Постанова від 21 липня 2026 р. у справі №560/6266/25 — Сьомий апеляційний адміністративний суд

Суд: Сьомий апеляційний адміністративний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них

Дата: 21 липня 2026 р.

Справа: №560/6266/25

Суддя: Матохнюк Д.Б.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 560/6266/25

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Божук Д.А.

Суддя-доповідач - Матохнюк Д.Б.

22 липня 2026 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Матохнюка Д.Б.

суддів: Граб Л.С. Сторчака В. Ю. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 11 серпня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Пенсійного фонду України, Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (ГУ ПФУ в Хмельницькій області) в якому просила:

-визнати протиправними дії ГУ ПФУ в Хмельницькій області щодо неврахування до страхового стажу окремих періодів здійснення підприємницької діяльності, а саме: з 20.01.2006 по 30.06.2010 та з 01.02.2011 по 31.07.2011;

- визнати протиправними дії Пенсійного фонду України щодо залишення скарги від 06.03.2025 (вх. № 11924/6-28-25 від 13.03.2025) без задоволення;

- зобов`язати ГУ ПФУ в Хмельницькій області здійснити перерахунок та виплату пенсії за віком із врахуванням періодів здійснення підприємницької діяльності з 20.01.2006 по 30.06.2010 (4 роки 5 місяців 10 днів) та з 01.07.2011 по 31.07.2011 (6 місяців) до страхового стажу відповідно до Закону № 1058-IV, починаючи з 18.02.2025.

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 11 серпня 2025 року відмовлено у задоволенні позовних вимог.

Не погоджуючись з судовим рішенням позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послалася на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на її думку, призвело до неправильного вирішення спору.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 27.11.2023 у справі №560/8644/23 зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоди з 12.07.1988 по 14.06.1993 та з 28.10.1985 по 27.06.1988.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області призначити, здійснити нарахування й виплату ОСОБА_1 пенсії за віком згідно з Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" з 01.02.2023.

Так, спірним у межах даної справи є, зокрема, питання зарахування позивачу до страхового стажу періоду ведення ним підприємницької діяльності у періоди: з 20.01.2006 по 30.06.2010 та з 01.02.2011 по 31.07.2011.

Згідно листа ГУ ДПС у Хмельницькій області від 24.10.2022 ОСОБА_1 перебувала на обліку в ГУ ДПС у Хмельницькій області в період з 22.01.2001 по 20.07.2017.

Відповідно до інформації ІКС "Облік податків і платежів" позивач здійснювала діяльність як фізична особа підприємець:

- 25.02.2001 - 31.12.2001 – фіксований податок;

- 01.01.2002 - 31.12.2002 – фіксований податок;

- 01.01.2003 - 31.12.2003 – фіксований податок;

- 01.01.2004 - 31.12.2004 – фіксований податок;

- 01.01.2005 - 31.12.2005 – фіксований податок;

- 01.01.2006 - 31.12.2006 – фіксований податок;

- 01.01.2007 - 31.12.2007 – фіксований податок;

- 01.01.2008 - 31.12.2008 – фіксований податок;

- 01.01.2009 - 31.12.2009 – фіксований податок;

- 01.01.2010 - 31.12.2010 – фіксований податок;

- 01.01.2011 - 30.06.2011 – фіксований податок;

- 01.07.2011 - 30.09.2011 – загальна система;

- 01.10.2011 - 31.12.2011 – фіксований податок;

- 01.01.2012 - 30.06.2012 – загальна система;

- 01.07.2012 - 31.12.2012 – спрощена система (1 група 10%);

- 01.01.2013 - 30.06.2013 – спрощена система (1 група 10%);

- 01.07.2013 - 20.02.2017 – загальна система.

У листі Пенсійного фонду України від 05.01.2022 вказано про те, що періоди здійснення позивачем підприємницької діяльності після 01.01.2004 враховано за даними реєстру застрахованих осіб. При цьому, періоди, зокрема, з січня 2006 року по жовтень 2008 року враховано до страхового стажу позивача пропорційно до сплачених внесків. Періоди з листопада 2008 року по червень 2010 року, з січня 2011 року по грудень 2012 року та з липня 2013 року по грудень 2014 року не враховано до страхового стажу ОСОБА_1 , оскільки відсутні дані в реєстрі застрахованих осіб.

Страховий стаж для визначення права на призначення пенсії за віком складає 32 роки 10 місяців 24 дні. Страховий стаж для обчислення розміру пенсії складає 31 рік 2 місяці 9 днів.

Вказані обставини слугували підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.

За результатами встановлених обставин судом першої інстанції зроблено висновок щодо необґрунтованості позовних вимог.

Колегія суддів погоджується із вказаним висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Так, ст. 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначає Закон України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 року № 1058-IV (Закон № 1058-IV).

Згідно ст. ст. 44, 45 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” призначення (перерахунок) пенсії здійснюється за зверненням особи або автоматично (без звернення особи) у випадках, передбачених цим Законом.

Звернення за призначенням (перерахунком) пенсії здійснюється шляхом подання заяви та інших документів, необхідних для призначення (перерахунку) пенсії, до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженої особи застрахованою особою особисто або через законного представника недієздатної особи, особи, дієздатність якої обмежена, малолітньої або неповнолітньої особи.

Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії визначається правлінням Пенсійного фонду за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.

Документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.

Статтею 11 Закону № 1058-IV визначено перелік осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню.

Пунктом 2 зазначеної статті визначено, що загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню підлягають фізичні особи - підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.

Згідно ст. 24 Закону №1058-IV періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом (до 01.01.2004), зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше. З 01.01.2004 страховий стаж обчислюється органами Пенсійного фонду за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку (згідно сплати страхових внесків). Страховий стаж обчислюється у місяцях. Неповний місяць роботи, якщо застрахована особа підлягала загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови, що сума сплачених за цей місяць страхових внесків не менша ніж мінімальний страховий внесок. Якщо сума сплачених за відповідний місяць страхових внесків менша, ніж мінімальний страховий внесок, цей період зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови здійснення в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду, відповідної доплати до суми страхових внесків таким чином, щоб загальна сума сплачених коштів за відповідний місяць була не меншою ніж мінімальний страховий внесок.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» від 03.10.2017 року № 2148-VIII внесено зміни до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», згідно п. 3-1 розділу ХV Прикінцевих положень Закону 1058-IV, до страхового стажу для визначення права на призначення пенсії згідно із статтею 26 цього Закону включаються періоди ведення підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування, а також із застосуванням фіксованого податку:

- з 1 січня 1998 року по 30 червня 2000 року включно, що підтверджуються довідкою про реєстрацію як суб`єкта підприємницької діяльності;

- з 1 липня 2000 року по 31 грудня 2017 року включно, за умови сплати страхових внесків (єдиного внеску) незалежно від сплаченого розміру (крім випадків звільнення від сплати єдиного внеску).

Відповідно до підпункту 2 пункту 2.1 розділу II Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за № 1566/11846 (далі - Порядок № 22-1), до заяви про призначення пенсії за віком додаються: документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637. За період роботи, починаючи з 01 січня 2004 року, структурний підрозділ, відповідальний за ведення персоніфікованого обліку (далі - відділ персоніфікованого обліку), надає структурному підрозділу, відповідальному за призначення пенсії, довідку з бази даних реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - реєстр застрахованих осіб) за формою згідно з додатком 4 до Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 18.06.2014 № 10-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08.07.2014 за № 785/25562 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 27.03.2018 № 8-1), а у разі необхідності - за формою згідно з додатком 3 до Положення.

Період здійснення фізичною особою підприємницької діяльності, крім осіб, які здійснювали підприємницьку діяльність за спрощеною системою оподаткування, з 01 липня 2000 року підтверджується довідкою із бази даних реєстру застрахованих осіб за інформацією відділу персоніфікованого обліку. Період здійснення фізичною особою підприємницької діяльності за спрощеною системою оподаткування до 01 січня 2004 року підтверджується спеціальним торговим патентом, або свідоцтвом про сплату єдиного податку, або патентом про сплату фіксованого розміру прибуткового податку з громадян, або довідкою про сплату страхових внесків, а з 01 січня 2004 року - довідкою із бази даних реєстру застрахованих осіб за інформацією відділу персоніфікованого обліку. Для визначення права на призначення пенсії за віком згідно зі статтею 26 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування за період ведення підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування, а також із застосуванням фіксованого податку з 01 січня 1998 року по 30 червня 2000 року включно надається довідка про реєстрацію як суб`єкта підприємницької діяльності.

Таким чином, до страхового стажу включаються період здійснення особою підприємницької діяльності, за певних умов, а саме:

- до 01 травня 1993 року час роботи осіб, які займаються підприємницькою діяльністю, зараховується до трудового стажу за наявності довідки Пенсійного фонду України про сплату страхових внесків;

- з 01 січня 1998 року по 31 грудня 2003 року періоди провадження підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування, в тому числі із застосуванням фіксованого податку, зараховуються до трудового стажу фізичних осіб - підприємців при підтвердженні цього статусу довідкою про реєстрацію як суб`єкта підприємницької діяльності та застосування спрощеної системи оподаткування чи сплати фіксованого податку, або спеціальним торговим патентом, або свідоцтвом про сплату єдиного податку, або патентом про сплату фіксованого розміру прибуткового податку з громадян, або довідкою про сплату страхових внесків, або довідкою, виданою податковою інспекцією про перебування особи на обліку як суб`єкта підприємницької діяльності із зазначенням системи оподаткування та інформації про сплату податку; тобто особа має підтвердити статус підприємця і обрану систему обліку і звітності (через сплату єдиного податку, фіксованого податку), або сплату страхових внесків;

- з 01 січня 2004 року по 31 грудня 2017 року періоди провадження підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування зараховуються до страхового стажу за умови сплати страхових внесків (єдиного внеску) незалежно від суми сплачених коштів, що підтверджується довідкою із бази даних реєстру застрахованих осіб за інформацією відділу персоніфікованого обліку (за формою 5-ОК);

- з 01 травня 1993 для осіб, які обрали загальний спосіб оподаткування, період провадження підприємницької діяльності до 01 липня 2000 зараховується до страхового стажу за умови надання особою документів про сплату страхових внесків, а з 01 липня 2000 року періоди провадження підприємницької діяльності із застосуванням загальної системи оподаткування зараховуються до страхового стажу за умови сплати страхових внесків, що підтверджується довідкою із бази даних реєстру застрахованих осіб за інформацією відділу персоніфікованого обліку (за формою 5-ОК).

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, Пенсійний фонд України на скаргу ОСОБА_1 від 06.03.2025 повідомляв, що періоди здійснення нею підприємницької діяльності після 01.01.2004 враховано за даними реєстру застрахованих осіб.

Так, з січня 2006 по жовтень 2008 року враховано до страхового стажу пропорційно до сплачених внесків. Періоди з листопада 2008 року по червень 2010 року, з січня 2011 року по грудень 2012 року та з липня 2013 року по грудень 2014 року не враховано до страхового стажу позивача, оскільки відсутні дані в реєстрі застрахованих осіб.

Враховуючи те, що в матеріалах справи відсутні належні письмові докази того, що позивач сплачувала страхові внески в період з січня 2006 року по жовтень 2008 року в повному розмірі, а тому відповідач правомірно зарахував вказаний період до страхового стажу позивача пропорційно сплаченим страховим внескам.

Колегія суддів вважає безпідставним посилання апелянта на пп. 1 п. 3-1 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону №1058-ІV, як на підставу для включення до страхового стажу періоду ведення підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування з 01 липня 2000 по 31 грудня 2017 в повному обсязі, оскільки п. 3-1 розділу ХV "Прикінцеві положення" Закону 1058-IV застосовується для визначення права (а не для розміру пенсії) на призначення пенсії згідно із статтею 26 цього Закону.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, оскільки фактично позивачем не надано ні суду, ні відповідачу доказів на сплату страхових внесків за спірний період зайняття підприємницькою діяльністю.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що доводи апеляційної скарги спростовуються встановленими у справі обставинами.

Колегія суддів звертає увагу, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду –без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення дотримано норми матеріального і процесуального права, а тому відсутні підстави для задоволення вимог апеляційної скарги.

Одночасно слід зазначити, що в контексті положень п.6 ч.6 ст.12 КАС України дана справа відноситься до категорій справ незначної складності, а тому відповідно до п.2 ч.5 ст.328 цього Кодексу судове рішення за результатами її розгляду судом апеляційної інстанції в касаційному порядку оскарженню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 11 серпня 2025 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає.

Головуючий Матохнюк Д.Б.

Судді Граб Л.С. Сторчак В. Ю.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua