Постанова від 21 липня 2026 р. у справі №600/2039/25-а — Сьомий апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 600/2039/25-а

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Брезіна Тетяна Миколаївна

Суддя-доповідач - Савицька Н.В.

22 липня 2026 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Савицької Н.В.

суддів: Томчука А.В. Драчук Т. О. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 28 квітня 2026 року у справі за адміністративним позовом НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_1 ) до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_1 ) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що на виконання рішення суду відповідачем було нараховано та виплачено відповідні кошти, однак, протиправно утримано військовий збір у розмірі 5 %, а тому вважає, що відповідач зобов`язаний виплатити йому недоотримане грошове забезпечення у вигляді утриманого військового збору з суми, виплаченого грошового забезпечення на виконання рішення суду.

Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 28 квітня 2026 року позовну заяву задоволено.

Визнано протиправними дії НОМЕР_2 прикордонного загону ДПС України (військова частина НОМЕР_1 ) щодо утримання військового збору у розмірі 5 % з суми, виплаченого ОСОБА_1 грошового забезпечення на виконання рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 08.01.2025 у справі № 600/4300/24-а.

Зобов`язано НОМЕР_2 прикордонний загін ДПС України (військова частина НОМЕР_1 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоотримане грошове забезпечення у вигляді утриманого військового збору з суми, виплаченого грошового забезпечення на виконання рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 08.01.2025 у справі №600/4300/24-а.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив рішення суду скасувати, прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм права, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до неповного з`ясування обставин справи і, як наслідок, невірного вирішення справи та прийняття необґрунтованого рішення.

Позивач своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.

Судом першої інстанції встановлені, судом апеляційної інстанції підтверджені, учасниками апеляційного провадження неоспорені наступні обставини.

З урахуванням приписів статті 311 КАС України, суд вирішив розглядати дану справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Матеріалами справи встановлено, що позивач проходив військову службу у НОМЕР_2 прикордонному загоні ДПС України (військова частина НОМЕР_1 ) та відповідно до наказу від 13.07.2024 р. №768-ОС позивача виключено зі списків особового складу загону та всіх видів забезпечення.

На виконання рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 08.01.2025 у справі № 600/4300/24-а позивачу 08.03.2025 р. виплачено грошове забезпечення на загальну 222310,74 гривень.

Матеріали справи містять копію розрахункового листа за березень 2025 року від щодо нарахованих позивачу сум грошового забезпечення до виплати за рішенням суду, у яких зазначено про утримання військового збору (5%).

Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду з вказаним позовом.

Вирішуючи справу, суд першої інстанції виходив з того, що перерахунок та виплата позивачу сум грошового забезпечення на виконання відповідного рішення суду повинна була бути проведена із застосуванням ставки військового збору 1,5% від суми отриманого доходу, а не 5%, як помилково вважає відповідач.

У відповідності до частини 1 статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно із ч.1 ст. 2 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу", військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.

Відповідно до ст. 1-2 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (далі – Закон №2011-XII) військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами. У зв`язку з особливим характером військової служби, яка пов`язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.

Приписами ч.1 ст. 9 Закону №2011-XII встановлено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців.

Згідно ч.ч.2, 3 ст. 9 Закону №2011-XII до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Згідно п.16-1 підрозділу 10 "Інші перехідні положення" розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір.

Відповідно до підп.1 підп.1.1 п.16-1 підрозділу 10 розділу ХХ платниками збору є, зокрема особи, визначені п.162.1 статті 162 цього Кодексу, тобто фізичні особи - резиденти, які отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи (підпункт 162.1.1. п.162.1 ст.162 ПКУ).

Відповідно до пп.1 пп.1.2 п.16-1 підрозділу 10 розділу ХХ об`єктом оподаткування збором є для платників, зазначених у підпункті 1 підп.1.1 цього пункту, - доходи, визначені статтею 163 цього Кодексу - загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід (пп.163.1.1 п. 163.1 ПКУ).

Згідно з пп.164.2.1 п.164.2 ст.164 ПК України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового договору (контракту).

Ставка військового збору становить, зокрема для платників, зазначених у підпункті 1 підп.1.1 цього пункту, - 5 відсотків від об`єкта оподаткування, визначеного підп.1 підп.1.2 цього пункту, крім доходів, які оподатковуються за ставкою, визначеною пп.4 цього підп.(підпункт 1 підп.1.3 п.16-1 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України).

Відповідно до Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у період дії воєнного стану" №4015-IX від 10 жовтня 2024 (набрав чинності 01 грудня 2024) збільшено ставку військового збору з 1,5 % до 5% від оподатковуваного доходу фізичних осіб.

При цьому, Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні" №4113-IX від 04 грудня 2024 уточнений перелік доходів військовослужбовців, до яких застосовується ставка військового збору у розмірі 1,5 відсотка.

Відповідно до пп.4 пп.1.3 п.16-1 підрозділу 10 "Інші перехідні положення" розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України зазначена ставка військового збору застосовується до доходу, одержаного у вигляді грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, які здійснюються відповідно до законодавства України (за винятком доходів, які звільняються від оподаткування військовим збором відповідно до підп.1.7 п.16-1 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення Кодексу), зокрема, військовослужбовцями та працівниками Збройних Сил України.

Згідно з п.2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України №4113 від 04 грудня 2024 зміни до п.п.16-1 і 25 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України застосовуються з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у період дії воєнного стану" від 10 жовтня 2024 року №4015-IX.

З огляду на те, що Закон України №4015-IX від 10 жовтня 2024 набрав чинності 01 грудня 2024, то зміни до п.16-1 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України внесені Законом України №4113-IX від 04 грудня 2024 щодо ставки військового збору у розмірі 1,5 відсотка застосовуються з 01 грудня 2024.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, що на виконання рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 08.01.2025 у справі № 600/4300/24-а позивачу 08.03.2025 р. виплачено грошове забезпечення на загальну 222310,74 гривень. з утриманням з нарахованого доходу військового збору за ставкою 5%, однак, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що до такого доходу позивача, в силу положень Податкового кодексу України, має застосовуватись ставка військового збору у розмірі 1,5 відсотка.

З огляду на викладене доводи апеляційної скарги про в цій частині вимог також не знайшли свого підтвердження, оскільки дії відповідача щодо утримання військового збору у розмірі 5% з суми, виплаченої індексації грошового забезпечення, є протиправними.

Крім того, п.2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 10 жовтня 2024 року №4015-ІХ "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у період дії воєнного стану" встановлено, що доходи платників військового збору - осіб, визначених п.162.1 ст. 162 ПК України, нараховані за наслідками податкових періодів до набрання чинності цим Законом, оподатковуються за ставкою військового збору, що діяла до набрання чинності цим Законом, незалежно від дати їх фактичної виплати (надання), крім випадків, прямо передбачених Податковим кодексом України.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про протиправність дій відповідача щодо утримання військового збору у розмірі 5 % з суми, виплаченого позивачу грошового забезпечення на виконання відповідного рішення суду.

Інші доводи апеляційної скарги зроблених висновків суду першої інстанції не спростовують, тоді як факти та мотивування яких повністю спростовуються матеріалами справи та обставинами, які повно та об`єктивно були встановлені судом першої інстанції при вирішенні справи.

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, відповідно, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.

Відповідно до приписів пункту 1 частини 1 статей 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Щодо розподілу судових витрат, то такий у відповідності до положень статті 139 КАС України не здійснюється.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 залишити без задоволення, а рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 28 квітня 2026 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених підпунктами "а"-"г" пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Головуючий Савицька Н.В.

Судді Томчук А.В. Драчук Т. О.