Постанова від 21 липня 2026 р. у справі №320/34121/25 — Шостий апеляційний адміністративний суд

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 320/34121/25 Суддя (судді) першої інстанції: Головенко О.Д.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 липня 2026 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ганечко О.М.,

суддів Василенка Я.М.,

Кузьменка В.В.,

розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 20 лютого 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В :

До Київського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 з позовом до Центрального міжрегіонального управління ДМС у м. Києві та Київській області, в якому просить суд:

визнати рішення № 8010.4.1.-26954/80.3-25 Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області про відмову у набутті громадянства України за територіальним походженням протиправним;

зобов`язати Центральне міжрегіональне управління державної міграційної служби у м. Києві та Київській області оформити і видати ОСОБА_1 (посвідка на постійне проживання № НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) довідку про реєстрацію громадянином України відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України "Про громадянство України", яка є підставою для видачі їй паспорта громадянина України.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідач протиправно та безпідставно відмовив у набутті громадянства України за територіальним походженням. Вважає, що наявне судове рішення міститься висновки, які є підставою для видачі довідки про реєстрацію громадянином України відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України "Про громадянство України", яка у свою чергу є підставою для видачі їй паспорта громадянина України.

Заперечуючи проти задоволення позовних вимог, представник відповідача вказав на те, що термін дії паспортного документа позивача № НОМЕР_3 , виданого 30.04.2013 МЗС росії 38001 закінчився 30.04.2023. Зазначено також про те, що відповідно до вимог абзацу 1 ч. 22 ст. 4 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», іноземці та особи без громадянства, які перебувають на території України на законних підставах, зобов`язані мати дійсний паспортний документ.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 20 лютого 2026 року адміністративний позов задоволено.

Визнано рішення № 8010.4.1.-26954/80.3-25 Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області про відмову у набутті громадянства України за територіальним походженням протиправним.

Зобов`язано Центральне міжрегіональне управління державної міграційної служби у м. Києві та Київській області оформити і видати ОСОБА_1 (посвідка на постійне проживання № НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) довідку про реєстрацію громадянином України, відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України "Про громадянство України", яка є підставою для видачі їй паспорта громадянина України.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, Центральне міжрегіональне управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позову в повному обсязі, посилаючись на неповне з`ясування всіх обставин справи та порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення спору.

Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 30.03.2026 та від 12.06.2026 відкрито апеляційне провадження та призначено скаргу до розгляду у порядку письмового провадження.

22.04.2026, під № 14434 до суду від сторони позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу.

Дану справу розглянуто в порядку письмового провадження, оскільки, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Виконуючи вимоги процесуального законодавства, колегія суддів ухвалила продовжити строк розгляду апеляційної скарги, згідно норм ст. 309 КАС України.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, позивач 01.05.2024 звернулась до Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби України у м. Києві та Київській області в особі Голосіївського районного відділу Центрального міжрегіонального управління ДМС у м. Києві та Київській області із заявою про оформлення набуття громадянства України за територіальним походженням, відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про громадянство України».

Листом від 02.05.2024 № 1-84/6/8024-24/8024/25-24, Голосіївський районний відділ Центрального міжрегіонального управління ДМС у м. Києві та Київській області відмовив у прийнятті заяви до розгляду посилаючись на те, що у відповідача закінчився термін дії закордонного паспорту, а відповідно до абз. 6 п. 5 Порядку провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, затвердженого Указом Президента України від 27.03.2001 № 215 «Питання організації виконання Закону України «Про громадянство України», під час подання заяви та інших документів з питань громадянства пред`являється документ, що посвідчує особу заявника, а також документ про проживання заявника на території України або про його постійне проживання за кордоном та подаються копії таких документів.

Не погодившись із вказаною відмовою, позивач звернулась до Київського окружного адміністративного суду з позовом про визнання протиправною відмову Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби України у м. Києві та Київській області в особі Голосіївського районного відділу Центрального міжрегіонального управління ДМС у м. Києві та Київській області у прийнятті заяви про оформлення набуття громадянства України за територіальним походженням від 01.05.2024 за № І-84/6/8024-24 щодо позивача.

25.12.2024 Київським окружним адміністративним судом по справі № 320/41940/24 було винесено рішення яким позов ОСОБА_1 до Центрального міжрегіонального управління державної міграційної служби у м. Києві та Київській області в особі Голосіївського районного відділу Центрального міжрегіонального управління ДМС у м. Києві та Київській області задоволено повністю та зобов`язано Центральне міжрегіональне управління державної міграційної служби у м. Києві та Київській області в особі Голосіївського районного відділу Центрального міжрегіонального управління ДМС у м. Києві та Київській області розглянути заяву ОСОБА_2 повторно.

06.06.2025 рішенням № 8010.4.1.-26954/80.3-25 Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області позивачу було відмовлено у набутті громадянства України за територіальним походженням.

Приймаючи рішення про відмову, відповідач вказав ту саму підставу, якій вже було дано оцінку при розгляді справи № 320/41940/24 Київським окружним адміністративним судом.

Вважаючи таке рішення відповідача протиправним позивач звернулась з даним позов до суду.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що, єдиною підставою для її повернення заявнику був факт закінчення строку дії закордонного паспорту позивача, однак, відповідно до п. 17 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», посвідка на постійне проживання - документ, що посвідчує особу іноземця або особу без громадянства та підтверджує право на постійне проживання в Україні. Водночас, у рішенні № 320/41940/24, суд вказав що при повторному розгляді зазначеного звернення, відповідачу належить прийняти обґрунтоване рішення, що буде відповідати критеріям правомірного рішення суб`єкта владних повноважень (ч. 2 ст. 2 КАС України) та приписам Закону України «Про громадянство», з урахуванням висновків суду, викладених у рішенні суду. Натомість, відповідачем було прийнято рішення без урахування висновків суду та всупереч наведеним критеріям.

Апелянт вважає вказані висновки суду першої інстанції помилковими та необґрунтованими, оскільки:

- позивач у встановленому порядку не зверталась до територіальних органів/ підрозділів ДМС із відповідною заявою для оформлення набуття громадянства України за територіальним походженням, відповідно до ч. 1 ст. 8 Законом України «Про громадянство України». Процедуру оформлення набуття громадянства України позивачем не було розпочато у встановленому законом порядку, відповідно і не було завершено, а отже, відсутній будь-який індивідуальний адміністративний акт, який міг би бути предметом судового контролю. Крім того, територіальними органами/підрозділами ДМС не приймалося будь якого рішення про відмову у набутті громадянства України;

- листи-відповіді ЦМУ ДМС від 30.04.2025 № І-403/6/8010-25/8010.4.1/1020-25 та від 06.06.2025 № 8010.4.1-26954/80.3-25 за результатами розгляду запиту позивача, не є рішенням ЦМУ ДМС в розумінні законодавчих норм, оскільки носять інформаційний характер, в якому адресат повідомляється про певні події чи факти.

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Правовий зміст громадянства України, підстави і порядок його набуття та припинення, повноваження органів державної влади, що беруть участь у вирішенні питань громадянства України, порядок оскарження рішень з питань громадянства, дій чи бездіяльності органів державної влади, їх посадових і службових осіб відповідно до Конституції України, визначає Закон України «Про громадянство України».

Стаття 1 Закону України «Про громадянство України», визначає, що громадянство України - правовий зв`язок між фізичною особою і Україною, що знаходить свій вияв у їх взаємних правах та обов`язках.

Зобов`язання припинити іноземне громадянство - це письмово оформлена заява іноземця про те, що в разі набуття громадянства України він припинить громадянство (підданство) іншої держави або громадянства (підданства) інших держав і протягом двох років з моменту набуття ним громадянства України подасть документ про припинення громадянства (підданства) іншої держави або громадянств (підданств) інших держав до органу, що видав йому тимчасове посвідчення громадянина України; декларація про відмову від іноземного громадянства - документ, у якому іноземець, який узяв зобов`язання припинити іноземне громадянство і в якого існують незалежні від нього причини неотримання документа про припинення іноземного громадянства (підданства) або іноземних громадянств (підданств), засвідчує свою відмову від громадянства (підданства) іншої держави або громадянств (підданств) інших держав.

Згідно з нормами п. 2 ч. 1 ст. 6 Закону України «Про громадянство України», громадянство України набувається за територіальним походженням.

Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про громадянство України» особа, яка сама чи хоча б один з її батьків, дід чи баба, рідні (повнорідні та неповнорідні) брат чи сестра, син чи дочка, онук чи онука народилися або постійно проживали до 24.08.1991 на території, яка стала територією України відповідно до Закону України «Про правонаступництво України, або яка сама чи хоча б один з її батьків, дід чи баба, рідні (повнорідні та неповнорідні) брат чи сестра народилися або постійно проживали на інших територіях, що входили на момент їх народження або під час їх постійного проживання до складу Української Народної Республіки, Західноукраїнської Народної Республіки, Української Держави, Української Соціалістичної Радянської Республіки, Закарпатської України, Української Радянської Соціалістичної Республіки (УРСР), і є особою без громадянства або іноземцем, який подав зобов`язання припинити іноземне громадянство, та подала заяву про набуття громадянства України, а також її неповнолітні діти реєструються громадянами України.

Іноземці, зазначені в ч. 1 - 3 цієї статті, які подали зобов`язання припинити іноземне громадянство, повинні подати документ про це, виданий уповноваженим органом відповідної держави, до уповноваженого органу України протягом двох років з моменту реєстрації їх громадянами України. Якщо іноземці, маючи всі передбачені законодавством цієї держави підстави для отримання такого документа, з незалежних від них причин не можуть отримати його, вони подають декларацію про відмову від іноземного громадянства (ч. 5 ст. 8 Закону України «Про громадянство України»).

Датою набуття громадянства України у випадках, передбачених цією статтею, є дата реєстрації набуття особою громадянства України. Особа, яка набула громадянство України і подала декларацію про відмову від іноземного громадянства, зобов`язується повернути паспорт іноземної держави до уповноважених органів цієї держави (ч. 7 та 8 ст. 8 Закону України «Про громадянство України»).

Порядком провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, затвердженого Указом Президента України від 27.03.2001 № 215 (в редакції Указу Президента України від 27.06.2006 № 588/2006) (далі - Порядок № 215), зокрема п. 1, 3 розділу 1 передбачено, що для встановлення, оформлення та перевірки належності до громадянства України, прийняття до громадянства України, оформлення набуття громадянства України, виходу з громадянства України особа подає заяву, а також інші документи, передбачені розділом II цього Порядку.

Заява з питань громадянства подається у письмовій формі з зазначенням дати її складання та підписується заявником. Заяву з питань громадянства дитини підписує один з її батьків або інший законний представник дитини. Особа, яка зареєструвала шлюб до досягнення повноліття або якій надано повну цивільну дієздатність до досягнення повноліття відповідно до Цивільного кодексу України, заяву з питань громадянства підписує самостійно. Заяву з питань громадянства недієздатної особи підписує її опікун.

Відповідно до п. 5 розділу 1 Порядку № 215, заяву та інші документи з питань громадянства заявник подає особисто.

Порядок провадження за заявами і поданнями з питань громадянства визначено розділом IV Порядку № 215.

Відповідно до п. 93 розділу IV Порядку № 215, територіальний підрозділ Державної міграційної служби України, до якого подано документи щодо оформлення набуття громадянства України, перевіряє відповідність оформлення поданих документів вимогам законодавства України. Територіальний підрозділ Державної міграційної служби України, до якого подано документи про оформлення набуття громадянства України знайдою, також одержує від відповідного органу реєстрації актів громадянського стану копію запису акта громадянського стану, який підтверджує, що новонароджену дитину знайдено на території України і батьки її невідомі.

Якщо під час перевірки буде встановлено, що подані заявником документи не оформлені відповідно до вимог законодавства України, територіальний підрозділ Державної міграційної служби України не пізніш як у двотижневий строк з дня надходження документів повертає їх заявникові для усунення недоліків. Якщо заявник у двомісячний строк з дня повернення йому документів не усуває недоліки та не подає документи повторно, керівник територіального підрозділу Державної міграційної служби України приймає рішення про припинення провадження за цією заявою.

Подані заявником належно оформлені документи не пізніш як у двотижневий строк з дня їх надходження надсилаються до територіального органу Державної міграційної служби України.

Згідно змісту п. 94 розділу IV Порядку № 215, територіальний орган Державної міграційної служби України перевіряє відповідність оформлення документів з питань громадянства вимогам законодавства України та підтвердження ними наявності фактів, з якими Закон пов`язує набуття особою громадянства України.

Якщо під час перевірки буде встановлено, що подані заявником документи не оформлені відповідно до вимог законодавства України, зазначені документи повертаються до територіального підрозділу Державної міграційної служби України, до якого документи були подані заявником. Територіальний підрозділ Державної міграційної служби України не пізніш як у тижневий строк з дня повернення документів надсилає їх заявникові для усунення недоліків. Якщо заявник у двомісячний строк з дня повернення йому документів не усуває недоліки та не подає документи повторно, керівник територіального підрозділу Державної міграційної служби України приймає рішення про припинення провадження за цією заявою.

Під час перевірки документів щодо поновлення особи у громадянстві України, крім перевірки відповідності оформлення документів з питань громадянства вимогам законодавства України та підтвердження ними наявності фактів, з якими Закон пов`язує набуття особою громадянства України, територіальний орган Державної міграційної служби України також перевіряє у межах своєї компетенції відсутність передбачених Законом підстав, за наявності яких поновлення у громадянстві України не допускається.

Документи щодо поновлення особи у громадянстві України надсилаються до органів Служби безпеки України, які у межах своєї компетенції перевіряють відсутність передбачених Законом підстав, за наявності яких поновлення у громадянстві України не допускається. Про результати перевірки органи Служби безпеки України повідомляють територіальний орган Державної міграційної служби України не пізніше як у двомісячний строк з дня одержання документів.

Якщо документи оформлені належним чином і підтверджують наявність фактів, з якими Закон пов`язує набуття особою громадянства України, а стосовно поновлення особи у громадянстві України також відсутні передбачені Законом підстави, за наявності яких поновлення у громадянстві України не допускається, керівник територіального органу Державної міграційної служби України або його заступник приймає рішення про оформлення набуття особою громадянства України.

Якщо під час перевірки буде встановлено, що подані заявником документи не підтверджують наявність фактів, з якими Закон пов`язує набуття особою громадянства України, або стосовно поновлення особи у громадянстві України також будуть встановлені передбачені Законом підстави, за наявності яких поновлення у громадянстві України не допускається, керівник територіального органу Державної міграційної служби України або його заступник приймає вмотивоване рішення про відмову у задоволенні клопотання про оформлення набуття особою громадянства України.

Відповідно до положень п. 95 розділу IV Порядку № 215, рішення про оформлення набуття особою громадянства України або про відмову у задоволенні клопотання про оформлення набуття особою громадянства України не пізніш як у тримісячний строк з дня надходження документів надсилається до територіального підрозділу Державної міграційної служби України, до якого документи були подані заявником.

Територіальний підрозділ Державної міграційної служби України, до якого документи були подані заявником, не пізніш як у тижневий строк з дня надходження відповідного рішення повідомляє про нього заявника у письмовій формі. У разі прийняття рішення про відмову у задоволенні клопотання про оформлення набуття особою громадянства України заявникові у письмовій формі повідомляються причини відмови.

Під час розгляду даного спору в суді першої інстанції було досліджено, що єдиною підставою для її повернення заявнику був факт закінчення строку дії закордонного паспорту позивача.

Абзацом 6 п. 5 Порядку № 215, визначено, що під час подання заяви та інших документів з питань громадянства пред`являється документ, що посвідчує особу заявника, а також документ про проживання заявника на території України або про його постійне проживання за кордоном та подаються копії таких документів.

Відповідно до вимог п. 17 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», посвідка на постійне проживання - документ, що посвідчує особу іноземця або особу без громадянства та підтверджує право на постійне проживання в Україні.

Водночас, відповідачем не було враховано того, що у рішенні № 320/41940/24 за позовом ОСОБА_1 , суд вказа що при повторному розгляді зазначеного звернення, відповідачу належить прийняти обґрунтоване рішення, що буде відповідати критеріям правомірного рішення суб`єкта владних повноважень (ч. 2 ст. 2 КАС України) та приписам Закону України «Про громадянство», з урахуванням висновків суду, викладених у рішенні суду.

Однак, при повторному розгляді питання, відповідач висновків суду не врахував та прийняв аналогічне за змістом та підсатвами рішення.

Частиною 4 ст. 78 КАС України, визначено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

З наведеного слідує, що відмова відповідача у набутті громадянства України за територіальним походженням, є протиправною.

Відповідно до п. 117 розділу V Порядку № 215, у разі прийняття щодо особи рішення про встановлення належності до громадянства України, прийняття до громадянства України або оформлення набуття громадянства України територіальний орган Державної міграційної служби України, дипломатичне представництво чи консульська установа України за місцем її проживання реєструють особу громадянином України.

Такій особі видається довідка про реєстрацію особи громадянином України, яка подається нею для одержання документів, що підтверджують громадянство України.

Тож, позовні вимоги є обґрунтвоаними та підлягають задоволенню, а належним способом захисту буде зобов`язання відповідача оформити і видати позивачу довідку про реєстрацію громадянином України, відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України Про громадянство України, яка є підставою для видачі їй паспорта громадянина України.

За відсутності законної підстави для відмови, єдиним правомірним варіантом поведінки відповідача є оформлення набуття громадянства. Отже, дискреційних повноважень у цій ситуації немає, і суд першої інстанції обґрунтовано зобов`язав відповідача вчинити конкретні дії, відповідно до ч. 4 ст. 245 КАС України.

У контексті доводів апеляційної скарги про те, що листи-відповіді не є рішенням відповідача, колегія суддів зауважує, що такі листи фактично створюють правові наслідки, а повернення документів через закінчення строку дії закордонного паспорта, є фактичною відмовою у реалізації права на громадянство. Форма листа не позбавляє його ознак індивідуального акту, якщо він припиняє адміністративну процедуру. До того ж, якщо суд раніше вже зобов`язав ДМС розглянути звернення з урахуванням критеріїв ч. 2 ст. 2 КАС України, а орган ДМС знову надіслав формальну відповідь, вказаним підтверджується на явність процедурних порушень та право особи на зихист в суді.

Також, колегія суддів акцентує увагу на тому, що апелянт стверджує, що рішення № 8010.4.1-26954/80.3-25 є лише інформаційним листом, однак відповідь заступника начальника ЦМУ ДМС на адвокатський запит від 09.06.2025 № 8010.4.2-27208/80.3-25, спростовує це, адже у відповіді на адвокатський запит, відповідач кваліфікує документ від 06.06.2025, як результат розгляду заяви про набуття громадянства.

Тож, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню, а доводи апеляційної скарги відповідача не спростовують висновків суду першої інстанції та не є підставою для скасування чи зміни оскаржуваного рішення суду першої інстанції.

Згідно з приписами ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

У відповідності до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та прийнято судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду, з огляду на що, рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 243, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 - 331 КАС України, суд,

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області - залишити без задоволення.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 20 лютого 2026 року - залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена з підстав, визначених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя О.М. Ганечко

Судді Я.М. Василенко

В.В. Кузьменко