Постанова від 20 липня 2026 р. у справі №420/26656/24 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 липня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/26656/24

Перша інстанція: суддя Аракелян М.М.,

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді – Шляхтицького О.І.,

суддів: Семенюка Г.В., Федусика А.Г.

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) ( АДРЕСА_1 ) на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 01.06.2026 у справі № 420/26656/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) ( АДРЕСА_1 ) про визнання дій протиправними та стягнення коштів, –

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 10.11.2025 позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ) ( АДРЕСА_1 ) про визнання дій протиправними та стягнення коштів задоволено повністю.

Визнано протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ) ( АДРЕСА_1 ) у вигляді не нарахування та невиплати ОСОБА_1 середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні по виплаті індексації грошового забезпечення за період з 02.03.2023 по 02.09.2023.

Стягнуто з ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ) ( АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні по виплаті індексації грошового забезпечення за період з 02.03.2023 по 02.09.2023 включно у розмірі 383517,95грн. відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року №100.

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 17.03.2026 ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) ( АДРЕСА_1 ) задоволено частково.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 10.11.2025 у справі №420/26656/24 змінено, виклавши третій абзац резолютивної частини в новій редакції:

“Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ) ( АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні по виплаті індексації грошового забезпечення за період з 02.03.2023 по 02.09.2023 включно у розмірі 50 662,72 (п`ятдесят тисяч шістсот шістдесят дві) грн 72 коп. відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року №100.”

В іншій частині рішення Одеського окружного адміністративного суду від 10.11.2025 у справі № 420/26656/24 залишено без змін.

10.04.2026 до Одеського окружного адміністративного суду надійшла заява ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ) ( АДРЕСА_1 ) про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, у якій представник відповідача просить суд:

- прийняти заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами до розгляду та відкрити провадження за нововиявленими обставинами у справі № 420/26656/24;

- скасувати рішення Одеського окружного адміністративного суду від 10 листопада 2025 року у справі № 420/26656/24 у частині стягнення з ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні по виплаті індексації грошового забезпечення за період з 02.03.2023 по 02.09.2023;

- ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 02.03.2023 по 02.09.2023 - відмовити в повному обсязі.

В обґрунтування заяви ІНФОРМАЦІЯ_2 (Військова частина НОМЕР_1 ) зазначило, що 10 листопада 2025 року Одеський окружний адміністративний суд розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу № 420/26656/24 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ) ( АДРЕСА_1 ) про визнання дій протиправними та стягнення коштів, ухвалив рішення про задоволення позову, “визнано протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ) ( АДРЕСА_1 ) у вигляді не нарахування та невиплати ОСОБА_1 середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні по виплаті індексації грошового забезпечення за період з 02.03.2023 року по 02.09.2023 року.” “Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ) ( АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні по виплаті індексації грошового забезпечення за період з 02.03.2023 року по 02.09.2023 року включно у розмірі 383517(триста вісімдесят три тисячі п`ятсот сімнадцять)грн. 95коп. відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року №100.”. Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 17.03.2026 року апеляційна скарга ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ) ( АДРЕСА_1 ) задоволено частково, рішення Одеського окружного адміністративного суду від 10.11.2025 у справі №420/26656/24 – змінено та викладено третій абзац резолютивної частини в новій редакції: “Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ) ( АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні по виплаті індексації грошового забезпечення за період з 02.03.2023 по 02.09.2023 включно у розмірі 50 662,72 (п`ятдесят тисяч шістсот шістдесят дві) грн 72 коп. відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року №100.” Однак під час вирішення питання щодо виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду та постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду по справі 420/26656/24, посадовими особами встановлено, що ОСОБА_1 , неодноразово звертався до Одеського окружного адміністративного суду, з позовними завами про визнання бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) ( АДРЕСА_1 ) щодо невиплати середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні (за період з 02.03.2023 по 02.09.2023) та зобов`язання вчинити певні дії. Справи №420/31714/24; №420/26656/24; Так судами Одеського адміністративного суду та П`ятого апеляційного адміністративного суду, винесено два рішення (постанови) про той самий предмет і з тих самих підстав з тими ж самими сторонами спору, а саме: Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 08.05.2025 по справі №420/31714/24; Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 10.11.2025 по справі №420/26656/24. Подання позивачем двох послідовних позовних заяв про стягнення середнього заробітку за ст. 117 КЗпП за один і той самий (або суттєво перекриваючийся) період, але з різних підстав — грошове забезпечення (справа № 420/31714/24), за індексацію грошового забезпечення (справа № 420/26656/24) — має ознаки штучного примноження санкції, що суперечить її компенсаційній природі. Позивачем, під час подачі позовних заяв, вказано, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав – що не являється правдивою інформацією, та свідчить про недобросовісність позивача.

Підстави для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами - снування справ №420/31714/24 та № 420/26656/24 з ідентичним позивачем та тотожним періодом стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні є істотною обставиною. Судом при розгляді справ № 420/26656/24 № 420/31714/24 не досліджувалось подавання іншого позову (позовів) до цього самого відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав що передбачено ст. 90,211 та п. 11 ч. 5 ст. 160, ст. 90 КАС України та не враховано, що за період 02.03.2023 по 02.09.2023 середній заробіток за ст. 117 КЗпП уже стягнуто іншими судовими рішенням, що вплинуло б на результат розгляду справи. Щодо нововиявленої обставини, слід зазначити, що при розгляді справ судом не було встановлено подання тотожних позовів з тим самим предметом позову до того ж відповідача. Про даний факт подання тотожних позовних заяв, та прийнятих рішень ОСОБА_1 про стягнення з ІНФОРМАЦІЯ_3 стягненого середнього заробітку, стало відомо лише при здійсненні розрахунку потреби в коштах на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 10.11.2025 та постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 17.03.2026 по справі 420/26656/24. Рішення суду від 10.11.2025 у справі № 420/26656/24 ухвалено без урахування істотної обставини - існування раніше ухваленого рішення у справі №420/31714/24, яким за той самий період уже стягнуто середній заробіток. Це призвело до подвійного стягнення компенсації за ст. 117 КЗпП за один і той самий період затримки розрахунку при одному звільненні, що суперечить: компенсаційній природі ст. 117 КЗпП (постанова ВП ВС від 08.02.2022 у справі № 755/12623/19); принципу заборони подвійного стягнення середнього заробітку при одному звільненні (постанова ВСУ від 18.01.2017 у справі № 6-2912цс16); абсолютному обмеженню шістьма місяцями (постанова ВП ВС від 08.10.2025 у справі № 489/6074/23); принципам розумності, справедливості та пропорційності (ст. 8 КАС України; постанова ВП ВС від 26.06.2019 у справі № 761/9584/15-ц).

В додатки до заяви надано підтвердження виконання рішення у справі 420/31714/24 - платіжні доручення про перерахування сум.

11.05.2026 року ОСОБА_1 подав до суду заперечення на заяву, у яких просить відмовити у її задоволенні та, зокрема, зазначає, що відповідач не навів обставин, які б перешкоджали йому отримати вказані відомості на час розгляду справи, за умови добросовісного ставлення до справи, оскільки станом на час ухвалення рішення Одеського окружного адміністративного суду від 10.11.2025 у справі № 420/26656/24 рішення в справі №420/31714/24 вже набрали законної сили та у добровільному порядку виконано відповідачем шляхом перерахування грошових коштів на рахунок ОСОБА_1 . Перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами є окремою процесуальною формою судового процесу, яка визначається юридичною природою цих обставин, а тому першочерговим обов`язком суду є встановлення відсутності або наявності нововиявлених обставин. Тобто спочатку суд має оцінити наведені заявником обставини та дійти висновку, чи відповідають такі (обставини) необхідними ознаками нововиявлених обставин, а саме: існування цих обставин під час розгляду та вирішення справи й ухвалення судового рішення, про перегляд якого подається заява; на час розгляду справи ці обставини об`єктивно не могли бути відомі ні заявникові, ні суду; істотність цих обставин для розгляду справи (внаслідок урахування цих обставин суд міг би прийняти інше рішення, ніж те, що було прийняте). Наведені заявником обставини у розумінні приписів ч.2 ст.361 КАС України не можуть вважатися нововиявленими. Предметом справи №420/31714/24 є позовні вимоги щодо надання оцінки бездіяльності військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати ОСОБА_1 середнього заробітку з час затримки по виплаті перерахунку за період з 29.01.2020 по 01.03.2023, а також виплачених: грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових потреб, суми компенсації за невикористані дні щорічної основної та додаткової відпустки, премії, а також виплаченої одноразової допомоги при звільненні, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року на відповідний тарифний коефіцієнт згідно додатків 1, 14 до Постанови №704, з урахуванням виплачених сум. Предметом спірних правовідносин у цій справі є протиправність дій Військової частина НОМЕР_1 стосовно не нарахування та невиплати ОСОБА_1 середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні по виплаті індексації грошового забезпечення за період з 02.03.2023 по 02.09.2023, що не є тотожним спору у справі №420/31714/24.

Одеський окружний адміністративний суд ухвалою від 01.06.2026 у справі № 420/26656/24 відмовив ІНФОРМАЦІЯ_4 (Військова частина НОМЕР_1 ) у задоволенні заяви про перегляд рішення Одеського окружного адміністративного суду від 10 листопада 2025 року у справі №420/26656/24 за нововиявленими обставинами.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 10.11.2025 у справі №420/26656/24 залишив в силі.

Роз`яснив, що згідно ч.3 ст.369 КАС України у разі залишення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами без задоволення інші учасники справи можуть вимагати компенсації особою, яка її подала, судових витрат, понесених ними під час провадження за нововиявленими або виключними обставинами.

Постановляючи вищевказану ухвалу, суд першої інстанції наведені заявником факти об`єктивно існували, були відомі (або за умови мінімальної обачності мали бути відомі) відповідачу, а їх неотримання судом під час розгляду справи зумовлено виключно процесуальною поведінкою самого заявника.

Суд вказав, що фактично за своїм змістом заява про перегляд рішення у даній справі за нововиявленими обставинами є незгодою із ухваленими у справі судовими рішеннями та по суті містить аргументи стосовно необхідності касаційного перегляду цих судових рішень.

Таким чином, суд першої інстанції виснував, що у даній справі відсутні нововиявлені обставини, а тому заява представника відповідача про перегляд рішення Одеського окружного адміністративного суду від 10.11.2025 за нововиявленими обставинами не підлягає задоволенню.

Не погоджуючись з вищевказаною ухвалою суду першої інстанції, представник ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) ( АДРЕСА_1 ) подав апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі вказує, що ухвала судом першої інстанції постановлена з порушенням норм процесуального, у зв`язку з чим просить її скасувати.

Апелянт, мотивуючи власну правову позицію зазначає, що суд першої інстанції не врахував існування справ №420/31714/24 та № 420/26656/24 з ідентичним Позивачем та тотожним періодом стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні є істотною обставиною. Апелянт зауважує, що судом при розгляді справ № 420/26656/24 № 420/31714/24 не досліджувалось подавання іншого позову (позовів) до цього самого відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав що передбачено ст. 90,211 та п. 11 ч. 5 ст. 160, ст. 90 КАС України та не враховано, що за період 02.03.2023 по 02.09.2023 середній заробіток за ст. 117 КЗпП уже стягнуто іншими судовими рішенням, що вплинуло б на результат розгляду справи;

- інші доводи апелянта відтворюють зміст заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами.

Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення з огляду на таке.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 361 КАС України підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

Згідно з частиною четвертою статті 361 КАС України, не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: 1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.

Відтак, нововиявлені обставини - це юридичні факти (фактичні обставини) справи, які мають істотне значення для вирішення справи по суті, існували в період первинного провадження і ухвалення судового акта, але не були і не могли бути відомі ні сторонам, ні третім особам, їхнім представникам, іншим учасникам адміністративного процесу, ні суду, за умови виконання ними всіх вимог закону для об`єктивного повного і всебічного розгляду справи та ухвалення законного й обґрунтованого судового рішення.

Верховний Суд у постанові від 21.03.2023 у справі № 640/19240/21, поряд з іншим зазначав, що в адміністративному судочинстві перегляд судових рішень у зв`язку з нововиявленими обставинами є особливим видом провадження. На відміну від перегляду судового рішення в порядку апеляційного та касаційного оскарження, підставою такого перегляду не є недоліки розгляду справи судом (незаконність та (або) необґрунтованість судового рішення чи ухвали, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права), а те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки учасники судового розгляду не знали про неї та, відповідно, не могли надати суду дані про неї. Тобто перегляд справи у зв`язку з нововиявленими обставинами має на меті не усунення судових помилок, а лише перегляд уже розглянутої справи з урахуванням обставини, про існування якої стало відомо після ухвалення судового рішення.

Нововиявлені обставини - це факти, від яких залежить виникнення, зміна чи припинення прав і обов`язків осіб, що беруть участь у справі, тобто юридичні факти. Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення, та породжують процесуальні наслідки, впливають на законність і обґрунтованість ухваленого без їх врахування судового рішення.

До нововиявлених обставин належать факти об`єктивної дійсності, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного розв`язання спору. Необхідними та загальними ознаками нововиявлених обставин є: існування цих обставин під час розгляду та вирішення справи і ухвалення судового рішення, про перегляд якого подається заява; на час розгляду справи ці обставини об`єктивно не могли бути відомі ні заявникові, ні суду; істотність цих обставин для розгляду справи (тобто коли врахування цих обставин судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).

Під нововиявленою обставиною мається на увазі фактична обставина, яка має істотне значення і яка об`єктивно існувала на час розгляду справи, але не була і не могла бути відома усім особам, які брали участь у справі, та суду. Нова обставина, що з`явилася або змінилася після розгляду справи, не є підставою для перегляду справ.

Не вважаються нововиявленими нові обставини, які виявлені після ухвалення судом рішення, а також зміна правової позиції суду в інших подібних справах.

Не можуть вважатися нововиявленими ті обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи іншими особами, які беруть участь у справі. Обставини, що виникли чи змінилися після ухвалення судом рішення, а також обставини, на які посилався учасник судового процесу у своїх поясненнях, апеляційній скарзі, або які могли бути встановлені в разі виконання судом вимог процесуального закону, теж не можуть визнаватися нововиявленими.

Водночас, істотне значення для справи мають обставини, які пов`язані з матеріалами справи, що розглянута судом, впливають на оцінку вже досліджених ним доказів і мають, відповідно, значення для об`єктивного розгляду спору.

Під такими обставинами розуміють факти, а не нові докази і тим більше не припущення учасників справи, що не підтверджено відповідними доказами.

Верховний Суд у постанові від 16.03.2021 у справі № 802/1462/16-а вказав, що перегляд за нововиявленими обставинами є процесуальним засобом перевірки правильності судових постанов, ухвал, що має забезпечувати їх законність і обґрунтованість, захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними своїх повноважень на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, а також і на виконання завдань і досягнення мети адміністративного судочинства.

При цьому, варто розрізняти нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки, як було зазначено вище, нові докази не можуть бути підставою для перегляду судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами. Процесуальні недоліки розгляду справи (зокрема, неповне встановлення фактичних обставин справи) не вважаються нововиявленими обставинами, проте можуть бути підставою для перегляду судового рішення в апеляційному чи касаційному порядку.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 20.07.2019 у справі № 855/268/19, від 28.10.2020 у справі № 200/11289/19-а та від 12.11.2020 у справі № 804/2223/17.

Відповідно до рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Правєдная проти Росії» (Pravednaya v. Russia, заява №69529/01) та рішення у справі «Попов проти Молдови» № 2 (Popov v. Moldova №2, заява № 19960/04), процедура скасування остаточного судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду.

У пункті 33 рішення у справі «Христов проти України» (заява № 24465/04) ЄСПЛ зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, згідно з яким у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів (див. рішення у справі «Брумареску проти Румунії» (Brumarescu v. Romania), заява N 28342/95, пункт 61, ECHR 1999-VII, у справі «Желтяков проти України», заява № 4994/04, пункт 42).

Принцип юридичної визначеності вимагає поваги до принципу res judicata (пункт 34), тобто поваги до остаточного рішення суду. Згідно з цим принципом жодна сторона не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового до виконання рішення суду лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі. Повноваження судів вищого рівня з перегляду мають здійснюватися для виправлення судових помилок і недоліків, а не задля нового розгляду справи. Таку контрольну функцію не слід розглядати як замасковане оскарження, і сама лише ймовірність існування двох думок стосовно предмета спору не може бути підставою для нового розгляду справи. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі й непереборні обставини (див. рішення у справі «Рябих проти Росії» (Ryabykh v. Russia), заява №52854/39, пункт 52, ECHR 2003-IX, у справі «Желтяков проти України», заява №4994/04, пункт 43).

Із заяви убачається, що нововиявленими обставинами, на думку представника відповідача є те, що ухвалені раніше Одеським окружним адміністративним судом рішення від 08.05.2025 по справі №420/31714/24 та від 10.11.2025 по справі №420/26656/24 стосувалися тотожного предмета спору, з тих самих підстав та між тими ж самими сторонами.

На думку колегії суддів, суд першої інстанції доцільно зауважив, що заявник у цій справі є суб`єктом владних повноважень та безпосередньою стороною (відповідачем) у справі № 420/31714/24. Будучи юридичною особою публічного права, відповідач наділений відповідним штатом юридичної служби (представників), до чиїх безпосередніх обов`язків належить ведення обліку, моніторингу та супроводження судових спорів, у яких установа бере участь. Факт ухвалення Одеським окружним адміністративним судом рішень у справах № 420/31714/24 та № 420/26656/24 за участю тих самих сторін, нібито про той самий предмет і з тих самих підстав не може вважатися обставиною, яка "не могла бути відома" відповідачу. Навпаки, участь у судовому процесі наділяє сторону статусом безпосередньо обізнаного суб`єкта щодо наявності таких рішень та їх правових наслідків.

Суд враховує, що судові рішення у справах № 420/31714/24 та № 420/26656/24 набрали законної сили.

Рішення у даній справі переглянуто судом апеляційної інстанції та по суті залишив судове рішення без змін (змінено виключно в частині суми стягнення середнього заробітку).

Разом з тим, рішення у справі №420/31714/24 добровільно виконане відповідачем шляхом перерахування грошових коштів на рахунок позивача - ОСОБА_1 .

Фактично за своїм змістом заява про перегляд рішення у даній справі за нововиявленими обставинами є незгодою із ухваленими у справі судовими рішеннями та по суті містить аргументи стосовно необхідності касаційного перегляду цих судових рішень.

Отже, колегія суддів констатує, що вказані в заяві аргументи слугують підставою для касаційного оскарження судового рішення, та не підлягають розгляду через інститут перегляду за нововиявленими обставинами відповідно положень статті 361 КАС України.

Підсумовуючи викладене, за результатами розгляду апеляційної скарги, колегія суддів підтримує висновок суду першої інстанції, що обставини, які заявник визначив підставою для перегляду рішення Одеського окружного адміністративного суду від 10.11.2025 у справі №420/26656/24, не можна вважати нововиявленими у значенні статті 361 КАС України.

Відтак, твердження апелянта не знайшли підтвердження в ході апеляційного перегляду.

Викладені в цій постанові мотиви та аргументи дають відповідь на всі суттєві доводи апеляційної скарги.

За наведеного, доводи апеляційної скарги, яким надано оцінку в мотивувальній частині постанови, встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Апеляційний суд враховує усталену практику Європейського суду з прав людини, який неодноразово відзначав, що рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторін (див. п. п. 29 - 30 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Руїз Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain), заява № 18390/91, від 09.12.1994.

При цьому, право на обґрунтоване рішення дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх ( див. пункт 30 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaari v. Finland), заява № 49684/99, від 27.09.2001.

З огляду на вищевикладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Згідно з частиною 1 статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 308, 309, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, –

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) ( АДРЕСА_1 ) – залишити без задоволення.

Ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 01.06.2026 у справі № 420/26656/24 – залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Суддя-доповідач О.І. Шляхтицький

Судді А.Г. Федусик Г.В. Семенюк