Постанова від 20 липня 2026 р. у справі №420/15950/26 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 липня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/15950/26

Перша інстанція: суддя Пекний А.С.,

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді – Шляхтицького О.І.,

суддів: Семенюка Г.В., Федусика А.Г.

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 03.06.2026 у справі № 420/15950/26 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, –

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Єрьоміна Вікторія Анатоліївна, звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (далі - відповідач) в якому просив:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо виплати пенсії ОСОБА_1 з урахуванням Постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 № 821 про “Порядок здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень”.

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області виплачувати ОСОБА_1 пенсію починаючи з 01.10.2025 без урахування Постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 № 821 про “Порядок здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень”.

Одеський окружний адміністративний суд ухвалою від 03.06.2026 у справі № 420/15950/26 відмовив у відкритті провадження у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.

Роз`яснив позивачу, що повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.

Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги фактично спрямовані на виконання інших рішень судів. Тобто обраний позивачем у цій справі спосіб захисту є одним із способів виконання інших рішень судів України. Отже спір у справі є тотожним, виник між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, але на стадії виконання судового рішення (пункт 2 частина перша статті 170 КАС України).

Отже, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для відмови у відкритті провадження за цією позовною заявою, враховуючи помилково обраний позивачем порядок звернення до суду із позовною заявою щодо невиконання судового рішення.

Не погоджуючись з вищевказаною ухвалою суду першої інстанції представник Тарасова О.В. подав апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі вказує, що ухвала судом першої інстанції постановлена з порушенням норм процесуального та неправильним застосуванням норм матеріального права, у зв`язку з чим просить її скасувати, направити справу на продовження розгляду до суду першої інстанції.

Апелянт, мотивуючи власну правову позицію, акцентує на таких обставинах і причинах незаконності і необґрунтованості оскаржуваного судового рішення:

- судом першої інстанції не враховано, що в даному випадку хоча суб`єктний склад однаковий (однаковий позивач та відповідач), предмет та підстави позову не є тотожним в контексті застосування іншої правової підстави та іншого матеріально-правового регулювання

Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для її задоволення з огляду на таке.

Відповідно до ч. 2 ст. 55 Конституції України визначено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Відповідно до ч. 2 ст. 55 Конституції України визначено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

За приписами ч. ч. 1-3 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справ.

Відповідно до п. 4, п. 6 ч. 1 ст. 171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав є такі, що набрали законної сили, рішення або постанова суду, ухвала про закриття провадження в адміністративній справі

Відповідно до наведеної норми позови вважаються тотожними, якщо в них одночасно збігаються сторони, підстави та предмет спору, тобто коли позови повністю збігаються за складом учасників, матеріально-правовими вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду. Нетотожність хоча б одного із цих чинників не перешкоджає повторному зверненню до суду заінтересованих осіб за вирішенням спору.

Предмет позову - це матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої він просить ухвалити судове рішення.

Визначаючи підстави позову, як елементу його змісту, суд повинен перевірити, на підставі чого, тобто яких фактів (обставин) і норм закону позивач просить про захист свого права.

Отже, для встановлення тотожності підстав позову визначальне значення має коло обставин та фактів, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги.

Матеріалами справи встановлено, що Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 30.06.2025 у справі № 420/16645/25, яке набрало законної сили 31.07.2025 позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії - задоволено частково.

Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови ОСОБА_1 в проведенні перерахунку та виплати пенсії з 01.02.2023 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 №ЮО104148 від 23.08.2024, виданої станом на 01.01.2023 у відповідності до вимог ст. 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-XII “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб” та положень Постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб”.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області з 01.02.2023 здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 №ЮО104148 від 23.08.2024, виданої станом на 01.01.2023 у відповідності до вимог ст. 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-XII “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб” та положень Постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб”, з урахуванням раніше виплачених сум.

В решті позовних вимог відмовлено.

В свою чергу, у справі, що розглядається, позивач звернувся до суду із цим позовом, уважаючи протиправними дії Головного управління щодо виплати пенсії із застосуванням постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 № 821 “Про затвердження Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків та виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень”.

Так, колегією суддів встановлено, що у справі №420/16645/25 предмет судового розгляду стосувався зобов`язання ГУ ПФУ в Одеській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 №ЮО104148 від 23.08.2024 року, виданої станом на 01.01.2023.

Натомість, у справі, що розглядається № 420/15950/26 предмет спору стосується перевірки правомірності застосування ГУ ПФУ в Одеській області під час виплати пенсії позивачу Порядку №821, який регулює окремий порядок такої виплати.

Здійснивши порівняльний аналіз справи №420/16645/25 та справи № 420/15950/26 апеляційний суд дійшов висновку про відсутність тотожності у розумінні процесуального закону, оскільки вони мають різні предмети та підстави позову.

Таким чином, на переконання колегії суддів, суд першої інстанції, посилаючись на те, що спірні правовідносини перейшли до стадії виконання судового рішення, не врахували повною мірою позицію позивача про те, що виконання одного судового рішення може породжувати нові рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, які також можуть бути протиправними та підлягати окремому судовому оскарженню, якщо вони виходять за межі визначеного законодавством механізму виконання вже встановлених судом зобов`язань.

Верховний Суд у постанові від 30.04.2026 у справі № 340/7985/25 наголосив на тому, що правовий підхід згідно з яким не можна зобов`язати суб`єкта владних повноважень виконувати рішення суду шляхом ухвалення нового рішення, не підлягає формальному застосуванню до ситуації, коли новий позов спрямований не на повторне зобов`язання виконати попередні рішення як такі, а на захист іншого права, що виникло після його виконання у частині щодо перерахунку та виплати пенсії без застосування Порядку № 821, тобто права на отримання пенсії у розмірі, який, на думку позивача, визначено відповідачем із застосуванням Порядку № 821, правомірність якого є предметом спору у цій справі. Це якісно інші правовідносини, інший предмет із самостійною підставою позову.

Резюмуючи наведене, колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції про відмову у відкритті провадження у справі за адміністративним позовом.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Відповідно до статті 320 КАС України, підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Відтак, відповідно ст. 320 КАС України, - оскаржувана ухвала підлягає скасуванню, а справа направленню до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Відповідно до ст. 139 КАС України розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись ст. ст. 311, 320, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 – задовольнити.

Ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 03.06.2026 у справі № 420/15950/26 – скасувати.

Направити справу № 420/15950/26 до Одеського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Суддя-доповідач О.І. Шляхтицький

Судді Г.В. Семенюк А.Г. Федусик