку про неповідомлення позивача щодо часу та дати розгляду спірної постанови № 1/32.1-02 від 30 травня 2024 року.

Управління ДАБК з посиланням на правовий висновок Верховного Суду, викладений у постановах від 07 лютого 2022 року у справі № 280/1736/19 та від 17 березня 2023 року у справі № 640/20102/18, також зазначає, що відсутність на об`єкті будівництва, щодо якого здійснюється перевірка, суб`єкта містобудування, який обізнаний про намір проведення такої перевірки, не може бути перешкодою для реалізації контролюючим органом своїх повноважень у сфері державного архітектурно-будівельного контролю (нагляду), а право на участь у проведені позапланового заходу державного архітектурно-будівельного контролю може бути реалізовано й на етапах оформлення результатів перевірки шляхом надання пояснень, заперечень тощо.

Щодо висновків судів попередніх інстанцій про те, що позивач не є суб`єктом відповідальності у розумінні Закону № 208/94-ВР, скаржник посилається на правовий висновок Верховного Суду, викладений у постановах від 13 лютого 2018 року у справі № 464/2858/17, від 17 квітня 2018 року у справі № 804/1845/16, від 7 травня 2020 року у справі № 810/2954/16 та від 26 січня 2021 року у справі № 826/10130/18, відповідно до якого набуття фізичною або юридичною особою статусу замовника будівництва має місце за виконання таких умов: 1) перебування у власності або користуванні у такої особи земельної ділянки, на якій плануються або здійснюються будівельні роботи; 2) у власності чи управлінні будівлі/споруди; 3) саме цей користувач/власник земельної ділянки або власник чи управитель будівлі/споруди має намір на здійснення будівельних робіт, про що свідчить подання у встановленому порядку відповідної заяви.

З огляду на зазначене Управління ДАБК звертає увагу на те, що саме позивач є власником приміщення магазину, який розташований в будинку № 98 по вул. Чорновола у м. Івано-Франківську, в частині якого здійснюється самовільне виконання будівельних робіт, саме ТОВ «Івано-Франківськмінерал-цемент» зверталося до Івано-Франківської міської ради із заявою про надання дозволу на складання проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за вказаною адресою, однак рішенням 36 сесії 8 демократичного скликання Івано-Франківської міської ради від 15 червня 2023 року № 125-36 відмовлено у наданні такого дозволу, а тому, на думку скаржника, саме позивач є суб`єктом відповідальності за вчинене порушення у сфері містобудівної діяльності.

Також скаржник зазначив, що касаційна скарга у справі № 300/4768/24 має істотне значення для позивача і отримання відповідного висновку є необхідним у розумінні пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України.

Позиція інших учасників справи

5. Від інших учасників справи відзиву на касаційну скаргу Управління ДАБК не надходило, що відповідно до частини четвертої статті 338 КАС України не перешкоджає перегляду рішень судів першої та апеляційної інстанцій.

ІІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

6. Суди попередніх інстанцій на підставі зібраних у справі доказів установили, що згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна власником приміщень магазину (літера А) відповідно до договору купівлі продажу від 2 грудня 2021 року № 1218, виданого приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Михайлюком М.Б., є ТОВ «Івано-Франківськмінерал-Цемент» (код ЄДРПОУ 41330661).

З інформації, наданої Департаментом комунальних ресурсів та сільського господарства Івано-Франківської міської ради, суди попередніх інстанцій установили, що рішенням 36 сесії 8 демократичного скликання Івано-Франківської міської ради від 15 червня 2023 року № 125-36 відмовлено у наданні дозволу на складання проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ТОВ «Івано-Франківськмінерал-цемент».

Згідно з інвентарною справою, наданою Івано-Франківським обласним КП ОБТІ на запит Управління ДАБК, суди першої та апеляційної інстанцій також установили відсутність входу у підвальне приміщення та приміщення першого поверху будинку, які влаштовані з лівої сторони головного фасаду будинку зі сторони вул. Чорновола, а відповідно до даних інвентарної справи підвальне приміщення та приміщення на першому поверсі, у яких влаштовано входи, розташовані вертикально одне над іншим та об`єднані між собою сходовою кліткою.

На підставі наказу Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України від 23 квітня 2024 року № 350 «Про погодження здійснення позапланового заходу державно архітектурно-будівельного контролю», наказу Управління ДАБК від 29 квітня 2024 року № 13 та відповідно до направлення від 29 квітня 2024 року № 13/1 посадовими особами Управління ДАБК з 08 травня 2024 року по 21 травня 2024 року проведено позапланову перевірку законності виконання будівельних робіт з реконструкції будинку за адресою: вул. Чорновола, 98, м. Івано-Франківськ.

Під час проведення позапланової перевірки 08 травня 2024 року посадова особа Управління ДАБК шляхом візуального огляду виявила здійснення будівельних робіт з реконструкції будинку по вул. Чорновола, 98 в м. Івано-Франківську в частині влаштування додаткового входу у підвальне приміщення з влаштування сходів без відведеної земельної ділянки, також влаштування входу у приміщення на першому поверсі.

30 травня 2024 року Управління ДАБК постановою № 1/32.1-02 на ТОВ «Івано-Франківськмінерал-Цемент» наклало штраф у розмірі 1 120 360, 00 грн за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Указана постанова була прийнята за результатом розгляду матеріалів справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, а саме - акта, складеного за результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності № 1/32-26 від 21 травня 2024 року, протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 21 травня 2024 року, припису про зупинення підготовчих та будівельних робіт від 21 травня 2024 року.

У спірній постанові встановлено наявність порушень пункту 3 частини першої статті 34, частини першою статті 37 Закону України від 17 лютого 2011 року № 3038-VI «Про регулювання містобудівної діяльності» (далі - Закон № 3038-VI), абзацу третього пункту 5 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 466 (далі - Порядок № 466).

Додатково суди попередніх інстанцій установили, що ТОВ «Івано-Франківськмінерал-Цемент» отримало акт проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності № 1/32-26 від 21 травня 2024 року, протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 21 травня 2024 року, припис про зупинення підготовчих та будівельних робіт від 21 травня 2024 року 28 травня 2024 року (номер відправлення 7601875173366).

ІV. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

7. Частиною першою статті 341 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

8. Перевіряючи правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та дотримання норм процесуального права, колегія суддів виходить з такого.

9. Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій керувалися тим, що:

- відповідач порушив установлену статтею 41 Закону № 3038-VI та Порядком № 533 процедуру проведення заходу державного архітектурно-будівельного контролю, а саме - провів перевірку за відсутності представника суб`єкта містобудівної діяльності, якого не було належним чином повідомлено про час та місце проведення перевірки;

- відповідач порушив установлену Порядком № 244 процедуру розгляду та вирішення справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, оскільки не повідомив належним чином позивача про час та місце розгляду справи та не забезпечив таким чином можливість подавати пояснення по суті порушення;

- відповідач необґрунтовано відніс ТОВ «Івано-Франківськмінерал-Цемент» до суб`єктів відповідальності у розумінні Закону № 208/94-ВР, оскільки суди першої та апеляційної інстанцій установили, що саме третя особа була користувачем об`єкта, на якому проводилася перевірка.

10. На спростування першого висновку судів попередніх інстанцій Управління ДАБК вказує на порушення судами норм процесуального права, а саме - принципу офіційного з`ясування обставин справи, внаслідок чого суди, на думку скаржника, неправильно встановили факт неналежного повідомлення позивача про проведення перевірки.

11. Перевіряючи цей довід касаційної скарги, Суд враховує, що відповідно до частини першої статті 41 Закону № 3038-VI (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

12. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю відповідно до Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності». Порядок здійснення архітектурно-будівельного контролю визначається Кабінетом Міністрів України.

13. Згідно з частиною першою статті 10 Закону України від 5 квітня 2007 року № 877-V «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (тут і далі - у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; Закон № 877-V) суб`єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) має право, зокрема:

- бути поінформованим про свої права та обов`язки;

- вимагати від посадових осіб органу державного нагляду (контролю) додержання вимог законодавства;

- перевіряти наявність у посадових осіб органу державного нагляду (контролю) службового посвідчення та посвідчення (направлення) і одержувати копію посвідчення (направлення) на проведення планового або позапланового заходу;

- бути присутнім під час здійснення заходів державного нагляду (контролю), залучати під час здійснення таких заходів третіх осіб;

- одержувати та ознайомлюватися з актами державного нагляду (контролю);

- надавати органу державного нагляду (контролю) в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення до акта.

14. Пунктом 12 Порядку № 533 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що посадові особи органу державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язані, зокрема: ознайомлювати суб`єкта містобудування чи уповноважену ним особу з результатами державного архітектурно-будівельного контролю, зокрема за допомогою електронного кабінету, у строки, передбачені законодавством; надсилати повідомлення про проведення планової перевірки суб`єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, рекомендованим листом та/або за допомогою електронного поштового зв`язку, зокрема електронного кабінету, або вручати особисто під розписку керівнику суб`єкта містобудування чи його уповноваженій особі із зазначенням дати початку та дати закінчення перевірки не пізніше ніж за десять днів до її початку; розміщувати на офіційному веб-сайті органу державного архітектурно-будівельного контролю інформацію про проведення позапланової перевірки в день її початку.

15. Відповідно до абзацу четвертого пункту 9 Порядку № 533 у випадку, коли суб`єкти містобудування або його представники, які будують або збудували об`єкт будівництва та були належним чином повідомлені про дату і час проведення перевірки, не прибули на об`єкт будівництва для проведення перевірки, перевірка проводиться із залученням представників органів місцевого самоврядування.

16. З аналізу наведених норм права можна зробити висновок про те, що реалізація контролюючих функцій у сфері містобудування кореспондує з обов`язком органу державного архітектурно-будівельного контролю забезпечити суб`єкту господарювання можливість реалізувати свої процесуальні права, зокрема право бути присутнім під час перевірки, надавати пояснення та зауваження. Цей обов`язок контролюючого органу щодо належного сповіщення суб`єкта містобудування про проведення позапланового заходу контролю вважається виконаним за умови надіслання відповідного повідомлення у спосіб, що дає змогу заздалегідь та об`єктивно поінформувати керівника або уповноважену особу підприємства про дату і час початку перевірки, що, у разі неприбуття останніх на об`єкт, надає ДАБК законні підстави для проведення перевірки із залученням представників органів місцевого самоврядування.

17. Колегія суддів також враховує правовий висновок Верховного Суду, викладений у постановах від 07 лютого 2022 року у справі № 280/1736/19 та від 17 березня 2023 року у справі № 640/20102/18, відповідно до якого відсутність на об`єкті будівництва, щодо якого здійснюється перевірка, суб`єкта містобудування, який обізнаний про намір проведення такої перевірки, не може бути перешкодою для реалізації контролюючим органом своїх повноважень у сфері державного архітектурно-будівельного контролю (нагляду), а право на участь у проведені позапланового заходу державного архітектурно-будівельного контролю може бути реалізовано й на етапах оформлення результатів перевірки шляхом надання пояснень, заперечень тощо.

18. З огляду на указане, доводи касаційної скарги про те, що суди першої та апеляційної інстанцій не дослідили долучений до матеріалів справи трекінг поштового відправлення № 7601875271686, мають важливе значення для правильного вирішення справи. Скаржник стверджує, що цей документ підтверджує отримання позивачем повідомлення про перевірку 03 травня 2024 року, тобто до її фактичного початку.

19. Як свідчить зміст ухвалених у справі судових рішень, зазначені докази були залишені поза увагою судів першої та апеляційної інстанцій, що беззаперечно вплинуло на повноту та об`єктивність установлених у справі обставин, що є однією з підстав скасування судових рішень з направленням справи на новий розгляд відповідно до пункту 1 частини другої статті 353 КАС України.

20. Такий підхід, з огляду на необхідність дотримання адміністративними судами принципу офіційного з`ясування всіх обставин у справі, застосував Верховний Суд, зокрема, у постанові від 04 березня 2024 року у справі № 380/4897/22.

21. На спростування висновків судів попередніх інстанцій щодо порушення відповідачем установленої Порядком № 244 процедури розгляду та вирішення справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, Управління ДАБК вказує, що суди попередніх інстанцій не надали належної правової оцінки протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 21 травня 2024 року, отриманого позивачем 28 травня 2024 року, на п`ятому аркуші якого міститься інформація про час та дату розгляду справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності; найменування органу, який розглядатиме справу та поштову адресу, за якою буде здійснюватися розгляд справи.

22. Надаючи оцінку цьому доводу касаційної скарги, колегія суддів зазначає таке.

23. Відповідно до пунктів 16 та 17 Порядку № 533 за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.

24. У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт (далі - припис).

25. Згідно зі змістом пункту 18 Порядку № 533 керівникові кожного суб`єкта містобудування, щодо якого складений акт перевірки, або його уповноваженій особі надається по одному примірнику такого акта. Один примірник акта перевірки залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю.

26. Акт перевірки підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку, та керівником суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, або його уповноваженою особою, в останній день перевірки.

27. Пунктом 20 Порядку № 533 передбачено, що протокол разом з усіма матеріалами перевірки протягом трьох днів після його складення подається посадовій особі органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд справ про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

28. Відповідно до пункту 21 Порядку № 533, якщо суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, не погоджується з актом перевірки, він підписує його із зауваженнями, які є невід`ємною частиною такого акта.

29. У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, підписати акт перевірки та припису, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю робить у акті відповідний запис.

30. У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, від отримання акта та припису, вони надсилаються йому рекомендованим листом з повідомленням.

31. Згідно з пунктом 3 Порядку № 244 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) штрафи накладаються на суб`єктів містобудування - юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (далі - суб`єкти містобудування) за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

32. У разі коли суб`єкт містобудування перешкоджає притягненню його до відповідальності за правопорушення у сфері містобудівної діяльності правоохоронні органи разом з органами державного архітектурно-будівельного контролю вживають всіх необхідних заходів для притягнення такого суб`єкта до відповідальності.

33. У разі відмови суб`єкта містобудування в отриманні документів (протокол, постанова та документи, які підтверджують факт правопорушення), які є підставою для притягнення його до відповідальності, документи надсилаються суб`єкту містобудування рекомендованим листом з повідомленням або через електронний кабінет.

34. Належним підтвердженням факту надіслання документів рекомендованим листом з повідомленням є розрахунковий документ відділення поштового зв`язку щодо оплати послуг з доставки рекомендованої поштової кореспонденції.

35. Надіслання рекомендованим листом з повідомленням документів, які є підставою для притягнення до відповідальності, за адресою місцезнаходження (місця проживання) суб`єкта містобудування, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, вважається належним врученням зазначених документів незалежно від факту їх отримання суб`єктом містобудування.

36. Відповідно до пункту 9 Порядку № 244 про вчинення правопорушення у сфері містобудівної діяльності посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю, які згідно з функціональними обов`язками здійснюють державний архітектурно-будівельний контроль (далі - уповноважена посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю), складають протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

37. Пунктом 10 Порядку № 244 передбачено, що уповноважена посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю складає протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності у двох примірниках, один з яких надається під підпис суб`єкту містобудування, що притягається до відповідальності за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, не пізніше трьох робочих днів з дня складення акта перевірки такого суб`єкта містобудування.

38. Згідно з пунктом 13 Порядку № 244 протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності підписується особою, яка його склала, суб`єктом містобудування, який притягається до відповідальності за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, а також свідками (у разі наявності).

39. У разі відмови суб`єкта містобудування, який притягається до відповідальності за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, від підписання протоколу або ознайомлення з ним уповноважена посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю, що складає протокол, робить про це відповідну відмітку в ньому.

40. Відповідно до пункту 15 Порядку № 244 протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та інші матеріали подаються посадовій особі органу державного архітектурно-будівельного контролю, уповноваженій розглядати справу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, з метою вирішення питання притягнення до відповідальності та накладення штрафу протягом трьох днів після його складення.

41. Пунктами 16 та 17 Порядку № 244 передбачено, що справа про правопорушення у сфері містобудівної діяльності (далі - справа) розглядається посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд таких справ, протягом 15 днів з дня одержання зазначеною особою протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та інших матеріалів справи.

42. Справа може розглядатися за участю суб`єкта містобудування, який притягається до відповідальності, або його уповноваженого представника, експертів, інших осіб.

43. Відомості про час і місце розгляду справи повідомляються суб`єкту містобудування, який притягається до відповідальності, та іншим особам, які беруть участь у розгляді справи, не пізніше як за три доби до дня розгляду справи.

44. Неприбуття суб`єкта містобудування у визначений час і місце не перешкоджає розгляду справи.

45. Системний аналіз наведених норм права дає змогу дійти висновку про те, що на органи державного архітектурно-будівельного контролю покладено обов`язок заздалегідь, а саме - не пізніше ніж за три доби, поінформувати суб`єкта містобудування про час і місце розгляду справи про правопорушення, що є гарантією захисту його прав. У разі відмови суб`єкта містобудівної діяльності від підписання чи отримання акта перевірки, припису або протоколу безпосередньо в день їх складення, уповноважена посадова особа ДАБК фіксує таку відмову шляхом проставлення відповідної відмітки (запису) безпосередньо у цих документах, після чого обов`язок щодо належного сповіщення реалізується шляхом надсилання зазначених документів рекомендованим листом з повідомленням за офіційною адресою місцезнаходження особи. При цьому такий обов`язок контролюючого органу вважається виконаним, а документи - належним чином врученими, з моменту надіслання відповідної кореспонденції, що підтверджується розрахунковим документом поштового зв`язку, незалежно від фактичного отримання листа адресатом чи наявності у нього часу для підготовки.

46. Колегія суддів у аспекті розгляду та вирішення спору, що виник у цій справі, також враховує правовий висновок Верховного Суду, що викладений, зокрема у постанові від 19 травня 2021 року у справі № 210/5129/17, відповідно до якого обов`язковою умовою розгляду справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності є повідомлення особи, щодо якої розглядається справа, про час та місце розгляду справи не пізніше ніж за три доби до дня розгляду справи. Крім того, у разі неотримання протоколу про правопорушення та інших документів, на підставі яких особа притягується до відповідальності, такі документи мають бути надіслані рекомендованим листом з повідомленням. При цьому обов`язок повідомляти особу про місце і час розгляду справи не пізніше ніж за три дні до дати розгляду справи вважається виконаним, якщо особа, яка притягується до відповідальності, знає (поінформована) про час та місце розгляду справи за три днів до дати розгляду справи. Обов`язок доказування цієї обставини несе уповноважена посадова особа. З`ясовуючи поінформованість особи про час та місце розгляду справи, суд також повинен зважати на поведінку особи, яка притягується до відповідальності. Ухилення від одержання повідомлення або інші недобросовісні дії, які свідчать про намагання уникнути участі в засіданні, не можуть бути підставою для скасування постанови.

47. З огляду на зазначене, суди попередніх інстанцій припустилися передчасних висновків про те, що позивач не був належним чином повідомлений про розгляд справи, який відбувся 30 травня 2024 року.

48. Суди встановили, що ТОВ «Івано-Франківськмінерал-Цемент» отримало примірник протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності 28 травня 2024 року. Управління ДАБК у касаційній скарзі наголошує, що на п`ятому аркуші цього протоколу містилася вся необхідна інформація про найменування органу, адресу, а також дату й час розгляду справи.

49. З огляду на вказане отримання позивачем протоколу 28 травня 2024 року за умови, що сам лист було відправлено поштою значно раніше, за правилами пунктів 3 та 17 Порядку № 244 могло вважатися належним та своєчасним повідомленням.

50. Оскільки суди першої та апеляційної інстанцій, порушивши принцип офіційного з`ясування обставин справи (стаття 9 КАС України) взагалі не дослідили зміст протоколу від 21 травня 2024 року та не перевірили наявність у ньому відмітки про дату й час розгляду справи, відповідно, не встановили обставин, які мають важливе значення для вирішення спору. Крім того, суди першої та апеляційної інстанцій не перевірили наявність відмітки на акті про проведення перевірки та протоколі про правопорушення у сфері містобудівної діяльності про відсутність представника суб`єкта містобудування під час проведення перевірки або про відмову останнього від підписання акта та протоколу, як того вимагають положення пунктів 3, 10, 13 та 17 Порядку № 244.

51. Надаючи правову оцінку доводам касаційної скарги про неправильність висновків судів попередніх інстанцій про те, що позивач не є суб`єктом відповідальності у розумінні Закону № 208/94-ВР, з огляду на те, що саме ТОВ «Івано-Франківськмінерал-цемент» є власником приміщення магазину, який розташований в будинку № 98 по вул. Чорновола у м. Івано-Франківську, в частині якого здійснюється самовільне виконання будівельних робіт, що звертався до Івано-Франківської міської ради із заявою про надання дозволу на складання проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за вказаною адресою, Суд зазначає таке.

52. Згідно з частиною першою статті 1 Закону № 208/94-ВР правопорушеннями у сфері містобудівної діяльності є протиправні діяння (дії чи бездіяльність) суб`єктів містобудування - юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, державними стандартами і правилами.

53. Суб`єкти містобудування, які є замовниками будівництва об`єктів (у разі провадження містобудівної діяльності), або ті, що виконують функції замовника і підрядника одночасно, несуть відповідальність у вигляді штрафу за такі правопорушення:

- виконання будівельних робіт без реєстрації декларації про початок виконання таких робіт, а також наведення недостовірних даних у зазначеній декларації на об`єктах III категорії складності - у розмірі дев`яноста мінімальних заробітних плат (абзац четвертий пункту 4 частини другої статті 2 Закону № 208/94-ВР);

- експлуатація або використання об`єктів будівництва, не прийнятих в експлуатацію, а також наведення недостовірних даних у декларації про готовність об`єкта до експлуатації чи акті готовності об`єкта до експлуатації об`єктів III категорії складності - у розмірі дев`яноста мінімальних заробітних плат (абзац четвертий пункту 6 частини другої статті 2 Закону № 208/94-ВР);

- незабезпечення замовником здійснення технічного нагляду у випадках, коли такий нагляд є обов`язковим згідно із законодавством, - у розмірі тридцяти шести мінімальних заробітних плат (пункт 7 частини другої статті 2 Закону № 208/94-ВР);

- незабезпечення замовником здійснення авторського нагляду у випадках, коли такий нагляд є обов`язковим згідно із законодавством, - у розмірі сорока п`яти мінімальних заробітних плат (пункт 8 частини другої статті 2 Закону № 208/94-ВР);

- ведення виконавчої документації з порушенням будівельних норм, державних стандартів і правил - у розмірі вісімнадцяти мінімальних заробітних плат (пункт 6 частини третьої статті 2 Закону № 208/94-ВР);

- виконання будівельних робіт з порушенням вимог будівельних норм, державних стандартів і правил або затверджених проектних рішень - у розмірі сорока п`яти мінімальних заробітних плат (пункт 8 частини третьої статті 2 Закону № 208/94-ВР).

54. На підставі системного аналізу наведених правових норм можна дійти висновку про те, що спеціальним суб`єктом правопорушень у сфері містобудівної діяльності, відповідальність за які передбачено частиною другою статті 2 Закону № 208/94-ВР виступають суб`єкти містобудування, які є замовниками будівництва об`єктів (у разі провадження містобудівної діяльності), або ті, що виконують функції замовника і підрядника одночасно; а щодо правопорушень, передбачених частиною третьою статті 2 наведеного Закону, спеціальним суб`єктом правопорушення є суб`єкти містобудування, які виконують будівельні роботи.

55. Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону № 3038-VI замовник - фізична або юридична особа, яка має намір щодо забудови території (однієї чи декількох земельних ділянок) і подала в установленому законодавством порядку відповідну заяву.

56. Замовник - фізична або юридична особа, яка має у власності або у користуванні земельну ділянку, подала у встановленому законодавством порядку заяву (клопотання) щодо її забудови для здійснення будівництва або зміни (у тому числі шляхом знесення) об`єкта містобудування (частина перша статті 1 Закону України від 20 травня 1999 року № 687-XIV «Про архітектурну діяльність»).

57. На цій підставі колегія суддів доходить висновку, що набуття фізичною або юридичною особою статусу замовника будівництва має місце за одночасного виконання таких умов: 1) перебування у власності або користуванні у такої особи земельної ділянки, на якій плануються або здійснюються будівельні роботи; 2) саме цей користувач або власник земельної ділянки має намір на здійснення будівельних робіт, про що свідчить подання у встановленому порядку відповідної заяви.

58. Системний аналіз положень пункту 6 частини другої статті 2 Закону № 208/94-ВР та пункту 4 частини першої статті 2 Закону № 3038-VI свідчить про те, що законодавство чітко пов`язує юридичну відповідальність у сфері містобудування зі статусом замовника будівництва - фізичною або юридичною особою, яка має намір щодо забудови території, володіє відповідними майновими правами на об`єкт нерухомості чи земельну ділянку та зверталася у встановленому порядку з відповідною заявою. Обов`язок з дотримання будівельних норм, отримання дозвільних документів та введення об`єктів в експлуатацію, як і відповідальність за порушення цих вимог, покладається виключно на тих суб`єктів містобудування, які фактично виступають замовниками таких робіт (або поєднують функції замовника і підрядника) та після завершення чи в процесі будівництва не виконали свої законодавчі обов`язки, що узгоджується з правовою позицією, викладеною у постановах Верховного Суду від 13 лютого 2018 року у справі № 464/2858/17 та від 26 січня 2021 року у справі № 826/10130/18.

59. Суди першої та апеляційної інстанцій, задовольняючи позов, виходили також з того, що позивач не є суб`єктом відповідальності, оскільки об`єкт перебував у користуванні третьої особи - ПП «Квазар» на підставі договору оренди, а отже, ТОВ «Івано-Франківськмінерал-Цемент» не має причетності до зведення спірної прибудови.

60. Проте колегія суддів вважає такі висновки передчасними та зробленими без належного дослідження зібраних у справі доказів.

61. Як установлено судами попередніх інстанцій на підставі наявних у матеріалі справи доказів, ТОВ «Івано-Франківськмінерал-Цемент» є власником приміщень магазину в будинку № 98 по вул. Чорновола в м. Івано-Франківську, де виявлено самочинну реконструкцію.

62. Водночас суди попередніх інстанцій не надали належної оцінки доводам відповідача про те, що саме позивач звертався до Івано-Франківської міської ради із заявою про надання дозволу на складання проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за цією адресою, у чому йому було відмовлено рішенням міської ради від 15 червня 2023 року № 125-36.

63. Оскільки суди попередніх інстанцій не надали належної правової оцінки факту звернення позивача за землевпорядною документацією та не дослідили зміст правовідносин між власником (позивачем) та орендарем (третьою особою) в контексті замовлення будівельних робіт, вони не встановили обставин, що мають вирішальне значення для правильного визначення суб`єкта правопорушення.

64. Таким чином, для правильного вирішення цієї справи та ухвалення в ній законного і обґрунтованого судового рішення судам попередніх інстанцій належним чином, відповідно до вимог статті 9 КАС України, належало дослідити та надати правову оцінку сукупності обставин, які безпосередньо впливають на кваліфікацію спірних правовідносин, а саме: встановити факт обізнаності позивача про проведення перевірки шляхом дослідження поштового трекінгу № 7601875271686, перевірити наявність на акті перевірки та протоколі відміток посадових осіб органу ДАБК про відмову уповноважених представників суб`єкта містобудування від їх підписання чи отримання або про їх відсутність під час здійснення заходу контролю, а також з`ясувати наявність відомостей про час і місце розгляду справи безпосередньо на протоколі про правопорушення від 21 травня 2024 року, який було отримано позивачем 28 травня 2024 року.

65. Відповідно до пункту 3 частини другої статті 353 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.

66. Справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції (частина четверта статті 353 КАС України).

67. Врахувавши наведене, Суд доходить висновку про те, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій прийняті із суттєвим порушенням норм процесуального права, що виразилося у неповному з`ясуванні всіх обставин справи на підставі надання оцінки наявним у справах доказам окремо та в сукупності.

68. Натомість суди попередніх інстанцій обмежилися висновками про відсутність уповноважених осіб позивача під час проведення перевірки, а також посиланням на договір оренди приміщення між позивачем та ПП «Квазар», проте, у порушення принципу офіційного з`ясування обставин справи, не дослідили долучений до матеріалів справи трекінг поштового відправлення № 7601875271686 щодо завчасного повідомлення позивача про перевірку, не перевірили наявність на акті та протоколі про правопорушення відміток посадових осіб органу ДАБК про відмову представників суб`єкта містобудування від підпису або отримання чи про їх відсутність під час проведення перевірки, а також не надали правової оцінки змісту протоколу від 21 травня 2024 року, який, за твердженням скаржника, містить інформацію про час і місце розгляду справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

69. За таких умов, рішення судів попередніх інстанцій не відповідають вимогам статей 9 та 242 КАС України і не можуть вважатися законними та обґрунтованими, з огляду на що, а також враховуючи, що відповідно до частини другої статті 341 КАС України суд касаційної існтанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, колегія суддів скасовує ці рішення та направляє справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

70. Під час нового розгляду суду необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з`ясувати всі фактичні обставини справи, перевірити доводи сторін щодо процедури проведення перевірки та повідомлення про розгляд справи з дослідженням поштового трекінгу та відміток у матеріалах перевірки, а також надати оцінку правомірності спірної постанови Управління ДАБК і прийняти рішення відповідно до норм матеріального і процесуального права.

71. Оскільки колегія суддів направляє справу на новий розгляд до суду першої інстанції, то відповідно до частини шостої статті 139 КАС України судові витрати новому розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 356, 359 КАС України, Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Управління з питань державного архітектурно-будівельного контролю Івано-Франківської міської ради задовольнити частково.

Рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 27 вересня 2024 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16 грудня 2024 року у справі № 300/4768/24 скасувати.

Справу № 300/4768/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Івано-Франківськмінерал-цемент» до Управління з питань державного архітектурно-будівельного контролю Івано-Франківської міської ради, третя особа - приватне підприємство «Квазар», про визнання протиправною та скасування постанови направити на новий розгляд до Івано-Франківського окружного адміністративного суду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не оскаржується.

Суддя-доповідач В. М. Бевзенко

Судді: А. Ю. Бучик

В. М. Шарапа