Постанова від 21 липня 2026 р. у справі №456/2129/26 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

Суд: Восьмий апеляційний адміністративний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: дорожнього руху

Дата: 21 липня 2026 р.

Справа: №456/2129/26

Суддя: Курилець Андрій Романович

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 липня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 456/2129/26 пров. № А/857/35593/26

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого-судді Курильця А.Р.,

суддів Заверухи О.Б., Кузьмича С.М.,

з участю секретаря Волчанського А.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції на рішення Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 15 червня 2026 року у справі № 456/2129/26 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про адміністративне правопорушення,-

суддя в 1-й інстанції Бучківська В.Л.,

час ухвалення рішення 15.06.2026 року,

місце ухвалення рішення м.Стрий,

дата складання повного тексту рішення 15.06.2026 року

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про адміністративне правопорушення.

Рішенням Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 15 червня 2026 року позов задоволено.

Постанову серії 6 АВ №14022220 від 10.03.2026, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 340, 00 грн. скасовано. Провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 122 КУпАП закрито.

Не погоджуючись з таким рішенням суду, його оскаржив відповідач, який із покликанням на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, невстановлення всіх обставин справи, просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що позивача притягнуто до адміністративної відповідальності на підставі частини 1 статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 (триста сорок) грн. Правопорушення було зафіксоване технічним засобом EXPERT-FS, E75053533 який відповідає вимогам ДСТУ 8809:2018 «Метрологія. Прилади контролю за дотриманням правил дорожнього руху з функціями фото- і відеофіксації. Вимірювачі швидкості руху транспортних засобів дистанційні, вимірювачі просторово-часових параметрів місцеположення транспортних засобів дистанційні. Метрологічні та технічні вимоги». Технічний засіб EXPERT-FS, E75053533 має сертифікат відповідності UA.TR. 001 22 025-24 від 24.09.2021. Відповідно до пункту 12.9.б ПДР водієві забороняється перевищувати максимальну швидкість, зазначену в пунктах 12.4, 12.5, 12.6 та 12.7, на ділянці дороги, де встановлено дорожні знаки 3.29 3.29 , 3.31 3.31 або на транспортному засобі, на якому встановлено розпізнавальний знак відповідно до підпункту «й» пункту 30.3 цих Правил. У розділі «УСТАНОВИВ» Постанови чітко зазначено, що транспортний засіб SKODA SUPERB перевищив установлені обмеження швидкості руху на 27 км/год. В офіційних результатах автоматичної фіксації (інтерфейс сервісу bdr.mvs.gov.ua) конкретизовано: швидкість автомобіля становила 77 км/год, а встановлене обмеження на даній ділянці — 50 км/год. Таким чином, математична різниця складає саме 27 км/год, що зафіксовано в тексті постанови. Аргументи позивача про те, що він «не знає, яку швидкість перевищив», є маніпулятивними, оскільки безпосередньо в тексті Постанови вказано розмір перевищення (27 км/год), а за наданим у ній посиланням містяться всі розрахункові дані (77 км/год фактичної при 50 км/год дозволеної). Згідно з офіційно затвердженою схемою ОДР, на зазначеному кілометражі встановлено дорожній знак 5.49 «Початок населеного пункту» на білому фоні. Комплекс автофіксації EXPERT-FS E75053533 встановлений саме в межах дії цього знака (зона 50 км/год). Відповідно до реєстраційної картки транспортного засобу SKODA SUPERB реєстраційний номер НОМЕР_1 , станом на день вчинення адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху зафіксоване в автоматичному режимі власником даного транспортного засобу є – ОСОБА_1 , тобто Позивач. Таким чином, відповідальну особу за вчинене адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху зафіксоване в автоматичному режимі встановлено вірно, ОСОБА_1 як власник транспортного засобу SKODA SUPERB реєстраційний номер НОМЕР_1 .

Учасники справи в судове засідання не прибули, хоча належним чином були повідомлені про його дату, час та місце. У відповідності до ч. 3 ст. 268 і ч. 4 ст. 229 КАС України неприбуття сторін не перешкоджає апеляційному розгляду справи і такий проведено у їх відсутності.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників справи, перевіривши матеріали справи та проаналізувавши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до переконання, що подана апеляційна скарга підлягає до задоволення з наступних підстав.

Постановляючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з того, що цьому в постанові не вказано назву населеного пункту, де було вчинено правопорушення (тобто не вказано місце скоєння правопорушення), не конкретизовано, який саме знак порушив позивач, всупереч вимогам ст.283 КУпАП в постанові не зазначено з якою швидкістю рухався автомобіль та які обмеження швидкості діяли у місці його руху. Вказано лише перевищення швидкості руху на 27 км/год. З фотографій неможливо встановити ні місце визначення швидкості руху автомобіля, ані факту обмеження швидкості руху на вказаній ділянці дороги. На фото не зафіксовано будь-яких дорожніх знаків, які б допомогли зорієнтуватись в якому конкретно місці вказаної дороги перебуває транспортний засіб та які на цій ділянці дороги діють обмеження.

Проте, колегія суддів вважає такі висновки суду першої інстанції помилковими з огляду на наступне.

Відповідно до постанови серії 6 АВ №14022220 від 10.03.2026, ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 340, 00 грн. за порушення пункту п.12.9.(б) Правил дорожнього руху, а саме о 14 год. 12 хв., за адресою М06 Київ-Чоп 617+024, зафіксовано транспортний засіб SKODA SUPERB реєстраційний номер НОМЕР_1 , водій якого перевищив встановлені обмеження швидкості руху транспортних засобів на 27 км/год.

Відповідно до статті 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Порядок дорожнього руху на території України відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306.

Згідно з вимогами п. 12.9(б) Правил дорожнього руху України водієві забороняється перевищувати максимальну швидкість, зазначену в пунктах 12.4, 12.5, 12.6, 12.7, на ділянці дороги, де встановлено дорожні знаки 3.29, 3.31, або на транспортному засобі, на якому встановлено розпізнавальний знак відповідно до підпункту «и» пункту 30.3 цих Правил.

За наслідками розгляду справи встановлено, що відповідач прийшов до висновку про порушення позивачем п. 12.9 б) та вчинення ним правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП.

Скасовуючи оскаржувану постанову, суд першої інстанції не взяв до уваги, що відповідно до ст. 14-2 КУпАП адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, несе відповідальна особа — фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб.

Згідно з реєстраційною карткою транспортного засобу, власником автомобіля SKODA SUPERB реєстраційний номер НОМЕР_1 станом на момент фіксації (10.03.2026 року) є саме Позивач — ОСОБА_1 .

Спеціальний порядок притягнення до відповідальності в автоматичному режимі не передбачає обов`язку органу Національної поліції встановлювати особу, яка безпосередньо перебувала за кермом.

Механізм звільнення власника від відповідальності чітко регламентований ст. 279-3 КУпАП та Постановою КМУ № 833 від 10.11.2017 р. (шляхом подання заяви фактичним водієм протягом 20 днів). Позивач жодних дій, передбачених ст. 279-3 КУпАП, не вчинив, належного користувача в системі МВС зареєстровано не було.

Суд першої інстанції помилково зазначив у рішенні, що в постанові нібито не вказано назву населеного пункту, фактичну швидкість та обмеження, що діяли на ділянці. Зміст постанови серії 6АВ №14022220 повністю відповідає вимогам ст. 283 КУпАП. В ній чітко зазначено місце вчинення правопорушення: «М06 Київ-Чоп 617+024». Траса М-06 є об`єктом з чіткою лінійною прив`язкою (кілометраж). Згідно з офіційно затвердженою схемою організації дорожнього руху (ОДР), на зазначеному кілометражі встановлено дорожній знак 5.49 «Початок населеного пункту» на білому фоні (зона обмеження 50 км/год). Додатково, текст постанови містить посилання (QRкод) на офіційний вебсервіс bdr.mvs.gov.ua, де акумульовані всі метадані інформаційного файлу: фактична швидкість автомобіля (77 км/год) та встановлене обмеження (50 км/год). Розрахункова математична різниця (перевищення на 27 км/ год) безпосередньо відображена в суті порушення п. 12.9 (б) ПДР.

Правопорушення зафіксовано сертифікованим технічним засобом EXPERT-FS, E75053533, який відповідає ДСТУ 8809:2018 і має чинний сертифікат відповідності UA.TR.001 22 025-24 від 24.09.2021 р. Матеріали фотофіксації, які містять чітке зображення транспортного засобу Позивача та його номерного знака в момент перевищення швидкості, є належними, допустимими та достатніми доказами в розумінні ст. 251 КУпАП та ст. 72 КАС України

Згідно вимог ст. 14-2 КУпАП передбачено, що адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі несе відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача, відповідного транспортного засобу, - належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі, юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відсутні, на момент запиту відомості про керівника юридичної особи, за. якою зареєстрований транспортний засіб, - особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи. Відповідальна особа, зазначена у частині першій цієї статті, або особа, яка ввезла транспортний засіб на територію України, звільняється від відповідальності за адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), у випадках, передбачених статтею 279-3 цього Кодексу.

Відповідно до приписів ст. 279-1 КУпАП, у разі, якщо адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху зафіксовано в автоматичному режимі, посадова особа уповноваженого підрозділу Національної поліції за даними Єдиного державного реєстру транспортних засобів, а також у разі необхідності - за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань встановлює відповідальну особу, зазначену у ст. 14-2 КУпАП.

Станом на момент вчинення правопорушення, 10.03.2026 року, за ОСОБА_1 зареєстровано транспортний засіб SKODA SUPERB реєстраційний номер НОМЕР_1 . Вище зазначене підтверджується реєстраційною карткою транспортного засобу SKODA SUPERB реєстраційний номер НОМЕР_1 із бази Інформаційної платформа Національної поліції далі -ІПНП.

Відповідно до ч. 1 ст. 279-3 КУпАП відповідальна особа, зазначена у частині першій статті 14-2 цього Кодексу, або особа, яка ввезла транспортний засіб на територію України, звільняється від адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), якщо протягом 20 календарних днів з дня вчинення відповідного правопорушення або з дня набрання постановою по справі про адміністративне правопорушення законної сили: ця особа надала документ, який підтверджує, що до моменту вчинення правопорушення транспортний засіб вибув з її володіння внаслідок протиправних дій інших осіб, або щодо протиправного використання іншими особами номерних знаків, що належать її транспортному засобу; особа, яка керувала транспортним засобом на момент вчинення зазначеного правопорушення, звернулася особисто до органу (посадової особи), уповноваженого розглядати справи про адміністративні правопорушення, із заявою про визнання зазначеного факту адміністративного правопорушення та надання згоди на притягнення до адміністративної відповідальності, а також надала документ (квитанцію) про сплату відповідного штрафу.

В той же час, позивач не надав суду жодних доказів дотримання ним умов звільнення від адміністративної відповідальності, не вчинення ж таких обов`язкових дій, передбачених ст. 279-3 КУпАП, не дає правових підстав для звільнення Позивача від адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі.

Відповідно до вище зазначеного фактичні обставини справи у їх сукупності, встановлюють факт правомірності винесення постанова 6 АВ №14022220 від 10.03.2026, про вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП а тому підстави для їх скасування відсутні.

Відповідно до частини другої статті 6 КАС України та статті 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» передбачено застосування судами Конвенції та практики ЄСПЛ як джерела права.

У пункті 58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010 Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі повинні оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду. Відтак, інші, зазначені позивачем в апеляційній скарзі доводи, окрім проаналізованих вище, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин справи і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді або спростування.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржувана постанова в справі про адміністративне правопорушення відповідає вимогам КУпП, оскільки в ній містяться точні дані, які відповідають вчиненому адміністративному правопорушенню та обставинам розгляду адміністративної справи. Відповідачем надано належні та допустимі докази, що стверджують факт вчинення позивачем зазначеного вище правопорушення.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право, зокрема, залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення.

Відтак, переглянувши рішення суду першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржуване рішення через порушення норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про залишення позовної заяви без задоволення.

Керуючись ст.ст. 272,286,308,315,317,321,322,325,328,329 КАС України, суд, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції задовольнити.

Рішення Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 15 червня 2026 року у справі № 456/2129/26 - скасувати та прийняти постанову, якою позовну заяву ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя А. Р. Курилець

судді О. Б. Заверуха

С. М. Кузьмич

Повне судове рішення складено 22 липня 2026 року.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua