Постанова від 20 липня 2026 р. у справі №120/18110/25 — Сьомий апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 120/18110/25 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Дмитришена Р.М.

Суддя-доповідач - Сушко О.О.

21 липня 2026 року м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Сушка О.О.

суддів: Мацького Є.М. Залімського І. Г. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 21 січня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними та скасування рішення, наказів, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача про визнання протиправними та скасування рішення, наказів, зобов`язання вчинити дії.

Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду області від 21 січня 2026 року позовну заяву повернуто позивачу.

Не погоджуючись з ухвалою про повернення позовної заяви, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції, як таку, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції, при цьому посилаючись на неповне з`ясування обставин справи та порушення судом першої інстанції норм процесуального права.

Розгляд справи проведено у порядку письмового провадження на підставі частини 2 статті 312 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Повертаючи позовну заяву, суд першої інстанції не вбачав обґрунтованих підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними, для поновлення строку звернення до суду, а відтак застосовано положення п.9 ч.4 ст.169 КАС України.

Колегія суддів вважає обґрунтованою позицію суду першої інстанції, зважаючи на наступне.

Згідно із ч.1 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Частиною 2 ст.286 КАС України визначено, що позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єкта владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).

Водночас, ч.1 ст.121 КАС України визначено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

При цьому, з урахуванням положень ст.ст.122, 123 КАС України обов`язок доказування поважності причин пропуску строку звернення до суду покладений на позивача.

Згідно із ч.6 ст.161 КАС України встановлено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Позивач звернувся до суду 29.12.2025, що вказує на пропуск місячного строку.

Представник позивача покликається на набрання рішенням №120/15143/24, як на поважну підставу звернення до суду із цим позовом, оскільки вищевказане рішення надало, на думку позивача, йому правові підстави для звернення до суду із цим позовом.

Однак, слід вважати наведені твердження необґрунтованими, оскільки наявність рішення по справі №120/15143/24 та набрання ним законної сили, не наділяє позивача привілеїв для поновлення строку звернення до суду із цим позовом.

Твердження представника позивача про те, що позивач є діючим військовослужбовцем, через що не мав можливості вчасно звернутися до суду із цим позовом, суд оцінює критично, адже такі обставини не змінюють момент, з якого позивач був обізнаний про прийняття, на його думку, протиправних наказів від 11.09.2024 №755 та від 27 жовтня 2024 року №303.

У заяві про поновлення строку звернення до адміністративного суду не наведено жодних доводів про те, які обставини/причини унеможливлювали позивача (його представника) своєчасно (у межах строку, визначеного частиною п`ятою статті 122 КАС України) звернутися до суду з позовом про визнання протиправним та скасування наказу начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 (з адміністративно-господарчої діяльності) від 11.09.2024 №755 та наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 27 жовтня 2024 року №303.

У постанові від 04.10.2024 у справі № 200/1643/24 Верховний Суд погодився з висновками судів попередніх інстанцій у тому, що посилання позивача на проходження військової служби під час ведення воєнного стану на території України не може бути безумовною підставою для поновлення строку на подання позовної заяви без зазначення конкретних обставин, які вплинули на можливість своєчасного звернення до суду, та без надання доказів на підтвердження того, що виконання обов`язків служби під час введення військового стану вплинуло на позивача, і, відповідно, обумовило пропуск строку на звернення до суду.

Отже, у заяві про поновлення строку звернення до суду, не наведено аргументованих доводів про наявність поважних причин пропуску строку звернення до суду, підтверджених належними і достатніми доказами, тобто про наявність таких об`єктивних, незалежних від волі позивача обставин, які унеможливлювали або ускладнювали можливість звернення до суду в межах місячного строку звернення до суду.

Слід зазначити, що реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого. Позивач, необґрунтовано не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізовувати своє право на звернення до суду в межах строків звернення до суду, не реалізація цього права зумовлена його власною пасивною поведінкою.

З огляду на викладене, доводи апеляційної скарги не спростовують позицію суду першої інстанції та апеляційним судом відхиляються за необґрунтованістю.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції постановив оскаржувану ухвалу з достатнім обґрунтуванням нормами процесуального та матеріального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 21 січня 2026 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає.

Головуючий Сушко О.О.

Судді Мацький Є.М. Залімський І. Г.