Постанова від 13 липня 2026 р. у справі №607/9360/26 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 липня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 607/9360/26 пров. № А/857/34227/26

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Валюха В.М.,

суддів Бруновської Н.В., Хобор Р.Б.,

за участю секретаря судового засідання Загреви М.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 08 червня 2026 року у справі № 607/9360/26 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення (суддя Воробель Н.П., час і місце ухвалення рішення - 08 червня 2026 року, м. Тернопіль),

ВСТАНОВИВ:

28.04.2026 через підсистему «Електронний суд» позивач ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Сабатюк Н.П., звернувся з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_2 ), у якому просив визнати протиправною та скасувати постанову №R500687 від 23.04.2026 ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 про адміністративне правопорушення за частиною третьою статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000,00 грн на ОСОБА_1 ; закрити справу про адміністративне правопорушення за частиною третьою статті 210-1 КУпАП.

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 08.06.2026 у задоволенні позову відмовлено.

Представник позивача - адвокат Сабатюк Н.П., не погодившись із вказаним рішенням, подала апеляційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області по справі № 607/9360/26 від 08.06.2026 та ухвалити нове судове рішення, яким: - визнати протиправною та скасувати постанову №R500687 від 23.04.2026 ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 про адміністративне правопорушення за частиною третьою статті 210-1 КУпАП про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000,00 грн на ОСОБА_1 ; - закрити справу про адміністративне правопорушення за частиною третьою статті 210-1 КУпАП відносно ОСОБА_1 .

Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що обставини справи та наявні в матеріалах справи документи свідчать про те, що Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області при винесенні рішення від 08.06.2026 по справі № 607/9360/26 неправильно дано правову оцінку обставинам справи. Апелянт вважає, що неправильне застосування норм процесуального та матеріального права зумовило прийняття судом неправомірного рішення, внаслідок чого останнє підлягає скасуванню.

Скаржник зазначає, що відповідачем не доведено ні факт належного оповіщення позивача, ні факт його обізнаності про необхідність прибуття до ТЦК та СП, що виключає можливість дійти висновку про доведеність події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 210-1 КУпАП. Однак, судом першої інстанції не надано жодної оцінки вказаним обставинам, вказане ніяк не згадується в оскаржуваному рішенні суду.

Крім того, позивача було оголошено в «розшук» без будь-яких правових підстав. У зв`язку із метою з`ясування фактичних обставин справи та страхом перебування в «розшуку ТЦК» (коли при зупинці на вулиці в насильницький спосіб можуть доставити до приміщення ТЦК та СП), позивач подав заяву про начебто «визнання» провини. Однак, дана заява не значить про те, що ОСОБА_1 визнає та погоджується із вказаним у постанові №R500687 від 23.04.2026 правопорушенням. При цьому, факт подання позивачем заяви про неоспорювання допущеного порушення та згоду на притягнення його до адміністративної відповідальності за його відсутності сам по собі не підтверджує наявності події та складу адміністративного правопорушення. Указане спростовує як доводи відповідача про те, що подана апелянтом заява про визнання вини є належним та достатнім доказом вчинення адміністративного правопорушення, так і аналогічні доводи суду першої інстанції, який дійшов неправомірного висновку, ухвалюючи оскаржуване рішення.

Зі змісту повістки №6880674 вбачається, що виклик апелянта здійснено з метою уточнення даних. Разом з тим, необхідність уточнення яких саме даних стала підставою для складення цієї повістки, ні у повістці, ні у постанові, ні у поданому до суду відзиві відповідач не вказав. Аналогічне і не наведено судом першої інстанції. Відповідач не довів належними та допустимими доказами наявність у діях апелянта складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 210-1 КУпАП, а також не підтвердив факт належного оповіщення позивача про виклик до ТЦК та СП.

Відповідач не подав до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу, що відповідно до частини четвертої статті 304 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

В судовому засіданні представник позивача Карий В.В. апеляційну скаргу підтримав з підстав, викладених у ній.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, при цьому, відповідач належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи. Ураховуючи, що відповідно до частини третьої статті 268 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій, тому апеляційний розгляд справи у судовому засіданні проведено за відсутності представника відповідача.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції дійшов таких висновків.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до копії військово-облікового документа «Резерв+», сформованого станом на 20.04.2026, ОСОБА_1 перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_3 ( ОСОБА_3 ) як військовозобов`язаний. Позивач має відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації до завершення мобілізації на підставі пункту 12 частини першої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 № 3543-XII (далі - Закон № 3543-XII). Також у документі містяться відомості про проходження ВЛК 06.02.2025, за результатами якої позивача визнано придатним до військової служби. Відмітка: дані уточнено вчасно. Крім того, вбачається наявність відмітки про порушення правил військового обліку. Як підставу звернення 31.03.2026 до Національної поліції зазначено: «не прибули за повісткою до ТЦК та СП».

Згідно з копією повістки №6880674, виданої ІНФОРМАЦІЯ_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ), ОСОБА_1 належало з`явитися 27.03.2026 о 10:00 до ІНФОРМАЦІЯ_3 ( ОСОБА_3 ) за адресою: АДРЕСА_1 , для уточнення даних.

Відповідно до картки адміністративної справи, сформованої ІНФОРМАЦІЯ_2 , адміністративне провадження за частиною третьою статті 210-1 КУпАП стосовно ОСОБА_1 було розпочато 31.03.2026. Надалі, 23.04.2026 позивачем подано заяву до ІНФОРМАЦІЯ_3 . У картці зазначено, що підставою для притягнення ОСОБА_1 до відповідальності визначено його неприбуття за викликом до ТЦК та СП, а також відображено відомості про винесення постанови №R500687, яку 23.04.2026 підписано ОСОБА_2 , із накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн та зазначенням строку його добровільної сплати.

Згідно із постановою №R500687 від 23.04.2026 по справі про адміністративне правопорушення за частиною третьою статті 210-1 КУпАП, ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 встановлено, що за результатом вивчення відомостей та реєстрової інформації Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, ОСОБА_1 не прибув за викликом до ТЦК та СП у строк та місце, зазначені в повістці (стаття 22 Закону № 3543-XII), чим допустив порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію. На підставі зазначеного, позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною третьою статті 210-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000 грн.

Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що 23.04.2026 ОСОБА_1 через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного та резервіста подав до ІНФОРМАЦІЯ_3 заяву, у якій прямо зазначив, що ним допущено порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, а саме не прибув за повісткою до ТЦК та СП, чим порушено вимоги зазначеного законодавства. Відповідальність за такі дії передбачена статтею 210-1 КУпАП. У зазначеній заяві позивач визнав факт вчинення адміністративного правопорушення та надав згоду на притягнення його до адміністративної відповідальності за його відсутності. Підписанням цієї заяви ОСОБА_1 підтвердив ознайомлення за статтею 65 Конституції України та попереджений про кримінальну відповідальність, передбачену статтями 336, 337 Кримінального кодексу України. Жодних доказів того, що заява від 23.04.2026 була подана під впливом помилки, примусу, обману чи всупереч волі позивача, матеріали справи не містять. Навпаки, заява сформована через персональний електронний кабінет, містить усі необхідні відомості, передбачені статтею 279-9 КУпАП, та підписана кваліфікованим електронним підписом позивача. Подання такої заяви свідчить не лише про визнання факту правопорушення, а й про обізнаність особи щодо конкретних обставин його вчинення. Визнаючи факт неприбуття за повісткою, позивач фактично підтвердив, що йому було відомо про виклик до ТЦК та СП та про повістку, за якою він не прибув у визначені дату, час і місце.

Крім того, суд першої інстанції відхилив доводи представника позивача щодо: відсутності протоколу про адміністративне правопорушення та невручення його другого примірника, позаяк відсутність протоколу в даному випадку не свідчить про порушення процедури притягнення до адміністративної відповідальності, а навпаки відповідає вимогам чинного законодавства; окремих недоліків оформлення постанови, оскільки оскаржувана постанова містить відомості про особу правопорушника, правову кваліфікацію його дій, обставини вчинення правопорушення, посилання на заяву про визнання правопорушення, вид адміністративного стягнення, його розмір та порядок виконання постанови.

Колегія суддів погоджується із зазначеними висновками суду першої інстанції, враховуючи таке.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 65 Конституції України передбачено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Згідно із частинами першою, третьою статті 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 № 2232-ХІІ (далі – Закон № 2232-ХІІ) захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України. Військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; взяття громадян на військовий облік; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов (направлення) на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.

За приписами частини дев`ятої статті 1 Закону № 2232-ХІІ щодо військового обов`язку громадяни України поділяються на такі категорії, зокрема, військовозобов`язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави. Призовникам, військовозобов`язаним, резервістам та військовослужбовцям оформлюється та видається військово-обліковий документ, який є документом, що визначає належність його власника до виконання військового обов`язку.

Громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані:

уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки;

прибувати за викликом районного (об`єднаного районного), міського (районного у місті, об`єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу розвідувальних органів України для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов`язаних та резервістів;

проходити медичний огляд згідно з рішеннями комісії з питань взяття на військовий облік, комісії з питань направлення для проходження базової військової служби або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у Службі зовнішньої розвідки України, розвідувальному органі Міністерства оборони України чи розвідувальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України чи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, відповідно;

проходити підготовку до військової служби, військову службу і виконувати військовий обов`язок у запасі;

виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством (частина десята статті 1 Закону № 2232-ХІІ).

Відповідно до статті 1 Закону № 3543-XII у цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні: оповіщення - доведення сигналів і повідомлень (директив, розпоряджень) до органів військового управління, центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій та населення про оголошення мобілізації, виклик громадян до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, а також вручення (надсилання) повісток громадянам.

Згідно із частиною першою статті 22 «Обов`язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації» Закону № 3543-XII громадяни зобов`язані:

з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду;

надавати в установленому порядку під час мобілізації будівлі, споруди, транспортні засоби та інше майно, власниками яких вони є, Збройним Силам України, іншим військовим формуванням, силам цивільного захисту з наступним відшкодуванням державою їх вартості в порядку, встановленому законом;

проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у розвідувальних органах України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордон.

За змістом частини третьої статті 22 Закону № 3543-XII під час мобілізації громадяни зобов`язані з`явитися: військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку.

У повістці про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки зазначаються:

1) прізвище, ім`я та по батькові і дата народження громадянина, якому адресована повістка;

2) найменування територіального центру комплектування та соціальної підтримки, що видав повістку;

3) мета виклику до територіального центру комплектування та соціальної підтримки;

4) місце, день і час явки за викликом;

5) підпис (електронний цифровий підпис) посадової особи, яка видала (сформувала) повістку;

6) реєстраційний номер повістки;

7) роз`яснення про наслідки неявки і про обов`язок повідомити про причини неявки

Поважними причинами неприбуття громадянина у строк, визначений у повістці, які підтверджені документами відповідних уповноважених державних органів, установ та організацій (державної та комунальної форм власності), визнаються:

перешкода стихійного характеру, хвороба громадянина, воєнні дії на відповідній території та їх наслідки або інші обставини, які позбавили його можливості особисто прибути у визначені пункт і строк;

смерть його близького родича (батьків, дружини (чоловіка), дитини, рідних брата, сестри, діда, баби) або близького родича його дружини (чоловіка).

У разі неприбуття громадянин зобов`язаний у найкоротший строк, але не пізніше трьох діб від визначених у повістці дати і часу прибуття до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, повідомити про причини неявки шляхом безпосереднього звернення до зазначеного у повістці територіального центру комплектування та соціальної підтримки або в будь-який інший спосіб з подальшим його прибуттям у строк, що не перевищує сім календарних днів.

Пунктом 1 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560 (далі - Порядок № 560), передбачено, що цей Порядок визначає, зокрема, процедуру оповіщення військовозобов`язаних та резервістів, їх прибуття до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, військових частин Збройних Сил, інших військових формувань, Центрального управління або регіонального органу СБУ чи відповідного підрозділу розвідувальних органів.

Згідно із пунктом 6 Порядку № 560 призов резервістів та військовозобов`язаних на військову службу під час мобілізації, на особливий період включає:

оповіщення резервістів та військовозобов`язаних про виклик до районного (об`єднаного районного) територіального центру комплектування та соціальної підтримки чи його відділу, міського (районного у містах, об`єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу СБУ або відповідного підрозділу розвідувальних органів України;

прибуття резервістів та військовозобов`язаних до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіонального органу СБУ або відповідного підрозділу розвідувальних органів, уточнення своїх персональних даних, внесення відповідних змін у військово-облікові документи та до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів;

проходження резервістами та військовозобов`язаними медичного огляду для визначення придатності до військової служби;

перевірку підстав щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та її оформлення;

документальне оформлення призову на військову службу під час мобілізації;

відправлення призваних громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період до місць проходження військової служби.

Пунктом 21 Порядку № 560 визначено, що за викликом районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (Центрального управління або регіонального органу СБУ, відповідного підрозділу розвідувальних органів) резервісти та військовозобов`язані зобов`язані з`являтися у строк та місце, зазначені в повістці, для взяття на військовий облік, уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних, резервістів (територіального центру комплектування та соціальної підтримки), проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби.

Поважними причинами неприбуття громадянина у строк, визначений у повістці, які підтверджені документами відповідних уповноважених державних органів, установ та організацій (державної та комунальної форми власності), визнаються:

перешкода стихійного характеру, хвороба громадянина, воєнні дії на відповідній території та їх наслідки або інші обставини, які позбавили його можливості особисто прибути у визначені пункт і строк;

смерть його близького родича (батьків, дружини (чоловіка), дитини, рідних брата, сестри, діда, баби) або близького родича його дружини (чоловіка) (пункт 23 Порядку № 560).

Згідно із пунктом 24 Порядку № 560 у разі неприбуття у строк, визначений у повістці, громадянин зобов`язаний у найкоротший строк, але не пізніше ніж протягом трьох днів від визначених у повістці дати і часу прибуття до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ), повідомити про причини неявки шляхом безпосереднього звернення до зазначеного у повістці територіального центру комплектування та соціальної підтримки (відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ) або в будь-який інший спосіб з подальшим його прибуттям у строк, що не перевищує сім календарних днів.

Відповідно до підпункту 1 пункту 27 Порядку № 560 під час мобілізації громадяни викликаються з метою: до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки або їх відділів:

взяття на військовий облік;

проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби;

уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних, резервістів (територіального центру комплектування та соціальної підтримки);

призову на військову службу під час мобілізації та відправлення до місць проходження військової служби.

Пунктами 28, 29 Порядку № 560 передбачено, що виклик громадян до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки чи їх відділів, відповідних підрозділів розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ під час мобілізації здійснюється шляхом вручення (надсилання) повістки (додаток 1).

У повістці зазначаються:

прізвище, власне ім`я та по батькові (за наявності) і дата народження громадянина, якому адресована повістка;

найменування районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділів чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіонального органу СБУ, що видав повістку;

мета виклику до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділів чи відповідних підрозділів розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ;

місце, день і час явки за викликом;

найменування посади, власне ім`я та прізвище, підпис посадової особи, яка видала повістку, та дата її підписання - для повісток, оформлених на бланку. Такі повістки скріплюються гербовою печаткою;

прізвище та власне ім`я керівника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу, дата накладення кваліфікованого електронного підпису - для повісток, сформованих за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів;

реєстраційний номер повістки;

роз`яснення про наслідки неявки і про обов`язок повідомити про причини неявки.

У разі формування повістки за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів керівник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу накладає на повістку кваліфікований електронний підпис у день її формування (абзац другий пункту 30 Порядку № 560).

За змістом пункту 30-3 Порядку № 560 у разі надсилання повістки, сформованої за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, засобами поштового зв`язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення, на такому відправленні повинні зазначатися штриховий кодовий ідентифікатор оператора поштового зв`язку, прізвище, власне ім`я та по батькові (за наявності), адреса громадянина, якому надсилається повістка. В описі вкладення зазначається інформація про найменування поштового відправлення, власне ім`я та по батькові (за наявності), адреса громадянина, якому надсилається поштове відправлення, найменування вкладення із кількістю аркушів, власне ім`я та прізвище керівника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу, інформація про дату накладення кваліфікованого електронного підпису.

Згідно із підпунктом 2 пункту 41 Порядку №560 належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов`язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є:

у разі надсилання повістки засобами поштового зв`язку:

день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора;

день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних;

день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.

Відповідно до частини третьої статті 210-1 «Порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію» КУпАП вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період - тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об`єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

За приписами частин першої - четвертої статті 279-9 КУпАП у разі вчинення в особливий період адміністративних правопорушень, передбачених статтями 210 і 210-1 цього Кодексу, але не пізніше дня розгляду справи про таке адміністративне правопорушення, особа може звернутися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, уповноваженого Головою Служби зовнішньої розвідки України підрозділу Служби зовнішньої розвідки України, в якому вона перебуває на обліку, із заявою, в якій особа зазначає, що не оспорює допущене порушення та згодна на притягнення її до адміністративної відповідальності за її відсутності. Зазначена заява подається особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, особисто в письмовій формі або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста. Керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки, начальник Служби мобілізації та територіальної оборони, регіонального органу Служби безпеки України, посадова особа уповноваженого Головою Служби зовнішньої розвідки України підрозділу Служби зовнішньої розвідки України протягом трьох днів після отримання такої заяви зобов`язані перевірити викладені у ній фактичні дані про визнання особою правопорушення та надання нею згоди на притягнення її до адміністративної відповідальності за її відсутності і з дотриманням вимог статей 247, 280, 283 цього Кодексу винести постанову по справі, у тому числі без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. У постанові про накладення адміністративного стягнення керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки, начальник Служби мобілізації та територіальної оборони, регіонального органу Служби безпеки України, посадова особа уповноваженого Головою Служби зовнішньої розвідки України підрозділу Служби зовнішньої розвідки України визначають розмір штрафу на рівні мінімального розміру штрафу, передбаченого санкцією статті (частиною статті) цього Кодексу за вчинення такого правопорушення. У разі якщо особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, подала зазначену у цій статті заяву через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, копія постанови по справі може бути направлена їй засобами електронного зв`язку на адресу електронної пошти, зазначену в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, або в її електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста.

За змістом частини п`ятої статті 283 КУпАП постанова по справі про адміністративне правопорушення, передбачене статтями 210 і 210-1 цього Кодексу, у випадках, якщо особа не оспорює допущене порушення та згодна на притягнення її до адміністративної відповідальності за її відсутності, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити також відомості про дату, спосіб надходження та зміст заяви від особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Крім того, у постанові про накладення адміністративного стягнення мають міститися інформація про порядок виконання адміністративного стягнення, у тому числі реквізити для сплати штрафу, та відомості про те, що постанова вважатиметься виконаною у разі сплати протягом десяти календарних днів з дня набрання такою постановою законної сили не менше ніж 50 відсотків розміру штрафу.

Пунктом 1 розділу І Інструкції зі складання територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки протоколів та оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженої наказом Міністерства оборони України 01.01.2024 № 3, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 05.01.2024 за № 36/41381 (далі - Інструкція № 3), ця Інструкція визначає процедуру складання територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки протоколів та оформлення матеріалів про такі адміністративні правопорушення: порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, зіпсуття військово-облікових документів чи втрата їх з необережності (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).

Згідно із абзацами третім - п`ятим пункту 1 розділу ІІ Інструкції № 3 протокол не складається у разі вчинення в особливий період адміністративних правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 КУпАП, якщо особа подала відповідну заяву, в якій вона не оспорює допущене порушення, та згодна на притягнення її до адміністративної відповідальності за її відсутності (далі - заява про визнання правопорушення). Заява про визнання правопорушення подається до територіального центру комплектування та соціальної підтримки особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, у строки та способи, передбачені статтею 279-9 КУпАП. Заява про визнання правопорушення повинна містити таку інформацію: прізвище, власне ім`я, по батькові (за наявності), адресу задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування), контактні дані (номер телефону та/або адресу електронної пошти), реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку в паспорті).

Відповідно до пункту 11 розділу ІІ Інструкції № 3 розглянувши справу про адміністративне правопорушення, керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки відповідно до статті 283 КУпАП виносить постанову по справі про адміністративне правопорушення (додаток 4) (далі - постанова).

Додатком 6 до Інструкції № 3 затверджено форму постанови по справі про адміністративне правопорушення (за наявності поданої особою заяви, в якій вона зазначає що не оспорює допущене порушення та згодна на притягнення її до адміністративної відповідальності за її відсутності).

Суд апеляційної інстанції погоджується із висновками суду першої інстанції про те, що відповідачем доведено правомірність винесення постанови по справі про адміністративне правопорушення №R500687 від 23.04.2026, оскаржувана постанова прийнята уповноваженою посадовою особою в межах наданих законом повноважень, у спосіб та на підставі, визначених Конституцією України, КУпАП та іншими нормативно-правовими актами, що регулюють спірні правовідносини, підстави для її скасування та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення відсутні. Крім того, колегія суддів враховує, що оскаржувана постанова складена за формою додатку 6 до Інструкції № 3.

Суд першої інстанції правильно врахував, що 23.04.2026 ОСОБА_1 через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного та резервіста подав до ІНФОРМАЦІЯ_3 заяву, у якій прямо зазначив, що ним допущено порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, а саме не прибув за повісткою до ІНФОРМАЦІЯ_5 , відповідальність за такі дії передбачена статтею 210-1 КУпАП. У зазначеній заяві позивач визнав факт вчинення адміністративного правопорушення та надав згоду на притягнення його до адміністративної відповідальності за його відсутності. Підписанням цієї заяви ОСОБА_1 підтвердив ознайомлення за статтею 65 Конституції України та попереджений про кримінальну відповідальність, передбачену статтями 336, 337 Кримінального кодексу України. Жодних доказів того, що заява від 23.04.2026 була подана під впливом помилки, примусу, обману чи всупереч волі позивача, матеріали справи не містять, заява була сформована через персональний електронний кабінет, містить усі необхідні відомості, передбачені статтею 279-9 КУпАП, та підписана кваліфікованим електронним підписом позивача, у зв`язку із чим суд апеляційної інстанції відхиляє доводи скаржника про те, що таку заяву було подано із метою з`ясування фактичних обставин справи та страхом перебування в «розшуку ТЦК».

Колегія суддів відхиляє також доводи апелянта про те, що у матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, які свідчать про наявність у діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 210-1 КУпАП, враховуючи таке.

Згідно з наявною у матеріалах справи копією повістки №6880674, виданої ІНФОРМАЦІЯ_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ), ОСОБА_1 належало з`явитися 27.03.2026 о 10:00 до ІНФОРМАЦІЯ_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ) за адресою: АДРЕСА_1 , для уточнення даних. Вказану повістку було скеровано за адресою: АДРЕСА_2 .

Судом апеляційної інстанції встановлено, що зазначену повістку було скеровано рекомендованим листом позивачу ОСОБА_1 за його адресою: АДРЕСА_2 , та вказаний лист повернувся на адресу ІНФОРМАЦІЯ_3 із відміткою відділення поштового зв`язку від 24.03.2026 «адресат відсутній».

За змістом підпункту 2 пункту 41 Порядку № 560 належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов`язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є: у разі надсилання повістки засобами поштового зв`язку: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних.

З урахуванням наведеного, 24.03.2026 (день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність позивача за адресою місця проживання, повідомленого ним ТЦК та СП під час уточнення своїх облікових даних) вважається днем належного оповіщення позивача про виклик 27.03.2026 о 10:00 до ІНФОРМАЦІЯ_3 (Підволочиськ). Матеріалами справи підтверджується дотримання відповідачем вимог Порядку № 560 стосовно здійснення виклику позивача.

Таким чином, суд апеляційної інстанції відхиляє доводи скаржника про те, що у матеріалах справи відсутні докази, якими підтверджено подію та склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 210-1 КУпАП. Крім того, колегія суддів відхиляє доводи апелянта про те, що відповідачем не доведено необхідність прибуття за викликом, оскільки у повістці № 6880674 зазначена мета виклику «для уточнення даних», що відповідає меті виклику, визначеній пунктом 6 Порядку № 560, а виклик до ТЦК та СП, незалежно від мети, не спростовує обов`язку військовозобов`язаного прибути за повісткою.

За приписами частин першої - четвертої статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про законність оскаржуваної постанови та вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 210-1 КУпАП, що підтверджується належними та допустимими доказами, які знаходяться в матеріалах справи, та яким суд першої інстанції надав належну оцінку.

Суд апеляційної інстанції також вважає, що суд першої інстанції правильно відхилив доводи позивача щодо: відсутності протоколу про адміністративне правопорушення та невручення його другого примірника, позаяк за змістом абзаців третього - п`ятого пункту 1 розділу ІІ Інструкції № 3, з огляду подання позивачем відповідної заяви, в якій він не оспорив допущене порушення, та висловив згоду на притягнення до адміністративної відповідальності за його відсутності, протокол не складається; окремих недоліків оформлення постанови, оскільки оскаржувана постанова містить відомості про особу правопорушника, правову кваліфікацію його дій, обставини вчинення правопорушення, посилання на заяву про визнання правопорушення, вид адміністративного стягнення, його розмір та порядок виконання постанови.

За приписами частини третьої статті 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:

1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;

2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);

3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;

4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

За змістом частин першої - третьої статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право: залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Згідно із статтею 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив законне і обґрунтоване судове рішення, з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду - без змін.

Відповідно до приписів статті 139 КАС України понесені судові витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта.

Керуючись статтями 139, 242, 272, 286, 292, 308, 315, 316, 321, 325 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 08 червня 2026 року у справі № 607/9360/26 – без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення і не може бути оскаржена.

Головуючий суддя В. М. Валюх

судді Н. В. Бруновська

Р. Б. Хобор

Повне судове рішення складено 21.07.26