Постанова від 21 липня 2026 р. у справі №620/10067/25 — Шостий апеляційний адміністративний суд

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 620/10067/25 Суддя (судді) першої інстанції: Бородавкіна С.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 липня 2026 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ганечко О.М.,

суддів Кузьменка В.В.,

Василенка Я.М.,

розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, просив:

визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, що вчинені в квітні 2025 року, що полягають в призначенні ОСОБА_1 до виплати розміру пенсії за березень 2024 року-вересень 2025 року і в подальшому, щомісяця, довічно, не в тому розмірі пенсії, що фактично нарахований;

стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області на користь ОСОБА_1 недоплачений розмір пенсії за березень 2024 року-серпень 2025 року у розмірі 194905,78 та присудити пенсію за вересень 2025 року і подальші місяці, довічно, в тому розмірі, що фактично нараховуватиметься, але не менше розміру 42641,84 грн/місяць.

Ухвалою суду від 22.09.2025 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу 10-денний термін з дня вручення копії ухвали суду про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків шляхом.

Ухвалою суду від 29.09.2025 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2025 року провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області на користь ОСОБА_1 недоплаченого розміру пенсії за березень 2024 року-серпень 2025 року закрито.

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2025 року адміністративний позов задоволено частково.

Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 з 01.03.2025 з обмеженням максимальним розміром та понижуючих коефіцієнтів, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 № 1 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану».

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області здійснити з 01.03.2025 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 без обмеження максимальним розміром та без застосування коефіцієнтів, передбачених постановою Кабінету Міністрів України № 1 від 03.01.2025 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану», з урахуванням виплачених сум.

У задоволенні інших позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою суду першої інстанції про закриття провадження у справі в частині позовних вимог, позивач подав апеляційну скаргу.

Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 02.02.2026 відкрито апеляційне провадження та призначено скаргу до розгляду у письмовому провадженні.

Виконуючи вимоги процесуального законодавства, колегія суддів ухвалила продовжити строк розгляду апеляційної скарги, згідно норм ст. 309 КАС України.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне зазначити таке.

Суд першої інстанції, закрив провадження у справі в частині позовних вимог, з підстав того, що обраний позивачем спосіб захисту, не усуває юридичний конфлікт та не відповідає об`єкту порушеного права, а тому в такий спосіб неможливо захистити чи відновити право у разі визнання його судом порушеним. При розгляді позовних вимог позивача стосовно невиконання судового рішення в іншій справі, суд не може зобов`язувати виконувати рішення суду, шляхом ухвалення нового судового рішення, оскільки виконання судового рішення являє собою завершальну стадію судового провадження.

За своєю суттю, частково даний спір виник у зв`язку з невірним, на думку позивача, виконанням відповідачем рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 06.12.2024 у справі № 620/13066/24 (не виплачена сума заборгованості по пенсії), з огляду на що, хоча позивач у цій справі обрав спосіб захисту, шляхом подання позову про стягнення суми недоплаченої, на його думку, розміру пенсії за березень 2024 - серпень 2025 у визначеному ним розмірі, проте спірні правовідносини між сторонами вже частково вирішені судом та перейшли до стадії виконання судового рішення.

Натомість, апелянт вважає вказані висновки суду першої інстанції в частині підстав закриття помилковими, позаяк позивач не мотував позов у даній справі тим, що відповідач неналежно виконує рішення суду в справі № 620/13066/24 (суд вирішував виключно питання права на індексацію), бо там позивач не ініціював питання права на отримання пенсії в тому розмірі, що фактично нарахований з індексацією пенсії за 2022 та 2023 роки, адже на той момент відповідач ще не вчиняв протиправних дій. Протиправні дії, що є предметом спору у даній справі, відповідач почав вчиняти в квітні 2025 року.

Зважаючи на наведене, колегія суддів вважає за необхідне зазначити таке.

Дійсно, рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 06.12.2024 у справі № 620/13066/24, яке набрало законної сили 18.03.2025, позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено повністю та зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області провести з 01.03.2024 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з урахуванням індексації, проведеної на підставі постанов Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 № 118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році», від 24.02.2023 № 168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році», від 23.02.2024 № 185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» та здійснити виплату з урахуванням раніше виплачених сум (а.с. 40-42).

На виконання вказаного рішення суду відповідачем проведено перерахунок пенсії з 01.03.2024 (а.с. 7).

Разом з тим, суд першої інстанції встановив, що позивач у позові зазначив, що не згоден із проведеним перерахунком його пенсії на виконання вищевказаного рішення суду, у зв`язку з чим, розрахував заборгованість недоплаченого розміру пенсії та просить стягнути з відповідача спірні кошти починаючи з березня 2024 року недоплачений розмір пенсії за березень 2024 року-серпень 2025 року у розмірі 194905,78 та присудити пенсію за вересень 2025 року і подальші місяці, довічно, в тому розмірі, що фактично нараховуватиметься, але не менше розміру 42641,84 грн/місяць.

На підставі наведеного, суд першої інстанції виснував, що дана вимога про стягнення розрахованої позивачем суми заборгованості недоплаченого розміру пенсії, пов`язана з неналежним виконанням відповідачем, на думку позивача, рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 06.12.22024 у справі № 620/13066/24, тому спір в цій частині підлягає закриттю, на підставі норм пункту 1 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно наголосив на тому, що якщо позивач вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача на виконання судового рішення порушено його права, свободи чи інтереси, то він повинен був звертатися до суду в порядку статті 382/383 КАС України (тобто в порядку судового контролю за виконанням рішення), а не пред`являти нові позовні вимоги.

Проте, дані висновки суду до спірних правовідносин не є релевантними, адже спір у справі № 620/13066/24 стосувався виключно проведення індексації пенсії, проте суд не розглядав та не вирішував спір щодо дій відповідача, хоча дотично пов`язаних з виконанням судового рішення, проте вчинених вже після вирішення спору. Зокрема, судом першої інстанції не було враховано та досліджено, що позивач в якості підстав заявлення цих вимог наголосив на тому, що дії відповідача, вчинені в квітні 2025 року поялгають у призначенні позивачу до виплати розміру пенсії за березень 2024 року-серпень 2025 року і в подальшому щомісяця не з того розміру, що фактично нарахований. Також, не було перевірено й доводів позивача щодо того, що доплата до пенсії з березня 2024 року по травень 2025року відсутня, адже позивачу обмежено пенсію до виплати максимальним розміром/застосовано обмежувальні коефіцієнти, що фактично свідчить про виконання рішення суду про індексацію пенсії позивача за визначений судом період, проте відсутність виплати належних сум із за застосування відповідачем обмежень сум пенсії максимальним розміром, що не охоплено спором в справі № 620/13066/24, тому і не може бути оцінено судом в межах судового контролю, адже суд вирішує питання лише щодо тих вимог та правовідносин, що існували станом на момент вирішення спору та пов`язаних з резолютивною частиною рішення суду.

З урахуванням наведеного, колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги щодо неповного з`ясування судом першої інстанції всіх обставин справи та передчасності висновків суду про наявність підстав для закриття провадження у справі в цій частині вимог.

Підсумовуючи, колегія суддів зауважує, що слід врахувати, що у справі № 620/13066/24 предметом розгляду було виключно право на індексацію пенсії за 2022 та 2023 роки; предметом нового позову є нові самостійні дії ПФУ, вчинені у квітні 2025 року щодо обмеження виплат та застосування абсолютно іншого нормативного акту - постанови № 1 від 03.01.2025; Ці правовідносини не існували на момент розгляду наведеної вище справи, а отже, не могли бути там вирішені та не охоплюються інститутом судового контролю; Верховний Суд неодноразово зазначав, що якщо відповідач після виконання рішення суду вчиняє нові дії (навіть якщо вони схожі за формою, але базуються на нових розрахунках чи актах), такі дії є предметом нового судового розгляду, а не судового контролю за виконанням рішення суду в іншій справі; некоректне/неточне формулювання позовних вимог, не позбавляє суд процесуальної можливості розглянути їх по суті та здійснити захист прав позивача в інший незаборонений законом спосіб.

У зв`язку з викладеним, колегія суддів вважає обґрунтованими доводи апелянта про передчасність висновків суду та порушення судом першої інстанції процесуальних норм права.

Згідно п. ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення і направити справу для розгляду до іншого суду першої інстанції за встановленою підсудністю.

У відповідності до п. 4 ч. 1 ст. 320 КАС України, підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Тому, наявні підстави для скасування оскаржуваної ухвали та направлення справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись ст. ст. 243, 311, 315, 320, 321, 322, 325, 328 - 331 КАС України, суд,

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.

Ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2025 року -скасувати.

Справу в частині позовних вимог про стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області на користь ОСОБА_1 недоплаченого розміру пенсії за березень 2024 року-серпень 2025 року направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О.М. Ганечко

Судді В.В. Кузьменко

Я.М. Василенко