Постанова від 21 липня 2026 р. у справі №580/7407/25 — Шостий апеляційний адміністративний суд

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 580/7407/25 Суддя (судді) першої інстанції: Сергій КУЛЬЧИЦЬКИЙ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 липня 2026 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ганечко О.М.,

суддів Кузьменка В.В.,

Василенка Я.М.,

розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 13 листопада 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В :

До Черкаського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, в якому просив:

визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області № 232050002797 від 16.04.2025 про відмову у призначенні пенсії, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області призначити ОСОБА_1 , пенсію за віком зі зниженням пенсійного віку, відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", з 09.04.2025.

В обгрунтування позовних вимог зазначено про те, що позивач має право на пенсію за віком із зниженням пенсійного віку, оскільки досягнув необхідного віку та має необхідний стаж роботи, проте рішенням від 16.04.2025 було протиправно відмовлено в призначенні пенсії.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 13 листопада 2025 року адміністративний позов задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області № 232050002797 від 16.04.2025 про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 .

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду в Одеській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 09.04.2025 про призначення пенсії із зниженням пенсійного віку та прийняти обґрунтоване рішення, з урахуванням висновків суду.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити повністю, при цьому, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення спору.

Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 12.12.2025 та від 02.02.2026 відкрито апеляційне провадження, призначено справу до апеляційного розгляду у порядку письмового провадження.

Дану справу розглянуто в порядку письмового провадження, оскільки, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Виконуючи вимоги процесуального законодавства, колегія суддів ухвалила продовжити строк розгляду апеляційної скарги, згідно норм ст. 309 КАС України.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, відповідно до посвідчення серії НОМЕР_1 , позивач є потерпілим від Чорнобильської катастрофи, який постійно проживав на території зони посиленого радіологічного контролю (категорія 4).

Позивач 09.04.2025 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, згідно із ст. 55 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

За принципом екстериторіальності заяву позивача, розглянуто Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області та прийнято рішення № 232050002797 від 16.04.2025 про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, згідно із ст. 55 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», у зв`язку з відсутністю необхідного періоду проживання або роботи у зоні посиленого радіологічного контролю - 4 роки до 01.01.1993.

Позивач з рішенням відповідача не погоджується, вважає його протиправним, а тому за захистом своїх прав та інтересів звертається до суду.

Суд першої інстанції, частково задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що основним документом що підтверджує статус громадянина, який є потерпілий від Чорнобильської катастрофи, та надає право користування пільгами, встановленими Законом № 796, у тому числі призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку, є посвідчення громадянина, який потерпілий від Чорнобильської катастрофи серії НОМЕР_1 . Разом з тим, відповідачем не надано суду доказів того, що видане позивачу посвідчення визнане недійсним, а раніше присвоєний статус скасований.

Натомість, відповідач вважає вказані висновки суду першої інстанції помилковими та необґрунтованими, оскільки обов`язковою умовою наявності у особи права на призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку на підставі ч. 2 ст 55 Закону № 796, є факт проживання та (або) праці такої особи у зоні посиленого радіологічного контролю не менше 4 років до 01.01.1993.

Під час розгляду документів, доданих до заяви, встановлено, що вік позивача на момент звернення складає 56 років, страховий стаж - 32 роки 9 місяців. Документами підтверджено період проживання у зоні посиленого радіологічного контролю станом на 01.01.1993 - 2 роки 4 місяці 29 днів. До страхового стажу зараховано всі періоди роботи. До періоду проживання у зоні посиленого радіологічного контролю не зараховано: період проходження військової служби з 02.06.1987 по 02.06.1989 згідно військового квитка серії НОМЕР_2 , оскільки не можливо визначити місце розташування військової частини; період навчання з 06.06.1989 по 06.05.1991, оскільки відсутній документ про місце проживання. Оскільки у позивача відсутній необхідний період проживання у зоні посиленого радіологічного контролю - 4 роки, право на пенсію за віком.

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їхнього життя і здоров`я, створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивного забруднення територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначені Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі - Закон № 796).

Пунктом 4 частини першої статті 14 Закону № 796, передбачено, що для встановлення пільг і компенсацій визначаються категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, зокрема особи, які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у цій зоні не менше чотирьох років, категорія 4.

Умови надання пенсій за віком особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, визначені статтею 55 Закону № 796, згідно з пунктом 2 частини першої якої потерпілі від Чорнобильської катастрофи, а саме особи, які постійно проживали або постійно проживають чи постійно працювали або постійно працюють у зоні посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що вони станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали у цій зоні не менше 4 років, мають право на зменшення пенсійного віку на 2 роки та додатково на 1 рік за 3 роки проживання або роботи, але не більше 5 років.

Відповідно до норм ч. 3 ст. 55 Закону № 796, призначення та виплата пенсій означеним категоріям провадиться відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" і Закону № 796.

Частиною першою статті 65 Закону № 796, передбачено, що учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та потерпілим від Чорнобильської катастрофи видаються посвідчення, виготовлені за зразками, затвердженими Кабінетом Міністрів України.

Згідно з нормами ч.ч. 3, 4 статті 65 Закону № 796, посвідчення "Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС" та "Потерпілий від Чорнобильської катастрофи" є документами, що підтверджують статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надають право користування пільгами, встановленими цим Законом.

Видача посвідчень провадиться спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською і Севастопольською міськими державними адміністраціями за поданням районних державних адміністрацій.

Порядок видачі посвідчень встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Так, постановою Кабінету Міністрів України від 20.01.1997 № 51, затверджено Порядок видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (далі - Порядок № 51).

Пунктом 2 Порядку № 51, передбачалося, що посвідчення є документом, що підтверджує статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надає право користуватися пільгами й компенсаціями, встановленими Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" іншими актами законодавства.

Відповідно до пункту 10 Порядку № 51, видача посвідчень провадиться іншим потерпілим і учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також дружині (чоловіку) або опікуну дітей померлого громадянина, смерть якого пов`язана з Чорнобильською катастрофою Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями за поданням місцевих органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування за місцем проживання.

Пунктом 2.1 Порядку № 22-1, визначено, що до заяви про призначення пенсії за віком додається і документ, який засвідчує особливий статус особи, зокрема посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та довідка про період (періоди) участі в ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС за формою, затвердженою постановою Державного Комітету СРСР по праці та соціальних питаннях від 09 березня 1988 року № 122, або довідка військової частини, в складі якої особа брала участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, або довідка архівної установи, або інші первинні документи, в яких зазначено період роботи, населений пункт чи об`єкт, де особою проводились роботи по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС; посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи та довідка про період (періоди) проживання (роботи) на цих територіях, видана органами місцевого самоврядування (при призначенні пенсії із застосуванням норм статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Тож, з наведеного слідує, що документом, що підтверджує статус потерпілого від Чорнобильської катастрофи, учасника ліквідації наслідків на Чорнобильській АЕС, статус особи, яка постійно проживає або постійно працює чи постійно навчаються на території зони посиленого радіоекологічного контролю 4 категорії та надає право користування пільгами, встановленими Законом № 796-XII, є відповідне посвідчення. Різного роду довідки про період роботи (служби) у зоні відчуження, про евакуацію, відселення, самостійне переселення, про період проживання та роботи на забруднених територіях тощо є лише підставами для визначення в установленому порядку статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС або потерпілих від Чорнобильської катастрофи, на чому цілком обґрунтовано наголосив суд першої інстанції з посиланням на відповідну практику Верховного Суду, зокрема, у постанові від 21.11.2019 у справі № 572/47/17.

Колегія суддів вважає, що посвідчення громадянина, який потерпілий від Чорнобильської катастрофи серії НОМЕР_1 , надає право користування пільгами, встановленими Законом № 796, у тому числі на призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку.

Доводи відповідача щодо відсутності підстав для призначення пенсії з огляду на те, що станом на 01.01.1993 у позивача відсутній 4 річний стаж проживання (робота) в зоні посиленого радіологічного контролю, не беруться колегією суддів до уваги, адже основним документом, що підтверджує статус громадянина, який є потерпілий від Чорнобильської катастрофи, та надає право користування пільгами, встановленими Законом № 796, у тому числі призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку, є посвідчення громадянина, який потерпілий від Чорнобильської катастрофи серії НОМЕР_1 , а відповідачем не надано суду доказів того, що видане позивачу посвідчення визнане недійсним, а раніше присвоєний статус скасований.

Крім того, слід наголосити на тому, що період служби позивача в армії з 02.06.1987 по 02.06.1989 був обов`язковим призовом без зняття з реєстрації. Призов до лав Радянської Армії мав обов`язковий характер і здійснювався в адміністративному порядку. Військовослужбовець строкової служби не виписувався зі свого постійного місця проживання, не змінював його добровільно та підлягав поверненню після демобілізації. Також, колегія суддів звертає увагу на те, що позивачу Тальнівським будівельно-економічним фаховим коледжем Уманського національного університету було видано довідку про період навчання позивача на денному відділенні, при цьому, відповідачем не враховано, що м. Тальне згідно з постановою Кабінету Міністрів України № 106 від 23.07.1991, відноситься до 4 зони радіоекологічного контролю. Отже, коледж підтвердив навчання позивача на денній формі, факт його щоденного та постійного перебування (проживання/навчання) у цій зоні є доведеним. Навчання на денному відділенні за своєю суттю вимагає постійної фізичної присутності за місцем розташування навчального закладу.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов цілком обґрунтованого висновку про те, що рішення №232050002797 від 16.04.2025 про відмову позивачу у призначенні пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку, згідно зі ст. 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", є протиправним.

Тож, висновки суду першої інстанції є цілком обґрунтованими та правильними.

З урахуванням наведеного, доводи апеляційної скарги відповідача не знайшли свого підтвердження під час апеляційного перегляду та не є підставою для скасування чи зміни оскаржуваного рішення суду першої інстанції.

Згідно з приписами ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

У відповідності до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.

Судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись ст. ст. 243, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 - 331 КАС України, суд,

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області - залишити без задоволення.

Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 13 листопада 2025 року - залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена з підстав, визначених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя О.М. Ганечко

Судді В.В. Кузьменко

Я.М. Василенко